| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 169. Відшкодування витрат при переїзді на роботу в іншу місцевість |
||
|
- витрати по переїзду працівника, членів його сім'ї та провезення майна (за винятком випадків, коли роботодавець надає працівнику відповідні засоби пересування); - витрати з облаштування на новому місці проживання. Переїздом в іншу місцевість слід вважати переїзд в інший населений пункт за існуючим адміністративно-територіальним поділом Російської Федерації. Такий переїзд можливий, зокрема, в наступних випадках: при переведенні працівника за його згодою в іншу організацію, розташовану в іншій місцевості; при переведенні працівника за його згодою разом з організацією, в якій він працює, в іншу місцевість; при укладенні трудового договору з роботодавцем, розташованим в іншій місцевості. 2. Частина 2 коментованої статті встановлює, що розміри відшкодування витрат, пов'язаних з переїздом працівника за попередньою домовленістю з роботодавцем на роботу в іншу місцевість, визначаються за угодою між працівником і роботодавцем. Редакція ч. 2 коментованої статті, яка діяла до 1 січня 2005 р., встановлювала, що розміри такого відшкодування не можуть бути нижче розмірів, встановлених Урядом РФ для організацій, що фінансуються з федерального бюджету. Відповідно тепер роботодавець має право самостійно встановити практично будь-який розмір відшкодування зазначених у коментованій статті витрат, пов'язаних з переїздом працівника. У зв'язку з тим, що угода між працівником і роботодавцем досягається до переїзду і оформляється письмово, в ньому доцільно передбачити також розмір витрат у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість. 3. Для організацій, що фінансуються з федерального бюджету, розміри витрат, що відшкодовуються у зв'язку переїздом працівника за попередньою домовленістю з роботодавцем на роботу в іншу місцевість, встановлені постановою Уряду РФ від 02.04.2003 N 187 "Про розміри відшкодування організаціями, що фінансуються за рахунок коштів федерального бюджету, витрат працівникам у зв'язку з їх переїздом на роботу в іншу місцевість "* (272). Зазначені витрати відшкодовуються працівникам у таких розмірах: а) витрати по переїзду працівника і членів його сім'ї (включаючи страховий внесок на обов'язкове особисте страхування пасажирів на транспорті, оплату послуг з оформлення проїзних документів, витрати за користування в поїздах постільними речами) - у розмірі фактичних витрат, підтверджених проїзними документами, але не вище вартості проїзду: залізничним транспортом - у купейному вагоні швидкого фірмового поїзда; водним транспортом - в каюті V групи морського судна регулярних транспортних ліній і ліній з комплексним обслуговуванням пасажирів, в каюті II категорії річкового судна всіх ліній повідомлення, в каюті I категорії судна поромної переправи; повітряним транспортом - в салоні економічного класу; автомобільним транспортом - в автотранспортному засобі загального користування (крім таксі). За відсутності проїзних документів, що підтверджують зроблені витрати, відшкодування здійснюється в розмірі мінімальної вартості проїзду: залізничним транспортом - у плацкартному вагоні пасажирського поїзда; водним транспортом - у каюті X групи морського судна регулярних транспортних ліній і ліній з комплексним обслуговуванням пасажирів, в каюті III категорії річкового судна всіх ліній повідомлення; автомобільним транспортом - в автобусі загального типу; б) витрати по перевезенню майна залізничним, водним та автомобільним транспортом (загального користування) в кількості до 500 кг на працівника і до 150 кг на кожного який переїжджає члена його сім'ї - у розмірі фактичних витрат, але не вище тарифів, передбачених для перевезення вантажів (вантажобагажу) залізничним транспортом. За відсутності зазначених видів транспорту відшкодовуються витрати по перевезенню майна повітряним транспортом від найближчої до місця роботи залізничної станції або від найближчого морського чи річкового порту, відкритого для навігації в даний час. Два вищевказаних виду витрат не підлягають відшкодуванню у разі, якщо роботодавець надає працівнику відповідні засоби пересування; в) витрати з облаштування на новому місці проживання: на працівника - у розмірі місячного посадового окладу (місячної тарифної ставки) за новим місцем його роботи і на кожного який переїжджає члена його сім'ї - у розмірі V посадового окладу (V місячної тарифної ставки) за новим місцем роботи працівника; г) виплата працівникові добових - у розмірі 100 руб. за кожний день перебування в дорозі проходження до нового місця роботи. У разі якщо заздалегідь неможливо точно визначити розмір підлягають відшкодуванню витрат у зв'язку з переїздом працівника на роботу в іншу місцевість, йому за попередньою домовленістю з роботодавцем видається аванс. Витрати по переїзду членів сім'ї працівника і з провезення їх майна, а також з облаштування їх на новому місці проживання відшкодовуються в тому випадку, якщо вони переїжджають на нове місце проживання працівника до закінчення одного року з дня фактичного надання житлового приміщення. Відшкодування витрат у зазначених розмірах здійснюється організаціями, що фінансуються з федерального бюджету, в які переводяться, направляються або приймаються на роботу працівники, в межах асигнувань, виділених цим організаціям з федерального бюджету на реалізацію заходів, пов'язаних з переїздом працівників на роботу в іншу місцевість, або (у разі використання зазначених асигнувань у повному обсязі) за рахунок економії коштів, виділених з федерального бюджету на утримання організації. Відшкодування зазначених витрат, що перевищують розміри, а також інших пов'язаних з переїздом витрат (за умови, що вони зроблені працівником за згодою роботодавця) здійснюється організаціями за рахунок економії коштів, виділених з федерального бюджету на їх утримання, а також за рахунок коштів, отриманих в установленому порядку організаціями від підприємницької або іншої приносить дохід діяльності. Працівник організації, що фінансується з федерального бюджету, зобов'язаний повернути повністю кошти, виплачені йому у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість, у разі: якщо він не приступив до роботи у встановлений термін без поважної причини; якщо він до закінчення терміну роботи, визначеного трудовим договором, а за відсутності визначеного строку - до закінчення одного року роботи звільнився за власним бажанням без поважної причини або був звільнений за винні дії, які відповідно до законодавства РФ з'явилися підставою припинення трудового договору. Працівник, який не з'явився на роботу або відмовився приступити до роботи з поважної причини, зобов'язаний повернути виплачені йому кошти за вирахуванням понесених витрат по переїзду його та членів його сім'ї, а також по перевезенню майна. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 169. Відшкодування витрат при переїзді на роботу в іншу місцевість " |
||
|
||