Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 23. Поняття соціального партнерства в сфері праці

(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Соціальне партнерство у сфері праці (далі - соціальне партнерство) - система взаємовідносин між працівниками (пред-ставники працівників), роботодавцями (представниками роботодавців), органами державної влади, органами місцевого само-управління, спрямована на забезпечення узгодження інтересів працівників і роботодавців з питань регулювання трудових від-носіння та інших безпосередньо пов'язаних з ними відносин .
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Частина друга втратила чинність. - Федеральний закон від 30.06.2006 N 90-ФЗ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 23. Поняття соціального партнерства в сфері праці "
  1. Стаття 26. Рівні соціального партнерства
    соціального партнерства. Виділення кожного рівня соціального партнерства пов'язано з урахуванням територіально-галузевих особливостей договірного регулювання соціально-трудових відносин. Стосовно до кожного рівня визначено основи та сфери дії відповідного регулювання з урахуванням числа суб'єктів, на яких воно поширюється. Так, на федеральному рівні встановлюються основи
  2. Стаття 26. Рівні соціального партнерства
    партнерство здійснюється на: федеральному рівні, на якому встановлюються основи регулювання відносин у сфері праці в Російській Федерації; міжрегіональному рівні, на якому встановлюються основи регулювання відносин у сфері праці в двох і більше суб'єктах Російської Федерації; регіональному рівні, на якому встановлюються основи регулювання відносин у сфері праці в суб'єкті
  3. Розділ II. Соціальне партнерство у сфері праці
    партнерство в сфері
  4. Стаття 35.1. Участь органів соціального партнерства у формуванні та реалізації державної політики у сфері праці
    соціального партнерства згідно коментованої статті виступають комісії з регулювання соціально-трудових відносин, які утворюються за рішенням сторін, на рівноправній основі і здійснюють свою діяльність на всіх рівнях, починаючи з федерального і завершуючи локальним рівнем. Багаторівнева організаційно-правова структура органів соціального партнерства забезпечує однаковість і
  5. Стаття 23. Поняття соціального партнерства в сфері праці
    стаття дає легальне визначення соціального партнерства в сфері праці. Запропоноване визначення включає всі види взаємодії між працівниками (їх представниками), роботодавцями (їх представниками) і органами державної влади або органами місцевого самоврядування. 2. Взаємодія може проявлятися у проведенні консультацій, веденні колективних переговорів та укладенні
  6. Стаття 25. Сторони соціального партнерства
    соціального партнерства є працівники і роботодавці в особі уповноважених у встановленому порядку представ-ників. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування є сторонами соціального партнерства у випадках, коли вони виступають в якості роботодавців, а також в інших випадках, передбачених трудовим законодавством. (Частина друга введена Федеральним законом
  7. Стаття 28. Особливості застосування норм цього розділу
    соціального партнерства не встановлено. 2. Міжнародна організація праці (МОП) в Конвенції N 151 " Про трудові відносини на державній службі "(1978) підкреслила, що державні службовці мають право на об'єднання в профспілки, вони можуть вести колективні переговори про умови праці з відповідними органами державної влади (Конвенція не ратифікована Російською
  8. Стаття 23. Поняття соціального партнерства в сфері праці
    поняття соціального партнерства, сформульованого в коментованій статті, полягає в законодавчому визначенні такої системи взаємовідносин між працівниками, роботодавцями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, яка забезпечує досягнення згоди і співпраці між сторонами соціального партнерства з питань регулювання трудових та інших тісно
  9. Стаття 25. Сторони соціального партнерства
    соціального партнерства та їх представників. У діяльності відповідних комісій беруть участь представники сторін , зазначені в ст. ст. 29 - 31, 33, 34 ТК, проте вони діють від імені та в інтересах сторін. Правові наслідки їхніх дій настають для працівників і роботодавців. Представники сторін несуть відповідальність за невиконання колективного договору, угоди лише за наявності
  10. Стаття 24. Основні принципи соціального парт-нерства
    соціального партнерства є: рівноправність сторін; повагу і врахування інтересів сторін; зацікавленість сторін в участі в договірних відносинах; сприяння держави в зміцненні і розвитку соціального партнерства на демократичній основі; дотримання сторонами та їх представниками трудового законодавства та інших нормативних правових актів, що містять нор-ми трудового права; (в ред.
  11. Стаття 25. Сторони соціального партнерства
    статтю доповнено ч. 2, яка визначає умови визнання органів державної влади та органів місцевого самоврядування сторонами соціального партнерства. 1. У складному комплексі взаємовідносин з соціального партнерства існують індивідуальні та колективні трудові відносини, які виникають між різними суб'єктами. Тому слід розрізняти боку трудового відносини, якими є
  12. Стаття 45. Угоду. Види угод
    стаття вказує одночасно і на його роль у встановленні загальних принципів регулювання соціально-трудових відносин та пов'язаних із ними економічних відносин. На наш погляд, така характеристика ролі угоди відображає взаємовплив економіки і права, а також істотний вплив матеріальних умов життя суспільства на зміст норм трудового права. Одним із способів встановлення
  13. Стаття 27. Форми соціального партнерства
    стаття визначила лише основні форми соціального партнерства. На практиці використовуються й інші його форми, що забезпечують сприяння вирішенню проблем у сфері праці. Вони можуть визначатися чинним законодавством або сформованою практикою. До них належить створення на паритетних засадах постійно діючих дорадчих, координаційних органів; участь соціальних партнерів в управлінні
  14. Стаття 45. Угоду. Види угод
    соціально-трудові відносини і встановлює загальні принципи регулювання пов'язаних з ними економічних відносин, що укладається між повноважними представниками працівників і роботодавців на федеральному, міжрегіональному, регіональному, галузевому (міжгалузевому) і територіальному рівнях соціального партнерства в межах їх компетенції. За домовленістю сторін, що беруть участь у колективних
  15. Стаття 28. Особливості застосування норм цього розділу
    соціальне партнерство, що містяться в розд. II ТК, до окремих категорій працівників, зайнятих у перерахованих в ній організаціях. У число таких працівників ТК включає, наприклад: державних цивільних службовців, муніципальних службовців, працівників військових і воєнізованих органів і організацій, органів внутрішніх справ та інших, перелік яких сформульований вичерпно. 2. Принципові
  16. Стаття 1. Цілі і завдання трудового законодавства
    соціального партнерства, ведення колективних переговорів, укладання колективних договорів та угод; участі працівників і професійних спілок у встановленні умов праці та застосування трудового законодавства у пре-чених законом випадках; матеріальної відповідальності роботодавців і працівників у сфері праці; державному контролю (нагляду) , профспілковому контролю за