ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Гейхман, Е.Н. Сидоренко. Коментар до Трудового кодексу Російської Федерації, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 393. Звільнення працівників від судових витрат

1. Відповідно до ст. 88 ЦПК судові витрати складаються з державного мита і витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
- суми, що підлягають виплаті свідкам, експертам, спеціалістам і перекладачам;
- витрати на оплату послуг перекладача, понесені іноземними громадянами та особами без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародним договором РФ;
- витрати на проїзд та проживання сторін і третіх осіб, понесені ними у зв'язку з явкою в суд;
- витрати на оплату послуг представників;
- витрати на виробництво огляду на місці;
- компенсація за фактичну втрату часу ;
- поштові витрати, понесені сторонами;
- інші визнані судом витрати (ст. 94 ЦПК).
2. Стаття, що містить спеціальне правило, згідно з яким тільки працівники при зверненні до судових органів з будь-яким категоріям трудових спорів (крім спорів про відшкодування моральної шкоди) звільняються від сплати державного мита та судових витрат. Це правило поширюється як на стадію звернення працівника до суду, так і на всі стадії судового розгляду, а також на виконавче провадження.
Таке звільнення поширюється в тому числі і на вимоги про виконання умов трудового договору, які носять цивільно-правовий характер. До таких умов можна віднести, наприклад, угода сторін про оплату навчання в освітній установі вищої професійної освіти працівника, що вже має професійну освіту відповідного рівня, про виплату працівнику коштів на придбання житлового приміщення, про надання житлового приміщення та ін
Витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, а також державне мито можуть бути стягнуті судом з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (ст. 103 ЦПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 393. Звільнення працівників від судових витрат "
  1. Стаття 103. Відшкодування судових витрат, понесених судом у зв'язку з розглядом справи
    стаття (ч. 1-4) визначає залежно від результату справи різні варіанти вирішення питання про долю судових витрат, що не сплачувалися стороною або сторонами внаслідок звільнення від сплати держмита і (або) витрат, пов'язаних з розглядом справи. Аналіз ст. 103 ЦПК у її взаємозв'язку з положеннями ст. 96 ЦПК дозволяє прийти до висновку, що у складі витрат, понесених судом, про
  2. Стаття 104. Оскарження ухвали суду з питань, пов'язаних із судовими витратами
    звільнення від судових витрат або зменшення їх розміру, приймаються у формі ухвал суду. 2. Визначення мирового судді з питань, пов'язаних із судовими витратами, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (гл. 39 ЦПК), ухвали суду першої інстанції - у касаційному (гл. 40 ЦПК). Приватна скарга на визначення може бути подана будь-якою особою, бере участі у
  3. Стаття 106. Судові витрати
    стаття встановлює перелік витрат, які включаються до складу судових витрат і є складовою частиною судових витрат. Даний перелік носить невичерпний характер, оскільки до судових витрат можуть бути віднесені й інші витрати, понесені особами, що у справі, у зв'язку з розглядом справи в арбітражному суді. До витрат, що підлягає оплаті експертам, свідкам і
  4. Стаття 375. Гарантії звільненим профспілковим працівникам
    звільненим профспілковим працівникам, відповідно до яких працівники, обрані на виборну посаду до виборного органу первинної профспілкової організації та мають статус звільненого профспілкового працівника, володіють у сфері праці на підставі колективного договору такими ж трудовими правами, гарантіями та пільгами, як і працівники організації, індивідуального підприємця. 2. Оплата
  5. Стаття 171. Гарантії працівникам, обраним до профспілкових органів та комісії з трудових спорів
    стаття носить відсильний характер. Про гарантії працівникам, які входять до складу виборних профспілкових колегіальних органів і не звільненим від основної роботи, див. коментар. до ст. 374. Про гарантії звільненим профспілковим працівникам, обраним до профспілкових органів, див. коментар. до ст. 375. Про гарантії права на працю працівникам, є членами виборного профспілкового органу, див. коментар. до ст.
  6. Стаття 393. Звільнення працівників від судових витрат
    звільнений, в дохід бюджету, за рахунок коштів якого вони були відшкодовані, а державне мито - до відповідного бюджету згідно з нормативами відрахувань, встановленим бюджетним законодавством РФ. При одночасному задоволенні позовних вимог майнового і немайнового характеру розмір державного мита визначається судом відповідно до ст. 333.20 НК. До витрат,
  7. Стаття 104. Оскарження ухвали суду з питань, пов'язаних із судовими витратами
    судових витрат безпосередньо в касаційну інстанцію, суд якого рівня повинен розглядати таку заяву і в якій процесуальній формі має бути винесений судовий акт з цього питання? Відповідь. Відповідно до ст. 201 ЦПК України суд, який прийняв рішення по справі, може прийняти додаткове рішення у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У даному випадку судом,
  8. Стаття 171. Гарантії працівникам, обраним до профспілкових органів та комісії з трудових спорів
    звільненим від основної роботи, див. коментар. до ст. 374. 2. Про гарантії звільненим профспілковим працівникам див. коментар. до ст. 375. 3. Про гарантії права на працю працівникам, є членами виборного профспілкового органу, див. коментар. до ст. 376. 4. Ряд гарантій працівникам, обраним до профспілкових органів і не звільненим від виконання трудових обов'язків, закріплюється в угодах. В
  9. Стаття 98. Розподіл судових витрат між сторонами
    судові витрати згідно зміненим або новим рішенням. У ч. 3 ст. 98 ЦПК включено нове положення, згідно з яким якщо суд вищої інстанції у зазначених випадках не вирішив питання про перерозподіл судових витрат, то це повинен зробити суд першої інстанції за заявою зацікавленої особи. Результати розгляду такої заяви відображаються в
  10. Стаття 187. Гарантії і компенсації працівникам, які направляються роботодавцем для підвищення кваліфікації
    працівників для підвищення кваліфікації з відривом від основної роботи за ними зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток. Працівникам, направленим для підвищення кваліфікації з відривом від роботи в іншу місцевість, крім цього відшкодовуються витрати на відрядження в тому ж порядку і розмірах, що і для осіб, які направляються у службові відрядження (див. коментар. До ст.
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка