| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав |
||
|
У сучасній навчальній і науковій літературі проблема нематеріальних благ зазвичай зачіпається через призму вивчення особистих немайнових прав * (447). І це при тому, що всі інші види об'єктів цивільних прав зазвичай стають предметом самостійного дослідження * (448). Така традиція не сприяє формуванню повного уявлення про нематеріальні благах як правовому явищі * (449), однак з нею доводиться рахуватися. З точки зору правового регулювання, благом в найзагальнішому вигляді є все те, що має суспільно визнану цінність, значимість для кожного суб'єкта права, і з приводу чого складається поведінку цих суб'єктів, межі якої визначено їх правами та обов'язками. Інакше кажучи, блага являють собою будь-які цінності, що виступають об'єктом правовідносин, з приводу яких складається поведінка суб'єктів цивільного права (див. докладніше гол. 5 підручника). У свою чергу, блага поділяються на матеріальні і нематеріальні залежно від притаманних їм ознак. Специфіка нематеріальних благ обумовлена наступними властивостями, які можна умовно позначити таким чином: 1) позаекономічний зміст: нематеріальні блага є такими цінностями, які відносяться до духовної сфери життєдіяльності суспільства і мають ідеальну природу. Тому нематеріальні блага не підлягають вартісній (грошовій) оцінці в якості товару і не охоплюються поняттям "майно", в якому б із значень воно ні вживалося (докладніше див гол. 11 підручника); 2) нерозривний зв'язок з особою носія: нематеріальні блага є своєрідним проявом потреб особистості як індивідуума. Тому вони невідчужуваними і не передається і, відповідно, права щодо нематеріальних благ можуть здійснюватися тільки безпосередньо самим їх носієм (власником) і припиняються з його смертю. Разом з тим у випадках і порядку, передбачених законом, нематеріальні блага можуть здійснюватися і захищатися іншими особами, в тому числі спадкоємцями (п. 1 ст. 150 ЦК). Так, батьки як законні представники дитини визначають її місце проживання, можуть у деяких випадках відмовитися від медичного втручання тощо (Здійснення прав дитини щодо таких нематеріальних благ, як здоров'я і вільне пересування). Рівним чином, законні представники Управомочена пред'являти відповідні вимоги про захист нематеріальних благ дитини, а треті особи, зокрема спадкоємці, право виступати на захист честі і гідності, індивідуальної зовнішності і таємниці приватного життя померлих. Проте дані винятки із загального правила про невідчужуваність і непередаваемости матеріальних благ лише підтверджують дане загальне правило, оскільки треті особи, які здійснюють права щодо нематеріальних благ, не заступають собою фігуру зацікавленої особи - носія благ; в разі смерті останнього більшість нематеріальних благ об'єктивно припиняється (наприклад , життя, здоров'я) і лише деякі (зокрема, зазначені вище) продовжують своє існування, але швидше вже не у вигляді нематеріальних благ, а суспільно значущих інтересів; 3) загальна спрямованість на забезпечення існування особистості : без нематеріальних благ неможливо не тільки фізичне (підтримання життя і здоров'я, забезпечення сприятливого навколишнього середовища), а й соціальне, спрямоване на індивідуалізацію, автономію і адекватне суспільне сприйняття особистості, існування індивідуума (гарантії захисту імені, честі, гідності, таємниці приватного життя і т.п.). Зазначена цільова спрямованість нематеріальних благ надає змісту останніх унікальність, оскільки потреби кожної особистості суто індивідуальні. У науковій літературі іноді вказується на таку ознаку нематеріальних благ, як мінливість, тобто змінний характер змісту одного і того ж блага (наприклад, з часом змінюються стан здоров'я, індивідуальний вигляд і т.п. * (450)). Однак дана ознака характерний не тільки для нематеріальних, але і для матеріальних благ, а тому не може вважатися відображає специфіку саме нематеріальних благ * (451). З урахуванням зазначених властивостей нематеріальні блага * (452) - це нерозривно пов'язані з особою носія, непередавані і невідчужувані духовні цінності позаекономічного характеру, які спрямовані на всебічне забезпечення існування особистості і навколо яких складається поведінка суб'єктів цивільного права * (453). Співвідношення нематеріальних благ з правами, охоронюваними законом інтересами і свободами. У чинному цивільному законодавстві єдиним поняттям "нематеріальні блага" об'єднані як безпосередньо самі блага, так і особисті немайнові права на них (п. 1 ст. 150 ЦК). Власне, таке легальне рішення відображає згадану вище традицію дослідження нематеріальних благ і відповідних прав на них у якості тотожних правових явищ * (454). Не можна не погодитися з тим, що подібне узагальнення некоректно * (455). Методологічно доцільно вказати на дійсне співвідношення зазначених вище правових категорій. У найзагальнішому вигляді право являє собою міру можливої поведінки, об'єктом якого можуть бути і нематеріальні блага. Тому особисті немайнові права і нематеріальні блага співвідносяться як те, що впливає (права), і те, що піддається впливу (блага) * (456). Крім того, іноді нематеріальні блага ототожнюються зі свободами * (457). Однак аналіз літератури, присвяченої дослідженню даної проблематики, показує, що більшість авторів не дають такого визначення поняття "свободи", яке дозволило б відрізнити свободи від прав і юридичних значущих інтересів * (458). Тому справедливо думку про те, що категорія "свободи" використовується як термінологічного синоніма права * (459). Отже, свободи і нематеріальні блага співвідносяться один з одним так само, як права і нематеріальні блага. Види нематеріальних благ. Чинне законодавство містить лише приблизний перелік нематеріальних благ (життя, здоров'я, гідність, недоторканність і таємниця приватного життя, свобода пересування тощо). Це означає, що до останніх належать і всі інші нематеріальні блага, що належать особистості від народження чи в силу закону (п. 1 ст. 150 ЦК). Наприклад, до нематеріальних благ, що належить особистості від народження, можна віднести геном людини, голос, відпочинок, національна мова і т.п., а до нематеріальних благ, що належить в силу закону, - свободу совісті та віросповідання, сприятливе навколишнє середовище і т. п. Представляється, проте, що подібний поділ нематеріальних благ з підстав їх виникнення (від народження чи в силу закону) досить умовно, оскільки багато нематеріальні блага можна рівним чином віднести і до тих, і до інших (наприклад, відпочинок, свободу совісті). У літературі класифікації піддаються особисті немайнові права, проте, враховуючи зазначену вище традицію ототожнення особистих немайнових прав і благ, запропоновані класифікації в основному придатні і для виділення окремих видів нематеріальних благ. Нематеріальні блага можуть бути класифіковані по ряду ознак, наприклад, за підставами виникнення: а) блага першого рівня, що належать від народження (спочатку): б) блага другого рівня, що належать в силу закону, за ступеня пов'язаності з матеріальними благами * (460). Однак найбільше поширення отримали класифікації, засновані на концепції множинності нематеріальних благ * (461) і побудовані (з тими чи іншими варіаціями) на критерії цільової спрямованості. Так, В.А. Рясенцев розділив особисті немайнові права (блага) на п'ять груп: 1) невіддільні від людської особистості (життя, здоров'я, недоторканість особи), 2) індивідуалізують людини в колективі (ім'я, честь, гідність і т.д.), 3) пов'язані з шлюбно-сімейній сферою (честь і гідність члена сім'ї, недоторканність його приватного життя тощо); 4) пов'язані з участю в громадському працю, включаючи всі види творчості (культурні запити, відпочинок тощо), 5) пов'язані з майновими інтересами (наприклад, немайнові інтереси, присутні в зобов'язальних угодах) * (462). В.Л. Слєсарєв запропонував класифікувати особисті немайнові права (блага) на пов'язані: 1) з особистою свободою і недоторканністю; 2) недоторканністю сфер особистого життя; 3) індивідуалізацією особистості * (463). Н.Д. Єгоров особисті немайнові права (блага) розділив на: 1) втілені в самій особистості (честь, ім'я, гідність, власне зображення), 2) особисту недоторканність та особисту свободу; 3) пов'язані з недоторканністю особистого життя (недоторканність житла, таємниця особистого спілкування, таємниця особистого життя і особистого документації) * (464). Л.О. Красавчикова розділила всі особисті немайнові права (блага) на два структурних рівня: 1) забезпечують фізичне існування (життя, здоров'я, сприятливе навколишнє середу, особиста недоторканність) і 2) забезпечують соціальне існування (ім'я, честь, гідність і ділова репутація, приватне життя, свобода пересування) * (465). На думку М. Н. Малєїн, серед особистих немайнових прав (благ) можна виділити: 1) забезпечують фізичне і психічне благополуччя (цілісність) особистості (життя, здоров'я, фізична і психічна недоторканність, сприятлива довкілля), 2) сприяють формуванню індивідуальності особистості (ім'я, індивідуальний вигляд і голос, честь, гідність, ділова репутація), 3) забезпечують автономію особистості (таємниця приватного життя (включаючи лікарську, нотаріальну, адвокатську таємницю, таємницю листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень тощо) і недоторканність приватного життя (включаючи особисту свободу , недоторканність житла тощо)), 4) пов'язані з інтелектуальною діяльністю (авторство, авторське ім'я і т.п.) * (466). Т.А. Фаддеева класифікувала особисті немайнові права (блага) на: 1) індивідуалізують особистість (ім'я / найменування юридичної особи, честь, гідність, ділова репутація тощо), 2) забезпечують фізичну недоторканність (життя, свобода, вибір місця перебування і місця проживання і т.п.), 3) забезпечують недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів (особиста і сімейна таємниця, невтручання в приватне життя тощо) * (467). Загалом кожна з наведених класифікацій має свої достоїнства і недоліки * (468). Однак у них більше схожості, ніж відмінностей. Це пояснюється природою нематеріальних благ, які взаємопов'язані один з одним. Враховуючи ж, що мета будь-якої класифікації - побудова системного знання, а також те, що правове нормування прагне до простоти, найбільш переважно дворівневий поділ нематеріальних благ на забезпечують 1) фізичний і 2) соціальне існування особистості. Зроблений вибір пояснюється тим, що всі блага нерозривно пов'язані з особою, є відображенням її унікальності і, відповідно, індивідуалізують її у всіх видах відносин. Наведеними класифікаціями на основі критерію цільової спрямованості дослідження видів нематеріальних благ не обмежується. Тому окремі автори проводять більш дробову градацію всередині кожного виду нематеріальних благ. Так, на думку Т.В. Дробишевський, сприятлива довкілля, життя як нематеріальне благо складається з безлічі складових: чиста питна вода і чисті водойми, чисте повітря, незабруднене земля, сприятлива середовище проживання (умови праці, побуту, відпочинку, виховання, навчання тощо), інформація про санітарно-епідеміологічний стан і т.д. * (469) З методичної точки зору такий підхід до розгляду нематеріальних благ заслуговує на увагу. Однак необхідно враховувати його деяку умовність, оскільки більшість підвидів нематеріальних благ навряд чи володіють достатньою самостійністю і являють собою різні грані якого одного нематеріального блага (наприклад, сон, інформація про стан здоров'я, кваліфіковане лікування та протезування, донорство і трансплантація так чи інакше є складовими такого нематеріального блага, як здоров'я). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав " |
||
|
||