Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК). |
||
Медичні характеристики тяжкої шкоди здоров'ю закре- плени в КК і включають: а) небезпечний для життя шкоду здоров'ю, який визначається способом заподіяння; б) заподіяння конкретно зазначеного в законі наслідки- вия; в) значну стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на одну третину; 1 Див п. 2 Правил визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю людини. Затверджені постановою Уряду РФ від 17 серпня 2007 № 522 / / СЗ РФ. 2007. № 35. Ст. 4308. На основі цих Правил Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку РФ має розробити та затвердити медичні критерії визначення ступеня важки-сти шкоди, заподіяної здоров'ю людини. На сьогоднішній день вони ще не прийняті. Г) явну для винного повну втрату професійної ної працездатності. А. Під небезпечним для життя розуміється шкоду здоров'ю, викли-вающий стан, який загрожує життю і може закінчитися смертю. Запобігання смертельного результату в результаті ока-зания медичної допомоги не змінює оцінку шкоди здоров'ю як небезпечного для життя. Небезпечним для життя шкодою здоров'ю можуть бути як тілес- ві пошкодження, так і захворювання та патологічні стани. Небезпечними для життя ушкодженнями є: проникаю-щие поранення черепа, у тому числі без пошкодження головного моз-га; проникаючі поранення хребта, в тому числі без пошкоджень дення спинного мозку; закриті ушкодження шийного відділу спинного мозку; поранення живота, проникаючі в порожнину брю-шини; пошкодження великої кровоносної судини; термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження, що перевищує 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня, що перевищують 30% поверхні тіла, і т.д. До небезпечних для життя відносяться пошкодження, якщо вони по-тягли за собою загрозливі життя стан: шок важкої сте-пені (III-IV) різної етіології; кома різної етіології; гостра серцева або судинна недостатність; колапс, тя-бажаючи ступінь порушення мозкового кровообігу і т.д. Б. не небезпечний для життя в момент його заподіяння, але відно-сящійся до тяжкої шкоди здоров'ю, визначеним за тяжкості наслідків, відносяться: втрата зору, т. е. повна стійка сліпота на обидва ока або такий стан, коли є зниження зору до гостроти зору 0,04 і нижче (рахунок пальців на відстані 2 м і до світло-відчуття). Втрата зору на одне око являє собою ранку-ту органом його функцій і відноситься до тяжкої шкоди здоров'я; втрата мови, тобто втрата можливості висловлювати свої думки членороздільні звуками, зрозумілими оточуючим, або в ре-док втрати голосу; втрата слуху, тобто повна глухота або таке необоротне з-стояння, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані 3-5 см від вушної раковини. Втрата слуху на одне вухо являє собою втрату органом його функцій і з цього при-знаку відноситься до тяжкої шкоди здоров'я; втрата будь-якого органу або органом його функцій, тобто по-теря руки, ноги (відділення їх від тулуба) або втрата ними функцій (параліч або інший стан, який виключає їх діяч-ність); втрата продуктивної здібності (здатності до со-вокупленію або до запліднення, зачаття, виношування і де-торожденію) . Втрата одного яєчка оцінюється як втрата орга-на. Втрата найбільш важливою у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті, стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги; переривання вагітності, незалежно від її терміну, є тяжким шкодою здоров'ю, якщо воно знаходиться в причинному зв'язку з посяганням, а не обумовлене індивідуальними особ- ностями організму або захворюваннями потерпевшей1; психічний розлад, тобто будь-яке психічне захворювання-ня незалежно від тяжкості, виліковності або невиліковність. Діагностика такого захворювання проводиться судово-психіатрі-рической експертизою; захворювання наркоманією або токсикоманією, що виникло під впливом протиправних дій винного, характеризується постійним бажанням потерпілого вживати наркотичні засоби, психотропні або токсичні речовини. Факт захв-вання діагностується лікарем-наркологом; непоправне знівечення обличчя є, в першу чергу, поняттям юридичним, оскільки встановлення цього фак-та відноситься до компетенції суду і проводиться з урахуванням загально-прийнятих естетичних уявлень. Судово-медичний експерт визначає лише тяжкість ушкоджень і вирішує, є-ються вони ізгладімимі. Під ізгладімостью слід розуміти можливість зникнення видимих наслідків пошкодження або значного зменшення їх вираженості (тобто виражений-ності рубців, деформацій, порушень міміки тощо) з плином часу або під впливом нехірургіческіх засобів. Якщо ж для усунення цих наслідків потрібно косметична операція, то пошкодження вважається незгладимим. 1 Від незаконного виробництва аборту цей вид тяжкої шкоди здоров'ю відрізняється тим, що відбувається винним всупереч волі і бажанню по-терпіла. В. Розлад здоров'я, поєднаний зі значною стій-кою втратою загальної трудоспособності1 не менше ніж на одну третину. Якщо результат ушкодження здоров'я не ясний, то стійкою ут-ратой працездатності визнається тривалість розладу здоров'я понад 120 днів. У дітей втрата працездатності визначається виходячи з об- щих положень. Г. Завідомо для винного повну втрату професійної працездатності слід розуміти як усвідомлення винним того, що він позбавляє потерпілого можливості виконувати специфічні види професійної діяльності, що вимагають та-Ланта, особливих природних якостей або рідкісних професійних навичок (наприклад, працювати дегустатором, бути художником). Суб'єктивна сторона злочину характеризується умиш-ленній формою вини. Особа усвідомлює, що своїми діями (бездіяльністю) зазіхає на здоров'я іншої людини, передбачає можливість чи неминучість заподіяння тяжкої шкоди здо-ровью і бажає їх (прямий умисел) або не бажає, а лише со-знательно допускає ці наслідки або ставиться до них без- різному (непрямий умисел). Навмисний тяжка шкода здоров'ю слід відрізняти від по-кушенія на вбивство. Це означає, що якщо в результаті дію-вий, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, був причи-нен тяжка шкода його здоров'ю, то вчинене слід квалифици-ровать як замах на вбивство. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, дос- тігшее віку 14 років. Зміст кваліфікуючих ознак, що містяться в ч. 2 та ч. 3 ст. 111 КК, збігається з аналогічними кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 105 КК, які були розглянуті раніше. Виключення представляє таку кваліфікуючу ознаку, як заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, вчинене із знущаючись-будівництві або муками для потерпілого (п. «б» ч. 2 ст. 111 КК). 1 Під втратою загальної працездатності розуміється нездатність до ви- полнению будь некваліфікованої роботи. Під знущанням і муками слід розуміти дії, що заподіюють потерпілому додаткові страждання (наприклад, тривалий заподіяння болю щипана або лишени-ем їжі, пиття). Так, К., перебуваючи в нетверезому стані, в ході сварки завдав колишній дружині Л. шість ножових поранень: два - в поперек, два - в область лопаток; одне - в груди і одне - в сідницю. За висновком судмедексперта, тілесні ушкодження відносять-ся до категорії тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння. Суд першої інстанції визнав К. винним у заподіянні тяж-кого шкоди здоров'ю і вказав, що ці дії носили характер катувань і мук. Голова вищого суду в протес-ті поставив питання про зміну кваліфікації, зазначивши, що удари завдавалися тоді, коли потерпіла намагалася втекти. Сама потерпіла пояснила, що події розвивалися дуже швид-ро, К. вдарив її чимось у спину, вона спочатку навіть нічого не поня-ла, потім він завдав удар вже в груди; оскільки потекла кров, вона здогадалася, що він ударив ножем . У ході попереднього слід-наслідком і в судовому засіданні Л. заявила про те, що від першого уда-ра ножем відчула гострий біль, інших ударів вже не почуття-вала, так як все боліло. До того, що сталося потерпіла употребля-ла спиртні напої. Матеріали справи не свідчить, що заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю супроводжувалося физиче-ськими або моральним стражданням або особливим болем, тому з обвинувачення К. був виключений кваліфікуючу ознаку «з осо-бій жорстокістю, знущанням або муками для потер-що співав» 1. Судово-медичний експерт не встановлює факту виро- вательства або мук, але констатує, чи мало місце причи- нання тяжкого шкоди здоров'ю саме таким способом. Частина 4 ст. 111 КК передбачає відповідальність за умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, що призвело з необережності смерть потерпілого. Це злочин з двома формами вини, тобто має місце умисне ставлення до тяжкої шкоди здоров'ю і неосторож-ве - до смерті потерпілого. 1 БВС РФ. 1995. № 11; СПС КонсультантПлюс. На практиці виникає необхідність відмежовувати убійст-во від умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, по-влекшей смерть потерпілого. Верховний Суд РФ рекомендує в цьому випадку мати на увазі, що «при вбивстві умисел винного спрямований на позбавлення потерпілого життя, а при вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК, ставлення ві-новного до смерті потерпілого виражається в необережності »(п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 січня 1999 р. № 1« Про судову практику у справах про вбивство (ст . 105 КК РФ) »1. Вирішуючи питання про спрямованість умислу винного, суди повинні виходити з сукупності всіх обставин з-вершенно злочину і враховувати, зокрема, спосіб і кричу-дія злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень (наприклад, поранення життєво важливих органів людино), а також попереднє злочину і подальшу поведінку винного і потерпілого, їх взаємовідносини. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна" Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК). " |
||
|