Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Н.Ф. Кузнєцової, І.М. Тяжковой. Курс кримінального права в п'яти томах. Том 2. Загальна частина: Вчення про покарання, 2002 - перейти до змісту підручника

6. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від відбування покарання і заміна покарання більш м'яким


Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 93 КК). Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, рекомендують умовне звільнення неповнолітніх з виправних установ застосовувати в можливо більш широких масштабах і в можливо більш ранні терміни * (346). При прийнятті КК РФ 1996 р. щодо осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, були передбачені більш короткі терміни покарання порівняно з термінами, передбаченими відносно дорослих, по від'їзді яких можливе умовно-дострокове звільнення.
Однак Федеральним законом "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу РФ, Кримінально-процесуальний кодекс РРФСР, Кримінально-виконавчий кодекс РФ і інші законодавчі акти Російської Федерації" від 9 березня 2001 р. в ст. 79 КК, яка передбачає підставу умовно-дострокового звільнення дорослих, були внесені зміни, відповідно до яких умовно-дострокове звільнення дорослих стало можливим при фактичному відбутті ними такої ж частини покарання, що й особами, що скоїли злочин у неповнолітньому віці: залежно від категорії злочину - 1/3, 1/2, 2/3 строку покарання.
Представляється, що при таких змінах підстав умовно-дострокового звільнення дорослих було б справедливо також знизити терміни покарання, після відбуття яких можливе умовно-дострокове звільнення осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці.
Згідно ст. 93 КК РФ до осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, засудженим до виправних робіт або позбавлення волі, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття: а) не менше однієї третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості; б) не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин; в) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин * (347).
У випадку, якщо неповнолітній відбуває покарання за кілька злочинів, термін, після відбуття якого можливе умовно-дострокове звільнення, визначається за найбільш тяжкому злочину.
На відміну від передумов умовно-дострокового звільнення дорослих (ст. 79 КК) щодо неповнолітніх КК не містить вимоги, щоб судом було визнано, що неповнолітній для свого виправлення не потребує повному відбуванні призначеного судом покарання . Проте абсолютно очевидно, що зазначена вимога в рівній мірі відноситься і до умовно-дострокового звільнення неповнолітніх.
Контроль за поведінкою неповнолітнього, умовно-достроково звільненого від відбування покарання, здійснюється спеціалізованим органом соціального захисту неповнолітніх або профілактики їх правопорушень за місцем проживання неповнолітнього.
У разі вчинення умовно-достроково звільненим неповнолітнім протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 70 КК, тобто - За сукупністю вироків. Однак, якщо новий злочин скоєно цією особою в неповнолітньому віці, призначене йому за сукупністю вироків покарання не повинно перевищувати 10 років позбавлення волі.
Глава 14 не передбачає особливостей заміни неповнолітньому невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання. Внаслідок цього до неповнолітніх застосовуються загальні, передбачені ст. 80 КК положення про заміну покарання більш м'яким. Така заміна з урахуванням поведінки засудженого може бути застосована до особи, яка вчинила злочин у неповнолітньому віці, після фактичного відбуття ним за злочин невеликої або середньої тяжкості - не менше 1/3 строку покарання; за тяжкий злочин - не менше половини строку покарання; за особливо тяжкий злочин - не менше 2/3 строку покарання.
При заміні невідбутої частини покарання суд може обрати будь-який більш м'який вид покарання, зазначений у ст. 88 КК. З урахуванням того, що покарання у вигляді арешту та обов'язкових робіт до створення необхідних умов для виконання цих видів покарань не застосовуються, позбавлення волі може бути замінене штрафом, позбавленням права займатися певною діяльністю або виправними роботами. Розмір штрафу і тривалість виправних робіт при заміні покарання більш м'яким визначається ст. 88 КК. На практиці позбавлення волі найчастіше замінюється виправними роботами.
Адміністрація виховної колонії, вносячи подання про умовно-дострокове звільнення неповнолітнього або про заміну покарання більш м'яким, повинна вжити заходів до з'ясування можливості працевлаштування представлених для звільнення з колонії осіб.
До осіб, яким покарання замінено більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 93 КК.
_
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від відбування покарання і заміна покарання більш м'яким "
  1. Стаття 45. Основні і додаткові види покарань Коментар до статті 45
    У будь-якій системі можуть бути виділені підсистеми. Також і види кримінальних покарань можуть бути розділені (класифіковані) на певні групи за визначеними підставами (критеріями). У кримінальному законодавстві (ст. 45 КК РФ) по порядку призначення покарання класифікуються на вживані тільки в якості основних, вживані тільки в якості додаткових і змішані, тобто застосовувані в
  2. 1. Кримінальний закон. Завдання, які стоять перед ним. Структура кримінального закону
    Кримінальний закон - це нормативний акт, прийнятий уповноваженим органом державної влади (Державною Думою РФ), містить юридичні норми, що встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочинами, які покарання передбачені за їх вчинення і в яких випадках можливе звільнення від кримінальної
  3. 6. Поняття кримінальної відповідальності
    У Уложенні про покарання кримінальних та виправних 1885 р. і Статуті про покарання, що накладаються світовими суддями, 1885 словосполучення "кримінальна відповідальність" не вживається. Немає такого словосполучення і в Кримінальному уложенні 1903 У ньому іноді вживається термін "відповідальність", але він тотожний терміну "покарання". Так, розділ сьомий називається: "Про обставини, що підсилюють
  4. 1. Поняття покарання
    Кримінальний кодекс РФ 1996 р. вперше у вітчизняному та зарубіжному кримінальному законодавстві сформулював поняття покарання. У ст. 43 сказано: "покарання є міра державного примусу, що за вироком суду. Покарання застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбачених цим Кодексом позбавленні або обмеженні прав і свобод цієї
  5. 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
    Звільнення від кримінальної відповідальності по російському карному праву представляє собою звільнення особи, яка вчинила злочин, але згодом втратив свою колишню суспільну небезпеку в силу ряду обставин, зазначених у кримінальному законі, від застосування до нього з боку держави заходів кримінально-правового характеру. Звільнення від кримінальної відповідальності певною мірою
  6. 3. Судимість
    Широко поширеною є думка про те, що КК РРФСР 1922 р. не регламентував судимість, яка вперше в нашій країні була введена Декретом ВЦВК і РНК від 9 лютого 1925 "Про доповнення статті 37 Кримінального кодексу "* (274). Цей висновок необгрунтований. У КК РРФСР 1922 р. містилися окремі елементи судимості. Так, в п. "е" ст. 24 КК РРФСР 1922 р. наказувалося враховувати при призначенні
  7. 3. Окремі види покарань
    Смертна кара як вид покарання до кінця 1995 р. була повністю скасована в 72 країнах. У Швеції смертна кара за злочини, що здійснюються в мирний час, була скасована в 1921 р., остаточно як вид покарання - в 1972 р. Останній смертний вирок у Швеції був приведений у виконання в 1910 р. У Німеччині це покарання було скасовано Основним законом держави в 1949 р., у Франції
  8. Виноски
    --- --- * (1) Законодавство Стародавньої Русі. Т. 1. М., 1984. * (2) Див: Артемов В.Ю. Мусульманське кримінальне право - пережиток середньовіччя / / Відомості Верховної Ради. 1977. N 11. * (3) Див докладніше: Крилова Н.Є., Серебренникова А.В. Кримінальне право сучасних зарубіжних держав. М., 1997; Злочин і покарання у Великобританії, Франції, ФРН, США та Японії. Загальна частина.
  9. Стаття 58. Призначення засудженим до позбавлення волі виду виправної установи Коментар до статті 58
    У ст. 58 КК РФ регламентуються питання призначення засудженим до позбавлення волі виду виправної установи. Така регламентація необхідна у зв'язку з тим, що, хоча засудженим і призначається покарання у вигляді позбавлення волі, коло правообмежень і умови відбування покарання будуть різні залежно від того, який вид установи призначається для відбування покарання. Саме тому в
  10. Стаття 74. Скасування умовного засудження або продовження випробувального терміну Коментар до статті 74
    Питання про скасування умовного засудження дозволяється в присутності особи, щодо якої приймається таке рішення, за винятком випадку, коли доведено, що умовно засуджений втік від контролю . Кримінальним законом передбачено кілька варіантів вирішення питання про скасування умовного засудження, що мають як позитивне, так і негативне значення для засудженого. В цілому виконання
© 2014-2020  yport.inf.ua