Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
С.І. Барсуков, А.Н. Борисов. Коментар до Федерального закону "Про поліцію" (постатейний), 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 16. Оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів


Коментар до статті 16
1. У коментованій статті регламентовано здійснення поліцією такої міри державного примусу, як оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів. Дана стаття містить в собі нововведення, але за винятком самої заходи державного примусу і переліку випадків її застосування. У пунктах 20 і 22 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції передбачалися права міліції проводити оточення (блокування) ділянок місцевості і тимчасово обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на вулицях і дорогах (див. нижче). Там же були визначені випадки реалізації зазначених прав. Слід звернути увагу на те, що при цьому не говорилося про оточення (блокування) житлових приміщень, будівель та інших об'єктів.
Відкриваюча комментируемую статтю частину 1 декларує, що поліція захищає право кожного, хто законно перебуває на території РФ, вільно пересуватися, а також що обмеження поліцією свободи пересування громадян допускається лише у випадках, передбачених коментованим Законом та іншими федеральними законами. Дана норма, яка введена в законопроект після його громадського обговорення, закріплена на основі наступних конституційних норм:
норми частини 1 ст. 27 Конституції РФ, встановлює, що кожен, хто законно перебуває на території РФ, має право вільно пересуватися, вибирати місце перебування і проживання;
норми частини 3 ст. 55 Конституції РФ, що передбачає, що права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені федеральним законом тільки в тій мірі, в якій це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.
2. Частина 2 коментованої статті встановлює, що оточення (блокування) ділянок місцевості проводиться за рішенням керівника територіального органу або особи, яка його заміщає, а також визначає вичерпний перелік випадків, в яких виробляється оточення (блокування) ділянок місцевості:
1) при ліквідації наслідків аварій, катастроф природного і техногенного характеру та інших надзвичайних ситуацій (до громадського обговорення законопроекту зазначалося на ліквідацію наслідків стихійних лих, аварій, катастроф), при проведенні карантинних заходів під час епідемій та (або) епізоотій;
2) при проведенні заходів по припиненню масових заворушень та інших (до громадського обговорення законопроекту зазначалося "групових", а не "інших") дій, що порушують рух транспорту, роботу засобів зв'язку і організацій;
3) при розшуку осіб, які вчинили втечу з-під варти, та осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання (до громадського обговорення законопроекту зазначалося на розшук засуджених та осіб, взятих під варту, які вчинили втечу);
4) при переслідуванні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;
5) при проведенні контртерористичної операції, перевірці відомостей про виявлення вибухових речовин або вибухових пристроїв або отруйних чи радіоактивних речовин (вказівка на отруйні та радіоактивні речовини включено після громадського обговорення законопроекту).
Раніше відповідне регулювання містилося в п. 20 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції. Так, у зазначеному пункті (в ред. Федерального закону від 31 березня 1999 р. N 68-ФЗ) передбачалося право міліції проводити за рішенням начальника органу внутрішніх справ (органу міліції) або його заступника оточення (блокування) ділянок місцевості при ліквідації наслідків стихійних лих , аварій, катастроф, проведення карантинних заходів у випадку епідемій або епізоотій, припинення масових заворушень і групових дій, що порушують роботу транспорту, зв'язку, організацій, а також при розшуку вчинили втечу засуджених та осіб, взятих під варту, переслідуванні осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів , здійснюючи при необхідності огляд транспортних засобів.
Як видно, у ч. 2 коментованої статті перелік підстав виробництва оточення (блокування) ділянок місцевості розширений за рахунок випадків проведення контртерористичної операції, перевірки відомостей про виявлення вибухових речовин або вибухових пристроїв або отруйних чи радіоактивних речовин. В іншому положення п. 20 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції зазнало незначних змін, про які сказано вище в дужках.
3. У частині 3 коментованої статті визначено зміст такого запобіжного державного примусу, як оточення (блокування) ділянок місцевості, - це можливість обмеження або заборона руху транспорту і пішоходів. При цьому встановлено, що рух транспорту і пішоходів може бути обмежено або заборонено тільки у випадку, якщо це необхідно для:
забезпечення безпеки громадян і громадського порядку;
проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів;
охорони місця скоєння злочину, адміністративного правопорушення, місця події;
захисту об'єктів власності, яким загрожує небезпека.
Подібним чином раніше в п. 22 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції передбачалося право міліції тимчасово обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на вулицях і дорогах, а також не допускати громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, зобов'язувати їх залишитися там або покинути ці ділянки і об'єкти з метою захисту здоров'я, життя і майна громадян, проведення слідчих і розшукових дій.
4. Частина 4 коментованої статті передбачає можливість здійснення очеплення (блокування) щодо житлових приміщень, будівель та інших об'єктів, що належать громадянам та організаціям. При цьому визначено, що оточення (блокування) здійснюється тільки у разі, якщо це необхідно для запобігання загрози життю і здоров'ю громадян, які не можуть бути захищені іншим способом.
Слід зазначити, що в первинному варіанті проекту коментованого Закону говорилося про здійснення очеплення (блокування) щодо житлових приміщень, будівель та інших об'єктів у разі, якщо це необхідно для запобігання очевидної небезпеки для життя і здоров'я знаходяться там осіб, які не можуть бути захищені будь-яким іншим способом. Після громадського обговорення законопроекту в нормі поняття "очевидна небезпека" замінено поняттям "загроза". Пізніше виключено слово "там", тобто в розглянутій нормі мова не йде тільки про тих громадян, які перебувають в які підлягають оточення (блокування) житлових приміщеннях, будівлях та інших об'єктах.
5. У частині 5 коментованої статті встановлено обов'язки поліції при здійсненні дій, зазначених у ч. ч. 2 - 4 цієї статті, тобто при здійсненні оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів, по-перше, вживати заходів щодо забезпечення нормальної життєдіяльності населення і, по-друге, роз'яснювати громадянам найбільш зручні в обстановці, маршрути пересування. Слід зазначити, що друга із зазначених обов'язків включена після громадського обговорення законопроекту. Обов'язок, подібна першої із зазначених, містилася в п. 20 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції, що передбачав право міліції виробляти оточення (блокування) ділянок місцевості. У цьому пункті встановлювалося, що при реалізації названого права міліцією вживаються заходи до забезпечення нормальної життєдіяльності населення і функціонування народного господарства в даній місцевості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 16. Оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів "
  1. Стаття 16. Оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів
    Коментар до статті 16 січня. При здійсненні даного виду діяльності співробітники поліції зобов'язані керуватися не лише положеннями цієї статті, а й Законом РФ від 25 червня 1993 р. N 5242-1 "Про право громадян України на свободу пересування, вибір місця перебування і проживання в межах Російської Федерації", Федеральним конституційним законом "Про військовому становищі",
  2. Стаття 14. Затримання
    оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів; формування та ведення банків даних про громадян. Закон 1991 про міліції не містив подібних самостійних статей, але самі заходи державного примусу передбачав (за винятком ведення банків даних про громадян) з менш детальним регулюванням у його ст. 11, присвяченій правам міліції. Як
  3. § 6. Похідні підстави набуття права власності
    блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або окремих місцевостей, підготовку і діяльність незаконних збройних формувань, міжнаціональні, міжконфесійні та регіональні конфлікти, що супроводжуються насильницькими діями, що створюють безпосередню загрозу життю і безпеці громадян, нормальної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Однак
  4. Стаття 12. Обов'язки поліції
    стаття 141 КПК РФ називається "Заява про злочин". Порядку прийняття заяви про явку з повинною присвячена наступна стаття, яка так і називається "Явка з повинною". У ній законодавець посилається на ч. 3 ст. 141 КПК РФ. Однак нічого не говорить про те, що на порядок прийняття явки з повинною поширюється і ч. 4 ст. 141 КПК РФ. Тому видається, що ч. 4 ст. 141 КПК РФ не має
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  6. § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
    стаття породжує ілюзію того, що право спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку виникає автоматично одночасно з набуттям по тому чи іншому підставі права власності на окреме житлове приміщення в будинку. Тим часом насправді цього статися в принципі не може, якщо взяти до уваги закріплення самим же ЦК та іншими законами вимоги,
  7. 6. Обов'язкове укладення договорів
    стаття Цивільного кодексу (445) присвячена одному з варіантів формування договорів. Вже з її назви ("Укладення договору в обов'язковому порядку") видно, що вона являє собою виняток із загальних правил, які закріплюють автономію волі сторін при укладанні договорів. Як вже неодноразово зазначалося, в нашій країні протягом тривалого часу ситуація в цивільному обороті була
  8. Стаття 13. Права поліції
    стаття КПК України. У КПК РФ відсутня правова основа такого виклику. У ньому йдеться про виклик підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого і свідка. А такі з'являються лише після порушення кримінальної справи. 3.6. Відсутність в КПК РФ правової основи виклику особи до органу дізнання на стадії порушення кримінальної справи є перешкодою для здійснення його подальшого приводу. Ні з
  9. Стаття 13. Права поліції
    стаття передбачає права поліції. У пояснювальній записці до проекту коментованого Закону зазначалося, що права поліції максимально конкретизовані; виключені деякі норми, що не мають чіткого юридичного змісту і дозволяють довільно (без необхідних підстав, належної процедури і дотримання певних термінів) обмежувати права громадян і організацій, а також які стосуються не
  10. § 1. Підряд
    ділянки для будівництва. Площа і стан наданого земельної ділянки повинні відповідати містяться в договорі будівельного підряду умовам, а за відсутності таких умов забезпечувати своєчасний початок робіт, нормальне їх ведення і завершення в строк. Крім того, в договорі підряду можуть встановлюватися також випадки та порядок передачі замовником підряднику у користування
© 2014-2022  yport.inf.ua