Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 61. Валюта і валютні цінності


Термін «валюта» (від італ. Valuta - вартість) в юридичній
літературі використовується для позначення як національної де
ніжною одиниці, так і грошових знаків іноземних держав.
Однак на практиці поняття валюти в основному застосовується для
визначення іноземних грошових одиниць.
Відповідно до Федерального закону від 10 грудня 2003
№ 173-ФЗ «Про валютне регулювання та валютний контроль» ва
лютої Російської Федерації є грошові знаки у вигляді
банкнот і монети Банку Росії, що знаходяться в обігу в
якості законного засобу готівкового платежу на території
1 Europay International - міжнародна платіжна система, створена в 1992 р.,
вперше запропонувала банкам весь спектр послуг в рамках єдиної технологічної
системи. Компанією володіють та управляють кілька всесвітньо відомих бри
танских, швейцарських, німецьких, голландських, шведських і французьких фінан
сових компаній. До середині 2006 р. в обігу перебувало понад 150 млн кар
точок з торговими марками Europay, що склало 75 відсотків ринку дебетових
і 60 відсотків ринку розрахунково-кредитних карток в Європі. У мережі банкоматів
Europay більше 350 тис. пристроїв видачі готівки. - Прямуючи. авт.

Російської Федерації, а також вилучені або вилучені з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки; середовищ-
ства на банківських рахунках і в банківських вкладах1.
Законом визначається і поняття внутрішніх цінних паперів, до
яких віднесено емісійні цінні папери, номінальна
вартість яких зазначена у валюті Російської Федерації і
випуск яких зареєстрований в Російській Федерації, а так
ж інші цінні папери, що засвідчують право на отримання
валюти Російської Федерації, випущені на території Рос
сийской Федерації.
У поняття іноземна валюта включаються грошові знаки в
вигляді банкнот, казначейських квитків, монети, що знаходяться в об
рощення і є законним засобом готівкового платежу
на території відповідної іноземної держави (групи
іноземних держав), а також вилучені або вилучені з
звернення, але підлягають обміну на грошові знаки;
кошти на банківських рахунках і в банківських вкладах у грошових
одиницях іноземних держав і міжнародних грошових або
розрахункових одиницях.
При цьому іноземна валюта поділяється на три основних типи:
1) вільно конвертована;
2) частково конвертована;
3) неконвертована.
Вільно конвертована валюта - це валюта іноземної
держави, яка вільно обмінюється на будь-яку іншу
валюту та міжнародні платіжні засоби. В даний час
до неї відносять долар США, валюту країн ЄС, а також націо
нальні валюти Швейцарії, Японії та деяких інших країн.
Частково конвертованою валютою є національна ва
люта країни, яка обмінюється обмежено, тільки на не яку іноземну валюту.
Неконвертованих (замкнутої) валютою визнається валюта,
використовувана в межах однієї країни і не обмінюється на ва
люту інших іноземних держав.
У зовнішньоекономічній діяльності часто зустрічаються по
нятия «ключова валюта», «спеціальні права запозичення»,
«клірингова валюта» і ін, які включені законодавством
Російської Федерації в міжнародні грошові та розрахункові
одиниці. Ключова валюта (від англ. Key currency) використовується для
позначення національних кредитно-грошових коштів провідних
країн - учасниць світової торгівлі та міжнародної валюти,
використовуваної для обслуговування міжнародних розрахунків, іно
дивних інвестицій, а також при визначенні цін на світовому
ринку.
1 Див: Збори законодавства РФ. - 2003. - № 50. - Ст. 4859.
Спеціальні права запозичення (SDR) являють собою

міжнародні платіжні та резервні засоби, що випускаються
Міжнародним валютним фондом (МВФ) і використовувані для
міжнародних безготівкових розрахунків між країнами - члена
ми МВФ шляхом запису на спеціальних рахунках. Терміном SDR
користуються і для позначення штучної колективної де
ніжною одиниці, курс якої визначається на основі середньо
зваженого курсу спеціального набору валют .
Клірингова валюта - це валютна одиниця, використовувана
при клірингових расчетах1 між країнами і функціонуюча
тільки в безготівковому вигляді. Її джерелом є взаємне кре
вання поставок державами - учасницями платіжного зі
ошення.
Законодавство Російської Федерації також виділяє по
нятие валютні цінності, тобто цінності, щодо яких
встановлено спеціальний режим обігу. До них відносяться іно
дивна валюта і зовнішні цінні папери (акції, векселі, про
Лігація та ін), в тому числі в бездокументарній формі.
Відносини, що виникають при здійсненні операцій з
іноземною валютою і валютними цінностями, прийнято називати
вать валютними правовідносинами. Особливістю валютних пра
правовідносинах є те, що вони регламентуються нескольки
ми галузями права (цивільним, адміністративним, митниць
вим та ін .). Однак визначальне значення в їх регулюванні
займають норми фінансового права. Фінансово-правові нор
ми встановлюють коло суб'єктів валютних правовідносин,
валютний режим, принципи валютного регулювання, види ва
валютних операцій та валютні обмеження, а також систему і
повноваження органів валютного контролю.
Структуру валютних правовідносин становлять три основ
них елементи: об'єкт, суб'єкт і зміст. Об'єктами валют
них правовідносин є валюта Російської Федерації,
внутрішні цінні папери і валютні цінності. Суб'єкти дан
ного виду правовідносин діляться на дві групи: резиденти та
нерезиденти. До резидентів належать:
- фізичні особи, які є громадянами Російської Фе
дерации, за винятком громадян Російської Федерації, при
Знавала постійно проживають в іноземній державі
відповідно до законодавства цієї держави;
- постійно проживають в Російській Федерації на осно
вання виду на проживання , передбаченого законодавством
1 Валютний кліринг (від англ. clear - очищати) являє собою порядок
проведення міжнародних розрахунків між країнами, заснований на взаємній
заліку платежів за товари та послуги, які мають рівної вартістю (див.: Фі
нансових словник / А. А. Благодатін та ін - М., 2002).
Російської Федерації, іноземні громадяни та особи без грома

данства;
- юридичні особи, створені відповідно до законодав
тельством Російської Федерації;
- знаходяться за межами Російської Федерації філії,
представництва та інші підрозділи юридичних осіб Рос
сийской Федерації;
- дипломатичні представництва, консульські установи
ня Російської Федерації та інші офіційні представник
ства Російської Федерації, що знаходяться за межами терито
рії Російської Федерації, а також постійні представник
ства Російської Федерації при міждержавних чи між
урядових організаціях;
- Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації, му
муніципальні освіти, які виступають у відносинах, ре
гуліруемих Федеральним законом «Про валютне регулювання і
валютний контроль »та прийнятими відповідно до нього іншими
федеральними законами та іншими нормативними правовими ак
тами.
Нерезидентами зізнаються:
- фізичні особи, які не є резидентами;
- юридичні особи, створені відповідно до законодав
тельством іноземних держав та мають місцезнаходження
за межами території Російської Федерації;
- організації, які не є юридичними особами, створений
ві відповідно до законодавства іноземних держав
та мають місцезнаходження за межами території Росій
ської Федерації;
- акредитовані в Російській Федерації діпломатічес
кі представництва, консульські установи іноземних го
сударств і постійні представництва зазначених держав
при міждержавних чи міжурядових організує
циях;
- міждержавні та міжурядові організації,
їх філії та постійні представництва в Російській Феде
рації;
- знаходяться на території Російської Федерації филиа
ли, постійні представництва та інші відокремлені або
самостійні структурні підрозділи іноземних юри
дических осіб і організацій, які не є юридичними чи
цями;
- інші особи, які не відносяться до резидентів.
Зміст валютних правовідносин утворюють права різі
дентов і нерезидентів на здійснення валютних операцій та свя
занние з цим обов'язки, а також права та обов'язки органів
валютного регулювання і валютного контролю.
« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 61. Валюта і валютні цінності "
§ 4. Валютні біржі
  1. валюта і валютні цінності. Згідно ст. 140-141 ЦК та ст. 1 Закону РФ від 9 жовтня 1992 р. «Про валютне регулювання та валютний контроль» [1] під валютою і валютними цінностями розуміється: - валюта РФ, тобто рублі у вигляді банківських білетів (банкнот) Центрального банку РФ і монети, а також кошти в рублях на рахунках у банках та інших кредитних організаціях; - іноземна валюта, тобто грошові
    § 2. Позика
  2. валюта і валютні цінності можуть виступати предметом позики на території Росії з дотриманням вимог валютного законодавства (п. 2 ст. 807 ЦК). Передача громадянами іноземної валюти в позику іншим громадянам сама по собі не тягне нікчемність договору позики * (613). Однак у цьому випадку позичальник зобов'язаний повернути позику в рублях у сумі, еквівалентній сумі, яку він отримав в іноземній валюті.
    1. Поняття договору позики
  3. валюті та валютні цінності (п. 2 ст. 807 ЦК), угоди позики яких повинні відбуватися в порядку, встановленому валютним законодавством. --- Див: ст. ст. 140, 141, 317 ЦК та ст. 9 Федерального закону від 10 грудня 2003 р. N 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль" / / Відомості Верховної. 2003. N 50. Ст. 4859; 2004. N 27. Ст. 2711. Разом з тим валютне
    2. Суб'єкти та об'єкти договору позики
  4. валюта як об'єкт договору позики Об'єктом договору позики можуть служити іноземна валюта і валютні цінності, про що свідчить норма, яка міститься у п. 2 ст. 807 ГК, згідно з якою іноземна валюта і валютні цінності можуть бути предметом договору позики на території Російської Федерації з дотриманням правил ст. ст. 140, 141 і 317 ЦК. Названі статті містять правила про те, що
    5.3. Об'єкти цивільного права
  5. валюта). Рубль є законним платіжним засобом, обов'язковим до застосування в Росії. Відмова прийняти рубль в оплату є порушенням закону. Платежі на території РФ здійснюються у вигляді наявних або безготівкових розрахунків. Правила безготівкових розрахунків встановлюються Урядом РФ і Центральним банком. Іноземна валюта та валютні цінності (до них відносяться алмази, рубіни, золото в
    § 2. Розрахунки і кредитування
  6. валюті, договору фінансування під відступлення грошової вимоги (факторингу) - застосовуваний у зовнішньоекономічних відносинах договір форфейтинга, договору банківського вкладу - договір банківського вкладу юридичних осіб і т. д. Особливими різновидами самостійних спеціальних договорів у сфері розрахункових і кредитних відносин є дого-Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф.
    § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
  7.   валюти - російського рубля, зміцнення його купівельної спроможності, стабільність курсу по відношенню до іноземних валют. Прикладом діяльності Банку Росії в цьому напрямі стала підготов-лена ним концепція деномінації рубля, яка була підтримана керівництвом держави та проведена в життя Указом Президента Російської Федерації від 4 серпня 1997 р. № 822 «Про зміну номінальної
     § 3. Активні операції комерційних банків
  8.   валютних операцій; - інші витрати, тобто утримання персоналу, оренда будівель і приміщень, накладні, представницькі та інші витрати. Відповідно в дохідної частини звіту також виділяються чотири групи доходів: - доходи від відсотків за надання кредитів; - доходи за операціями з цінними паперами; - доходи за операціями на валютному ринку; - інші доходи, тобто доходи від
     § 3. Валютне регулювання і валютний контроль
  9.   валютне регулювання та валютний контроль від 9 жовтня 1992 Важлива роль належить також нормативним актам, видаваним Центральним банком Російської Федерації, який в силу цього закону (ст. 9) є основним органом валютного регулювання в країні. Закон (п. 5 і 6 ст. 1) поділяє всіх осіб з точки зору їх правового статусу в сфері валютного регулювання на резидентів і
     § 1. Поняття та юридична класифікація речей
  10.   валютних цінностей - іноземної валюти, цінних паперів в іноземній валюті, дорогоцінних металів і природних дорогоцінних каменів у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних та інших побутових виробів, а також лому таких виробів * (413). Нарешті, для придбання ряду речей не потрібно спеціального дозволу, але необхідно виконання передбачених законом умов. Наприклад, відчуження та
    валютных ценностей - иностранной валюты, ценных бумаг в иностранной валюте, драгоценных металлов и природных драгоценных камней в любом виде и состоянии, за исключением ювелирных и других бытовых изделий, а также лома таких изделий*(413). Наконец, для приобретения ряда вещей не требуется специального разрешения, но необходимо выполнение предусмотренных законом условий. Например, отчуждение и