Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 215. Заява про визнання індивідуального підприємця банкрутом

1. Заява про визнання індивідуального підприємця банкрутом може бути подана боржником - індивідуальним підприємцем, кредитором, вимога якого пов'язане із зобов'язаннями при здійсненні підприємницької діяльності, уповноваженими органами.
2. При застосуванні процедур, застосовуваних у справі про банкрутство індивідуального підприємця, його кредитори, вимоги яких не пов'язані із зобов'язаннями при здійсненні підприємницької діяльності, а також кредитори, вимоги яких нерозривно пов'язані з особистістю кредиторів, має право також пред'явити свої вимоги.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 215. Заява про визнання індивідуального підприємця банкрутом "
  1. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. 2. Зміна і розірвання договору
    ГК, вперше включив в якості самостійного підрозділу "Загальні положення про договір", виділив в останньому спеціальну главу, присвячену його зміни і розірвання (гл. 29). У главі насамперед чітко розмежовані зміна і розірвання договорів, що сталися як за угодою сторін, так і на вимогу однієї з них. Для обох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції.
  4. 3. Спеціальні випадки припинення договору
    "Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
  5. 1. Установчий договір
    Поняття установчого договору. Юридичні особи, які мають корпоративну природу (побудовані на засадах членства), створюються і діють на основі волі засновників, вираженої в установчих документах. До числа установчих документів юридичної особи ст. 52 ГК відносить статут і установчий договір. Все та ж стаття виділяє ситуації, при яких засновувалася юридична особа може діяти
  6. Стаття 169. Перешкоджання законній підприємницькій або іншій діяльності Коментар до статті 169
    Об'єкт злочину - встановлений порядок здійснення підприємницької чи іншої діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Конституції РФ кожен має право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності. Згідно ст. 2 ГК РФ підприємницької є самостійна, здійснювана на свій
  7. Стаття 195. Неправомірні дії при банкрутстві Коментар до статті 195
    Дана стаття передбачає кримінальну відповідальність за вчинення трьох діянь, які відрізняються один від одного об'єктивними і суб'єктивними ознаками. Об'єкт злочину, передбачений ч. 1 ст. 195 КК РФ, - встановлений порядок визнання боржника неспроможним (банкрутом), інтереси кредиторів. Боржник - громадянин, у тому числі індивідуальний підприємець, або юридична особа,
  8. Стаття 2. Основні поняття, що використовуються в цьому Законі
    Для цілей цього Закону використовуються наступні основні поняття: неспроможність (банкрутство) (далі також - банкрутство) - визнана арбітражним судом нездатність боржника в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів; боржник - громадянин, у тому числі індивідуальний
  9. Стаття 28. Порядок опублікування відомостей, передбачених цим Законом
    1. Відомості, що підлягають опублікуванню відповідно до цього Федеральним законом, включаються до Єдиного федерального реєстру відомостей про банкрутство та опубліковуються в офіційному виданні, визначеному регулюючим органом. 2. Єдиний федеральний реєстр відомостей про банкрутство являє собою федеральний інформаційний ресурс і формується за допомогою включення до нього відомостей,
  10. Стаття 33. Підвідомчість і підсудність справ про банкрутство
    1. Справи про банкрутство юридичних осіб і громадян, у тому числі індивідуальних підприємців, розглядає арбітражний суд за місцем знаходження боржника - юридичної особи або за місцем проживання громадянина. 2. Заява про визнання боржника банкрутом приймається арбітражним судом, якщо вимоги до боржника - юридичній особі в сукупності складають не менше ніж сто тисяч рублів, до