Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоро-в'ю (ст. 112 КК).

Об'єктивна сторона злочину, передбаченої ст. 112 КК, характеризується дією (бездіяльністю-ем), що спричинило заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю.
Середньої тяжкості шкоди здоров'ю описується в законі з по-міццю двох груп ознак: а) негативних - шкода здоров'ю, що не небезпечний для життя і не спричинив наслідків, зазначених у ст. 111 КК, б) позитивних - шкода здоров'ю, що викликав дли-тельное розлад здоров'я (тобто безпосередньо пов'язані з пошкодженням наслідки) тривалістю понад три тижні (більше 21 дня) або значну стійку втрату загальної працездатності менш як на одну третину (від 10 до 30% вклю-чительно).
Склад злочину - матеріальний.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Суб'єкт - особа, яка досягла віку 14 років.
Частина 2 ст. 112 КК містить кваліфікований вид цього злочину - те саме діяння, вчинене: а) щодо двох або більше осіб; б) стосовно особи або його близьких у зв'язку
1 УПС КонсультантПлюс.

Зі здійсненням даною особою службової діяльності або виконанням громадського обов'язку; в) з особливою жорстокістю, знущанням або муками для потерпілого, так само в від-носінні особи, свідомо для винного перебуває в беспо-потужному стані; г) групою осіб, групою осіб за поперед-тельному змовою або організованою групою; д) з хуліган-ських побужденій1; е) з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої- або соціальної групи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоро-в'ю (ст. 112 КК). "
  1. § 1. Поняття та ознаки злочину
    навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК) має більш високий ступінь суспільної небезпеки, ніж заподіяння вре-так середньої тяжкості (ст. 112 КК) і легкого (ст. 115 КК), розбій (ст. 162 КК) більш суспільно небезпечний, ніж крадіжка (ст. 158 КК), так як передбачає використання для заволодіння майном більш небезпечного способу - насильства, небезпечного для життя чи здоровяя потерпілого,
  2. Самоуправство (ст. 330 КК).
    Умисне заподіяння тяжкої шкоди його здоро-в'ю вимагають додаткової кваліфікації за статтями, передба-чає відповідальність за злочини проти особисто-сті. Загроза застосувати насильство виражається в психічному впливі на потерпілого. За змістом закону винний мо-же загрожувати будь-яким насильством аж до
  3. § 5. Перевищення посадових повноважень (ст. 286 КК)
    умисною, так і
  4. Розбій (ст. 162 КК)
    умисне причи- ня смерті в процесі розбійного нападу кваліфікується, крім п. «в» ч. 3 ст. 162 КК, і як вбивство, зв'язане з розбоєм (п. «з» ч. 2 ст. 105 КК) 2. Якщо ж умислом винного охоплювався тільки тяжка шкода здоров'ю, а психічний відно-шення до настання смерті потерпілого виразилося в неостиглого-рожности, діяння має кваліфікуватися за сукупністю п. «в» ч. 4 ст.
  5. Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю (ст. 115 КК).
    Навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю з хуліганських спонукань. Раніше заподіяння легкої шкоди здоров'ю потер-співав, що супроводжується очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку і виражає явну НЕ-повагу до суспільства, кваліфікувалося як хуліганство. На сьогоднішній день ст. 213 КК не охоплює подібних дій. Кримінальна відповідальність за заподіяння
  6. § 1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров'я
    навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111), б) умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю (ст. 112); в) заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю в стані афекту (ст. 113); г) заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю при перевищенні меж необхідної оборони або при пре-підвищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила
  7. Глава 24 Формування нової системи права
    умисні, необережні і випадкові. Законодавець звертав увагу на ступінь випадковості - грань між необережним і випадковим злочинами була дуже тонкою. Виділивши суб'єктивну сторону злочину, законодавець все ж не відмовлявся від принципу об'єктивного зобов'язання: нерідко необережні дії каралися так само як і умисні - для суду був важливий результат
  8. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
    навмисне утримуємося від критики наведених тут поглядів прихильників різних теорій причинного зв'язку, тим більше що самі автори з успіхом впоралися із завданням виявлення слабких місць в позиціях правознавців, які не поділяють їхніх поглядів на причинний зв'язок. Справа в тому, що всі розглянуті тут теорії причинного зв'язку відтіняють різні аспекти такого багатоскладного поняття, як причинний зв'язок
  9. 3. Договір перевезення вантажів
    навмисно або з грубої необережності (ст. 2026). На думку Редакційної комісії, перевізник, що має звичайно справу з численними вантажовідправниками і підлягає суворої майнової відповідальності за прострочення і за загибель або пошкодження вантажу, знаходився б у вельми невигідному становищі і зустрічав би надзвичайні труднощі для свого виправдання в разі пред'явлення до нього
  10. Стаття 25. Злочин, скоєний навмисне Коментар до статті 25
    умисне заподіяння фактично настали. При невизначеному (неконкретизована) намірі особа допускає настання будь-яких наслідків своїх дій (бездіяльності). Злочин, скоєний з невизначеним наміром, також кваліфікується як умисне заподіяння тих наслідків, які фактично настали. Виділення вищевказаних видів наміру, крім аффектированного, законом