|
У цій статті передбачаються два складу вбивства.
Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони має місце, коли позбавлення життя потерпілого не викликалося необхідністю. Дії винного явно не відповідали характеру і ступеня суспільної небезпечності посягання.
У судовій практиці нерідко допускаються помилки при ква-ліфікації такого вбивства. У ряді випадків перевищення преде-лов необхідної оборони вбачається там, де цього немає.
Як приклад вбивства при перевищенні меж не-необхідно оборони можна навести справу за обвинуваченням Т. Про-стоятельства справи такі. Т. і П. вживали спиртне, потім побилися, після чого розійшлися по домівках. Через непродолж-тельное час П. з сокирою в руках прийшов у двір Т., а коли останній вийшов з будинку, замахнувся на нього сокирою, намагаючись вдарити. У відповідь на це Т. завдав П. удар ножем в живіт, вони сце-пілісь і впали на землю. Утримуючи П., у якого сокиру з рук випав, Т. став наносити йому удари ножем в груди, поки той не вирвався і не пішов за огорожу, де від отриманих поранень помер. Т. був засуджений за заподіяння тяжкої шкоди, що спричинило смерть з необережності, при перевищенні меж необхідної оборони, за ч. 1 ст. 114 КК. Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду РФ не знайшла в діях Т. вбивства, скоєного при перевищенні меж необхідної оборони2. Навряд чи можна погодитися з подібною позицією. Нанесення одного удару в черевну порожнину з пошкодженням печінки, а за-тем двох проникаючих - в грудну клітку з ушкодженням
1 БВС РФ. 1997. № 6. С. 12.
2 БВС РФ. 2006. № 10. С. 30.
Плеври, тканин правого і лівого бронхів, навряд чи дозволяє ут-верждать, що смерть потерпілого настала по необережно-сти. І якщо перший удар у живіт було завдано в стані необ-ходимой оборони, то два наступні удару, коли минула небезпека для його життя, так як сокира у нападника випав, були перевищенням меж необхідної оборони. А по-скільки характер двох проникаючих ножових ударів у грудну клітину свідчить, на нашу думку, про умисел винне-го на заподіяння смерті, його дії повинні бути квалифици-рова не по ч. 1 ст. 114 КК, а за ч. 1 ст. 108 КК.
Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони можливе як з прямим, так і з непрямим умислом. Позбавлення життя з необережності не утворює перевищення меж необхідної оборони.
|
- § 2. Необхідна оборона
вбивство при перевищенні меж необ-Дімою оборони. Президія Московського міського суду 18 травня 2000 справу припинив за відсутністю в діянні К. складу пре-ступления, вказавши таке. Визнаючи К. винною у скоєнні вбивства при правіше-ванні меж необхідної оборони, суд у вироку констатив-рова, що вона, побачивши в руках С. ніж, могла реально побоюватися за своє життя,
- § 1 . Поняття стадій вчинення злочину
вбивством як першому етапі последующе-го заподіяння смерті), а про самостійне складі, що має лише специфічну конструкцію. При цьому його об'єктивна сторона у своєму повному і закінченому розвитку полягає імен-но в загрозі, тобто в особливій формі психічного впливу на потерпілого. У даному випадку в наявності значна гро-жавна небезпека, яка відсутня при виявленні
- Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, вдосконалення-шівшего злочин (ст. 114 КК) 2.
Скоєння злочину (перевищення меж необхідної оборони). Саме наявність певної обстановки перетворює описуване посягання в злочин проти здоров'я, вчинене за пом'якшуючих обставин. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умиш-ленній формою вини (умисел може бути як прямим, так і кос-венним). Суб'єкт злочину - особа, яка досягла віку
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
вбивством (ст. 119), заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111), шахрайство (ст. 159) та ін, встановив спеціальну відповідальність за "примус до вчинення угоди або відмова від її здійснення під загрозою застосування насильства, знищення або пошкодження чужого майна, так само поширення відомостей, які можуть завдати істотної шкоди правам і законним інтересам потерпілого йди
- 2. Класифікаційні ознаки та види збройних злочинів
вбивства, що здійснюються в денний час, відкрито, при великій кількості очевидців, вибухи, що тягнуть загибель десятків і сотень людей, масові перестрілки бандитських угруповань і інші прояви, які деморалізують населення, державних службовців, співробітників правоохоронних органів . До прихованих відноситься та обставина, що збройна злочинність є силовим фундаментом
- 3. Злочини, які заподіюють шкоду здоров'ю різного ступеня тяжкості
вбивство, передбачене ст. 105 КК (ч . 3 ст. 111 КК). Зміст цих особливо кваліфікуючих ознак злочину аналогічно відповідним ознаками умисного вбивства, передбаченого ч. 2 ст. 105 КК. Вкажемо на деякі кваліфікуючі ознаки стосовно до заподіяння шкоди здоров'ю. Формулювання першої ознаки (п. "а" ч . 3 ст. 111 КК) охоплює практично всі форми
- § 4. Крайня необхідність
вчинені в стані крайньої необхідності, а тому позбавлені суспільної небезпеки. Якщо джерелом небезпеки є суспільно небезпечну поведінку людини, за крайньої необхідності, на відміну від необхідної оборони, шкода заподіюється третім особам. Так, людино, на якого напала група осіб, що не завдає ударів пося-гающим, а розбиває вітрину магазину, розраховуючи, що Сраб-тавшіе
- Вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, передбачено ч. 2 ст. 108 КК
вбивства при перевищенні меж необхідної оборони по-терпіла, коли його вбивають, не робить суспільно небез-ного посягання. Особі заподіюється шкода після скоєння ним злочину. При цьому обсяг допустимого шкоди залежить від важки-сти скоєного. Що стосується обставин затримання, то не можна, наприклад, заподіювати смерть або тяжка шкода здоров'ю особи, зі - вершить злочин
- Глава 6 Руська Правда як пам'ятка права
вбивство представника привілейованого шару (ст.1 ПП) і норми про особливий порядок спадкування нерухомості (землі) для представників цього шару (ст.91 ПП). Ці юридичні привілеї поширювалися на суб'єктів, пойменованих в Руській Правді наступним чином: князі, бояри, князівські мужі, князівські тіуни, огнищане. У цьому переліку не всі особи можуть бути названі "феодалами", можна говорити
- Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
вбивства в гол. XXII). У цьому зв'язку суб'єктом став визнаватися навіть раб, що здійснював злочин за вказівкою свого пана . Від другорядних суб'єктів злочину (співучасників) закон відрізняв осіб, лише причетних до скоєння злочину: посібників (створювали умови для вчинення злочину), попустітелей (зобов'язаних запобігти злочину і не зробили цього),
|