Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 94. Тривалість щоденної роботи (зміни)

Тривалість щоденної роботи (зміни) не може перевищувати:
для працівників віком від п'ятнадцяти до шістнадцяти років - 5 годин, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 7 ча-сов;
для учнів загальноосвітніх закладів, освітніх установ початкової та середньої професійної образо-вання, що сполучають протягом навчального року навчання з роботою, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років - 2,5 години, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 4 годин;
(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
для інвалідів - відповідно до медичного висновку, виданими в порядку, встановленому федеральними законами і іни-ми нормативними правовими актами Російської Федерації.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, де встановлено скорочену тривалість ність робочого часу, максимально допустима тривалість щоденної роботи (зміни) не може перевищувати:
при 36-годинному робочому тижні - 8 годин;
при 30 -годинному робочому тижні і менше - 6 годин.
Колективним договором може бути передбачено збільшення тривалості щоденної роботи (зміни) порівняно з тривалістю щоденної роботи (зміни), встановленої частиною другою цієї статті для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, за умови дотримання граничної щотижневої тривалості робочого часу (частина перша статті 92 цього Кодексу) та гігієнічних нормативів умов праці, встановлених федеральними законами і іни-ми нормативними правовими актами Російської Федерації.
(Частина третя в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Тривалість щоденної роботи (зміни) творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематогра- фії, теле-і відеос'емочних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, що беруть участь у створенні і (або) виконанні (експонуванні) творів, у відповідності з переліками робіт, професій, посад цих працівників, утвер-ждаемимі Урядом Російської Федерації з урахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин, може встановлюватися колективним договором, локальним нормативним актом, трудовим договором.
(Частина четверта введена Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ, в ред. Федерального закону від 28.02.2008 N 13-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Стаття 94. Тривалість щоденної роботи (зміни) "
  1. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні не-робітників святкових і вихідних днів
    Тривалість робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, зменшується на одну годину. У безперервно діючих організаціях і на окремих видах робіт, де неможливо зменшення тривалості роботи (зміни) у передсвятковий день, переробка компенсується наданням працівнику додаткового часу відпочинку або, за со-гласия працівника, оплатою за
  2. Стаття 105 . Поділ робочого дня на частини
    На тих роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру праці, а також при виробництві робіт, інтенсивність яких неоднакова протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини з тим, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Такий поділ проводиться роботодавцем на основа-нии локального
  3. Стаття 94. Тривалість щоденної роботи (зміни)
    1. За що діяв раніше КЗоТу тривалість щоденної роботи встановлювалася законом - для шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем ??і локальними нормативними актами - для п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями. У першому випадку вона називалася робочим днем ??і не могла перевищувати семи годин, в другому випадку - робочою зміною. Виходячи зі змісту ТК терміни "щоденна
  4. Стаття 107. Види часу відпочинку
    Коментар до статті 1. Передбачені статтею види часу відпочинку різняться залежно від часу і мети його надання . 2. Перерви протягом робочого дня (зміни) надаються для відпочинку та харчування (див. коментар. до ст. 108) або для обігрівання і відпочинку (див. коментар. до ст. 109). 3. Щоденний (Міжзмінний) відпочинок - це час з моменту закінчення роботи і до її початку наступного
  5. Стаття 105. Поділ робочого дня на частини
    Коментар до статті 1. Стаття встановлює підстави, за яких вводиться поділ робочого дня на частини: особливий характер праці в організаціях (наприклад, організації, що обслуговують населення); виробництво робіт, інтенсивність яких неоднакова протягом робочого дня (зміни) (наприклад, міський пасажирський транспорт). Встановити поділ робочого дня на частини, або роздроблений
  6. Стаття 100. Режим робочого часу
    Режим робочого часу повинен передбачати тривалість робочого тижня (п'ятиденний з двома вихідними днями, шестиденний з одним вихідним днем, робочий тиждень з наданням вихідних днів за змінним графіком, неповний робочий тиждень), роботу з ненормованим робочим днем ??для окремих категорій працівників, тривалість щоденної роботи (зміни), в тому числі неповного робочого
  7. Стаття 103. Змінна робота
    Змінна робота - робота в дві, три або чотири зміни - вводиться в тих випадках, коли тривалість виробничого процесу перевищує припустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою більш ефективного використання устаткування, уве-личения обсягу виробленої продукції або надання послуг. При змінній роботі кожна група працівників повинна робити роботу протягом
  8. Стаття 94. Тривалість щоденної роботи (зміни)
    Коментар до статті 1. Тривалість щоденної роботи надає безпосередній вплив на працездатність людини. Тривала безперервна робота втомлює людини, призводить до зниження його працездатності (зменшенню швидкості рухів, ослаблення уваги, здійснення помилок, зниження продуктивності праці тощо), позначається на стані здоров'я. Тому законодавством
  9. Стаття 270. Норми виробітку для працівників віком до вісімнадцяти років
    1. Для неповнолітніх працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 92 ТК). При цьому максимальна тривалість щоденної роботи (зміни) закріплюється в ст. 94 ТК. Для неповнолітніх працівників норми виробітку встановлюються виходячи із загальних норм виробітку пропорційно встановленому для цих працівників скороченої тривалості робочого
  10. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
    Коментар до статті 1. Встановлюючи правило про зменшення тривалості робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, ст. 95 не робить винятку, як колишнє законодавство, для працівників, яким вже встановлено скорочену тривалість робочого часу (працівникам, які не досягли 18-річного віку, інвалідам I і II групи, особам, зайнятим на