Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
А.В. Діамантів. Коментар до Кримінального кодексу РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 145. Необгрунтована відмова в прийомі на роботу або необгрунтоване звільнення вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до трьох років Коментар до статті 145
Об'єктом даного злочину є гарантовані Конституцією РФ (ч. 3 ст. 19) рівність в правах і свободах жінки і чоловіки і рівність у можливостях для їх реалізації, право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, забезпечення захисту інтересів материнства і дитинства.
У диспозиції статті в якості обов'язкової ознаки складу злочину вказана потерпіла від злочину - вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до трьох років. Слід звернути увагу на те, що потерпілій може бути не тільки біологічна мати, а й жінка, яка має дітей віком до трьох років у разі їх усиновлення (удочеріння). У цьому випадку вона набуває всі права родича за походженням (ст. 137 Сімейного кодексу РФ (СК РФ)).
Підвищений захист в правах надається законодавцем вагітним жінкам як потребують особливої соціальної захищеності у сфері праці з тим, щоб, з одного боку, запобігти можливі дискримінаційні дії недобросовісних роботодавців, які прагнуть уникнути надалі необхідності надання їм відпусток по вагітності та пологах, відпусток по догляду за дитиною, інших передбачених законодавством гарантій і пільг у зв'язку з материнством (глава 41 ТК РФ), а з іншого - в силу того, що навіть за наявності заборони відмовляти в укладенні трудового договору з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей (ч. 3 ст. 64 ТК РФ), пошук роботи для вагітної жінки надзвичайно скрутний.
Об'єктивна сторона злочину передбачає виконання альтернативних дій у вигляді: 1) необгрунтованої відмови в прийомі на роботу, 2) необгрунтованого звільнення.
Відмова в прийомі на роботу вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до трьох років, є необгрунтованим у разі, якщо роботодавець за наявності вакансій відмовив в укладенні трудового договору жінці, яка за своїми діловими якостями, законно встановленим вимогам і критеріям відповідає пропонованій роботі.
Відповідно до ТК РФ (ст. 261) розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з вагітними жінками не допускається, за винятком випадків ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем. При цьому термін вагітності не впливає на заборону відмови в прийомі на роботу або звільнення з роботи.
У разі закінчення строкового трудового договору в період вагітності жінки роботодавець зобов'язаний за її письмовою заявою і при наданні медичної довідки, що підтверджує стан вагітності, продовжити термін дії трудового договору до закінчення вагітності. Жінка, термін дії трудового договору з якої був продовжений до закінчення вагітності, зобов'язана за запитом роботодавця, але не частіше ніж один раз на три місяці надавати медичну довідку, що підтверджує стан вагітності. Якщо при цьому жінка фактично продовжує працювати після закінчення вагітності, то роботодавець має право розірвати трудовий договір з нею в зв'язку з закінченням терміну його дії протягом тижня з дня, коли роботодавець дізнався або повинен був дізнатися про факт закінчення вагітності.
Допускається звільнення жінки у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період її вагітності, якщо трудовий договір був укладений на час виконання обов'язків відсутнього працівника і неможливо з письмової згоди жінки перевести її до закінчення вагітності на іншу наявну в роботодавця роботу (як вакантну посаду або роботу, відповідну кваліфікації жінки, так і вакантну нижчу посаду або нижчеоплачувану роботу), яку жінка може виконувати з урахуванням її стану здоров'я. При цьому роботодавець зобов'язаний пропонувати їй всі відповідають зазначеним вимогам вакансії, наявні у нього в даній місцевості. Пропонувати вакансії в інших місцевостях працедавець зобов'язаний, якщо це передбачено колективним договором, угодами, трудовим договором.
Розірвання трудового договору з жінками, що мають дітей віком до трьох років, з ініціативи роботодавця не допускається за винятком:
1) ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем;
2) неодноразового невиконання нею без поважних причин трудових обов'язків, якщо вона має дисциплінарне стягнення;
3) одноразового грубого порушення обов'язків:
а) прогулу, тобто відсутності на робочому місці без поважних причин протягом усього робочого дня (зміни) незалежно від його (її) тривалості, а також у разі відсутності на робочому місці без поважних причин більше чотирьох годин підряд протягом робочого дня (зміни);
б) появи на роботі (на своєму робочому місці або на території організації - роботодавця або об'єкта, де за дорученням роботодавця працівник повинен виконувати трудову функцію) в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп'яніння;
в) розголошення охоронюваної законом таємниці (державної, комерційної, службової та іншої), що стала відомою у зв'язку з виконанням нею трудових обов'язків, у тому числі розголошення персональних даних іншого працівника;
г) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) чужого майна, розтрати, навмисного його знищення чи пошкодження, встановлених набрав законної сили вироком суду або постановою судді, органу, посадової особи, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
д) встановленого комісією з охорони праці або уповноваженим з охорони праці порушення працівником вимог охорони праці, якщо це порушення спричинило тяжкі наслідки (нещасний випадок на виробництві, аварія, катастрофа) або свідомо створювало реальну загрозу настання таких наслідків;
4) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довіри до нього з боку роботодавця;
5) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
6) одноразового грубого порушення керівником організації (філії, представництва), його заступниками своїх трудових обов'язків;
7) подання працівником роботодавцю підроблених документів при укладенні трудового договору;
8) застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним і (або) психічним насильством над особистістю учня, вихованця, є підставою припинення трудового договору з педагогічним працівником.
Склад злочину формальний. Злочин закінчено з моменту відмови в прийомі на роботу або необгрунтованого звільнення жінки.
Форма відмови не має значення для наявності складу злочину. Відмова може бути здійснений в усній або письмовій формі, особисто або з використанням технічних засобів (наприклад, по телефону, електронною поштою). Звільнення з роботи оформляється відповідним наказом.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Особа усвідомлює, що необгрунтовано відмовляє в прийомі на роботу вагітної або має дитину віком до трьох років жінці або необгрунтовано звільняє її, і бажає виконати такі дії.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розглянутого злочину є мотив скоєння діяння - у зв'язку з фактом вагітності або наявністю у жінки дитини віком до трьох років.
Суб'єкт злочину спеціальний - особа, яка має право приймати рішення про прийом на роботу і звільнення з роботи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 145. Необгрунтована відмова в прийомі на роботу або необгрунтоване звільнення вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до трьох років Коментар до статті 145 "
  1. Тема 5.2. Трудові правовідносини
    статтях КЗпП термін «трудовий договір» сусідить з терміном «контракт». Таке сусідство означає, що законодавець не бачить відмінностей між трудовим договором і контрактом. Тому якщо укладається трудовий договір на невизначений термін, то можна вважати, що працівник має не обмежений строком контракт із підприємством. Укладення контракту на певний строк означає укладення строкового
  2. 7.3. Трудовий договір (контракт)
    необгрунтованої відмови в прийомі на роботу не виключає можливості відмови взагалі. Наприклад, ст. 175 КЗпП забороняє застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботі зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 16 травня 1985 заборонено приймати неповнолітніх осіб на роботу, пов'язану з виробництвом,
  3. Що таке кримінальне переслідування.
    145 КК), порушення авторських і суміжних прав (ч. 1 ст. 146 КК) та порушення винахідницьких і патентних прав (ч. 1 ст. 147 КК). Справи приватно-публічного обвинувачення (як і справи приватного обвинувачення) порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, але вже не підлягають припиненню у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим. Винятки становлять випадки, передбачені ст. 25 КПК, яка передбачає
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  5. Стаття 136. Порушення рівності прав і свобод людини і громадянина Коментар до статті 136
    145 КК РФ. У цьому зв'язку в другому випадку діяння полягає в порушенні рівноправності (ст. 136 КК РФ) і в необгрунтованій відмові в прийомі на роботу (ст. 145 КК РФ). Порушення кожного права передбачено самостійної статтею КК РФ. Тому виникає питання про наявність сукупністю злочинів або її відсутності, оскільки ст. 136 КК РФ можна розглядати як загальну стосовно ст. 145 КК РФ. С
  6. Стаття 7. Відповідальність громадян та посадових осіб за порушення цього Закону
    необгрунтовано, без будь-яких заслуг просувати хабародавця по службі, представляти його до премій, нагород тощо; г) за хабар службова особа може надавати потурання, тобто приховувати допущені хабародавцем помилки та упущення по службі. 8. Кримінальна відповідальність за службове підроблення, тобто внесення службовою особою, а також державним службовцям або службовцем органу місцевого
  7. Коментар до п. 1
    необгрунтовано, тому що традиційно використовується поняття "спеціальне підпорядкування" фактично є "методичним керівництвом за спеціальністю ", без здійснення владних повноважень. Під безпосереднім контролем слід розуміти спеціалізований внутрішньовідомчий контроль, здійснюваний найближчим до військовослужбовцю командиром (начальником), керівником відповідного
  8. Стаття 12. Обов'язки поліції
    стаття 141 КПК РФ називається "Заява про злочин". Порядку прийняття заяви про явку з повинною присвячена наступна стаття, яка так і називається "Явка з повинною". У ній законодавець посилається на ч. 3 ст. 141 КПК РФ. Однак нічого не говорить про те, що на порядок прийняття явки з повинною поширюється і ч. 4 ст. 141 КПК РФ. Тому видається, що ч. 4 ст. 141 КПК РФ не має
  9. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
© 2014-2022  yport.inf.ua