|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Вимоги, на які позовна давність не поширюється
|
|
. За загальним правилом позовна давність поширюється на всі цивільні правовідносини. Як виняток термін позовної давності не застосовується до ряду вимог, які прямо вказані в законі. Так, відповідно до ст. 208 ГК позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав і інших нематеріальних благ, крім випадків, передбачених законом; на вимоги вкладників до банку про видачу вкладів; на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадянина. В останньому випадку вимоги, пред'явлені після закінчення терміну давності, задовольняються не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню позову. Позовна давність не застосовується також до вимоги власника або іншого власника про усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння (негаторний позов). Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки законом можуть встановлюватися й інші випадки незастосування позовної давності.
Крім того, іноді позовна давність не застосовується в силу самої природи заявлених вимог. Так, у постанові N 15/18 справедливо вказується на непридатність позовної давності до випадків оскарження нормативного правового акта, якщо інше не передбачено законом. Однак без уваги залишилося питання, чи застосовується позовна давність при заперечування ненормативних правових актів, якими порушено права, охоронювані законом інтереси чи свободи учасників цивільного обороту. Судова практика по даній категорії справ вкрай суперечлива, оскільки рішення навіть вищих судових інстанцій часом взаємно виключають одне одного. Такий стан справ є явно ненормальним, дестабілізує цивільний оборот і підриває повагу до суду.
На наш погляд, зазначене питання має вирішуватися таким чином. Оспорювання будь-яких правових актів, як нормативних, так і ненормативних, саме по собі допустимо безвідносно до часу їх прийняття. На відміну, наприклад, від вимог про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, які є за своєю процесуальною природою преосвітніми домаганнями, вимоги про визнання недійсними правових актів (як, втім, і угод) відносяться до так званих установітельних домаганням. Позивач в даному випадку домагається лише констатації (встановлення) судом того факту, що правовий акт (або відповідна угода) є недійсним в силу його протиріччя з чинним законодавством. Відмовити у встановленні зазначеного факту суд може лише відмовившись розглядати пред'явлений позов, що неприпустимо в силу імперативного заборони п. 1 ст. 199 ГК. Якщо ж позов прийнято судом до розгляду, то відмова у вимозі про визнання правового акта недійсним, по суті, неможливий.
Думка про те, що установітельние домагання в силу самої їхньої природи не можуть бути обмежені строку давності, давно висловлено в літературі і поділяється багатьма вченими * (634).
Якщо, проте, в позові одночасно ставиться питання про захист прав, охоронюваних законом інтересів чи свобод, порушених цими актами, тобто про застосування наслідків нікчемності правового акта, то це можливо лише в межах позовної давності.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Вимоги, на які позовна давність не поширюється " |
- § 3. Позовна давність
вимог. Нарешті, позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обороту в здійсненні належних їм прав і обов'язків, а також посилює взаємний контроль за виконанням зобов'язань. Аналіз легального визначення позовної давності приводить до висновку, що воно підлягає розширювальному тлумаченню, оскільки порушені можуть бути не
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
вимога майна власником з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Сумлінне і недобросовісне володіння річчю, його цивільно-правове значення. Вимога про усунення порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов). Використання віндикаційного і негаторного позовів для захисту обмежених речових прав. Речове-правовий захист володіння. Позов про визнання
- 2. Застосування позовної давності
вимоги, зокрема тому, що лише в результаті розгляду можна встановити, витекла звідти Чи насправді позовна давність і не малося чи обставин, що тягнуть її перерву, призупинення або відновлення. У зв'язку з цим право вимагати судового розгляду (право на позов у процесуальному сенсі) реалізується заявником незалежно від закінчення строку давності. Інша річ -
- 5.6. Позовна давність
вимогами (позовами) про їх захист у відповідний орган - суд, арбітражний суд або третейський суд. Однак можливість захисту порушеного права обмежена певним строком, який називається позовною давністю. Таким чином, у цивільному праві термін позовної давності представляє собою період часу, встановлений законом для захисту порушених прав. Після закінчення позовної давності
- § 2. Розрахунки і кредитування
вимоги (факторингу) - застосовуваний у зовнішньоекономічних відносинах договір форфейтинга, договору банківського вкладу - договір банківського вкладу юридичних осіб і т. д. Особливими різновидами самостійних спеціальних договорів у сфері розрахункових і кредитних відносин є дого-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
- § 1. Повне товариство
вимоги, в тому числі до вибору контрагента. Правило абз. 4 п. 1 ст. 72 ГК має двояке значення. Воно захищає: третіх осіб, блокуючи дію п. 1 ст. 183 ГК, тому угода, укладена учасником товариства хоча б і з перевищенням встановлених повноважень, вважатиметься укладеної не від його імені та в його інтересах, а від імені та в інтересах товариства до тих пір, поки саме
- § 4. Порядок і наслідки визнання угоди недійсною
вимога ж про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою особою, інтереси якої зачіпаються даної угодою; крім того, суд може застосувати такі наслідки з власної ініціативи. На перший погляд даний критерій дозволяє більш чітко, ніж порядок визнання угод недійсними, розмежувати оспорімие і нікчемні угоди. Однак при
- § 5. Початкові підстави набуття права власності
вимогам Містобудівного кодексу РФ, законів про архітектурну діяльність, про охорону навколишнього середовища, підзаконних нормативних актів. Порушення будівельних норм і правил можуть виражатися, наприклад, у зниженні міцності (здатності сприймати розрахункові навантаження) і стійкості (здатності зберігати стан рівноваги під дією розрахункових навантажень) споруди, грубих невідповідності
- § 4. Позов про визнання права власності
вимоги про визнання права власності, які звернені до третіх осіб, ніяк не пов'язаним з позивачем будь-якими відносними правовими узами. Як приклад можна послатися на вимогу власника будови про визнання за ним права власності, звернене до органу місцевої адміністрації, який відмовляється видати правовстановлюючі документи з огляду на те, що вони не збереглися або
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
вимоги), в силу закону або за рішенням суду. Поступка права вимоги (цесія) являє собою договір, за допомогою якого кредитор (цедент) передає своє вимога іншій особі (фактору). Поступку вимоги необхідно відрізняти від договору, що лежить в її основі (купівлі-продажу, дарування та ін.) Останній лише створює обов'язок передати вимогу (є
|