| Головна |
| Наступна » | ||
ВСТУП |
||
|
Загальна теорія держави і права - одна з найбільш складних навчальних дисциплін, що вивчаються на першому курсі юридичних вузів. Вона містить узагальнені абстрактні положення про право і державу. Протягом тривалого періоду розвитку цивілізації людей хвилювали питання: чому право і держава існують? Чому вони необхідні? Чи завжди вони були? Чому вони так неоднакові в різних країнах і в різні епохи? І взагалі, які закономірності їх буття і розвитку? Ці питання стосуються не тільки кожної людини, але й суспільства в цілому, і це особливо проявляється в переломні моменти суспільного життя (скажімо, в умовах революцій). Наприклад, якщо врахувати, що багатьох хвилюють такі питання, як влада, власність, право, органи держави, політичний режим, форма правління, то стане зрозумілим той великий інтерес, який - теж з давніх часів - проявляють до держави і права наука, різні галузі людських знань: філософія, економіка, історія тощо Більше того, питання держави і права часом стають в центрі життя суспільства, світогляду, політичної та ідеологічної боротьби, набувають першорядного, вирішальне значення (наприклад, в Російській Федерації - це події 1917 р., серпень 1991 р.). Запитання права для юристів мають насамперед професійне значення. Адже з правом пов'язана їх професійна діяльність. Зрозуміло, для юристів - суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих - в першу чергу важливо те, що має значення безпосередньо для практичних потреб, а саме зміст тих чи інших нормативно-правових актів, юридичні процедури і т.п. Але суть справи в тому, що все це може бути по-справжньому грунтовно зрозуміле і використано в житті тільки на базі глибоких знань про право в цілому, про правову політику, про існуючі в цій галузі закономірності. Та й взагалі юристам для вирішення суто практичних питань, а також для вивчення галузевих юридичних наук потрібно попередньо мати чіткі уявлення про загальні юридичних поняттях. Тому, хоча юридична наука виникла і довго розвивалася переважно як прикладна галузь знань для обслуговування юридичної практики, в неї поступово формується теорія права як наука, що вивчає закономірності функціонування і розвитку права і держави. Подальший розвиток російської правової системи та державності, визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина, принципу поділу влади, громадянського правового суспільства - все це вимагає нового підходу до трактування і викладу правових понять та інститутів. У книзі дається виклад сучасного розуміння загальної теорії держави і права, що вивчається в вищих юридичних навчальних закладах. У доступній формі викладаються узагальнені систематизовані знання про функціонування і розвиток правових явищ та інститутів, наукові уявлення про соціальну природу, сутність і призначення права. Центральна ідея книги - пріоритет і забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. Під цим кутом розглядаються всі положення загальної теорії держави і права. Книга не тільки призначена для засвоєння предмета навчального курсу, а й задумана як перший крок до глибокого вивчення та осмислення права (його інститутів) - складного соціального феномена. Йдеться про вельми складних проблемах права як інституту суспільного життя. Тому необхідно пам'ятати, що право, будучи явищем людської цивілізації і культури, покликане насамперед служити людині. Загальна теорія держави і права має не тільки світоглядне, а й разом з іншими юридичними науками безпосередньо практичне значення для юристів. Фундаментальні теоретичні знання про право і державу є необхідною умовою ефективної професійної діяльності юриста на практичній роботі щодо забезпечення захисту інтересів особи і громадського правопорядку. Робота в певній мірі носить і науково-дослідний характер, так як автору довелося піддати переоцінці деякі поняття і терміни, а також по-новому осмислити багато положень юридичної науки і практики, що склалися в роки радянської влади, що не давало можливості правильно трактувати і показати їх місце в механізмі правового регулювання суспільних відносин. У роботі знайшли відображення загальнотеоретичні погляди на право і держава мислителів минулого і теперішнього часу, новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної юридичної науки. Автором використано широке коло джерел, серед яких праці античних філософів Платона, Аристотеля, Цицерона; мислителів епохи Відродження і Реформації; філософів і просвітників епохи Новітнього часу Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г. Гегеля, А.Н. Радищева, Т. Пейна, Т. Джефферсона; російських юристів М.М. Алексєєва, Н.М. Коркунова, Е.Н. Трубецького, Г.Ф. Шершеневича, Л.І. Петражицкого, І.А. Ільїна, Е.Б. Пашуканіса, А.Ф. Коні, П.І. Стучки, М.С. Строгович, М.Д. Шаргородського, І.С. Іоффе, Л.С. Явіча, С.С. Алексєєва, В.Н. Кудрявцева, В.А. Туманова, М.В. Баглая, Е.А. Лукашевої, В.С. Нерсесянца, Р.З. Лівшиця, Д.І. Луківської, Л.Б. Тиунова, І.Ю. Козліхін та ін Автор висловлює щиру подяку рецензентам підручника - доктору юридичних наук, професору В.А. Туманову, доктору юридичних наук, професору Г.А. Гаджієву, доктору юридичних наук С.М. Казанцеву, доктору юридичних наук, професору С.А. Комарову за корисні поради в процесі роботи над рукописом книги. |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП " |
||
|
||