Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Л.Я. Драпкін, В.Н. Карагодин. Криміналістика. Москва: Проспект, 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Тактика допиту підозрюваних (обвинувачених).


Найбільш характерні такі тактичні ситуації, що складаються до моменту допиту підозрюваного:
а) допиту передувало виробництво оперативно-розшукових заходів, що дозволили зібрати інформацію про підозрюваних, їхні зв'язки, злочинної діяльності;
б) допит проводиться у зв'язку із затриманням на місці злочину, і про Допитували немає майже ніяких відомостей.
У першій ситуації одним з напрямків роботи є вивчення та оцінка оперативно-розшукових даних і можливість їх використання при допиті підозрюваних. Оперативна інформація може вказувати на ступінь участі підозрюваних у злочині; характер дій: організатор, виробник, перевізник або збувальник наркотику; місце зберігання наркозасобів, відносини між співучасниками.
З урахуванням даної інформації для викриття підозрюваних рекомендується складати детальний план майбутнього допиту і схему виявлених зв'язків, вибирати тактичні прийоми його проведення.
Оперативно-розшукові дані допоможуть оцінити отримані показання та визначити їх достовірність безпосередньо в ході допиту. У разі небезпеки розшифровки оперативних даних доцільно знайомити з ними слідчого тільки для орієнтування в обставинах злочину, без використання їх при допитах.
У другій ситуації, щоб піти від відповідальності, затриманий часто дає неправдиві свідчення про джерела придбання наркотиків, приховує дані про себе, зв'язках. Тому вже в ході підготовки до допиту оперативні працівники повинні зібрати відомості про особу затриманого, що дозволить слідчому проаналізувати їх і зіставити з обставинами затримання, появи у нього наркотиків, висунути найбільш перспективні версії, намітити питання і підготувати речові докази. У таких ситуаціях доцільно попередньо з'ясувати, яку позицію займе підозрюваний. Залежно від змісту його показань можуть скластися такі ситуації:
1) підозрюваний підтверджує свою причетність до незаконного обігу наркотиків. Тут необхідно побудувати допит так, щоб з'ясувати всі неточності в показаннях допитуваного, встановити його зв'язки, організатора наркобізнесу, виявити нові епізоди;
2) підозрюваний заперечує свою причетність до незаконного обігу наркотиків. У цьому випадку слід використовувати всі наявні в розпорядженні докази, щоб спробувати отримати правдиві свідчення. Тут можливе застосування різних тактичних прийомів, розглянутих у розділі III підручника.
3) підозрюваний відмовляється давати свідчення. Завдання слідчого переконати його у зворотному, використовуючи тактичні прийоми, наявну інформацію, дані про особу допитуваних.
У перших двох ситуаціях найбільш ефективні методи деталізації показань і використання протиріч у показаннях допитуваного. Якщо по одній справі належить допитати кількох підозрюваних, важливо визначити черговість їх допиту. Це залежить від наявності у слідчого певних доказів, обсягу відомостей, якими володіють підозрювані, характеру їх взаємин, їх позиції у справі.
Різна становище окремих членів групи, особливо при розподілі доходів, породжує внутрішньогрупові суперечності, що необхідно враховувати при допитах. Нерідко підозрюваний боїться давати правдиві свідчення, побоюючись помсти з боку співучасників, і в той же час вважаючи, що, якщо першим не дасть свідчення, то може не отримати для себе певних переваг. Зазначена закономірність може сприяти отриманню правдивої інформації і створює необхідні передумови для її використання. Тому першими допитуються ті особи, які ймовірно мають намір давати правдиві показання, можуть повідомити про найбільш важливі обставини скоєння злочину.
При допиті одного з учасників групи слід з'ясувати деталі поведінки підозрюваного, попередні його затримання: як він опинився на місці затримання, скільки часу знаходився там, з ким розмовляли, що робив і т.д. Така деталізація питань створює у допитуваного уявлення про те, що інші особи вже дали правдиві свідчення і йому вигідно відверто розповісти, не чекаючи очних ставок.
По справах про незаконний обіг наркотиків підозрювані допитуються з метою з'ясування:
1) звідки і куди вони йдуть;
2) де , коли і кому належало доставити наркотик;
3) де виготовлявся наркотик (кількість, види);
4) яку суму заплатив скупник за наркотики;
5) джерела і канали отримання сировини і наркотиків;
6) які пристосування застосовувалися для його виготовлення;
7) хто брав участь у виготовленні, перевезенні , збуті наркотику;
8) хто є організатором злочинної групи;
9) імена, прикмети спільників;
10) місця зберігання наркотиків, тайники, паролі, способи зв'язку зі спільниками і т.д.
При допиті важливо простежити весь ланцюжок, яка пов'язує джерело постачання наркотиків з місцем їх роздрібного збуту, а також оцінити масштаби наркобізнесу в конкретному регіоні.
Щодо осіб, на яких посилається підозрюваний, проводиться відповідна перевірка, насамперед оперативним шляхом.
Як зазначалося, перед допитом важливо вивчити особу підозрюваного: його психічні властивості, злочинну діяльність, спосіб життя, взаємини з іншими особами, що проходять у справі. Тут відіграють велику роль інформація, що отримується в результаті оперативно-розшукових заходів, а також і інші види інформації про особу, показання родичів, знайомих, товаришів по службі, свідків, співучасників у справі, матеріали архівних справ, характеристики і т.д., дають інформацію про судимості та лікуванні від наркоманії, і т.п.
Правильно обрана тактика підготовки та проведення допиту за допомогою оперативних даних майже завжди приводить до успіху.
Якщо затриманий перебуває у стані наркотичного сп'яніння, його допит необхідно перенести, обмежившись бесідою, при цьому викликати лікаря-нарколога. Якщо в ході бесіди отримані будь-які відомості, слід їх передати для перевірки і використання оперативними працівниками. Важливо врахувати, що не можна в обмін на "зізнавальні" свідчення давати чи обіцяти наркотики. Допит затриманого можна проводити після огляду і дозволу лікаря-нарколога. З'ясування здатності підозрюваного (обвинуваченого) давати показання, розуміти сутність і наслідки всіх проведених з його участю слідчих дій - обов'язкова умова успішного розслідування злочину. Крім того, може виникнути необхідність повторного допиту в зв'язку з надходженням від органів дізнання оперативної інформації, що дає можливість з'ясувати обставини, невідомі раніше.
При допиті рекомендується застосовувати звуко-, відеозапис. У цьому випадку слідчий може повністю зосередитися на веденні допиту, більш ефективно застосовувати тактичні прийоми, а оперативний працівник, здійснюючи спостереження за допитуваним, може отримати непряму (поведінкову) інформацію, яка, для проведення подальших оперативно-розшукових заходів буде вельми корисною.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Тактика допиту підозрюваних (обвинувачених). "
  1. Стаття 425. Допит неповнолітнього подозре ваемого, обвинуваченого
    допиті неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого бере участь захисник, який має право ставити йому запитання, а по закінченні допиту знайомитися з протоколом і робити зауваження про правильність та повноту зроблених у ньому записів. 3. У допиті неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, який не досяг віку шістнадцяти років або досяг цього віку, але страждає психічним
  2. Рекомендована література
    тактики провадження слідчих дій за участю неповнолітніх: Учеб. посібник. - Волгоград: ВСШ МВС СРСР, 1979. - 96 с. 4. Зорін Г. А. Психологічний контакт при виробництві допиту: Учеб. посібник. - Гродно: Гродно. ун-т, 1986. - 71 с. 5. Комарков В. С. Психологічні основи очної ставки: Текст лекцій. - Х., 1976. - 28 с. 6. Коновалова В. Є. Допит: Тактика і психологія: Учеб.
  3. Стаття 173. Допит обвинуваченого
    допиту слідчий з'ясовує у обвинуваченого, чи визнає він себе винним, чи бажає дати показання по суті пред'явленого обвинувачення і якою мовою. У разі відмови обвинуваченого від дачі показань слідчий робить відповідний запис у протоколі його допиту. 3. Допит проводиться в порядку, встановленому статтею 189 цього Кодексу, з винятками, встановленими цією стати-їй. 4.
  4. Стаття 174. Протокол допиту обвинуваченого
    допиті обвинуваченого слідчий складає протокол з додержанням вимог статті 190 цього Кодек-са. 2. У протоколі першого допиту вказуються дані про особу обвинуваченого: 1) прізвище, ім'я та по батькові; 2) дата і місце народження; 3) громадянство; 4) утворення; 5) сімейний стан, склад його сім'ї; 6) місце роботи або навчання, рід занять або посада; 7) місце проживання; 8) наявність
  5. Допити свідків.
    Допитів свідків необхідно з'ясувати не тільки обставини кримінальної справи, але встановлювати нові джерела доказів, максимально розширювати доказову
  6. Стаття 426. Участь законного представника несо-вершеннолетніе підозрюваного, обвинуваченого в ході Досу-дебного провадження у кримінальній справі
    допиту неповнолітнього як підозрюваного чи обвинуваченого-мого. При допуску до участі в кримінальній справі їм роз'яснюються права, передбачені частиною другою цієї статті. (В ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 2. Законний представник вправі: 1) знати, в чому підозрюється чи обвинувачується неповнолітній; 2) бути присутнім при пред'явленні обвинувачення; 3) брати участь у
  7. Допит обвинуваченого.
    Тактика за допомогою всіх наявних у розпорядженні слідчого інформаційних та тактичних ресурсів, головні з яких - докази і добре перевірена оперативна інформація У ситуації допиту обвинуваченого боку значною мірою обізнані про тактичну позиції один одного і частково про взаємні плани та наміри. Тому слідчий повинен максимально завуалювати тактику допиту і
  8. 17.2. Підготовка до допиту
    допитів свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених, при підготовці до цього слідчому дії застосовні багато загальні правила. В основному це такі підготовчі дії: 1) вивчення матеріалів розслідуваної кримінальної справи, уточнення обставин, які можуть бути відомі конкретним свідкам, потерпілим, обвинуваченим, підозрюваним; 2) уточнення даних, безпосередньо
  9. Стаття 16. Забезпечення підозрюваному і обвинуваченому-мому права на захист
    підозрюваному і обвинуваченому їх права і забезпечують їм можливість захищатися всіма не забороненими цим Кодексом способами і засобами. 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, обов'язкова участь захисника і (або) законного представника подозре ваемого або обвинуваченого забезпечується посадовими особами, які здійснюють провадження у кримінальній справі. 4. У випадках,
  10. Допит допитуваного.
    Тактико-психологічних прийомів надзвичайно велике. За тими епізодами розкрадання, за якими доказового база явно недостатня, спрямованість запитань слідчого, найчастіше, носить загальний характер, однак, слідчий прагне отримати від допитуваного як можна більш конкретні відповіді. Пред'явлення документів в ході допитів підозрюваного вирішується залежно від конкретної ситуації:
  11. Стаття 160. Заходи піклування про дітей, про утриманців підозрюваного або обвинуваченого і заходи щодо забезпечення со-хранности його майна
    підозрюваного або обвинуваченого, затриманого або укладеного під варту, залишилися без нагляду і допомоги несо-вершеннолетніе діти, інші утриманці , а також старі батьки, потребують стороннього догляду, то слідчий, дізнавач вживає заходів щодо їх передачі на піклування близьких родичів, родичів чи інших осіб або приміщенню у відповідні дитячі або соціальні
  12. Стаття 14. Презумпція невинності
    підозрюваного або обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення. 3. Усі сумніви у винуватості обвинуваченого, які не можуть бути усунені в порядку, встановленому цим Кодексом, тлумачаться на користь обвинуваченого. 4. Обвинувальний вирок не може бути заснований на
  13. Стаття 423. Затримання неповнолітнього по-дозрівати. Обрання неповнолітньому подозреваемо-му, обвинуваченому запобіжного заходу
    підозрюваного, а також застосування до неповнолітнього підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту провадяться в порядку, встановленому статтями 91, 97, 99, 100 і 108 справжнього Кодек-са. 2. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу до неповнолітнього підозрюваному, обвинуваченому в кожному випадку повинна обговорюватися можливість віддачі його під нагляд в
  14. Глава 18. Тактика допиту і очної ставки
    допиту і очної
  15. Глава 17. Тактика допиту і очної ставки
    допиту і очної
  16. Стаття 76. Показання підозрюваного
    допиті, проведеному в ході досудового виробництва відповідно до вимог статей 187 - 190 цього
  17.  Відмова від захисника
      тактиці ведення процесу, то для обвинуваченого або підозрюваного буде цілком природним з таким захисником розлучитися. Відмова від послуг конкретного захисника не є відмовою від захисника взагалі. Нав'язування обвинуваченому неугодного йому захисника рівносильно залишенню його без захисту. Тому, приймаючи відмову від конкретного захисника через розбіжності позицій, дізнавач, слідчий,