Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально -процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Вбивство, вчинене в стані афекту (ст. 107 КК).

Подібне вбивство відбувається в стані несподіваної-го сильного душевного хвилювання. Психічний стан винен-ного визначається короткочасної, інтенсивної емоцією, свя-занной з інстинктивної і безумовно-рефлекторної діяльно-стю. Найчастіше для подібного виду вбивства характерні емоції гніву, ненависті і відчаю. Стан афекту продовжуе, як правило, невеликий проміжок часу, зазвичай кілька хвилин. Сильне хвилювання виникає внезап-но як реакція на безпосередній подразник.
Як приклад подібного злочину можна навести справу за обвинуваченням Г. Обставини справи такі. Г., проживаючи в зареєстрованому шлюбі з Ф., запросив до себе в сім'ю на постійне проживання свого племінника X. Засуджений зло-вживав спиртними напоями і на цьому грунті влаштовував скандали з дружиною. Одного разу після чергового скандалу, забравши речі, він пішов з дому, а X. залишився жити в квартирі. Через неко-лось час Г., знаючи про те, що X. і Ф. знаходяться і квартирі одні, і підозрюючи свою дружину в невірності, взяв мотузку, піднявся на дах будинку, звідки за допомогою мотузки спустився до вікна спальної кімнати, розташованої на другому поверсі будинку. Через відкриту кватирку він проник до кімнати. Побачивши сплячих на од-ної ліжка Ф. і X., він на грунті ревнощів ударом ножа в груди убив X. Потім Г. завдав дружині кілька ударів, у тому числі і бу-тілько по голові, заподіявши легкий шкоди здоров'ю. При цьому він перебував у стані сильного душевного хвилювання, яке було викликано тим, що він побачив в одному ліжку дружину і пле-Мянник. Як висловився винний, «його як холодною водою ока-Тило» 1.
Вбивство в стані афекту відбувається безпосередньо відразу після дії дратівної фактора. Розрив в часі тут відсутній або він незначний (наприклад, коли винний не відразу усвідомив сенс що сталося).
В якості підстави для афекту в ст. 107 КК передбачено-ни: насильство, знущання або тяжка образа з боку потерпілого або інші протиправні або аморальні дії
1 БВС РРФСР. 1990. № 11. С. 4, 5.

(Бездіяльність) потерпілого, так само тривала психотравми-рующая ситуація, що виникла у зв'язку з систематичним проти-воправним або аморальною поведінкою потерпілого. Насильство може бути як фізичним (наприклад, нанесення побоїв), так і психічним (погрози заподіяти шкоду здоров'ю, знищити майно і т.д.). Знущання може виражатися в приниженні людської гідності, знущанні над особистістю. Тяжка образа - в грубому приниженні честі та гідності особисто-сті, вираженому, як правило, в непристойній формі. Що стосується-ся критерію оцінки ступеня приниження честі та гідності, то тут треба враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні фак-тори. Наприклад, слово «фашист» може викликати різну реакцію у ветерана війни або у представника молодого покоління, ко-торий є членом нацистської організації.
У КК 1996 р. розширено коло обставин, що можуть бути ос-нування для афекту. Якщо в КК 1960 р. до них, крім насильства і тяжкої образи, ставилися й інші протизаконні дії потерпілого, коли ці дії спричинили або могли спричинити тяжкі наслідки для винного або його близьких, то за КК РФ для афекту досить просто протиправних та да-ж аморальних дій (бездіяльності). Що стосується поняття аморальних діянь, то в зв'язку з пережитої нашою країною переоцінкою ряду моральних цінностей в їх розумінні можуть виникнути певні труднощі. Тим більше що наше загально-ство піддалося сильному розшарування і багато явищ перед-ками різних соціальних груп сприймаються по-різному. Однак в усі часи існували неминущі моральні цінності, поняття добра і зла, совісті, честі та біс-честі, вірності і зради, сорому і безсоромності, які у більшості членів суспільства були однаковими. Вони і повинні лежати в основі оцінки того чи іншого діяння.
Афект, в стані якого скоюється вбивство, може бути викликаний не тільки несподіваним обставиною, передбачені-ренним законом, а й тривалої психотравмуючої ситуацією, що виникла у зв'язку з систематичним протиправним чи амо-ральних поведінкою потерпілого. У цьому випадку будь-яке, на пер-ший погляд не настільки значне обставина може послужити

тією останньою краплею, яка переповнить чашу терпіння і з'явиться детонатором вибуху емоцій, що призведе до вбивства.
Як приклад подібної ситуації можна навести справу за обвинуваченням Г. Чоловік Г. протягом багатьох років зловживав спиртними наліткі, в сім'ї влаштовував скандали, бив же-ну, пропивав її зарплату і пенсію старенької матері. Г. була змушена утримувати на свою зарплату не тільки чоловіка, а й проживає разом з ними його мати, а також трьох дітей. Одного вечора вона прийшла з роботи і дізналася, що чоловіка, силь-но п'яного, підібрала на вулиці дочка і з допомогою сусідів при-несла на ковдрі додому, поклала спати. Побачивши його в ліжку оп-равівшегося, Г. стала тягати його за волосся, бити руками, ду-шити, заподіявши переломи хрящів гортані і під'язикової кістки, отчого потерпілий невдовзі скончался1.
Вбивство в стані афекту може бути вчинено як із прямим, так і з непрямим умислом2.
Так, Л., повернувшись додому, побачив у квартирі оголену дружину, а в своєму ліжку - невідомого чоловіка. Це привело його в стан афекту і він зубилом почав наносити удари обо-ім. Дружина на місці злочину померла, а чоловікові вдалося втекти. Дії Л. були кваліфіковані Судової колеги-їй у кримінальних справах Верховного Суду РФ за ч. 3 ст. 30 КК і ч. 1 ст. 107, тобто суд дійшов висновку, що винний діяв з прямим умислом на вбивство. З цим висновком можна злагоди-сіться, проте слід зазначити, що суд не відобразив у квалифи-кации обставина, що умисел винного був спрямований
1 БВС РРФСР. 1990. № 11. С. 2, 3.
2 У літературі висловлено й інша думка на цей рахунок (див., наприклад: Ткаченко Б.І. Указ. Соч. С. 29). В якості аргументу автор вказує, що наслідки винним усвідомлюються не повною мірою, а тому не можна бажати того, що у свідомості має занадто неясні риси. Звідси, за мені-нию автора, умисел при афекті може бути тільки непрямим. Навряд чи можна з цим погодитися хоча б тому, що умисел прямий буває як певним, так і невизначеним. Винний може бажати однаковий-во і певного, і невизначеного наслідки. Тим більше не ис-ключено, що винний при афекті бажає і конкретно настання смерті. Подібна позиція в юридичній літературі отримала наиболь-шиї поширення (див.: Попов А.Н. Указ. Соч. С. 163).

На вбивство двох людей, тому його дії мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 107 КК, ч. 3 ст. 30 і ч. 2 ст. 107 УК1.
У частині 2 ст. 107 КК передбачено вбивство у стані афекту двох або більше осіб. Поняття вбивства двох або більше осіб розкрито вище (стосовно характеристики п. «а» ч. 2 ст. 105 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Вбивство, вчинене в стані афекту (ст. 107 КК). "
  1. 4. Замах на злочин
    вбивство і за незаконний обіг наркотиків. В обох наведених справах є замах відповідно на крадіжку і вбивство. Обставини, що перервали доведення злочину до кінця, спочатку ініціювалися винними, але потім опинилися ними некерованими. З суб'єктивної сторони (з тих самих підстав, які наведені стосовно до приготування) замах на злочин можливо
  2. 7. Привілейовані види вбивства
    вбивство) (ст. 106 КК) вперше в російському законодавстві виділено в самостійний привілейований склад вбивства. За дореволюційному законодавству покарання зм'якшувалося лише при вбивстві позашлюбного ("незаконнонародженого") дитини. В інших випадках вбивство сина чи дочки ("чадоубійство") розглядалося як кваліфікований вид злочину, так само як вбивство батька, матері чи іншого
  3. § 1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров'я
    вбивство (ст. 105), б) вбивство матір'ю новонародженої дитини (ст. 106); в) вбивство, вчинене в стані афекту (ст. 107); г ) вбивство, вчинене при перевищенні меж необ-Дімою оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 108); д) заподіяння смерті з необережності (ст. 109); е) доведення до самогубства (ст.
  4. Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
    вбивства в гол. XXII). У цьому зв'язку суб'єктом став визнаватися навіть раб, що здійснював злочин за вказівкою свого пана. Від другорядних суб'єктів злочину (співучасників) закон відрізняв осіб, лише причетних до скоєння злочину: посібників (створювали умови для вчинення злочину), попустітелей (зобов'язаних запобігти злочину і не зробили цього),
  5. Глава 24 Формування нової системи права
    вбивство. Артикули розрізняли умисне (каравшееся відсіканням голови), необережне (карається тілесним укладанням, штрафом, шпіцрутенами), випадкове (ненаказуемое). До найбільш тяжких видів вбивств законодавець відносив: вбивство по найму, отруєння, вбивство батька, матері, дитини або офіцера. Особлива етична забарвлення цих складів очевидна, за цим слідував і особливий вид покарання -
  6. Глава 41 Розвиток права в умовах "неоабсолютізма"
    вбивство і інші злочини виключалася: коли що зробив діяння діяв на виконання закону або наказу, з дозволу влади або здійснюючи професійні обов'язки, в стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Закон поділяв умисел на навмисний і раптовий, умисні злочини - на скоєні холоднокровно або в стані афекту. Практика Сенату часто
  7. Стаття 25. Злочин, скоєний навмисне Коментар до статті 25
    вчиненим з прямим умислом, якщо особа усвідомлювала суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності), передбачала можливість чи неминучість настання суспільно небезпечних наслідків і бажала їх настання, а вчиненим з непрямим умислом - якщо особа також усвідомлювала суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків,
  8. Стаття 61. Обставини, що пом'якшують покарання Коментар до статті 61
    вбивство його з метою приховування розбою і т.д. У той же час закон не обмежує коло злочинів, при скоєнні яких вагітність може визнаватися обставиною, що пом'якшує покарання. Не впливають на можливість визнання цієї обставини пом'якшувальною покарання і терміни вагітності. Наявність малолітніх дітей у винного також розглядається як обставина, що пом'якшує покарання,
  9. Стаття 105. Вбивство Коментар до статті 105
    вбивством розуміється протиправне умисне заподіяння смерті іншій людині. Це визначення, вперше закріплене в російському кримінальному законі, дозволяє успішно вирішувати питання відмежування даного злочину від самогубства, заподіяння смерті з необережності, правомірних випадків заподіяння смерті (наприклад, у стані необхідної оборони) та знищення інших, крім людини, об'єктів
  10. Стаття 106. Вбивство матір'ю новонародженої дитини Коментар до статті 106
    вбивства в якості привілейованого. При цьому підставами пом'якшення відповідальності жінки поряд з віком дитини-потерпілого альтернативно зізнаються: час вчинення злочину, обстановка вчинення злочину і психічний стан суб'єкта злочину. Відповідно, в науці стверджується про трьох різновидах складу вбивства матір'ю новонародженої дитини.