Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Забарчук. Коментар до Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації, 2009 - перейти до змісту підручника

Стаття 7. Одноосібне і колегіальний розгляд цивільних справ

Коментар до статті Коментар до частини 3.
§ 1.
1. Апеляційною інстанцією Калузького районного суду Калузької області від 6 січня 2004 р. було скасовано рішення мирового судді у справі за участю заявника та винесено нове рішення - про відмову в задоволенні зустрічного позову А.П. Синякова до Г.П. Синякової про усунення перешкод у користуванні гаражем та стягнення збитків.
Верховний Суд Російської Федерації з посиланням на ст. ст. 376 і 377 ЦПК Російської Федерації повернув наглядову скаргу А.П. Синякова про перегляд прийнятого у його справі апеляційного рішення, вказавши, що скарги на судові постанови, винесені у спорах, спочатку дозволеним світовими суддями, Верховному Суду Російської Федерації непідсудні.
У своїй скарзі до Конституційного Суду Російської Федерації А.П. Синців оскаржує конституційність ч. 3 ст. 7 ЦПК Російської Федерації, згідно з якою справи за скаргами на судові постанови світових суддів, які не набрали законної сили, розглядаються в апеляційному порядку одноосібно суддями відповідних судів. На думку заявника, одноособовий розгляд справ в апеляційній інстанції (на відміну від колегіального розгляду справи в касаційній інстанції) не відповідає ст. ст. 2, 18, 19, 46 і 56 Конституції Російської Федерації.
Заявник також вважає, що не відповідає ст. ст. 2, 18, 19, 46, 56 і 126 Конституції Російської Федерації п. 3 ч. 2 ст. 377 ЦПК Російської Федерації про порядок подання наглядової скарги або подання прокурора, оскільки їм не передбачається можливість оскарження в порядку нагляду у Верховному Суді Російської Федерації рішень світових суддів, а також апеляційних рішень районних судів.
Секретаріат Конституційного Суду Російської Федерації в порядку ч. 2 ст. 40 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" раніше повідомляв заявника про те, що його скарга не відповідає вимогам названого Закону.
2. Конституційний Суд Російської Федерації, вивчивши подані громадянином А.П. Синякова матеріали, не знаходить підстав для прийняття його скарги до розгляду.
Стаття 46 (ч. 1) Конституції Російської Федерації гарантує кожному судовий захист його прав і свобод. Згідно ст. 47 Конституції Російської Федерації підсудність справ судам визначається законом. Конкретизуючи дані конституційні положення, законодавець встановлює певний порядок порушення і розгляду цивільних справ, у тому числі розмежовує предметну, територіальну та інстанційності підсудність справ.
Відповідно до загального принципу правосуддя належним судом для розгляду справи визнається суд, який створений та діє на підставі закону (ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод), що передбачає закріплення в законі, прийнятому відповідно до Конституції Російської Федерації і міжнародними договорами Російської Федерації, такого порядку перевірки законності та обгрунтованості судових рішень, який найбільш відповідав би особливостям того чи іншого виду судочинства, а також місця відповідного суду в судовій системі.
Наведені положення застосовні і до цивільного судочинства. Відповідно до гл. 39 ЦПК Російської Федерації перегляд не вступили в законну силу рішень мирового судді здійснюється районними судами в апеляційному порядку, причому районні суди розглядаються законодавцем як другої судової інстанції (як і суди, що здійснюють перегляд у касаційному порядку рішень інших судів першої інстанції).
Враховуючи специфіку справ, розглянутих світовими суддями, законодавець, гарантуючи право на їх перегляд в суді наглядової інстанції, разом з тим має право ввести обмеження на таку перевірку у Верховному Суді Російської Федерації. Процедуру перегляду в порядку нагляду справ, розглянутих світовими суддями, не можна розцінювати як порушує конституційні права і свободи заявника.
У силу цього ж обставини не можна вважати порушенням конституційних прав і свобод заявника одноособовий розгляд скарг на постанови світових суддів у суді апеляційної інстанції (Визначення КС РФ від 21 квітня 2005 р. N 158-О "Про відмову у прийнятті до розгляду скарги громадянина Синякова Олександра Петровича на порушення його конституційних прав ч. 3 ст. 7, п. 3 ч. 2 ст. 377 ЦПК РФ ").
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 7. Одноосібне і колегіальний розгляд цивільних справ "
  1. Стаття 7. Одноосібне і колегіальний розгляд цивільних справ
    1. Стаття 7 ЦПК порівняно з ст. 6 колишнього Кодексу, присвяченій тих же питань, містить нові положення, зокрема у зв'язку з введенням інституту мирових суддів. Крім того, виключено положення про участь народних засідателів у розгляді цивільних справ, а можливість колегіального розгляду справ у суді першої інстанції не ставиться більше в залежність від волевиявлення беруть участь у
  2. Стаття 29.8. Протокол про розгляд справи про адміністративне правопорушення
    1. Протокол про розгляд справи про адміністративне правопорушення складається при розгляді справи колегіальним органом. 2. У протоколі про розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) дата і місце розгляду справи; 2) найменування і склад колегіального органу, що розглядає справу; 3) подія аналізованого адміністративного правопорушення; 4) відомості про
  3. Стаття 29.8. Протокол про розгляд справи про адміністративне правопорушення
    1. Протокол про розгляд справи про адміністративне правопорушення складається при розгляді справи колегіальним органом. 2. У протоколі про розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) дата і місце розгляду справи; 2) найменування і склад колегіального органу, що розглядає справу; 3) подія аналізованого адміністративного правопорушення; 4) відомості про
  4. Стаття 14. Склад суду
    1. Цивільне процесуальне законодавство до вступу в дію нового ЦПК передбачало, що деякі категорії цивільних справ, віднесених до підсудності федеральних судів, завжди розглядалися в першій інстанції одноосібним суддею. Інші ж категорії справ могли розглядатися суддею одноосібно лише за умови згоди на це що у справі осіб. За відсутності такої згоди
  5. Стаття 383. Визначення судді про відмову в передачі наглядової скарги або подання прокурора для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
    Коментар до статті Коментар до частини 2. § 1. Питання. Яким чином має розглядатися питання про передачу справи: за правилами виробництва, встановлених у суді першої або другої інстанції, одноособово чи колегіально? Відповідь. Розгляд справи має проводитися за правилами виробництва, встановлених у суді першої інстанції, так як в такому випадку зберігається можливість оскарження
  6. Стаття 29.12. Визначення у справі про адміністративне правопорушення
    1. У визначенні у справі про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) посаду, прізвище, ініціали судді, посадової особи, найменування і склад колегіального органу, які винесли ухвалу; 2) дата та місце розгляду заяви, клопотання, матеріалів справи; 3) відомості про особу, яка подало заяву, клопотання або стосовно якого розглянуто матеріали справи; 4)
  7. Стаття 29.12. Визначення у справі про адміністративне правопорушення
    1. У визначенні у справі про адміністративне правопорушення зазначаються: 1) посаду, прізвище, ініціали судді, посадової особи, найменування і склад колегіального органу, які винесли ухвалу; 2) дата та місце розгляду заяви, клопотання, матеріалів справи; 3) відомості про особу, яка подало заяву, клопотання або стосовно якого розглянуто матеріали справи; 4)
  8. Стаття 232. Розгляд зауважень на протокол
    1. На відміну від колишньої процедури (ст. 230 ЦПК РРФСР) зауваження розглядаються головуючим одноосібно незалежно від того, згоден він з ними чи ні, розглянуто їм справу одноособово або в складі колегіального суду. При згоді із зауваженнями головуючий на їх тексті має накласти резолюцію про те, що правильність зауважень на протокол він засвідчує.
  9. Стаття 23. Колегіальність розгляду справ про дисциплінарні порушення
    1. Справи про дисциплінарні порушення розглядаються Дисциплінарним комітетом або Радою директорів колегіально у складі, встановленому відповідно становищем про дисциплінарне комітеті або положенням про раду директорів. 2. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від встановленого числа членів Дисциплінарного комітету чи Ради директорів, які брали участь у
  10. Стаття 29.2. Обставини, що виключають можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею, членом колегіального органу, посадовою особою
    Суддя, член колегіального органу, посадова особа, на розгляд яких передано справу про адміністративне правопорушення, не можуть розглядати дану справу в випадку, якщо ця особа: 1) є родичем особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, потерпілого, законного представника фізичної або юридичної особи, захисника чи
  11. Стаття 29.2. Обставини, що виключають можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею, членом колегіального органу, посадовою особою
    Суддя, член колегіального органу, посадова особа, на розгляд яких передано справу про адміністративне правопорушення, не можуть розглядати дану справу в випадку, якщо ця особа: 1) є родичем особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, потерпілого, законного представника фізичної або юридичної особи, захисника чи
© 2014-2022  yport.inf.ua