Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 91. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою


1. Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 цього Кодексу.
2. Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
3. Право жінки та чоловіка на утримання припиняється з підстав, встановлених пунктами 2 і 4 статті 83, статтями 85, 87 і 89 цього Кодексу.
1. У майнових відносинах фактичне подружжя певною мірою прирівнюється законом до осіб, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 74 СК України). Відповідно до коментованої статті до регулювання відносин жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, застосовується низка норм гл. 9 СК України, які закріплюють права на утримання подружжя (колишнього подружжя). Винятки становлять ті умови набуття або припинення права на утримання, які пов'язані з фактом реєстрації шлюбу.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, положення глави 8 цього Кодексу поширюються за умови, що вони не перебувають в будь-якому іншому шлюбі. В ст. 91 СК України відповідна вказівка не міститься. Однак цей недолік коментованої статті в жодному випадку не слід трактувати на користь можливості її застосування до відносин жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, але перебувають у шлюбі з іншими особами.
2. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, виникає відповідно до ст. 76 СК України. Між зазначеними особами спори стосовно утримання виникають зазвичай в разі припинення фактичних шлюбних відносин. Якщо особи мають спільних дітей, які залишаються проживати з однією з них, остання має право на утримання відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 84 та ст. ст. 86 і 88 СК України. Закон не надає права жінці, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, права на утримання від нього під час вагітності. Презумпцію батьківства встановлено виключно щодо чоловіка, з яким матір дитини перебуває у шлюбі (ч. 1 ст. 84 СК України).
3. Умовами виникнення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, є: 1) проживання однією сім'єю протягом тривалого часу; 2) настання непрацездатності під час спільного проживання. Наявність сукупності даних обставин має встановити суд.
Проживання однією сім'єю передбачає факт спільного проживання жінки та чоловіка, ведення ними спільного господарства, вияв сторонами подружніх стосунків перед третіми особами, наявність взаємної матеріальної підтримки, спільне виховання дітей тощо (див. коментар до ст. 74 СК України). Суд в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей життєвої ситуації має визначити, чи мало місце проживання двох осіб однією сім'єю.
Закон не визначає такого поняття, як тривалість проживання однією сім'єю жінки та чоловіка. На практиці нерідко тривалим вважається строк у 10 років, що встановлений у ч. 3 ст. 76 СК України. Проте таке посилання не можна визнати правильним. Вказана норма розрахована на конкретний випадок (право на аліменти одного з подружжя, який досяг пенсійного віку) і не є загальною. Тому у разі виникнення спору, з врахуванням усіх обставин справи, суд кожного разу має вирішувати питання про існування факту тривалого проживання фактичного подружжя або його відсутності.
З аналізу ч. 1 ст. 91 СК України випливає, що якщо непрацездатність однієї із сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Поняття непрацездатності встановлено в ч. 3 ст. 75 СК України. Воно застосовується також і до відносин фактичного подружжя.
4. Кожен з фактичного подружжя має також право на аліменти у разі проживання з ним спільної дитини. До відносин сторін застосовуються правила ч. ч. 2-4 ст. 84, ст. 86 СК України. Умовами надання утримання у цьому випадку є:
1) проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
2) походження дитини від жінки, чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
3) можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Право на аліменти виникає також у разі проживання особи з дитиною-інвалідом. За таких умов право на утримання виникає на підставі наступного складу юридичних фактів:
1) проживання одного з фактичного подружжя з дитиною-інвалідом та опікування нею;
2) нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду
3) походження дитини від жінки, чоловіка, з якою особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах
4) можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
5. В останній частині коментованої статті зазначено підстави припинення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Зокрема право на утримання припиняється у тому випадку, якщо:
а) непрацездатність того з фактичного подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
б) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги (ч. ч. 2, 4 ст. 83 СК України).
Право жінки та чоловіка не припиняється з підстав, визначених п. п. 1, 3 ст. 83 СК України, тому що умовою застосування ст. 91 СК України є тривале проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, а обов'язок повідомити один одного про стан свого здоров'я законом на них не покладається.
Крім того, право жінки, чоловіка, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу припиняється у випадках, передбачених ст. ст. 85, 87, 89 С К України.
В переліку статей, до яких вона відсилає, немає ст. 82 СК України, що містить загальні підстави припинення права одного з подружжя на утримання. Однак, якщо відповідно до застосовуваної норми працездатність, потреба в матеріальній допомозі тощо є необхідними умовами виникнення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, право на утримання має припинятися у визначеному порядку в разі припинення існування зазначених обставин, тобто у випадках, передбачених ст. 82 СК України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 91. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою"
  1. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  2. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    статті, - нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю". Отже, режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення. При цьому юридичну силу має шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). Нерідко чоловік і жінка з певних причин не реєструють шлюб, перебуваючи у так званих фактичних шлюбних відносинах. На майнові
  3. Стаття 3. Сім'я
    стаття, яка має назву «Сім'я». Етимологічно слово «сім'я» походить від слова «сьемь», що означає «робітник, слуга, домочадець». Таким чином в первісному розумінні сім'я - це коло осіб, які визначаються як робітники, слуги та домочадці, тобто особи, які об'єднані певними економічними зв'язками. Сучасне розуміння поняття сім'ї є більш складним і неоднозначним. Це пояснюється тим, що сім'я як
  4. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою
  5. Стаття 21. Поняття шлюбу
    статті ознак шлюбу дві - мають формальний зміст (суб'єктний склад шлюбних правовідносин та вимога щодо державної реєстрації шлюбу). Ознака, згідно з якою шлюб - це сімейний союз чоловіка та жінки, не відзначається чіткістю і не репрезентується через юридичні терміни. 3. При визначенні сутності шлюбу треба враховувати ту обставину, що юридичний аналіз соціальних явищ має свої особливості. Для
  6. Стаття 52. Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток
    стаття є втіленням на галузевому рівні тендерної рівності кожного з подружжя. Крім того, вона є гарантією для подружжя конституційного принципу рівності усіх громадян перед законом незалежно від того, знаходяться вони у шлюбі чи ні. 2. Будь-який розвиток особистості є зміною її якісних та кількісних якостей. Це розвиток світогляду, самопочуття, відношення до дійсності, характеру, здібностей,
  7. Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
    стаття СК України вперше за багато років надає правову оболонку відносинам, які зазвичай характеризуються як «фактичні шлюбні відносини» або «фактичний шлюб». При цьому закон уникає вказаних словосполучень і застосовує таке визначення, як «жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі». Логіка такого підходу зрозуміла лише після
  8. Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
    статтями. Підстави виникнення права на утримання для всіх випадків містилися в одній єдиній статті (ст. 32 КпШС). В СК України значно розширене коло прав і обов'язків по утриманню у порівнянні з КпШС України і відповідно збільшено обсяг нормативно-правового матеріалу. Зокрема в законодавстві вперше безпосередньо закріплено право чоловіка на утримання в разі проживання з ним дитини, право на
  9. Стаття 78. Договір подружжя про надання утримання
    статті випливає, що подружжя може укласти договір про надання утримання навіть за відсутності вказаних в законі підстав для надання утримання. Подружжя може визначити в договорі про надання утримання (шлюбному договорі) умови виникнення права на утримання. При цьому сторони можуть відійти від положень сімейного законодавства і на власний розсуд визначити свої права і обов'язки, наприклад,
  10. Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
    статті право дружини на утримання виникає в разі проживання з нею дитини. На перший погляд здається, що мова йде про проживання дитини виключно з матір'ю, окремо від батька дитини. Проте це не зовсім так. Роздільне проживання подружжя не є необхідною умовою виникнення у дружини права на утримання. У випадку розірвання шлюбу роз'їзд колишнього подружжя нерідко не відбувається, зокрема у зв'язку зі