Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 90. Взаємна участь дружини, чоловіка у витратах на лікування

1. Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
1. В ч. 1 ст. 75 СК України встановлено загальне правило: дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. СК України містить три групи норм, які визначають умови та порядок реалізації права на утримання: 1) норми, які визначають загальні умови надання утримання одному з подружжя; 2) норми, що встановлюють право дружини на утримання під час вагітності та права чоловіка та жінки у разі проживання з ними дитини; 3) норми, що визначають право на утримання того з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід.
В коментованій статті встановлюється правило, що стосується не надання утримання одному із подружжя, а участі одного з подружжя у витратах на лікування іншого. В ній передбачено два конкретні випадки, коли дружина (чоловік) зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних з: а) хворобою або б) каліцтвом одного з них.
Закон містить два різних терміни -«утримання» та «витрати на лікування». З аналізу норм чинного законодавства можна зробити висновок, що в загальному розумінні утримання - це регулярне надання матеріальної допомоги, коштів, що спрямовані на підтримку матеріального становища одного з подружжя, у той час як витрати на лікування пов'язані з конкретними потребами одного з подружжя, що викликані його хворобою або каліцтвом.
Таким чином, обов'язок щодо взаємної участі дружини, чоловіка у витратах на лікування є самостійним і окремим. Один з подружжя може вимагати в судовому порядку виконання зазначеного обов'язку, незалежно від того, що з другого з подружжя стягуються аліменти на його утримання. При одночасному задоволенні вимог про стягнення аліментів і участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом дружини, чоловіка, суд в рішенні має окремо визначити розмір коштів, стягуваних як аліменти й як компенсація витрат на лікування.
Разом з тим, обов'язок, що передбачений в коментованій статті, певною мірою пов'язаний з обов'язком по утриманню одного з подружжя. Треба вважати, що дружина, чоловік не зобов'язані брати участь у витратах на лікування другого з подружжя, якщо відповідно до ч. 5 ст. 75 СК України він не має права на утримання. В разі позбавлення права на утримання дружина, чоловік одночасно позбавляються права на компенсацію витрат, пов'язаних із хворобою або каліцтвом.
2. Подружжя є взаємно зобов'язаними, тобто обов'язок покладається на обох з подружжя рівною мірою. В нормі не зазначається, в якій конкретно частині дружина, чоловік мають брати участь у витратах іншого. В разі спору це визначається судом з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, зокрема: матеріального стану кожної зі сторін, розміру, періодичності необхідних витрат тощо.
3. Закон встановлює обов'язок дружини, чоловіка брати участь у тих витратах, які пов'язані з обставинами негативного характеру. Перелік обставин є вичерпним. Підставою для виникнення обов'язку є витрати у зв'язку з будь-яким захворюванням або каліцтвом. Каліцтвом є травматичне ушкодження, викликане раптовим впливом на організм людини зовнішнього фактора - сторонньої сили. Внаслідок каліцтва може настати інвалідність. Втім, обов'язок не пов'язується з втратою працездатності.
4. Хвороба або каліцтво і пов'язані з ними витрати мають бути підтверджені відповідними доказами (медичною довідкою, призначеннями лікаря, рахунками про оплату тощо). Витрати можуть здійснюватися на придбання ліків, дієтичного харчування, санаторно-курортне лікування, протезування, оплату стороннього догляду тощо. Дружина, чоловік можуть вимагати участі другого з подружжя у фактично понесених або майбутніх витратах на лікування. Якщо один з подружжя вимагає покриття майбутніх витрат, він має надати суду розрахунок і обґрунтування їх передбачуваного розміру. Залежно від конкретних обставин витрати можуть бути разовими, періодичними або постійними. Стягнення судом коштів на лікування протягом певного строку не виключається. В будь-якому випадку розмір коштів має визначатися судом у твердій грошовій сумі.
5. Відповідно до коментованої норми обов'язок не обумовлено потребою хворого подружжя в матеріальній допомозі і можливістю другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. Втім, з метою однаковості в правозастосуванні варто було б спеціально передбачити в нормі, що суд може ухвалити рішення про стягнення коштів на лікування за умови, що той з подружжя, який поніс витрати, потребує матеріальної допомоги, а другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
6. Порядок взаємної участі у витратах на лікування дружина, чоловік можуть визначити в договорі (ст. ст. 78, 99 СК України). Вимога про компенсацію частини витрат на лікування може бути подана до суду і в тому разі, якщо утримання надається відповідно до договору, в якому не визначено порядку взаємної участі подружжя у витратах на лікування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 90. Взаємна участь дружини, чоловіка у витратах на лікування"
  1. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  2. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. 3. Сімейні відносини регулюються лите у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. 4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права
  3. Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
    1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. 2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. 3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. 4. Один із
  4. Стаття 89. Припинення права на утримання за домовленістю подружжя
    1. Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації. 2. Якщо особи
  5. Стаття 99. Визначення у шлюбному договорі права на утримання
    1. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. 2. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  6. Стаття 14. Визначення понять
    14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що
  7. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  8. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  9. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
    1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього
  10. Стаття 3. Сім'я
    1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. 2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловіку зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх
© 2014-2022  yport.inf.ua