| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Види людських дій |
||
|
Залежно від наявності або відсутності психологічного механізму розрізняють рефлекторні, імпульсивні, інстинктивні і вольові дії. Рефлекторні дії є діями-реакціями. Вони не вимагають цілі і регуляції відповідно до неї, а здійснюються автоматично. Інстинктивні дії виходять з органічних імпульсів, в них відсутнє усвідомлення особи і передбачення результату дії. Імпульсивна дія - це, як правило, дія-спалах, дія-розрядка, коли вихідне спонукання (роздратування, невдоволення і т. п.), створене ситуацією, без зважування та оцінки його в якості мотиву безпосередньо переходить у дію. Імпульсивні дії найчастіше спостерігаються в патологічних випадках, коли особа в силу душевної хвороби нездатне здійснити вольові дії. Що ж таке вольове дію? Вольова дія - це дія, що відрізняється свідомим актом поведінки людини. Від рефлекторних, інстинктивних і імпульсивних дій воно відрізняється за змістом і структурою. Вольова дія є розумним; воно має своє смислове зміст, який визначається метою і мотивом. Здійсненню вольової дії передує внутрішній процес його мотивації і вироблення мети. При цьому спонукання, перш ніж перейти в дію, усвідомлюється особою як мотив дії, а виконання вольової дії регулюється особою відповідно до його метою. Таким чином, психологічний механізм має місце у вольових діях і відсутній в рефлекторних, інстинктивних і імпульсивних діях *. ___ * Див: Чуфаровский Ю.В. Юридична психологія. М., 1995. с. 50-52. Коли мова йде про психологію правопорушення, то це означає, що мова йде тільки про свідомих вольових діях психічно здорової особи. Руйнування психічної діяльності під впливом хвороби перш за все змінює психологічні компоненти поведінки. Мотивація особистості стає патологічною в силу того, що вона формується в умовах порушеної нейродинаміки мозку. У психічно хворий особистості порушуються соціальні установки і мотиви поведінки, зовнішні (соціальні) подразники потрапляють в хворий мозок, в силу чого відбувається порушення смислової регуляції поведінки особистості. Тому співробітнику правоохоронних органів при проведенні оперативно-розшукової діяльності в усіх випадках слід звертати увагу на поведінку особи (правильне воно чи неправильне), на його висловлювання та інтереси. Зазвичай зовнішня форма поведінки у психічно хворих осіб буває неправильною, проте в окремих випадках може бути правильною, зберігається навіть професійна придатність. Але пояснення своєї поведінки, зокрема своїх мотивів, іноді вже викликають сумнів у психічному здоров'ї особи. Так, наприклад, інженер-кібернетик, який скоїв вбивство своєї дружини (труп її знайшли в шафі квартири), був здивований тим, що органи дізнання і слідства втручаються в його взаємини з дружиною. При допиті він був абсолютно спокійний, тактовний і заявив, що знищив дружину як «другорядну особистість». В іншому випадку співробітник, який займав досить видне положення в установі, вдома постійно походжав у голому вигляді і працював над темою про знищення фабрик, що виробляють одяг, бо це дає, за його словами, велику економію. На практиці, крім особистого значення, дія може мати певне соціальне значення. Дія особи стає соціально значущим і набуває характеру громадської дії завжди, коли воно зачіпає інтереси особистості, певних суспільних груп, суспільства в цілому. Залежно від свого соціально-психологічного значення дію при цьому виступає у формі вчинку або проступку. Вчинком називається соціально корисна дія, тобто дія, що має позитивне моральне, юридичне та суспільне значення. Проступком є соціально шкідливу дію, тобто дія, яка має негативне моральне, юридична або суспільне значення. Для співробітника правоохоронних органів в оперативно-розшукової діяльності завжди важливо зрозуміти вчинок особи, його соціально-психологічне значення. Обдумуючи людські вчинки, слід завжди їх осмислити і зрозуміти. На підставі викладеного можна зробити наступні висновки: 1) у кожному злочинному поведінці поряд з фізичними і спостережуваними є і психологічні (неспостережувані) елементи; 2) коли ми говоримо про психологію правопорушення, то ми маємо на увазі тільки один вид людської поведінки - вольова поведінка; 3) вольове дію особи може мати позитивний чи негативний соціально-психологічне значення. Правопорушення завжди є соціально шкідливим проступком. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Види людських дій " |
||
|
||