|
1. Порушення вимог збереження, використання та охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) федерального значення, включених до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини (Перелік об'єктів історичної та культурної спадщини федерального (загальноросійського) значення), їх територій, а одно недотримання обмежень, встановлених в зонах їх охорони, -
тягне попередження або накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот рублів; на посадових осіб - від двох тисяч до трьох тисяч рублів; на юридичних осіб - від двадцяти тисяч до тридцяти тисяч рублів.
(в ред. Федеральних законів від 22.06.2007 N 116-ФЗ, від 27.07.2010 N 239-ФЗ)
2. Дії (бездіяльність), передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені щодо особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації, об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури), внесених до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини, на їх територіях , на територіях історико-культурних заповідників (музеїв-заповідників) федерального значення, а одно в зонах їх охорони, -
тягнуть за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від двох тисяч до двох тисяч п'ятисот рублів; на посадових осіб - від чотирьох тисяч до п'яти тисяч рублів; на юридичних осіб - від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч рублів.
(в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N 116-ФЗ)
3. Дії (бездіяльність), передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені щодо виявлених об'єктів культурної спадщини чи на їх територіях, -
тягнуть за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів; на посадових осіб - від однієї тисячі до двох тисяч рублів; на юридичних осіб - від десяти тисяч до двадцяти тисяч рублів.
(в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N 116-ФЗ)
|
- Стаття 7.13. Порушення вимог збереження, використання та охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) федерального значення, їх територій і зон їх охорони
вимог збереження, використання та охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) федерального значення, включених до Державного реєстр об'єктів культурної спадщини (Перелік об'єктів історичної та культурної спадщини федерального (загальноросійського) значення), їх територій, а одно недотримання обмежень, встановлених в зонах їх охорони, - тягне за собою накладення
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- Глава 17. Про ПОНЯТТІ ВОЛОДІННЯ
порушена безпосередня матеріальна зв'язок особи з річчю ", - вважає і Д. Дождев. Заперечуючи це думка, юристи вказували на те, що слова про насильство залишилися лише формальністю при вирішенні питання про володіння. З посессорной интердиктов лише int. unde vi носить характер деліктного позову, а головний - int. uti possidetis - не має властивостей деліктної захисту (тобто не слід за насильством, а
- Використана література
стаття була введена внаслідок приєднання СРСР до Міжнародної Женевської конвенції від 12 вересня 1923 "Про боротьбу з розповсюдженням і торгівлею порнографічними виданнями". * (373) Див: Відомості Верховної Ради УРСР. 1972. N 51. Ст. 1207; 1987. N 27. Ст. 961; 1974. N 29. Ст. 782; 1974. N 29. Ст. 782; 1986. N 32. Ст. 904; 1988. N 14. Ст. 2664. * (374) Див там же . 1991. N 44. Ст. 1430.
- Стаття 28.3. Посадові особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення
статтями 5.6, 5.10 - 5.12, 5.14 - 5.16 , 5.22, 5.35 - 5.38, 5.40, 5.43, 5.47, 5.49, 6.8 - 6.13, 6.15, 6.16, 6.16.1, 7.1, статтею 7.2 (в частині знищення або пошкодження свердловин державної опорної спостережної мережі, спостережних режимних створів на водних об'єктах, спеціальних інформаційних знаків, що визначають межі прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об'єктів, у тому
- § 5. Початкові підстави набуття права власності
стаття потребує зміни за моделлю п . 4 ст. 218 ЦК. Доцільно закріпити в ст. 219 ГК норму про те, що право власності на об'єкт нерухомості виникає з моменту придбання ним ознак, зазначених у п. 1 ст. 130 ЦК. Це правило в найбільшій мірі відповідає інтересам власника і в той же час, як і у випадку з п. 4 ст. 218 ГК, потребують від нього зареєструвати право власності
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
- § 2. Державні природні заповідники і національні парки
порушення грунтового покриву, виходів мінералів, оголенні і гірських порід; рубки головного користування, заготівля живиці, деревних соків, лікарських рослин і технічної сировини, а також інші види лісокористування; сінокосіння, пасіння худоби, розміщення вуликів і пасік , збирання та заготівля дикорослих плодів, ягід, грибів, горіхів, насіння, квітів і інші види користування рослинним світом;
- § 3. Використання зарубіжного досвіду правової охорони навколишнього середовища
порушеннями екологічного законодавства; обов'язки суспільства, держави консультуватися зі своїми громадянами з питань їх природного благополуччя. У прийнятій Російською Федерацією в 1991 р. Декларації прав і свобод людини передбачається право на сприятливе навколишнє середовище і на відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю або майну екологічними порушеннями (ст. 29). К
- 2. Свобода договорів
статтях ЦК. З певною часткою умовності можна стверджувати, що будь-яка з імперативних норм ГК, що відносяться до договорів, являє собою спосіб обмеження свободи договорів. Насамперед такі винятки відносяться вже до основного питання - про свободу укладання договору. У строго певних випадках допускається примушування до укладення договору. При цьому в силу п. 1 ст. 421 ГК сюди включаються
|