| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 310. Подача заяви про вчинені нотаріальні дії або про відмову в його скоєнні |
||
|
2. Виходячи з аналізу норм ч. 1 коментованої статті в їх системному зв'язку з іншими положеннями ЦПК і законодавства, що регулює порядок вчинення нотаріальних дій, із заявою про вчинені нотаріальні дії або про відмову в їх вчиненні право звернутися до суду тільки ті громадяни та юридичні особи, в щодо яких скоєно нотаріальну дію або отримали відмову в його скоєнні. Винятком є випадки звернення до суду прокурора, відповідно до ст. 4 і 45 ЦПК що звертається до суду на захист прав і законних інтересів громадян, які не мають можливості за станом здоров'я, віком, недієздатності та інших поважних причин самостійно звернутися до суду. Будь-яке інша особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були або могли бути порушені нотаріальною дією, вправі захищати своє порушене право або інтерес у порядку позовного судочинства. 3. Відповідно до ст. 48 Основ нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить закону, або дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом, або з проханням про вчинення нотаріальної дії звернувся недієздатний громадянин або представник, який не має необхідних повноважень, або угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, або угода, за посвідченням якої до нотаріуса звернулася заінтересована особа, не відповідає вимогам закону, а також якщо документи, подані для вчинення нотаріальної дії, не відповідають вимогам законодавства. Наведений перелік підстав для відмови нотаріусом або уповноваженою посадовою особою у вчиненні нотаріальної дії є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Нотаріус на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус не пізніш як у десятиденний строк з дня звернення за вчиненням нотаріальної дії виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. З дотриманням цього порядку уповноважена посадова особа оформляє відмову у вчиненні нотаріальної дії або в посвідченні документів, які федеральним законом прирівнюються до нотаріально посвідчених. 4. Заява про неправильності вчинення нотаріальної дії подається до суду, якщо, на думку зацікавленої особи, нотаріусом або уповноваженою посадовою особою були порушені встановлені законом правила його вчинення або відповідну дію було скоєно необгрунтовано. Наприклад, нотаріусом посвідчена угода, для якої законом не передбачена нотаріальна форма, і проти такої дії заперечувала одна зі сторін угоди. У заяві повинні міститися всі необхідні дані для правильного та своєчасного його дозволу, зокрема, крім відомостей про заявника, в ній слід вказати: прізвище, ініціали нотаріуса або посадової особи, виконав нотаріальну дію або відмовив у його скоєнні, адреса нотаріальної контори або найменування та місцезнаходження організації, в якій виконують свої обов'язки названі посадові особи; яке нотаріальну дію оскаржується або у вчиненні якого нотаріальної дії відмовлено ; обставини, які з'явилися підставами заявлених вимог; докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; інформацію про інших зацікавлених осіб, відомих заявнику. 5. Заява про вчинені нотаріальні дії або про відмову в їх вчиненні подається зацікавленою особою до суду відповідно до правил про підсудність, встановленими в ч. 1 коментованої статті, у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли заявнику стало відомо про вчинені нотаріальні дії або про відмову у вчиненні нотаріальної дії. При розгляді заяви суду слід з'ясувати всі обставини, пов'язані з перебігом зазначеного терміну, в тому числі дату вчинення нотаріальної дії відповідно до удостоверительной написом або дату відмови у її вчиненні на підставі винесеної постанови, а також дату , коли заявнику стало відомо про нотаріальне дії, яке він вважає неправильним, або про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім того, у разі подання заяви після закінчення встановленого в ч. 2 коментованої статті десятиденного строку суд з'ясовує, з яких причин заявник пропустив цей термін. Якщо суд встановить, що строк на оскарження нотаріальної дії (відмови у її вчиненні) заявником був пропущений з поважної причини, він може відновити цей строк за клопотанням заявника. 6. Визначаючи процесуальний порядок, в якому повинно бути розглянуто заяву особи про вчинення нотаріальної дії або про відмову в його скоєнні, слід враховувати, що процедура окремого провадження може бути збуджена, якщо між зацікавленими особами відсутній спір про право цивільному, підвідомчий суду. При прийнятті заяви суду необхідно з'ясовувати, чи немає зазначеного спору між зацікавленими особами. Якщо із заяви та долучених до неї документів вбачається, що такий спір є або підвідомчий суду спір виникне при розгляді справи, порушеної за заявою зацікавленої особи, судді слід виходячи з вимог ч. 3 ст. 263 ЦПК винести ухвалу про залишення такої заяви без розгляду, роз'яснивши заявнику його право звернутися з позовом до суду загальної юрисдикції або до арбітражного суду за вирішенням спору. З цієї ж причини суддя не вправі при виникненні спору в процесі судового розгляду скасувати вчинену нотаріальну дію або зобов'язати нотаріуса або уповноважена посадова особа його вчинити, тобто дозволити заяву по суті. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 310. Подача заяви про вчинені нотаріальні дії або про відмову в його скоєнні " |
||
|
||