Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В . А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 62. Поняття і принципи валютного регулювання


Валютне регулювання являє собою діяльність го
сударственних органів з управління обігом валюти, контро
лю валютних операцій, встановленню валютного контролю та воздей
стві на валютний курс, а також обмеження використання инос
Тран валюти. На валютне регулювання в різний час ока
вав вплив цілий ряд чинників політико-економічного та
правового характеру. Ще за часів Київської Русі було хожде
ня іноземних грошей. Так, київські князі вимагали від завое
ванних територій сплати податків іноземними монетами, а
Новгород і Псков в торгівлі з сусідами розраховувалися поряд
з рублями литовськими та німецькими срібними монетами. Вже
в XIV-XV ст. на Русі вводилися обмеження щодо іно
дивною валюти, але протягом тривалого періоду време
ні (аж до 1923 р.) валютні ценності1 постійно перебували
в обігу на всій території держави. Обмеження або
заборони на здійснення валютних операцій вводилися тільки
при кризових явищах. У радянський період операції з валютними
цінностями для приватних осіб були заборонені, а валютне регу
лирование подменялось прямим адміністративним управлінням
і контролем .
Зміна політичного режиму в Росії, розширення
зовнішньоекономічної діяльності зажадали правового ре
лювання обігу іноземної валюти. 9 жовтня 1992 був
прийнятий Закон Російської Федерації «Про валютне регулювання
нии та валютний контроль». Проте цей закон носив Рамоче
ний характер, практично кожна його норма наповнювалася конк
ретних вмістом лише за допомогою численних (близько 300)
і суперечать один одному нормативних актів. 10 грудня 2003
був прийнятий новий Федеральний закон «Про валютне регулювання
нии та валютний контроль», покликаний вирішити накопичені
проблеми і більш чітко врегулювати функціонування валют
ного ринку і обіг іноземної валюти. У законі були сфор
стимулювати принципи валютного регулювання. Основними прин
ціпамі валютного регулювання і валютного контролю є:
1) пріоритет економічних заходів в реалізації державної
ної політики в сфері валютного регулювання;
2) виключення невиправданого втручання держави та
його органів у валютні операції резидентів і нерезидентів;
1 У той період до валютних цінностей ставилися не лише іноземна
валюта та цінні папери, номіновані в іноземній валюті, а й драго
цінні метали (золото, срібло, платина) та природні дорогоцінні камені
(рубіни, алмази, сапфіри, смарагди, олександрити). - Прямуючи. авт.
225
8 Мальцев

3) єдність зовнішньої і внутрішньої валютної політики Рос
сийской Федерації ;
4) єдність системи валютного регулювання і валютного
контролю;
5) забезпечення державою захисту прав та економічних
інтересів резидентів та нерезидентів при здійсненні валют
них операцій.
Розглянемо докладніше ці принципи.
Принцип пріоритету економічних заходів при реалізації дер
жавної політики в сфері валютного регулювання означа
ет, що держава віддає перевагу не політичним ( як було
у колишньому СРСР), а економічним заходам для регулювання про
рощення іноземної валюти. До таких заходів слід віднести раз
вітіе і заохочення зовнішніх торговельних відносин юридичних та
фізичних осіб, надання їм різних пільг (у тому числі
податкових), дозвіл відкриття рахунків в банках за кордоном, це
ліве фінансування з бюджету підприємств і організацій,
здійснюють експортно-імпортні операції, та ін Дер
ственную політику у сфері валютного регулювання також називаються
вають валютною політикою. Валютна політика є складовою
частиною державної економічної політики і являє
собою законодавчо закріплені заходи впливу держави,
спрямовані на встановлення порядку обігу валюти всередині
країни і за її межами. Розробка основних напрямків ва
лютня політики держави, як правило, покладається на Прави
тельство, центральні фінансові органи і національний банк
країни і здійснюється з урахуванням світової валютної політики,
проведеної міжнародними валютно-фінансовими організаціями
ями (Міжнародним валютним фондом, Міжнародним і Єв
ропейское банками реконструкції та розвитку).
Принцип виключення невиправданого втручання держави
та її органів в валютні операції резидентів і нерезидентів
є складовою частиною загального принципу невтручання
держави в діяльність господарюючих суб'єктів, за исклю
чением випадків, передбачених законодавством. Слід
пам'ятати, що валютні відносини мають свою специфіку і можуть
зробити істотний вплив на економіку держави. Поет
му втручання держави в проведені валютні операції
резидентів і нерезидентів допускається тільки в цілях предотвра
домлення істотного скорочення золотовалютних резервів, рез
ких коливань курсу валюти та недопущення проведення неза
кінних валютних угод і дій.
Так, відповідно до Федерального закону від 7 серпня 2001
№ 115-ФЗ «Про протидію легалізації (відмиванню) дохо
дов, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню теро
ризма »обов'язковому контролю підлягають операції з купівлі

та продажу іноземної валюти у великих размерах1, переклад
грошових коштів за кордон на рахунок (у внесок), відкритий на
анонімного власника, і деякі інші операції.
Єдність внутрішньої і зовнішньої валютної політики Російської
Федерації означає, що держава дотримується загальних ос
нов у сфері регулювання валютних операцій, здійснюваних
всередині країни і на світовому валютному ринку. Не повинні уста
новлюється різні механізми впливу на валютний курс,
а також вводитися валютні обмеження щодо окремих
суб'єктів порівняно з іншими.
Принцип єдності системи валютного регулювання та валют
ного контролю передбачає формування загальної структури ре
лювання валютних операцій. Валютне регулювання осуще
ствляется тільки на основі федеральних законів, нормативні
правові акти можуть регулювати валютні правовідносини в
випадках, безпосередньо передбачених валютним законодав
тельством.
Держава, забезпечуючи ефективність валютного регулювання
вання, одночасно встановлює і єдину систему валютного
контролю, що включає в себе державні та уповноважений
ни, повноваження яких строго визначені.
Забезпечення державою захисту прав та економічних інте
ресов резидентів і нерезидентів при здійсненні валютних
операцій є конституційним положенням. Держава
гарантує адміністративну та судовий захист прав і інте
ресов учасників валютних правовідносин. Водночас різі
дента і нерезиденти можуть вибрати і інші способи захисту сво
їх інтересів, наприклад звернення в міжнародні судові
органи (арбітражі). Законодавством забезпечується і право
на захист інтересів держави як при здійсненні валют
них операцій резидентів і нерезидентів, так і при непосред
ственном участю держави (як суб'єкта) у валютних право
відносинах.
Складовими частинами (елементами) валютного регулювання
є валютна інтервенція, формування валютних резер
вов і валютні обмеження.
Валютна інтервенція являє собою цілеспрямоване
вплив центрального банку країни на валютний ринок і
валютний курс. Здійснюється валютна інтервенція перш
1 Операція з грошовими коштами визнається вчиненою у великому раз
мере, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює або перевищує 600 ТОВ руб
лей або дорівнює сумі в іноземній валюті, еквівалентній 600 000 рублів, або
перевищує її, а також угоди з нерухомістю, якщо сума операції в іноземній
валюті дорівнює чи перевищує суму 3 000 000 рублів (ст. 6 Федерального закону
«Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму »).

Всього для регулювання курсу іноземних валют в інтересах
держави.
Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни,
виражена в грошових одиницях іншої держави. Наприклад,
якщо курс євро становить 1,2 долара США, то це означає, що
на валютному ринку євро і долар будуть обмінюватися саме в
такій пропорції.
Розрізняють два види валютного курсу: біржовий (гнучкий, пла
вающий) і фіксований. Біржовий курс встановлюється в ре
зультате ринкових коливань, в умовах вільної купівлі-про
дажи валюти на валютних торгах. Валютні торги проводяться на
валютних ринках1, тобто на ринках, де відбувається купівля-прода
жа іноземної валюти на основі попиту і пропозиції. Фикси
рованний курс випливає з встановленого міжнародними орга
ціями або державою валютного паритету, обмінного зі
ошення. Валютний паритет являє собою тверде, офі
циально встановлюване співвідношення обміну однієї валюти на
іншу.
Держава з метою своєчасного здійснення міжна
рідних розрахунків, а також для отримання доходу та регулювання
валютного ринку формує валютні резерви (міжнародні
резерви). Міжнародні резерви являють собою високолік
видні фінансові активи, що знаходяться у розпорядженні Банку
Росії та Уряду Російської Федерації і складивающі
еся з активів в іноземній валюті, монетарного золота, спе
ціальних прав запозичення (СДР), резервної позиції в МВФ
та інших резервних активів2.
Валютне регулювання здійснюється спеціально уповно
моченими органами держави. Органами валютного регулювання
вання в Російській Федерації є Центральний банк Рос
сийской Федерації і Уряд Російської Федерації. Для
реалізації функцій, передбачених валютним законодавець
ством, їм надається право видавати нормативні акти,
обов'язкові для резидентів і нерезидентів. Центральний банк
Російської Федерації встановлює єдині форми обліку і від
парності з валютних операцій, порядок і терміни їх представ-
1 С січня 1992 р. в Російській Федерації почала функціонувати Москов
ська міжбанківська валютна біржа, а потім і цілий ряд регіональних бірж.
Найбільші світові валютні ринки знаходяться в США, Великобританії,
Франції, Німеччини, Швейцарії, Японії та Сінгапурі. - Прямуючи. авт.
2 За даними Центрального банку Російської Федерації на 1 лютого 2008
обсяг міжнародних резервів Росії досяг 480 млрд доларів США і про
должает зростати. За цим показником Російська Федерація посідає третє ме
сто у світі, випереджаючи такі країни, як Великобританія, Німеччина, Франція,
Сінгапур, США, але поступаючись Китаю (більше 1,2 трлн доларів США) і Японії
(910800000000 доларів США). - Прямуючи. авт.

Лення, готує і публікує статистичну інформацію. Прави
тельство Російської Федерації встановлює порядок розрахунків
і перекладів з валютних операцій між резидентами і нере
резидентами. Центральний банк Російської Федерації і Прави
  тельство Російської Федерації, а також уповноважені Пра
  вітельством федеральні органи виконавчої влади (Служ
  ба зовнішньої розвідки Російської Федерації, Міністерства обо
  рони Російської Федерації 1 тощо) без обмежень здійснюва
  ляють всі види валютних операцій.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 62. Поняття і принципи валютного регулювання "
  1.  § 1. Поняття комерційного права
      поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
  2.  § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
      поняттями. Воно полягає в наступному. Терміни «споживчий кооператив», «споживчий союз» і «споживче товариство» використовуються законодавцем як синоніми, тоді як «союз споживчих товариств» характеризує не організацію, а об'єднання, союз організацій розглянутого виду. Установчим документом споживчого кооперативу є статут. Крім загальних відомостей,
  3.  § 4. Правовий режим цінних паперів
      поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З наведеної дефініції з очевидністю випливає цілий ряд характерних рис цінного паперу.
  4.  § 3. Виконання зобов'язань
      принцип виконання зобов'язань - належне виконання. Його суть полягає в тому, що зобов'язання повинні виконуватися відповідно до його умов та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться (ст. 309 ЦК). Звичаї ділового обороту набувають все більшого значення в
  5.  § 2. Розрахунки і кредитування
      поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  6.  § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
  7.  § 1. Поняття інвестиційної діяльності та інвестиційне законодавство
      понятійний апарат. Тут він непридатний і, отже, не може висловити дійсну сутність глибоко абстрактних економічних явищ. Тому тут не можна використовувати поняття власності і власника в їх юридичному сенсі. Враховуючи це, для економічного визначення інвестицій та інвестиційної діяльності питання про власності не має принципового значення. Комерційне
  8.  § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
      поняття ФКЦБ, на думку якої, андеррайтер - це особа, яка прийняла на себе обов'язок розмістити цінні папери від імені емітента або від свого імені, але за рахунок і за дорученням емітента [4]. Слідуючи логіці наведеного визначення, дилер, як андеррайтер, може діяти не тільки від свого імені, а й від імені клієнта - емітента. Однак такий підхід суперечить вищенаведеної нормі ст. 4
  9.  § 2. Товарні біржі
      принцип, в силу якого продавець (біржовий посередник і його клієнт) зацікавлений не в самому товарі, що проходить через нього, а в тій мінової вартості, яка залишається від нього. Головне значення має різниця між ціною придбання і ціною відчуження. Якщо ця різниця може бути отримана без звернення реального товару - тим краще. Так, якщо торговець А зобов'язався поставити торговцю 6 до
  10.  § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим