| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 19. Розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського стану |
||
|
1. Для розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно наявність наступних умов: - взаємної згоди подружжя на розірвання шлюбу; - відсутності будь-якого спору, пов'язаного з розлученням (з приводу розділу майна і т.д.); - відсутності спільних неповнолітніх дітей. Подружжя, які мають загальних, які не досягли повноліття дітей, бажаючі розірвати свій шлюб, подають спільну письмову заяву з проханням розірвати їх шлюб. У цій заяві вони мають підтвердити взаємну згоду на розірвання шлюбу і той факт, що вони не мають спільних дітей, які не досягли повноліття (п. 2 ст. 33 Закону про акти громадянського стану). Крім того, в заяві вказується, яке прізвище після розлучення буде носити кожен з них. Причому згідно зі ст. 36 Закону про акти громадянського стану чоловік, який змінив своє прізвище при вступі в шлюб, має право і після розірвання шлюбу зберегти дану прізвище, або за його бажанням при державній реєстрації розірвання шлюбу йому присвоюється дошлюбне прізвище. Іншими словами, на розірвання шлюбу в органах РАГС поширюється п. 3 ст. 32 СК, в якій зазначено, що у разі розірвання шлюбу подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити свої дошлюбні прізвища. Що ж до відсутності спільних неповнолітніх дітей як обов'язкової умови розірвання шлюбу в органах РАЦС, то, без сумніву, діти від іншого шлюбу загальними і спільними не є. Те ж можна сказати про усиновлених дітей. Якщо в сім'ї, де належить розірвання шлюбу, є діти від різних шлюбів, усиновлені діти - розлучення також здійснюється в органах ЗАГС. Якщо відносно дитини було встановлено батьківство як за спільною заявою осіб (у тому числі розірвав шлюб), так і на підставі рішення суду, то таку дитину слід вважати спільним. При незгоді з цією обставиною допустимо оспорювання батьківства (див. коментар до ст. 52 СК). Наявність у подружжя спільних повнолітніх дітей будь-якої групи інвалідності не дозволяє вдатися до допомоги п. 1 коментованої статті, якою б складною і трагічною не була сімейна ситуація при розлученні і після нього. При розірванні шлюбу в органах РАГС, коли один з подружжя не має можливості з'явитися до органу РАЦС для подачі заяви про розірвання шлюбу, волевиявлення подружжя може бути оформлено окремими заявами. Підпис на заяві чоловіка, не має можливості з'явитися до органів РАЦС, повинна бути нотаріально засвідчена. Розірвання шлюбу та державна реєстрація цього акту проводиться в присутності хоча б одного з подружжя після закінчення місяця з дня подачі подружжям спільної заяви про розірвання шлюбу. 2. Сімейний кодекс передбачає виключення, що дозволяє розірвати шлюб в органах РАГС за заявою одного з подружжя. Це можливо, якщо інший чоловік: 1) визнаний судом безвісно відсутнім. Одночасно зі своєю заявою про розірвання шлюбу чоловік, охочий розірвати шлюб, пред'являє рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, а також документ, що засвідчує особу заявника. Державна реєстрація розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя за названою підставою проводиться в присутності заявника. Орган ЗАГС, що прийняв заяву про розірвання шлюбу, в триденний термін сповіщає керуючого майном безвісно відсутнього чоловіка, а в разі його відсутності - орган опіки та піклування про що надійшов заяві і дату, призначеної для державної реєстрації розірвання шлюбу . Встановлення спрощеної процедури у випадках, коли один з подружжя визнаний безвісно відсутнім, зрозуміло, оскільки відсутність, що носить, як правило, далеко не короткочасний характер, означає, що шлюб втратив свій сенс. Але у випадку явки чоловіка, визнаного судом безвісно відсутнім, і скасування відповідного судового рішення шлюб може бути поновлений органом РАЦС за спільною заявою подружжя (див. коментар до п. 1 ст. 26 СК). Однак шлюб не може бути відновлений, якщо інший чоловік вступив у новий шлюб (див. коментар до п. 2 ст. 26 СК); 2) визнаний судом недієздатним. Зрозуміло, що в таких випадках заявник подає суду рішення про визнання другого з подружжя недієздатним, засноване на медичному висновку. Треба думати, що причиною визнання особи недієздатною буде не тільки психічний розлад, але і недоумство високого ступеня дебільності, всякого роду травми, які породжують нездатність людини до розумного вольової поведінки. Державна реєстрація розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя через недієздатність іншого здійснюється не тільки за заявою чоловіка, а й опікуна недієздатного чоловіка, а в разі його відсутності - органів опіки та піклування. Якщо заява надходить від чоловіка, йому належить вказати, яке прізвище він хоче носити після розлучення. До цієї заяви додається документ, що засвідчує особу заявника. Орган ЗАГС, що прийняв заяву про розірвання шлюбу з зазначених підстав, сповіщає в триденний термін опікуна недієздатного чоловіка, а в разі його відсутності органи опіки та піклування про що надійшов заяві і дату, призначеної для державної реєстрації розірвання шлюбу . Якщо шлюб розривається з недієздатною чоловіком, суд у своєму повідомленні звертає увагу на необхідність повідомити до дати, призначеної для державної реєстрації розірвання шлюбу, прізвище, яку чоловік-заявник обирає при розірванні шлюбу (абз. 2 п. 4 ст. 34 Закону про акти громадянського стану). Передбачений п. 2 коментованої статті порядок розірвання шлюбу в органах РАЦС з особами, визнаними недієздатними внаслідок психічного розладу, не поширюється на випадки розірвання шлюбу з особами, обмеженими у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами (ст. 30 ЦК). Розірвання шлюбу в таких випадках здійснюється в загальному, тобто судовому, порядку (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 05.11.1998 N 15). Відновлення шлюбу, розірваного у органах РАЦС, з причини визнання одного з подружжя недієздатним в принципі неможливо, так як недієздатним визнаються важко і непоправно хворі особи, а також недоумкуваті з глибоким ступенем ураження інтелекту, яка відновленню не підлягає; 3) розірвання шлюбу в органах РАЦС за заявою одного з подружжя допускається, якщо інший чоловік засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на термін понад три роки. Причин для встановлення даного правила дві. Перша і, мабуть, головна полягає в тому, що трьох років вимушеного роздільного проживання цілком достатньо для того, щоб сімейні узи розпалися, фактично шлюб і сім'я перестали існувати, навіть якщо відбуває покарання не хоче розлучення. Друга, на думку деяких фахівців з сімейного права, носить характер своєрідної кари для того, хто скоїв злочин. При цьому не має ніякого значення характер вчиненого злочину, ступінь вини засудженого чоловіка, особливості заходів покарання і т.п. обставини, які важливі в інший (а не бракоразводной) ситуації. Ось чому в числі документів, що подаються чоловіком-заявником, неодмінно повинна знаходитися копія вироку суду. Крім того, чоловік-заявник подає органам ЗАГС, розривати шлюб, документ, що засвідчує його особу, а в подаваному ним заяві вказує місце знаходження виконує покарання установи, де знаходиться засуджений чоловік. Орган РАЦС, який прийняв заяву про розірвання шлюбу, сповіщає в триденний термін дружина, яка відбуває покарання. У повідомленні вказується на необхідність повідомити до дати, призначеної для державної реєстрації розірвання шлюбу, прізвище, яку відбуває покарання чоловік обирає після розірвання шлюбу (п. 4 ст. 34, ст. 36 Закону про акти громадянського стану). Разом з тим чоловік, який відбуває покарання, в позначений СК термін може сам пред'явити позов про розірвання шлюбу. І якщо у подружжя є спільні неповнолітні діти, позов про розірвання шлюбу розглядається в судовому порядку. 3. Загальне для всіх випадків розірвання шлюбу в органах РАГС правило полягає в тому, що розірвання шлюбу та видача свідоцтва про розірвання шлюбу здійснюються органом РАЦС після закінчення місяця з дня подання відповідної заяви. Ніяких винятків тут немає, навіть якщо подібне прохання пояснюється важливими причинами. Тому тепер немає серйозного розриву в термінах розгляду заяви про розірвання шлюбу органами ЗАГС і судом, що раніше змушувало розривають свій шлюб осіб приховувати існування різного роду (іноді навіть дуже серйозних) розбіжностей з тим, щоб швидше розірвати шлюб в органах РАГС. 4. Оскільки за перерахованими в коментованій статті підстав державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами ЗАГС, виникає питання, який орган ЗАГС повинен розглядати заяву про розлучення і де відбудеться реєстрація розірвання шлюбу. При розгляді справи про розірвання шлюбу в органах РАЦС заяву про розлучення подається за місцем проживання заявника. Державна реєстрація розірвання шлюбу згідно зі ст. 32 Закону про акти громадянського стану провадиться за місцем проживання подружжя (одного з них) або за місцем державної реєстрації укладення шлюбу. За державну реєстрацію розірвання шлюбу, включаючи видачу свідоцтва про розлучення, при взаємній згоді подружжя, які мають спільних неповнолітніх дітей, справляється державне мито у розмірі 400 руб. з кожного з подружжя. За реєстрацію розірвання шлюбу з особою, названим у п. 2 коментованої статті (визнаним судом безвісно відсутнім, недієздатним, засудженим за вчинення злочину до позбавлення волі на термін понад три роки) - 200 руб. (Ст. 333.26 НК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 19. Розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського стану " |
||
|
||