Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 53/1. Самовільне зайняття земельної ділянки

Самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 53і згідно Із Законом України від 03.02.93 р. ІV 2977-ХІІ; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 11.01.2007 p. ІV" 578-V)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері користування земельними ділянками (див. Земельний кодекс України).
Предмет посягання - земельна ділянка.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у самовільному (тобто без належного на те права, оформленого юридично) зайнятті земельної ділянки (формальний склад).
У статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено термін самовільного зайняття земельної ділянки (це - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 грудня 1999 року № 1312-XIV "Про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української PCP від 15.03.91 p., повинні до 01.01.2004 р. оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.
Із вищевикладеного випливає, що використання земельної ділянки, яка була надана юридичним чи фізичним особам до введення в дію Земельного кодексу Української PCP від 15.03.91 р. і використовується фактично (на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які є власністю, зареєстрованою в установленому порядку, або знаходиться у оренді юридичних і фізичних осіб), не є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Одночасно слід зазначити, що при здійсненні державного контролю за використанням таких земельних ділянок необхідно перевіряти відповідність займаної площі до наданої (рішення відповідного органу), а також межі земельної ділянки, підтверджені планово-картографічними матеріалами (план зовнішніх меж, акт відведення земельної ділянки, матеріали топографічних зйомок тощо). Якщо буде встановлено, що землекористувач самовільно змінив межі земельної ділянки, приєднавши частину суміжних земель до своєї ділянки, то в даному випадку фіксується самовільне зайняття земельної ділянки з застосуванням заходів адміністративного впливу до порушника земельного законодавства. Подальше використання зазначених земельних ділянок здійснюється у відповідності до чинного законодавства.
При виявленні факту самовільного зайняття земельної ділянки державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції чи її територіального органу складає акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, які у 3-денний строк направляє для розгляду до відповідного органу (посадової особи) земельних ресурсів, уповноважених згідно з статтею 238 КУпАП розглядати справи про адміністративні правопорушення.
У частині другій статті 9 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
У разі, якщо посадова особа органу земельних ресурсів, яка розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки (матеріали справи про адміністративне правопорушення), встановить, що в діях порушника відсутні ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 197і Кримінального кодексу України, вона, за наявності ознак адміністративного правопорушення, притягує порушника земельного законодавства до адміністративної відповідальності за статтею 53 і КУпАП.
Якщо посадова особа органу земельних ресурсів, яка розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки (матеріали справи про адміністративне правопорушення), встановить, що в діях порушника наявні ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197і Кримінального кодексу України, вона приймає рішення відповідно до статті 253 КУпАП про передачу матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. При цьому посадова особа, керуючись пунктом третім статті 284 КУпАП, виносить постанову про закриття справи у зв'язку із передачею матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання.
Оригінали документів (акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, інші матеріали /за наявності/, які засвідчують факт самовільного зайняття земельної ділянки), разом із постановою про закриття справи у 3-денний строк направляються до відповідного органу прокуратури.
Частиною другою статті 38 КУпАП встановлено, що у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушення кримінальної справи або про її закриття.
Орган земельних ресурсів, якому повернуті матеріали для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен, керуючись пунктом 8 статті 247 КУпАП, скасувати постанову про закриття справи та порушити адміністративне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.
Подальше провадження у справі про адміністративні правопорушення, у тому числі примусове стягнення штрафів, здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших актів, які регулюють дані питання.
Тут же слід звернути увагу, що порушення, які стосуються самовільного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках, повинні оформлятись інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, що діють у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування. У разі виявлення факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, державний інспектор Держземінспекції чи її територіального органу в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення повинен зазначити, в межах своїх повноважень, тільки про самовільне зайняття земельної ділянки, і повідомити відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про факт самовільного будівництва для вжиття заходів реагування згідно з їх компетенцією.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 53/1. Самовільне зайняття земельної ділянки"
  1. Права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої для забудови
    земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача. Власник земельної ділянки зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися нею в межах, визначених договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг прав власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою. Власник земельної ділянки має право
  2. § 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
    статтями 415-419 глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови". Звичайно, 4 при здійсненні цього права необхідно дотримуватися також вимог Земельного Кодексу України. Власник земельної ділянки має право надавати її у користування для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель. Суб'єктами цього права, з одного боку, є
  3. Права та обов'язки сторін за договором найму будівлі або іншої капітальної споруди.
    земельної ділянки. В останньому випадку наймачеві буде належати право користування всією земельною ділянкою, якою володіє наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної
  4. Права та обов'язки землекористувача
    земельної ділянки та власником цієї будівлі (споруди). Якщо такої домовленості не .досягнуто, власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування для забудови. Іноді знесення будівлі (споруди), що розміщена на чужій земельній ділянці, може бути заборонено законом або ж
  5. § 6. Умови та порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
    земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, так і бажання всіх членів господарства припинити подальше його функціонування; - припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст. 140 Земельного кодексу України (добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення
  6. § 3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
    земельної
  7. Стаття 239-1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель
    статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки,- караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
  8. Стаття 356. Самоправство
    статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за злочин проти здоров'я особи (зокрема, статтями 121, 122, 125, 126, 127). У разі, коли самоправні дії утворюють інші самостійні склади злочинів, вони охоплюються відповідними статтями КК і додаткової кваліфікації за ст. 356 не потребують. Це стосується, зокрема, порушення недоторканності житла (ст. 162), самовільного зайняття
  9. Які особливості найму (оренди) землі?
    земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше як п'ять років і довгостроковою - не більше як 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця, орендодавця. Договір найму (оренда) земельної ділянки укладається
  10. § 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
    земельної ділянки, переданої у тривале, відчужуване і таке, що переходить у спадщину, користування для сільськогосподарських потреб, має право: вимагати від землекористувача використовувати земельну ділянку за її призначенням, встановленим у договорі; власник земельної двлянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати
  11. Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі
    земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. Якщо розірвання договору оренди землі відбувається за погодженням сторін, кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування завданих збитків відповідно до закону. У разі припинення або розірвання договору
  12. Стаття 53/4. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель
    статтею 534 згідно із Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері користування земельними ділянками (див. Земельний кодекс України, Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затв. наказом Державного комітету України по
  13. § 2. Право на присадибну земельну ділянку, умови й порядок її надання
    земельної частки (паю) можливості розширювати особисті господарства без створення юридичної особи за рахунок цих ділянок. Громадянин, який веде підсобне господарство і перебуває в договірних відносинах з сільськогосподарським підприємством щодо вирощування або відгодівлі молодняка худоби, птиці, реалізації молока та іншої аграрної продукції, може отримати додаткову земельну ділянку в
  14. § 4. Підстави та порядок відшкодування збитків, заподіяних власникам земель і землекористувачам
    самовільному зайнятті ріллі або сінокосу на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності даної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їх призначення. Якщо
  15. Стаття 10. Місцеві податки та збори
    статті від цієї є те, що місцеві податки та збори і встановлюються місцевими радами, і зараховуються до місцевих бюджетів. Водночас загальнодержавні податки та збори, які встановлюються Верховною Радою України, не мають такої однозначної бюджетної спрямованості. П. 10.3 та 10.4 цієї статті закріплює чіткий владний припис стосовно того, що місцевими радами обов'язково повинні бути введені податок
  16. Стаття 97. Самовільне будівництво будинків або споруд
    стаття 97 буде виключена згідно Із Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері планування і забудови територій (див. Закони України "Про планування і забудову територій", "Про регулювання містобудівної діяльності"). 2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у самовільному (без належного оформленого дозволу)
  17. Стаття 271. База оподаткування
    статті).
  18. Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням
    статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли