Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА. Книга друга, 2006 - перейти до змісту підручника

4. Види договору купівлі - продажу

Договір купівлі - продажу є родовим поняттям по відношенню до деяких інших договорами (окремі види договору купівлі - продажу), суть яких полягає в тому, що одна особа зобов'язується передати у власність іншої особи-яке майно, а останнє зобов'язується прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). До числа договорів, визнаних у якості окремих видів договору купівлі - продажу, належать договори: роздрібної купівлі - продажу, поставки товарів, поставки товарів для державних потреб, контрактації, енергопостачання, продажу нерухомості, продажу підприємства.
Виділення названих видів договору купівлі - продажу служить передусім цілям найбільш простого і оптимального правового регулювання східних правовідносин. Подібність відповідних правовідносин дозволило законодавцю встановити правило, згідно з яким до вказаними договорами підлягають субсидиарному застосуванню загальні положення ЦК, що регулюють договір купівлі - продажу (п. 5 ст. 454). Такий підхід позбавив законодавця від необхідності щоразу відтворювати в ГК одні й ті ж норми, що регулюють велику частину умов цих договорів, що було б неминуче у випадку додання їм поряд з договором купівлі - продажу самостійного характеру. Розглядаючи названі договори в якості окремих видів договору купівлі - продажу, ГК міг обмежитися лише вказівкою на їх кваліфікуючі ознаки і встановленням стосовно до цих договорами деяких підлягають пріоритетному застосуванню спеціальних правил, що враховують специфіку регульованих правовідносин.
Якої-небудь єдиний критерій для розмежування окремих видів договору купівлі - продажу відсутній "*". Глава 30 ЦК, що регламентує договір купівлі - продажу і його окремі види, будується за іншим принципом: щодо окремих видів договору купівлі - продажу визначається набір характерних особливостей (кваліфікуючих ознак), що виділяють відповідний договір в окремий вид купівлі - продажу при збереженні з останнім відносин роду та виду. Причому стосовно до різних видів договору купівлі - продажу такі кваліфікуючі ознаки виявляються в самих різних елементах договору, що стосуються його суб'єктів, предмета, істотних умов і т.п. Законодавець не піклується про проведення строго окреслених меж між окремими видами договору купівлі - продажу. З точки зору ефективності правового регулювання, головне - чітко виділити особливості відповідних договорів і забезпечити їх адекватне регулювання за допомогою спеціальних правил, що виключають застосування кореспондуючих їм загальних положень про купівлю - продаж.
---
"*" У юридичній літературі робилися спроби виділити такі критерії. Наприклад, на думку Н.І. Клейн, "в ГК використовуються або два, або три ознаки: сторони договору, мета покупки, а в ряді договорів та об'єкт покупки ..." (Цивільне право Росії. Частина друга: Зобов'язальне право: Курс лекцій. С. 9 - 10).
Так, договір роздрібної купівлі - продажу виділяється в окремий вид договору купівлі - продажу за наступними кваліфікуючою ознаками. По-перше, в якості продавця за договором роздрібної купівлі - продажу виступають юридична особа або індивідуальний підприємець, які здійснюють підприємницьку діяльність з продажу товарів у роздріб (особливості в суб'єктному складі). По-друге, роздрібна купівля - продаж визначена в ЦК як публічний договір (ст. 426, 492 ЦК; див. також ч. 1 гл. II цієї книги). З іншого боку, в порядку роздрібної купівлі - продажу покупець набуває товари, призначені тільки для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю (особливості в предметі договору). По-третє, за загальним правилом, враховуючи мети придбання товарів, в якості покупця часто виступають громадяни, які користуються правами не тільки сторони договору роздрібної купівлі - продажу (покупця), а й правами, які надані споживачам Федеральним законом "Про захист прав споживачів" та виданими відповідно до нього іншими правовими актами (особливості в правовому регулюванні).
Договір поставки має по відношенню до договору купівлі - продажу свій набір кваліфікуючих ознак. По-перше, сторона, що продає товари (постачальник), здійснює підприємницьку діяльність з виробництва або закупівель відповідних товарів (особливості суб'єктного складу). По-друге, покупець придбаває товари для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням (особливості в предметі). По-третє, товари повинні бути передані покупцеві в обумовлений термін чи строки, а якщо товари поставляються окремими партіями - в межах установленого періоду поставки (особливості істотних умов договору).
Державний контракт на поставку товарів для державних потреб укладається на основі замовлення державного замовника на поставку товарів для державних потреб, прийнятого постачальником (особливості підстав договору); сторонами державного контракту на поставку товарів для державних потреб виступають державний замовник і постачальник - виконавець (особливості суб'єктного складу); поставка товарів для державних потреб здійснюється на основі державного контракту на поставку товарів для державних потреб, а також укладаються відповідно з ним договорів поставки товарів для державних потреб (особливості структури договірних зв'язків).
Сторонами договору контрактації є виробник сільськогосподарської продукції та особа, яка здійснює закупівлі такої продукції для її переробки або продажу (особливості суб'єктного складу); виробник сільськогосподарської продукції передає заготівельникові вирощену або вироблену ним сільськогосподарську продукцію (особливості предмета договору) .
В якості кваліфікуючих ознак договору енергопостачання, що виділяють його в окремий вид договору купівлі - продажу, можуть бути названі такі його характерні риси. По-перше, сторонами цього договору виступають енергопостачальна організація і абонент, який має відповідну енергоустановку, здатну приймати енергію (особливості суб'єктного складу). По-друге, енергія повинна подаватися енергопостачальною організацією на енергоустановку абонента через приєднану мережу (особливості предмета договору).
Кваліфікуючими ознаками договору продажу нерухомості є предмет і форма договору. За договором продажу нерухомості продавець зобов'язується передати у власність покупця земельну ділянку, будинок, споруду, квартиру чи інше нерухоме майно (ст. 130 ЦК). Такий договір укладається у письмовій формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами. Крім того, перехід права власності на нерухоме майно до покупця підлягає державній реєстрації.
Як і у випадку з продажем нерухомості, в якості кваліфікуючих ознак договору продажу підприємства можуть бути названі предмет і форма договору. Товаром за таким договором визнається підприємство як єдиний майновий комплекс, використовуваний для підприємницької діяльності, що включає в себе не тільки земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію та інші види майна, призначені для його діяльності, але і борги і права вимоги за зобов'язаннями, а також права на позначення, індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи і послуги, та інші виключні права (ст. 132 ЦК). Договір продажу підприємства укладається у письмовій формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, з обов'язковим додатком до нього акту інвентаризації, бухгалтерського балансу, висновку незалежного аудитора про склад і вартість підприємства, переліку всіх боргів (зобов'язань), що включаються до складу підприємства (ст. 560 - 561 ЦК).
Істота спеціальних правил стосовно договорів, які представляють собою окремі види договору купівлі - продажу, диктуєтьсяособливостями зазначених договорів.
У відношенні деяких видів договорів купівлі - продажу, виходячи із суті виникають з них зобов'язань, законодавець розширює предмет договору шляхом покладання на сторони додаткових обов'язків. Скажімо, за договором енергопостачання абонент повинен не тільки приймати і оплачувати подавану йому через приєднану мережу енергію, а й дотримуватися передбаченого договором режиму її споживання, забезпечувати безпеку експлуатації перебувають у його веденні енергетичних мереж і справність використовуваних їм приладів і обладнання, пов'язаних зі споживанням енергії ( п. 1 ст. 539 ЦК). За договором контрактації в предмет договірного зобов'язання, за яким зобов'язаною стороною виступає виробник сільськогосподарської продукції, включається обов'язок останнього зробити додаткові дії: виростити або призвести сільськогосподарську продукцію, що підлягає передачі заготівельникові. За договором продажу підприємства предмет договору включає в себе дії сторін за посвідченням складу і вартості продаваного підприємства, а також за фактичною передачу підприємства покупцю на підставі передавального акта, в якому вказуються дані про склад підприємства і про повідомлення кредиторів про продаж підприємства, а також відомості про виявлені недоліки переданого майна (ст. 561, 563 ЦК).
Стосовно до окремих видів договору купівлі - продажу законодавець посилює вимоги до укладення договору шляхом виключення можливості визначення його істотних умов диспозитивними нормами. Наприклад, відповідно до ст. 554 ЦК у договорі продажу нерухомості повинні бути зазначені дані, дозволяють точно встановити нерухоме майно, що підлягає передачі покупцю за договором, у тому числі дані, що визначають розташування нерухомості на відповідній земельній ділянці або в складі іншого нерухомого майна. При відсутності цих даних у договорі умова про нерухоме майно, що підлягає передачі, вважається не узгодженим сторонами, а відповідний договір не вважається укладеним. Договір продажу нерухомості повинен також передбачати ціну цього майна. При відсутності в договорі погодженого сторонами в письмовій формі умови про ціну нерухомості договір про її продаж вважається неукладеним, оскільки правила визначення ціни, передбачені п. 3 ст. 424 ГК, не підлягають застосуванню (ст. 555 ЦК). Передбачаються й інші спеціальні правила, що враховують особливості окремих видів договору купівлі - продажу.
У ряді випадків законодавець допускає можливість субсидіарного застосування до деяких окремих видів договору купівлі - продажу правил, які регулюють інші види договору купівлі - продажу. Наприклад, до відносин за договором контрактації, не врегульованих нормами, які у § 5 гл. 30 ГК ("Контрактація"), застосовуються правила про договір поставки (п. 2 ст. 535); правила, що регулюють продаж нерухомості, застосовуються до продажу підприємств остільки, оскільки інше не передбачено нормами про договір продажу підприємства (п. 2 ст. 549 ЦК). Дана обставина іноді використовується в юридичній літературі для аргументації висновку про те, що відповідні договори не є окремими видами договору купівлі - продажу, а являють собою різновиди інших видів договору купівлі - продажу (наприклад, контрактація - різновид договору поставки; продаж підприємства - різновид договору продажу нерухомості і т.п.) "*". У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що допускаемая законодавцем можливість восполнітельного (субсидіарного) регулювання одних видів договору купівлі - продажу деякими правилами, що регламентують інші види цього договору, є лише прийомом законодавчої техніки, який не може служити критерієм для класифікації договору купівлі - продажу на його види та різновиди.
---
"*" Див, напр.: Цивільне право Росії. Частина друга: Зобов'язальне право: Курс лекцій. С. 11 - 12.
З цих же причин технічні норми, що допускають застосування правил про окремі види договору купівлі - продажу до іншими договорами, що не охоплюються договором купівлі - продажу як родовим поняттям, не можуть служити підставою для розширення переліку видів договору купівлі - продажу. Наприклад, не можна розглядати в якості окремих видів договору купівлі - продажу договори постачання газом, нафтою, нафтопродуктами, водою "*", незважаючи на те що за певних умов вони можуть регулюватися правилами про договір енергопостачання (п. 2 ст. 548 ЦК). Критерієм для застосування норм про договір енергопостачання є спосіб виконання зобов'язання, а саме передача відповідних товарів через приєднану мережу, та й то лише в тих випадках, коли інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. Звідси з усією очевидністю випливає, що ми маємо справу лише з прийомом законодавчої техніки.
---
"*" См: Там же. С. 8 - 9.
І нарешті, необхідно відповісти на питання, чи є власне договір купівлі - продажу, який регулюється виключно загальними положеннями про купівлю - продаж (§ 1 гл. 30 ЦК) без урахування правил про окремі види цього договору ? На це питання слід дати ствердну відповідь. Таким договором купівлі - продажу опосередковуються відносини, пов'язані з продажем споживчих товарів не через мережу роздрібної торгівлі (наприклад, коли такий товар продається одним громадянином іншому), а також відносини з продажу товарів, що не відносяться до нерухомого майна, коли особа, що продає товари, придбало їх не в межах підприємницької діяльності з виробництва або закупівлю цих товарів (наприклад, юридична особа продає своє обладнання). За договором купівлі - продажу реалізується державне і муніципальне майно (за винятком продажу підприємств і нерухомості) у порядку приватизації.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4. Види договору купівлі - продажу"
  1.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      види договору купівлі-продажу, в яких або двома сторонами, або однієї зі сторін є лише суб'єкти підприємницької діяльності Залежно від складу учасників договору ГК виділяє спеціально такі види договору купівлі-продажу, сторонами яких можуть виступати тільки суб'єкти підприємницької діяльності. ГК виділяє і регламентує договір роздрібної купівлі-продажу, в
  2.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      види даного договору: а) роздрібна купівля-продаж, б) поставка; в) поставка для державних і муніципальних потреб; г) контрактація; д) енергопостачання; е) продаж нерухомості і ж) підприємства (див. § 2-8 гл. 30 ЦК). Таким чином, договір купівлі-продажу - найважливіший договірний тип, який об'єднав ряд видових конструкцій. Правила Цивільного кодексу про окремі види розвивають інші нормативні
  3.  § 5. Договори продажу нерухомості та підприємства
      види договору купівлі-продажу і тієї внутрішньої общеспециальная зв'язку, яка існує в рамках гл. 30 ГК між § 7 (lex generalis) і § 8 (lex specialis). 1. Єдина ознака, кваліфікуючу договір продажу нерухомості, - відчужується об'єкт (предмет договору), тобто нерухоме майно (нерухомість). Предметом договору продажу нерухомості може бути будь-яка нерухомість, включаючи її частини
  4.  1. Значення і сфера застосування купівлі-продажу
      види договору купівлі-продажу. Наприклад, до відносин за договором контрактації, не врегульованих нормами, які у § 5 гл. 30 ГК "Контрактація", застосовуються правила про договір поставки (п. 2 ст. 535 ЦК); правила, що регулюють продаж нерухомості, застосовуються до продажу підприємства остільки, оскільки інше не передбачено нормами про договір продажу підприємства (п. 2 ст. 549 ГК ). З
  5.  1. Поняття договору купівлі - продажу
      види договору купівлі - продажу, у відповідних нормах вказуються лише специфічні ознаки цих договорів, що дозволяють їх виділити в окремі види купівлі - продажу, та спеціальні (по відношенню до загальних положень) правила, що регулюють відповідні види купівлі - продажу. До договору купівлі - продажу застосовуються також містяться в ЦК загальні положення про договір, про зобов'язання, про угоди
  6.  16.1. Загальні положення про купівлю-продаж
      види договору купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж, поставка товарів, поставка товарів для державних або муніципальних потреб, контрактація, енергопостачання, продаж нерухомості, продаж підприємства). Загальні положення застосовуються, якщо інше не передбачено правилами до конкретних видів договорів. Товаром за договором купівлі-продажу можуть бути будь-які речі з дотриманням правил про речі,
  7.  § 1. Поняття комерційного права
      види діяльності »), а в його протилежності: заборонах, обмеженнях (наприклад, у виняткових переліках заборонених видів підприємницької діяльності). Общедозволітельний тип правового регулювання, що характеризує правовий режим підприємництва, виражається формулою: «можна все, крім забороненого» [3]. Общедозволітельний правовий режим підприємництва базується на визнанні
  8.  § 2. Правовий режим речей
      види майна, які є повністю оборотоздатні або обмежено оборотоздатні. Таке розмежування об'єктів в ст. 129 ГК засноване на тому, що деякі об'єкти можуть належати не всім, а лише зазначеним у законодавстві учасникам обороту, а також на тому, що використання певних об'єктів можливе лише за спеціальним дозволом. Таким чином, обмеження
  9.  § 3. Правовий режим грошей
      види об'єктів майнових прав. Поняття безготівкових грошей увазі, як правило, що власник грошей як речей - тобто грошей готівки, передав їх в якості внеску банку або іншої кредитної організації і, таким чином, замість готівки отримав право зажадати в будь-який момент від банку видачі такої ж суми грошей. Природно, що це Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф.
  10.  § 4. Правовий режим цінних паперів
      види цінних паперів можуть розподілятися на папери з зобов'язально-правовим і речове-правовим змістом. Число перших явно переважає над другими. Практично всі відомі чинному цивільному праву цінні папери засвідчують саме зобов'язальні права вимоги. Такі, наприклад, акція, облігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікат, ощадна книжка на