| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 61. Валюта і валютні цінності |
||
|
Термін «валюта» (від італ. Valuta - вартість) в юридичній літературі використовується для позначення як національної де ніжною одиниці, так і грошових знаків іноземних держав. Однак на практиці поняття валюти в основному застосовується для визначення іноземних грошових одиниць. Відповідно до Федерального закону від 10 грудня 2003 № 173-ФЗ «Про валютне регулювання та валютний контроль» ва лютої Російської Федерації є грошові знаки у вигляді банкнот і монети Банку Росії, що знаходяться в обігу в якості законного засобу готівкового платежу на території 1 Europay International - міжнародна платіжна система, створена в 1992 р., вперше запропонувала банкам весь спектр послуг в рамках єдиної технологічної системи. Компанією володіють та управляють кілька всесвітньо відомих бри танских, швейцарських, німецьких, голландських, шведських і французьких фінан сових компаній. До середині 2006 р. в обігу перебувало понад 150 млн кар точок з торговими марками Europay, що склало 75 відсотків ринку дебетових і 60 відсотків ринку розрахунково-кредитних карток в Європі. У мережі банкоматів Europay більше 350 тис. пристроїв видачі готівки. - Прямуючи. авт. Російської Федерації, а також вилучені або вилучені з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки; середовищ- ства на банківських рахунках і в банківських вкладах1. Законом визначається і поняття внутрішніх цінних паперів, до яких віднесено емісійні цінні папери, номінальна вартість яких зазначена у валюті Російської Федерації і випуск яких зареєстрований в Російській Федерації, а так ж інші цінні папери, що засвідчують право на отримання валюти Російської Федерації, випущені на території Рос сийской Федерації. У поняття іноземна валюта включаються грошові знаки в вигляді банкнот, казначейських квитків, монети, що знаходяться в об рощення і є законним засобом готівкового платежу на території відповідної іноземної держави (групи іноземних держав), а також вилучені або вилучені з звернення, але підлягають обміну на грошові знаки; кошти на банківських рахунках і в банківських вкладах у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних грошових або розрахункових одиницях. При цьому іноземна валюта поділяється на три основних типи: 1) вільно конвертована; 2) частково конвертована; 3) неконвертована. Вільно конвертована валюта - це валюта іноземної держави, яка вільно обмінюється на будь-яку іншу валюту та міжнародні платіжні засоби. В даний час до неї відносять долар США, валюту країн ЄС, а також націо нальні валюти Швейцарії, Японії та деяких інших країн. Частково конвертованою валютою є національна ва люта країни, яка обмінюється обмежено, тільки на не яку іноземну валюту. Неконвертованих (замкнутої) валютою визнається валюта, використовувана в межах однієї країни і не обмінюється на ва люту інших іноземних держав. У зовнішньоекономічній діяльності часто зустрічаються по нятия «ключова валюта», «спеціальні права запозичення», «клірингова валюта» і ін, які включені законодавством Російської Федерації в міжнародні грошові та розрахункові одиниці. Ключова валюта (від англ. Key currency) використовується для позначення національних кредитно-грошових коштів провідних країн - учасниць світової торгівлі та міжнародної валюти, використовуваної для обслуговування міжнародних розрахунків, іно дивних інвестицій, а також при визначенні цін на світовому ринку. 1 Див: Збори законодавства РФ. - 2003. - № 50. - Ст. 4859. Спеціальні права запозичення (SDR) являють собою міжнародні платіжні та резервні засоби, що випускаються Міжнародним валютним фондом (МВФ) і використовувані для міжнародних безготівкових розрахунків між країнами - члена ми МВФ шляхом запису на спеціальних рахунках. Терміном SDR користуються і для позначення штучної колективної де ніжною одиниці, курс якої визначається на основі середньо зваженого курсу спеціального набору валют . Клірингова валюта - це валютна одиниця, використовувана при клірингових расчетах1 між країнами і функціонуюча тільки в безготівковому вигляді. Її джерелом є взаємне кре вання поставок державами - учасницями платіжного зі ошення. Законодавство Російської Федерації також виділяє по нятие валютні цінності, тобто цінності, щодо яких встановлено спеціальний режим обігу. До них відносяться іно дивна валюта і зовнішні цінні папери (акції, векселі, про Лігація та ін.), в тому числі в бездокументарній формі. Відносини, що виникають при здійсненні операцій з іноземною валютою і валютними цінностями, прийнято називати вать валютними правовідносинами. Особливістю валютних пра правовідносинах є те, що вони регламентуються нескольки ми галузями права (цивільним, адміністративним, митниць вим та ін .). Однак визначальне значення в їх регулюванні займають норми фінансового права. Фінансово-правові нор ми встановлюють коло суб'єктів валютних правовідносин, валютний режим, принципи валютного регулювання, види ва валютних операцій та валютні обмеження, а також систему і повноваження органів валютного контролю. Структуру валютних правовідносин становлять три основ них елементи: об'єкт, суб'єкт і зміст. Об'єктами валют них правовідносин є валюта Російської Федерації, внутрішні цінні папери і валютні цінності. Суб'єкти дан ного виду правовідносин діляться на дві групи: резиденти та нерезиденти. До резидентів належать: - фізичні особи, які є громадянами Російської Фе дерации, за винятком громадян Російської Федерації, при Знавала постійно проживають в іноземній державі відповідно до законодавства цієї держави; - постійно проживають в Російській Федерації на осно вання виду на проживання , передбаченого законодавством 1 Валютний кліринг (від англ. clear - очищати) являє собою порядок проведення міжнародних розрахунків між країнами, заснований на взаємній заліку платежів за товари та послуги, які мають рівної вартістю (див.: Фі нансових словник / А. А. Благодатін та ін - М., 2002). Російської Федерації, іноземні громадяни та особи без грома данства; - юридичні особи, створені відповідно до законодав тельством Російської Федерації; - знаходяться за межами Російської Федерації філії, представництва та інші підрозділи юридичних осіб Рос сийской Федерації; - дипломатичні представництва, консульські установи ня Російської Федерації та інші офіційні представник ства Російської Федерації, що знаходяться за межами терито рії Російської Федерації, а також постійні представник ства Російської Федерації при міждержавних чи між урядових організаціях; - Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації, му муніципальні освіти, які виступають у відносинах, ре гуліруемих Федеральним законом «Про валютне регулювання і валютний контроль »та прийнятими відповідно до нього іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими ак тами. Нерезидентами зізнаються: - фізичні особи, які не є резидентами; - юридичні особи, створені відповідно до законодав тельством іноземних держав та мають місцезнаходження за межами території Російської Федерації; - організації, які не є юридичними особами, створений ві відповідно до законодавства іноземних держав та мають місцезнаходження за межами території Росій ської Федерації; - акредитовані в Російській Федерації діпломатічес кі представництва, консульські установи іноземних го сударств і постійні представництва зазначених держав при міждержавних чи міжурядових організує циях; - міждержавні та міжурядові організації, їх філії та постійні представництва в Російській Феде рації; - знаходяться на території Російської Федерації филиа ли, постійні представництва та інші відокремлені або самостійні структурні підрозділи іноземних юри дических осіб і організацій, які не є юридичними чи цями; - інші особи, які не відносяться до резидентів. Зміст валютних правовідносин утворюють права різі дентов і нерезидентів на здійснення валютних операцій та свя занние з цим обов'язки, а також права та обов'язки органів валютного регулювання і валютного контролю. « Попередня |
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
§ 4. Валютні біржі |
||
|
||