| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Види договору транспортної експедиції |
||
|
Представляється, що виділення окремих видів договору транспортної експедиції має здійснюватися не в порядку наукової класифікації відповідних правовідносин (що припускає використання єдиного наукового критерію класифікації, принципу дихотомії і т.п.), а з метою визначення тих договірних моделей транспортної експедиції, які потребують диференційованому спеціальному правовому регулюванні. З цієї точки зору можуть бути виділені наступні види договору транспортної експедиції. Договір про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу Кваліфікуючим ознакою для виділення даного виду договору транспортної експедиції є особливість предмета договору, яка полягає в тому, що експедитор бере на себе зобов'язання забезпечити цілком весь транспортний процес, пов'язаний з переміщенням вантажу, від прийняття його від клієнта і до видачі в пункті призначення одержувачу або іншому уповноваженій на одержання вантажу особі. У ГК дана договірна модель договору транспортної експедиції виражена положенням про те, що договором транспортної експедиції можуть бути передбачені обов'язки експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраними експедитором або клієнтом (п. 1 ст. 801 ЦК). Конкретної метою договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу (з точки зору клієнта) є звільнення клієнта від усіх обов'язків, пов'язаних з необхідністю доставки вантажу в пункт призначення. При цьому в ролі клієнта можуть виступати як вантажовідправник (що очевидно), так і вантажоодержувач, який за допомогою цього виду договору транспортної експедиції, наприклад, може забезпечити виконання свого зобов'язання, що випливає з договору купівлі-продажу або поставки, за вибіркою товарів в місці знаходження продавця (постачальника). Очевидно, що стосовно договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу можуть мати місце два варіанти предмета договору, а отже, і два його різновиди. По-перше, експедитор, розташовуючи власними транспортними засобами, скажімо, вантажними автомобілями, може, прийнявши вантаж від клієнта, здійснити його транспортування до пункту призначення і забезпечити його видачу одержувачу. У цьому разі перевезення вантажу не є самостійним зобов'язанням, оскільки при такому підході вантажовідправник і перевізник збігаються в одній особі (експедитор), а являє собою лише один з елементів зобов'язання експедитора, що випливає з договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу. В якості одного з наслідків такої структури зобов'язання буде прийнято те, що за його невиконання або неналежне виконання, в тому числі і в частині перевезення експедирується вантажу, експедитор у всіх випадках несе відповідальність на підставах і в розмірі, що визначаються загальними положеннями про цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (глава 25 ЦК). Спеціальне правило про те, що порушення зобов'язання з транспортної експедиції, викликане неналежним виконанням договорів перевезення, тягне відповідальність експедитора перед клієнтом, яка визначається за нормами, за якими перед експедитором відповідає відповідний перевізник (ст. 803 ЦК), не підлягатиме застосуванню до правовідносин сторін, випливають з такого договору. По-друге, договором може бути передбачено, що виконання зобов'язання експедитором з організації перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраними експедитором або клієнтом, має здійснюватися не шляхом фактичної доставки вантажу в пункт призначення силами самого експедитора, а за допомогою укладення з останніми договорів перевезення з перевізниками, відповідних умовою договору транспортної експедиції про транспорт і маршрут, обраних експедитором або клієнтом. У цьому випадку в ролі клієнта також можуть виступати як вантажовідправник, так і вантажоодержувач, а виконання зобов'язання експедитором має починатися з прийняття вантажу від клієнта. Особливістю цієї договірної моделі транспортної експедиції є те, що в обов'язки експедитора неодмінно входить висновок від свого імені необхідних договорів перевезення для доставки вантажу в пункт призначення, а також інших угод, що забезпечують доставку і здачу вантажу перевізнику, прийняття вантажу від перевізника в пункті призначення (якщо за характером правовідносин цей обов'язок не лежить на одержувача вантажу) і видачу його одержувачу. Таким чином, при цьому варіанті транспортно-експедиційних зобов'язань передбачається залучення експедитором до виконання своїх обов'язків третіх осіб. Зокрема, виконання зобов'язання (в певній частині) може бути покладено експедитором на іншу експедиторську організацію, скажімо, діючу в місці знаходження вантажу. Однак для клієнта по даній моделі договору транспортної експедиції ситуація не змінюється в силу дії правила про те, що покладання експедитором виконання свого зобов'язання на третю особу не звільняє його від відповідальності перед клієнтом за виконання договору (ст. 805 ЦК). Правда, в цьому випадку з'являється істотна особливість відповідальності експедитора: якщо він доведе, що порушення зобов'язання викликане неналежним виконанням договору перевезення, його відповідальність перед клієнтом повинна визначатися за тими ж правилами, за якими перед експедитором відповідає відповідний перевізник (ст. 803 ЦК). І ще одна обставина. Представляється, що при цьому варіанті договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу повинна бути виключена можливість укладення експедитором договорів перевезення та інших угод, що забезпечують доставку вантажу одержувачу, від імені клієнта, оскільки така схема взаємин клієнта та експедитора суперечитиме предмету зобов'язання (дії експедитора з організації перевезення вантажу), що випливає з даного договору, і його цілі (звільнення вантажовідправника або вантажоодержувача від обов'язків по відправленню і прийому вантажів). Договір про транспортно-експедиційне забезпечення завозу (вивозу) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти Сфера застосування даного виду договору транспортної експедиції - відносини, пов'язані з наданням клієнтові (вантажовідправнику) з боку експедитора послуг з доставки вантажу до місця знаходження перевізника, на якому лежить обов'язок з транспортування вантажу в пункт призначення, і здачі цього перевізнику вантажу для його перевезення, а також послуг з прийому вантажу від перевізника в пункті призначення і доставці його клієнту (вантажоодержувачу). На відміну від раніше розглянутого договору про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу одержувачу, зобов'язання по якому "поглинають" перевезення вантажу, яка є одним з елементів зобов'язання експедитора (саме в цьому виявляється зв'язок експедиційних послуг з перевезенням вантажу), зобов'язання, що випливають з договору про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажу на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти, навпаки, носять по відношенню до договору перевезення вантажу допоміжний характер і покликані обслуговувати окремі стадії транспортного процесу: етап доставки вантажу перевізнику і етап доставки вантажу від перевізника до одержувача. Як бачимо, в якості клієнта з цієї договірної моделі також можуть виступати як вантажовідправник, так і вантажоодержувач, зацікавлені в завезенні або вивезенні відправляються або отримуються ними вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти або відповідно із станцій залізниць, з портів (пристаней) і аеропортів. Стосовно до даного договору також можна говорити про різні варіанти його предмета та змісту, а стало бути, і про різні різновидидоговору. По-перше, договором може бути передбачено, що експедитор приймає вантаж від вантажовідправника, доставляє його на залізничну станцію, в порт (на пристань) або аеропорт і здає його відповідному перевізнику для здійснення перевезення вантажу. Предмет такого договору повинен включати в себе дії експедитора з прийняття вантажу від клієнта, транспортуванні вантажу до місця знаходження перевізника за допомогою власних транспортних засобів, висновком з останнім договору перевезення та здачі перевізнику вантажу для доставки в пункт призначення. Якщо ж як клієнта виступає вантажоодержувач, то предмет договору повинні складати дії експедитора з прийому вантажу, що надійшов на адресу клієнта, від відповідної транспортної організації-перевізника, доставці його в місце знаходження клієнта та видачі йому вказаного вантажу. Здійснюючи юридичні дії (укладення договору перевезення, оформлення прийняття вантажу від перевізника тощо), експедитор може виступати у відносинах з перевізником як від свого імені, так і від імені клієнта на підставі його доручення . В останньому випадку необхідна зв'язок експедиційних послуг, що надаються клієнтові з боку експедитора, з перевезенням вантажу буде носити фактичний характер, оскільки в якості вантажовідправника або вантажоодержувача у правовідносинах з перевезення вантажу виступає не експедитор, а безпосередньо клієнт. Що стосується послуг експедитора по перевезенню вантажу до станції залізниці, порту (пристані), аеропорту і зі станції, з порту (пристані), аеропорту, то в розглянутому випадку вони не утворюють самостійного зобов'язання по перевезенні вантажу, а входять як складового елементу в предмет зобов'язання на стороні експедитора. Отже, при порушенні експедитором своїх зобов'язань, у тому числі і в частині перевезення вантажу, він не має права вимагати застосування до нього обмеженої відповідальності, передбаченої щодо перевізника вантажу. По-друге, одним з варіантів розглянутої договірної моделі транспортної експедиції може бути договір, за яким експедитор приймає на себе обов'язок організувати доставку вантажу від клієнта до місця знаходження перевізника або вивезення вантажу зі станції залізниці, з порту (з пристані), аеропорту і доставку його клієнту-вантажоодержувачу. При цьому варіанті договору ускладнюється структура договірних зв'язків, тому що зобов'язання з перевезення вантажу до місця знаходження перевізника або від останнього до місця знаходження клієнта набуває самостійний характер і має бути оформлене договором перевезення вантажу, який експедитор повинен укласти з транспортною організацією від свого імені. У цьому договорі перевезення експедитор виконуватиме роль вантажовідправника, а перевезення вантажу може поєднуватися з його транспортно-експедиційним обслуговуванням з боку перевізника (наприклад, автотранспортної організації), що позбавить первісного (основного) експедитора від видачі вантажу його клієнту. Але якщо мова йде про доставку вантажу на станцію залізниці, в порт (на пристань), в аеропорт, то обов'язок по здачі вантажу перевізнику та укладення договору перевезення повинен виконати сам експедитор від свого імені або від імені клієнта на підставі довіреності останнього. При цьому варіанті конструкції договору транспортної експедиції має місце покладання експедитором виконання своїх зобов'язань на третю особу - транспортну організацію, яка за договором перевезення, укладеним з експедитором, бере на себе обов'язки з доставки вантажу на залізничну станцію, в порт (на пристань), аеропорт або від перевізника одержувачу вантажу. Дана обставина в силу ст. 805 ЦК не звільняє експедитора від відповідальності перед клієнтом за виконання договору. Договір про окремі транспортно-експедиційних операціях і послугах Договором транспортної експедиції можуть регулюватися правовідносини, пов'язані з наданням клієнтові лише кількох певних транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Наприклад, на практиці зустрічаються випадки, коли експедиторські організації, маючи власні склади (або орендуючи їх) на прирейкових ділянках залізниці або на території порту, укладають з клієнтами (вантажовідправниками і вантажоодержувачами) договори транспортної експедиції, за якими вони беруть на себе обов'язки по зберіганню вантажів, що відправляються клієнтами або вступниками на їх адресу, підробці або сортуванні зазначених вантажів, їх навантаження і вивантаження в транспортні засоби. Незважаючи на те що подібні дії експедиторських організацій носять фактичний характер, вони можуть скласти предмет договору транспортної експедиції, оскільки, безумовно, пов'язані з договором перевезення. Число різних варіантів договору про окремі транспортно-експедиційних операціях і послугах не піддається визначенню, втім, так само, як і число різних можливих поєднань самих транспортно-експедиційних послуг. Експедиторські організації можуть спеціалізуватися: на вантажно-розвантажувальних операціях в поєднанні із забезпеченням перевірки ваги та кількості відправляються або отримуються вантажів; на супроводі вантажів та їх охороні в шляху проходження; на оформленні перевізних документів та здійсненні розрахункових операцій за рахунок коштів клієнтів і т.п. У всіх подібних випадках договори, укладені між експедиторськими організаціями та клієнтами, настільки різні за своїм предмету та утримання, повинні визнаватися договорами транспортної експедиції, так як предмет усіх зазначених договорів становить надання клієнту з боку експедитора послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Практичні наслідки такої кваліфікації відповідних правовідносин полягають у тому, що вони підпадають під дію норм про транспортну експедиції, які у главі 41 ЦК, і, отже, зазначені правовідносини не можуть регулюватися загальними положеннями про договори возмездного надання послуг (глава 39 ЦК). Договори про організацію транспортно-експедиційного обслуговування Всіма розглянутими договірними моделями транспортної експедиції можуть регулюватися не тільки правовідносини, що складаються між клієнтами і експедиторами з приводу виконання (організації виконання) певних операцій та послуг у зв'язку з перевезенням конкретної партії вантажу по окремій відправці, а й правовідносини організаційного характеру, коли сторони домовляються про надання експедитором відповідних послуг протягом певного (як правило, тривалого) періоду щодо всіх партій вантажів, що відправляються або отримуються клієнтом. У цьому випадку зазначені різні види та різновиди договору транспортної експедиції, не змінюючи своєї видової приналежності, повинні бути укладені в якості організаційного договору. За аналогією з договором про організацію перевезень вантажів (ст. 798 ЦК) відповідний договір може бути названий договором про організацію транспортно-експедиційного обслуговування і визначений як договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта-відправника вантажу або вантажоодержувача) протягом усього терміну дії договору виконувати або організовувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У договорі про організацію транспортно-експедиційного обслуговування можуть бути заздалегідь узгоджені багато умов, що стосуються порядку виконання експедитором і клієнтом своїх зобов'язань стосовно до конкретних партіям вантажів, що відправляються (отримуваних) клієнтом, зокрема: строки та порядок подання клієнтом заявки про транспортно-експедиційне обслуговування відправляються (отримуваних) вантажів; місце пред'явлення вантажів експедитору та порядок їх приймання останнім; типи і види транспортних засобів, які можуть використовуватися експедитором; порядок і терміни оформлення перевізних документів, а також представлення експедитором інформації про хід виконання зобов'язань; правомочності експедитора на вчинення юридичних дій від імені клієнта і порядок видачі довіреностей; терміни і порядок відшкодування експедитору понесених витрат, виплати йому винагороди та розмір винагороди і т.п. При наявності між клієнтом і експедитором укладеного договору про організацію транспортно-експедиційного обслуговування виконання або організація виконання експедитором визначених цим договором послуг щодо конкретних партій вантажів, що відправляються (отримуваних) клієнтом, а також відшкодування останнім експедитору понесених ним витрат та сплата йому винагороди повинні розглядатися в якості дій сторін по виконанню зобов'язань, що випливають з цього договору. Як вже зазначалося, всі наявні види та різновиди договору транспортної експедиції можуть укладатися в якості організаційного договору - договору про організацію транспортно-експедиційного обслуговування. Організаційний характер договору найбільш адекватний такої моделі транспортної експедиції, як договір про транспортно-експедиційне забезпечення завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти. У цьому випадку відносини експедитора з відповідними транспортними організаціями, що виступають в ролі перевізників вантажів, що відправляються або отримуються клієнтом, також можуть будуватися на довгостроковій основі: з кожним з таких перевізників експедитором може бути укладений договір про централізований завезення (вивезенні) вантажів відповідно на станцію залізниці , в порт (на пристань) і аеропорт. Досить ефективним може виявитися договір саме організаційного характеру і в тих випадках, коли експедитор приймає на себе обов'язок з доставки вантажу в пункт призначення його одержувачу, оскільки в цьому випадку експедитор на постійній основі може залучити до виконання цієї свого обов'язку іншу експедиторську організацію, діючу в місці перебування отримувача вантажів. Зобов'язання перевізника по транспортно-експедиційного обслуговування Зобов'язання по транспортно-експедиційного обслуговування вантажовідправників та вантажоодержувачів можуть виконуватися не тільки спеціалізованими експедиторськими організаціями відповідно до договорів транспортної експедиції, але і перевізником вантажу на підставі договору перевезення. Така можливість враховується ГК, що передбачають поширення правил про транспортну експедиції і на ті випадки, коли відповідно до договору обов'язки експедитора виконуються безпосередньо перевізником вантажу (п. 2 ст. 801 ЦК). Деякі сумніви щодо можливості здійснення перевізником зобов'язань по транспортної експедиції виникають стосовно договору перевезення конкретного вантажу, укладення якого, як відомо, підтверджується складанням і видачею відправнику вантажу транспортної накладної, а сам договір є реальним договором: зобов'язання перевізника з доставки вантажу до пункту призначення і видачу його вантажоодержувачу виникає лише з моменту передачі йому вантажу з оформленою транспортної накладної (ст. 785 ЦК). Транспортна накладна, яка є формою договору перевезення, містить певний набір реквізитів, серед яких, як правило, не знаходиться місця для умов про транспортно-експедиційне обслуговування. Тим більше що і транспортні статути, і кодекси (за винятком УАТ) не містять будь-яких положень про обов'язки перевізника по транспортно-експедиційного обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів. Разом з тим зазначені сумніви можуть бути розвіяні за допомогою положення, що міститься в ЦК (п. 2 ст. 784), про те, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються угодою сторін, якщо ГК, транспортними статутами та кодексами, іншими законами та видаються відповідно до них правилами не встановлено інше. Незважаючи на те що транспортні статути і кодекси не регулюють відносини, пов'язані з виконанням перевізником транспортно-експедиційних операцій і послуг, вони також не містять і заборони на укладення угод про покладання відповідних обов'язків на перевізника. Така угода може бути укладена, наприклад, між вантажовідправником і перевізником і з приводу експедиції конкретної партії вантажу. Крім того, одним з видів договору перевезення, який знаходить широке застосування на повітряному, морському та внутренневодном транспорті, є договір фрахтування (чартер), за яким перевізник (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику-вантажовідправнику або вантажоодержувачу) за плату всю або частину місткості одного або декількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів та багажу (ст. 787 ЦК) "*". --- "*" Див також: ст. 104 Повітряного кодексу Російської Федерації (далі - ВК) / / СЗ РФ. 1997. N 12. Ст. 1383; п. 4 ст. 67 Кодексу внутрішнього водного транспорту Російської Федерації (далі - КВВТ) / / СЗ РФ. 2001. N 11. Ст. 2001; ст. 119 - 121 КТМ. Чартер може містити узгоджені сторонами умови про транспортно-експедиційне обслуговування фрахтувальника, оскільки сторони вільні, крім істотних умов даного договору (наприклад, на морському транспорті - це назва судна, вказівка на рід і вид вантажу, розмір фрахту, найменування місця навантаження вантажу, а також найменування місця призначення або направлення судна), включити в текст чартеру за обопільною згодою і інші умови та застереження (ст. 120 КТМ). Отже, в цьому випадку для покладання на перевізника додаткового обов'язку з виконання певних транспортно-експедиційних послуг не потрібно укладення окремого спеціального угоди. Разом з тим найбільш зручною формою узгодження сторонами договору перевезення питання про виконання перевізником вантажу обов'язків по транспортно-експедиційного обслуговування вантажу (вантажоодержувача) є договір про організацію перевезень вантажів. У такий договір сторонами можуть бути включені будь-які "умови організації перевезення" (ст. 798 ЦК). Укладання договорів про організацію перевезень вантажів допускається на всіх видах транспорту, а які з них правовідносини регламентуються практично всіма транспортними статутами та кодексами "*". Наприклад, відповідно до ст. 17 ТУЖД залізниці і вантажовідправники при систематичному здійсненні перевезень вантажів можуть укладати довгострокові договори про організацію перевезень вантажів, в яких визначаються обсяги, терміни і умови надання транспортних засобів і пред'явлення вантажів для перевезень, порядок розрахунків, а також інші умови організації перевезень. Відповідно до зазначених договорами залізниці зобов'язуються у встановлені строки приймати вантажі в обумовленому обсязі, вантажовідправники зобов'язуються пред'являти їх для перевезень. У якості "інших умов організації перевезень вантажів" в такі договори можуть бути включені і умови про транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправника (наприклад, про зберігання і накопиченні вантажів на складах залізниці до норми повагонной або маршрутної відправки, сортування та пакування вантажів, надання інформації про ході виконання перевезення вантажів тощо). --- "*" Виняток становить ВК, який з незрозумілих причин не включає в себе норм про договір про організацію перевезень вантажів. Спеціально врегульовані правовідносини, пов'язані з виконанням транспортно-експедиційних операцій і послуг організаціями автомобільного транспорту, при виконанні ними договорів перевезення вантажів (ст. 124, 125 УАТ). Транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників та вантажоодержувачів може здійснюватися при перевезеннях вантажів як в прямому автомобільному сполученні (навантаження-вивантаження вантажів на автомобіль, супровід і охорона вантажів, видача їх в пункті призначення одержувачу з обов'язковою перевіркою ваги і кількості місць тощо), так і при централізованих перевезеннях вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані), аеропорти. Правда, в останньому випадку (централізовані перевезення) договір, що укладається з вантажовідправником (вантажоодержувачем), швидше нагадує договір про організацію транспортно-експедиційного обслуговування, що включає в себе зобов'язання з доставки вантажу перевізнику, ніж договір перевезення вантажу. Практичне значення покладання на перевізника зобов'язання з транспортної експедиції означає, що відповідний договір перевезення набуває рис змішаного договору (перевезення плюс транспортна експедиція). Тому правовідносини, що складаються між вантажовідправником (вантажоодержувачем) з приводу транспортно-експедиційних послуг, що надаються перевізником, регулюються не нормами про договір перевезення (глава 40 ЦК), а правилами про договір транспортної експедиції (глава 41 ЦК). Дана обставина особливо помітно в тих випадках, коли перевізником допускаються різні порушення зобов'язань, що випливають з такого договору, в частині саме транспортно-експедиційного обслуговування вантажу (вантажоодержувача). За цих умов перевізник несе повну (а не обмежену, як це має місце в зобов'язаннях з перевезення вантажів) відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, до вимог відправника (одержувача) застосовується загальний строк позовної давності (а не скорочений), не застосовуються правила про обов'язковому претензійному порядку врегулювання спору і т.д. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "6. Види договору транспортної експедиції" |
||
|
||