Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Стаття 403. Розгляд колективного трудового спору за участю посередника |
||
Як стверджується в Рекомендаціях про організацію роботи з розгляду колективного трудового спору за участю посередника, затв. Постановою Мінпраці Росії від 14 серпня 2002 р. N 58 (Бюлетень Мінпраці Росії. 2002. N 8), головною функцією посередника є надання допомоги сторонам у пошуках взаємоприйнятного рішення щодо врегулювання колективного трудового спору на основі конструктивного діалогу. 2. Посередником може виступати як працівник органів з праці, так і будь-який незалежний фахівець. 3. У міжнародній практиці розрізняють примусове і добровільне посередництво. При першому сторони повинні брати участь у проведенні переговорів, самої процедури посередництва. При другому вони розглядають лише пропозиції посередника. Відповідно до цієї класифікації російську процедуру посередництва швидше треба віднести до примусової: законодавець передбачає, що колективний трудовий спір розглядається "за участю посередника", тобто сторони є безпосередніми учасниками зазначеної процедури. 4. Представники роботодавця (роботодавців) і працівників вправі запросити для посередництва будь-яка особа, яка не заінтересована в результаті справи, компетентне та користується довірою обох сторін. Можна скористатися й послугами державного органу, на який покладено обов'язок надавати сторонам сприяння в організації примирних процедур (див. коментар. До ст. 407). 5. У зв'язку з тим, що посередник відіграє значну роль у врегулюванні існуючих розбіжностей, до його особистим якостям і професійним навичкам пред'являються підвищені вимоги. Пам'ятка посередникам, які залучаються до участі у розгляді колективних трудових спорів (додаток N 4 до Рекомендацій N 58), також акцентує увагу на їх особистих якостях і етиці поведінки в ході взаємодії зі сторонами спору. Підкреслюється, зокрема, необхідність визнання сторонами компетентності, об'єктивності, неупередженості та незалежності посередника. Посередник повинен вміти аналізувати ситуацію, ретельно оцінювати можливі результати своїх пропозицій і рекомендацій. Йому ставиться в обов'язок знання чинного законодавства, методів ведення договірного процесу. Основними якостями посередника є вміння аргументувати, переконувати, оперувати великою інформацією, керувати дискусією, чуйно реагувати на зміну настрою учасників переговорів. Велике значення мають також його прагнення до розуміння, зацікавленість, вміння вислуховувати опонента, вчасно пожартувати, зняти напруженість. Звертається увага і на дотримання етичних правил. Конфіденційна інформація, довірена посереднику в процесі його роботи, не повинна поширюватися і використовуватися ним прямо або побічно для особистої чи іншої вигоди. Позиції і пропозиції сторін, висловлені посереднику конфіденційно в ході переговорів, не повинні передаватися одній стороні без попередньої згоди іншої або особи, що передала інформацію. Посередник не повинен приймати винагороду або цінні подарунки від представників сторін колективного трудового спору. 6. Порядок залучення посередника до розгляду спору Трудовим кодексом не регламентований. Єдина вимога, передбачене ст. 403, полягає в необхідності досягнення угоди сторін. Угода має бути досягнуто: а) щодо використання процедури посередництва, б) щодо того, яким способом буде обраний посередник (за рекомендацією державного органу з врегулювання колективних трудових спорів або незалежно від нього), в) щодо конкретної кандидатури; г) про порядок вирішення спору за участю посередника. Рекомендації N 58 радять оформити протоколом угода сторін про участь конкретної особи в якості посередника і умови його участі у вирішенні колективного трудового спору після попереднього узгодження з майбутнім посередником і керівником організації, в якій він працює. Протокол складається представниками сторін колективного трудового спору. Його приблизна форма передбачена додатком N 1 до Рекомендацій N 58. 7. У тому випадку, коли для підбору кандидатури посередника сторони вирішили звернутися до сприяння державного органу з врегулювання колективних трудових спорів, вони вибирають посередника зі списку осіб, пропонованих до залучення в якості посередників. У списку містяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові кандидатів, їх вік, освіту, місце роботи, спеціальності та займаної посади, інші відомості, що відображають практичний досвід роботи в галузі соціально-трудових відносин та врегулювання трудових спорів (п. 7 Рекомендацій N 58) . 8. Якщо у термін до 3 робочих днів з моменту звернення до державного органу з врегулювання колективного трудового спору сторони не можуть вибрати посередника, вони повинні приступити до створення трудового арбітражу. 9. Порядок розгляду колективного трудового спору за участю посередника законодавством не встановлений. Це прерогатива сторін і самого посередника. Зазвичай посередництво здійснюється у формі проведення дискусій, переговорів між посередником і однієї із сторін, а також між сторонами за участю посередника. У ході переговорів посередник не повинен чинити тиску на сторони при прийнятті того чи іншого рішення. Його участь направлено на надання сторонам додаткових можливостей для врегулювання спору. Посередник не тільки організовує активне обговорення спірних питань, сприяє досягненню компромісних рішень, але і висуває власні пропозиції. Посередник повинен шукати прийнятні для сторін способи вирішення конфлікту і стимулювати їх до пошуку компромісу, прагнути завершити колективний трудовий спір на даному етапі (додаток N 4 до Рекомендацій N 58). Неформальний характер посередництва сприяє створенню невимушеної, спокійної атмосфери конструктивного діалогу. 10. Трудовий кодекс закріплює право посередника на отримання від сторін колективного трудового спору необхідних документів і відомостей, що стосуються існуючих розбіжностей. Посередник відповідно до Рекомендацій N 58 володіє також правом: проводити спільні та роздільні засідання представників сторін; пропонувати власні можливі варіанти вирішення колективного трудового спору; підписувати рішення, прийняті сторонами спору за його участі (п. 12 Рекомендацій). Він зобов'язаний зберігати державну, службову, комерційну та іншу охоронювану законом таємницю при здійсненні своїх функцій під час участі в примирних процедурах (п. 13 Рекомендацій). 11. На період участі у вирішенні колективного трудового спору посередник звільняється від основної роботи із збереженням середнього заробітку (див. коментар. До ст. 405). 12. Термін діяльності посередника обмежується 7 робочими днями з моменту його запрошення (призначення). Цей строк за угодою сторін може бути продовжений (див. коментар. До ст. 401). 13. Результати роботи посередника можуть виражатися в досягненні узгодженого рішення та укладанні сторонами угоди про врегулювання колективного трудового спору. У цьому випадку в протоколі (додаток N 2 до Рекомендацій N 58) фіксуються конкретні домовленості і вказується, що суперечка вважається врегульованим (дозволених). Якщо угода досягнута лише з деяких питань або не досягнуто зовсім, складається протокол розбіжностей, в якому мають знайти відображення всі залишилися розбіжності і подальші наміри сторін (наприклад, звернення до служби і створення трудового арбітражу). Слід зазначити, що Рекомендації N 58 (додаток N 3) орієнтують сторони на продовження примирних процедур, тобто звернення до Служби для створення трудового арбітражу, хоча ТК допускає і двоетапне примирення (примирна комісія - посередник). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 403. Розгляд колективного трудового спору за участю посередника " |
||
|