| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 18. Підстави для відводу прокурора, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача |
||
|
2. Участь прокурора в цивільному процесі є похідним від функції Прокуратури РФ, що здійснює від імені держави нагляд за дотриманням Конституції РФ і виконанням законів. У самому процесі прокурор функцію нагляду не здійснює, але в силу специфічного становища в системі державних органів має підвищеними можливостями в порівнянні з іншими особами, що у справі, по збору та поданням суду доказів, по юридичної аргументації позиції прокуратури по всіх вирішуються судом питань. Завдання прокурора в цивільному судочинстві складаються в наданні сприяння суду в правильному і своєчасному розгляді справи з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, зміцненні законності та правопорядку, попередженні правопорушень, формуванні шанобливого ставлення до закону і суду. Названі завдання і цілі об'єктивно вимагають відсутності особистої зацікавленості прокурора в результаті справи, а також інших обставин, що дозволяють сумніватися в його неупередженості. 3. Завдання експерта в цивільному процесі полягає в тому, щоб на основі спеціальних знань дати висновок з метою надання сприяння суду в правильному встановленні фактичних обставин справи. За своїм процесуальним становищем він належить до осіб, сприяючим правосуддю. Висновок експерта, що володіє спеціальними знаннями в тій чи іншій галузі науки, техніки чи мистецтва, як правило, істотно впливає на результат вирішення справи. І хоча для суду воно не має обов'язкової сили і оцінюється ним за загальними правилами оцінки доказів (ст. 67 ЦПК), сама процедура дослідження на науковій основі представлених судом об'єктів для вилучення відомостей про факти дає експерту при його зацікавленості в результаті справи підвищені можливості для введення в оману суддів, а також осіб, що у справі, та їх представників. Це створює об'єктивну необхідність виключення самої можливості участі експерта в судочинстві за наявності його особистої, прямої або непрямої зацікавленості в результаті справи, а також інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Інститут відводу сприяє вирішенню цієї проблеми. 4. З наявністю спеціальних знань пов'язано участь у цивільному процесі та спеціаліста. Необхідність його залучення може виникнути у суду для отримання консультацій, пояснень і надання безпосередньої технічної допомоги при огляді письмових і речових доказів, прослуховуванні звукозаписів, перегляді відеозаписів, при призначенні експертизи, допит свідків, вжиття заходів щодо забезпечення доказів (ст. 188 ЦПК). Завданням фахівця в цивільному процесі є дача консультації і надання технічної допомоги з метою сприяти суду в дослідженні фактичних обставин справи. Хоча консультація фахівця на відміну від висновку експерта засобом доведення не є, вона також може зробити істотний вплив на результат вирішення справи. Тому зацікавленість спеціаліста та інші обставини, передбачені ст. 16 ЦПК, є підставами для його відводу. 5. Враховуючи специфічне положення експерта і спеціаліста, вся процесуальна діяльність яких обумовлена їх професійними знаннями та навичками, закон крім загальних виділяє і спеціальну підставу для їх відводу - службову чи іншу залежність від що у справі осіб або їх представників. Службова залежність експерта або спеціаліста в минулому або сьогоденні від сторін, інших осіб, що беруть участь у справі, або їх представників може бути пов'язана зі спільною роботою, заснованої на відносинах підлеглості. Інша залежність може бути викликана іншими договірними або позадоговірними відносинами. Наявність такої залежності ставить під сумнів об'єктивність висновку експерта або консультації фахівця і вимагає їх відводу з процесу. 6. У попередньому цивільному процесуальному законодавстві як спеціальної підстави для відводу експерта було передбачено проведення їм ревізії, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи (п. 2 ч. 2 ст. 20 ЦПК РРФСР). У коментованій статті прямого посилання на таку підставу для відводу експерта та спеціаліста немає, але дана обставина має враховуватися в судовій практиці. Ревізія проводиться для перевірки будь-чиєї діяльності і містить висновки відповідного фахівця про правильність чи неправильність цієї діяльності. Якщо матеріали ревізії чи іншої перевірки послужили підставою до порушення справи або використовуються при розгляді справи, яка проводила їх особа не повинна залучатися в якості експерта або спеціаліста, оскільки буде пов'язано власними висновками, зробленими раніше при виробництві ревізії. Ця обставина не може не викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості даної особи, що спричиняє необхідність відводу експерта або спеціаліста відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 16. У колишньому цивільному процесуальному законодавстві (п. 3 ч. 2 ст. 20 ЦПК РРФСР) в якості підстави для відводу експерта була також передбачена його некомпетентність, тобто відсутність у нього спеціальних знань, необхідних для роз'яснення виникаючих при розгляді даної справи питань. У судовій практиці дана підстава застосовувалося надзвичайно рідко, оскільки некомпетентність експерта, як правило, виявляється лише в його укладанні, що призводить до необхідності призначення повторної експертизи. Крім того, експерт міг і може за чинним законодавством (ст. 85 ЦПК) відмовитися від дачі висновку, якщо він не володіє необхідними знаннями для виконання покладеного на нього обов'язки. У новому ЦПК така підстава для відводу експерта не передбачено, що цілком виправдано. 7. Завдання перекладача у цивільному судочинстві визначається його процесуальної функцією, яка полягає в перекладі з мови судочинства і на мову судочинства процедури розгляду справи з метою надання сприяння суду в дослідженні та оцінці фактичних обставин справи, а також створення необхідних умов бере участь у справі, не володіють мовою судочинства, для їх повноцінного і рівноправного участі в змагальному процесі. За участю в процесі осіб, які не володіють мовою судочинства, від об'єктивності перекладача в чому залежить повнота дослідження обставин справи, можливість реалізації суб'єктами процесу своїх прав і обов'язків, законність і обгрунтованість прийнятих у справі судових постанов. Участь перекладача у розгляді справи в іншому процесуальній якості, наявність родинних відносин з що у справі особами та представниками, особиста зацікавленість у результаті справи, наявність інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості, несумісне з процесуальної функцією даного учасника судочинства і вимагає його відводу. 8. Важливу роль в процесі виконує секретар судового засідання, який належить до посадових осіб суду. Основний процесуальної обов'язком даного суб'єкта цивільного процесу є складання протоколу судового засідання з фіксацією в ньому всіх суттєвих моментів розгляду справи, або вчинення окремої процесуальної дії суду першої та другої інстанції, або вчинення окремої процесуальної дії поза засідання. Протокол підписується не тільки головуючим у справі суддею, але і секретарем судового засідання, який також несе відповідальність за його повноту і точність. На секретарі судового засідання лежить також безпосередній обов'язок по напрямку судових повідомлень та викликів, з оформлення справи і т.п. У стадії судового розгляду він доповідає суду, хто з викликаних у даній справі осіб з'явився, чи сповіщено неявившийся особи і які є відомості про причини їх неявки. Повідомлені відомості є підставою для продовження розгляду справи або для його відкладання (див. коментар до ст. 161, 167-169 ЦПК). Таким чином, секретар судового засідання виконує дуже важливу процесуальну функцію. Його неупередженість і неупередженість є однією з умов правильного та своєчасного розгляду та вирішення справи. У зв'язку з цим зрозуміла логіка законодавця, який поширив підстави для відводу судді на секретаря судового засідання. 9. Експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання не є суддями і на них не поширюється положення ч. 2 ст. 16 ЦПК про неприпустимість входження до складу суду осіб, які перебувають у родинних стосунках між собою. Саме по собі наявність родинних відносин між зазначеними суб'єктами (наприклад, між секретарем судового засідання та експертом) не може бути підставою для їх відводу. Такою підставою може бути наявність особистої зацікавленості або інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості експерта, перекладача, секретаря судового засідання незалежно від родинних відносин між ними. Прокурор також не входить до складу суду і не може бути усунутий з процесу з підстав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦПК. Однак він належить до осіб, які беруть участь у справі (ст. 34 ЦПК), тому й експерт, і фахівець, і перекладач, і секретар судового засідання за наявності з прокурором родинних відносин підлягають відводу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦПК. З цих же підстав в процесі не повинні брати участь прокурор і суддя, що складаються між собою у родинних стосунках, тому один з них підлягає відводу. 10. Зазначені особи не можуть брати участь у розгляді справи, якщо вони брали участь у ньому в іншому процесуальній якості. Однак повторна участь у розгляді справи в тому ж процесуальному ролі підставою для відводу не є. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 18. Підстави для відводу прокурора, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача " |
||
|
||