| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 26. Відновлення шлюбу у разі явки чоловіка, оголошеного померлим або визнаного безвісно відсутнім |
||
|
1. Оголошення громадянина померлим передбачено ст. 45 ГК. Громадянин може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її проживання немає відомостей про місце його перебування протягом п'яти років, а якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців (п. 1 ст. 45 ЦК). Спеціально ГК виділяє пропажу без вісті в зв'язку з військовими діями, що дозволяє суду в таких випадках оголосити померлим військовослужбовця чи іншого громадянина не раніше ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій (п. 2 ст. 45 ЦК). Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішення суду. У разі оголошення померлим громадянина, який зник без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припустити її загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем його смерті день передбачуваної загибелі. Оголошення одного з подружжя померлим відноситься до надзвичайних подій, служить підставою для автоматичного припинення шлюбу. Тому заява про оголошення громадянина померлим розглядається тільки судом в порядку окремого провадження за місцем проживання або місцем знаходження відповідної особи (ст. 276 ЦПК). Неодмінним учасником судового процесу в справах подібного роду є прокурор. Зміст заяви має відповідати вимогам ст. 277 ЦПК, зокрема, в заяві про оголошення громадянина померлим необхідно вказати, яку мету переслідує заявник; на які обставини він посилається. Відносно військовослужбовців чи інших громадян, зниклих без вісті в зв'язку з військовими діями, в заяві вказується день закінчення військових дій. Враховуючи серйозність питання про оголошення громадянина померлим, цивільно-процесуальне законодавство звертає увагу на ретельність досудової підготовки справи до слухання, коли суду потрібно заздалегідь з'ясувати, хто може повідомити відомості про відсутнього громадянина, запитати відповідні організації за останнім відомим місцем проживання, місцем роботи відсутнього громадянина, отримати відповідну інформацію від органів внутрішніх справ, з військової частини про наявні про неї відомостях. Рішення суду, яким громадянин оголошений померлим, є підставою для внесення органом РАЦС записи про смерть в книгу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 2 ст. 279 ЦПК). Однак не виключені випадки, коли оголошений померлим людина виявляється живим - або він сам заявляє про себе, або виявляється місце його перебування. Тоді виникає проблема скасування винесеного раніше судового рішення. Прохання про скасування цього рішення може бути заявлена як особою, оголошеним померлим, так і зацікавленим у тому особою і, очевидно, прокурором. Нове рішення суду, в свою чергу, грунтується на ретельному аналізі доказів у справі, коли мова йде про виявлення особи, чиє місце проживання вдалося встановити. Саме по собі його поява в особливих доказів не потребує. Після винесення судом відповідного рішення, шлюб може бути поновлений органом РАЦС, а колишня запис анулюється. Але відновлення шлюбу органами ЗАГС допустимо лише за наявності на те згоди обох подружжя. Сімейно-правовий статус повернувся до життя чоловіка в разі відновлення шлюбу залишається колишнім. Він має право на розлучення на загальних підставах, розділ спільно нажитого раніше майна, як би довго цей чоловік ні значився померлим. Але в разі спору з приводу спільно нажитого майна, суд може визнати майно, нажите кожним з подружжя в період їх роздільного проживання при припиненні сімейних відносин, власністю кожного з них (див. коментар до ст. 38 СК). Зберігаються у "реабілітованого" в правовому сенсі дружина аліментні права та обов'язки, право на спілкування зі своєю дитиною, спадкові та інші права. Але якщо шлюб не відновлений, можна говорити про збереження лише батьківських, а не подружніх прав та обов'язків. Дещо відрізняється стан справ при визнанні подружжя безвісно відсутнім з підстав, передбачених ст. 42 ГК. Відповідно до цієї статті громадянин може бути за заявою зацікавлених осіб визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його проживання немає відомостей про місце його перебування. При неможливості встановити день одержання останніх відомостей про відсутнього початком визначення терміну для визнання безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, в якому були одержані останні відомості про нього, а при неможливості встановити цей місяць - 1 січня наступного року. Заява про визнання громадянина безвісно відсутнім розглядається в порядку окремого провадження. Воно подається до суду за місцем проживання або місцем знаходження зацікавлених осіб, в число яких входять ті, для кого визнання безвісно відсутнім має правове значення. Наприклад, для використання спрощеного порядку розірвання шлюбу (див. коментар до п. 2 ст. 19 СК). У заяві вказується, для якої мети заявнику необхідно визнати громадянина безвісно відсутнім, а також викладаються обставини, що підтверджують безвісну відсутність громадянина. Відносно військовослужбовців чи інших громадян, зниклих без вісті в зв'язку з військовими діями, в заяві вказується день закінчення військових дій (ст. 277 ЦПК). Враховуючи особливості справ про визнання громадянина безвісно відсутнім, ЦПК досить докладно регламентує стадію підготовки судового розгляду таких справ. Так, згідно з ч. 1 ст. 278 ЦПК суддя з'ясовує на даному етапі своєї діяльності, хто може повідомити відомості про відсутнього громадянина, а також запитує відповідні організації за останнім відомим місцем проживання, місцем роботи відсутнього громадянина, органи внутрішніх справ, військові частини про наявні про неї відомостях. Відповідно до ч. 3 ст. 278 ЦПК розгляд заяви про визнання громадянина безвісно відсутнім входить в категорію справ з обов'язковою участю прокурора. Задоволення прохання про визнання громадянина безвісно відсутнім дозволяє іншому дружину розірвати шлюб у спрощеному порядку шляхом подання заяви до органів РАГС (див. коментар до п. 2 ст. 19 СК). Крім того, визнання особи безвісно відсутньою відноситься до таких фактів, що мають юридичне значення, як факт втрати дитиною батьківського піклування через тривалу відсутність батьків (найчастіше одного з них). Звідси випливає необхідність виявлення та обліку таких дітей з подальшою (при необхідності) захистом їх права на належне сімейне виховання (див. коментар до п. 2 ст. 54, п. 1 ст. 121, п. 1-3 ст. 122 СК) . Визнання громадянина безвісно відсутнім зовсім не означає, що його немає в живих. Він може, по-перше, об'явитися, по-друге, не виключається виявлення місця його перебування. Тоді він або зацікавлені особи звертаються до суду з відповідною заявою. У таких випадках належить представити суду докази, що пояснюють позицію заявника у справі. Винесення судом нового рішення про скасування рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім є підставою для можливого відновлення шлюбу, розірваного у відповідності з п. 2 ст. 19 СК у зв'язку з тривалою відсутністю чоловіка. Але на те потрібна згода обох подружжя. Скасування судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою не вимагає будь-якої реєстрації в органах РАЦС. При відновленні шлюбу особи, визнаного судом безвісно відсутнім, воно набуває можливість реально користуватися своїми правами, виконувати свої обов'язки, у тому числі передбачені сімейним законодавством. Мова може йти про права та обов'язки чоловіка як особистого, так і майнового характеру, батьківських правах і обов'язках, а також аліментних зобов'язаннях. Якщо шлюб не відновлений, то залишаються чинними батьківські права і обов'язки, аліментні зобов'язання по відношенню до своїх неповнолітнім і повнолітнім непрацездатним дітям (див. коментар до ст. 85 СК). Поява в житті дитини батька, раніше визнаного безвісно відсутнім, саме по собі не дає підстав для виключення дітей з категорії залишились без батьківського піклування. Формальний момент - скасування судового рішення про визнання батьків безвісно відсутнім, на наш погляд, в цьому сенсі правового значення не має. 2. Прагненням законодавця зберегти стабільність шлюбу пояснюється накладення заборони на відновлення шлюбу, якщо інший чоловік вступив у новий шлюб. Коли він не бажає відновлювати сімейні відносини з тим, хто знову з'явився в його житті, - проблем немає, бо існували раніше шлюбно-сімейні правовідносини припинили своє існування. Але якщо є прагнення відновити колишню сім'ю, нічого іншого не залишається, як розірвати новий шлюб на загальних підставах. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 26. Відновлення шлюбу у разі явки чоловіка, оголошеного померлим або визнаного безвісно відсутнім " |
||
|
||