загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

10.2. Особливості інформаційних відносин в галузі комерційної таємниці


Право кожного на виробництво інформації, яку можна віднести до комерційної інформації, закріплено в ч. 4 ст. 29 і ч. 1 ст. 44 Конституції РФ. Зазначені норми отримали розвиток в ст. 139 Цивільного кодексу РФ.
1. Інформація складає службову або комерційну таємницю у випадку, коли має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній підставі, і власник інформації вживає заходів до охорони її конфіденційності. Відомості, які не можуть становити службову або комерційну таємницю, визначаються законом і іншими правовими актами.
2. Інформація, яка становить службову або комерційну таємницю, захищається способами, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. Особи, незаконними методами одержали інформацію, яка становить службову або комерційну таємницю, зобов'язані відшкодувати завдані збитки. Такий же обов'язок покладається на працівників, розголосили службову або комерційну таємницю всупереч трудовому договору, в тому числі контракту, і на контрагентів, які зробили це всупереч цивільно-правовим договором.
В даний час в Російській Федерації діє велика кількість законів та інших нормативних правових актів, що регулюють питання, пов'язані з комерційною таємницею. Ці норми встановлюють обов'язок посадових осіб державних органів, органів слідства та дізнання та інших осіб дотримуватися прав володарів комерційної таємниці, що стала їм відома. Законодавчого акту прямої дії, що регулює відносини, пов'язані з віднесенням інформації до комерційної таємниці, обігом такої інформації та охороною її конфіденційності, немає.
Розглянемо основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в галузі комерційної таємниці, передбачені прийнятим у другому читанні проектом Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" "*".
--------------------------------
"*" Постанова Державної Думи Федеральних Зборів РФ від 19 листопада 2003 р. № 4541-III ГД "Про проект Федерального закону № 310378-3" Про комерційну таємницю "/ / Відомості Верховної. 2003. № 48. Ст. 4621.
У ст. 1 проекту наголошується, що Федеральний закон регулює відносини, пов'язані з віднесенням інформації до комерційної таємниці, передачею такої інформації, охороною її конфіденційності з метою забезпечення балансу інтересів власників інформації, що становить комерційну таємницю, та інших учасників регульованих відносин, у тому числі держави, на ринку товарів, робіт, послуг та попередження недобросовісної конкуренції, а також визначає відомості, які не можуть становити комерційну таємницю.
Положення цього Федерального закону поширюються на інформацію, що становить комерційну таємницю, незалежно від виду носія, на якому вона зафіксована, і не поширюються на відомості, віднесені у встановленому порядку до державної таємниці, щодо якої застосовуються положення законодавства Російської Федерації про державну таємницю.
У ст . 3 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" визначаються наступні основні поняття.
Комерційна таємниця - конфіденційність інформації, що дозволяє її власникові при існуючих або можливих обставин збільшити доходи, уникнути невиправданих витрат, зберегти становище на ринку товарів, робіт, послуг або отримати іншу комерційну вигоду.
Інформація, що становить комерційну таємницю, - науково-технічна, технологічна, виробнича, фінансово-економічна або інша інформація (в тому числі складова секрети виробництва (ноу-хау)), яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості її третім особам, до якої немає вільного доступу на законній підставі й у відношенні якої власником такої інформації введений режим комерційної таємниці.
Режим комерційної таємниці - правові, організаційні, технічні та інші прийняті власником інформації, що становить комерційну таємницю, заходи з охорони її конфіденційності.
Володар інформації, що становить комерційну таємницю, - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, володіє інформацією, що становить комерційну таємницю, на законній підставі обмежило доступ до цієї інформації і встановило стосовно неї режим комерційної таємниці.
Доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, - ознайомлення певних осіб з інформацією, що становить комерційну таємницю, за згодою її власника або на іншій законній підставі за умови збереження конфіденційності цієї інформації.
Передача інформації, що становить комерційну таємницю, - передача інформації, що становить комерційну таємницю і зафіксованої на матеріальному носії, її власником контрагентові на підставі договору в обсязі та на умовах, які передбачені договором, включаючи умову про прийняття контрагентом встановлених договором заходів з охорони її конфіденційності.
Контрагент - сторона цивільно-правового договору, якій власник інформації, що становить комерційну таємницю , передав цю інформацію.
Надання інформації, що становить комерційну таємницю,-передача інформації, що становить комерційну таємницю і зафіксованої на матеріальному носії, її власником органам державної влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування з метою виконання їх функцій.
Розголошення інформації, що становить комерційну таємницю,-дія або бездіяльність, в результаті яких інформація, що становить комерційну таємницю, стає відомою третім особам без згоди власника такої інформації або всупереч трудовому або цивільно-правовому договору .
Згідно ст. 4 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" право на віднесення інформації до інформації, що становить комерційну таємницю, і на визначення переліку та складу такої інформації належить власникові такої інформації.
Інформація, що становить комерційну таємницю, отримана самостійно особою при здійсненні досліджень, систематичних спостережень або іншої діяльності, вважається отриманою законним способом, незважаючи на те, що її зміст може збігатися зі змістом інформації, що становить комерційну таємницю, власником якої є інша особа. Інформація, що становить комерційну таємницю, отримана від її власника на підставі договору або іншій законній підставі, вважається отриманою законним способом.
Інформація, що становить комерційну таємницю, власником якої є інша особа, вважається отриманою незаконно, якщо її отримання здійснювалося з подоланням заходів щодо охорони конфіденційності цієї інформації.
У ч. 1 ст. 5 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" вказується, що режим комерційної таємниці не може бути встановлений особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, щодо таких відомостей:
- містяться в установчих документах юридичної особи, документах, що підтверджують факт внесення записів про юридичних осіб та про індивідуальних підприємців у відповідні державні реєстри ;
- містяться в документах, що дають право на здійснення підприємницької діяльності;
- про склад майна державного або муніципального унітарного підприємства, державної установи та про використання ними коштів відповідних бюджетів ;
- про забруднення навколишнього середовища, стан протипожежної безпеки, санітарно-епідеміологічної та радіаційної обстановки, безпеки харчових продуктів та інших факторах, що роблять негативний вплив на забезпечення безпечного функціонування виробничих об'єктів, безпеки кожного громадянина і безпеки населення в цілому;
- про чисельність, про склад працівників, про систему оплати праці, про умови праці, в тому числі про охорону праці, про показники виробничого травматизму та професійної захворюваності, і про наявність вільних робочих місць ;
- про заборгованість роботодавців із виплати заробітної плати та по інших соціальних виплатах;
- про порушення законодавства Російської Федерації і факти притягнення до відповідальності за вчинення цих порушень;
- про умови конкурсів або аукціонів з приватизації об'єктів державної або муніципальної власності;
- про розміри та структуру доходів некомерційних організацій, про розміри та склад їх майна, про їх витрати , про чисельність і про оплату праці їх працівників, про використання безоплатного праці громадян у діяльності некомерційної організації;
- про перелік осіб, які мають право діяти без довіреності від імені юридичної особи;
- обов'язковість розкриття яких або неприпустимість обмеження доступу до яких встановлена ??федеральними законами до набуття чинності цього Закону.
У ч. 1 ст. 7 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю "зазначається, що права власника інформації, що становить комерційну таємницю, виникають з моменту встановлення їм відносно такої інформації режиму комерційної таємниці. Згідно ч. 2 цієї ж статті власник інформації, що становить комерційну таємницю, має право:
- встановлювати, змінювати і скасовувати в письмовій формі режим комерційної таємниці;
- використовувати інформацію, що становить комерційну таємницю, для власних потреб у порядку, що не суперечить законодавству Російської Федерації;
- дозволяти або забороняти доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, визначати порядок і умови доступу до цієї інформації;
- вводити в цивільний оборот інформацію, що становить комерційну таємницю, на підставі договорів, що передбачають включення в них умов про охорону конфіденційності цієї інформації;
- вимагати від юридичних і фізичних осіб, які отримали доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, яким надана інформація , що становить комерційну таємницю, дотримання обов'язків з охорони її конфіденційності;
- вимагати від осіб, які отримали доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, в результаті дій, здійснених випадково або помилково, охорони конфіденційності цієї інформації;
- захищати у встановленому законом порядку свої права у разі розголошення, незаконного отримання або незаконного використання третіми особами інформації, що становить комерційну таємницю, в тому числі вимагати відшкодування збитків, завданих у зв'язку з порушенням його прав.
Згідно ч. 1 ст. 10 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" заходи з охорони конфіденційності інформації, приймаються її володарем, повинні включати:
- визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю;
- обмеження доступу до інформації, що становить комерційну таємницю, шляхом встановлення порядку поводження з цією інформацією і контролю за дотриманням такого порядку;
- облік осіб, які отримали доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, і (або) осіб, яким така інформація була надана або передана;
- регулювання відносин щодо використання інформації, що становить комерційну таємницю, працівниками на підставі трудових договорів та контрагентами на підставі цивільно-правових договорів;
- нанесення на матеріальні носії (документи), що містять інформацію, що становить комерційну таємницю, грифу "Комерційна таємниця" із зазначенням власника цієї інформації (для юридичних осіб - повне найменування і місце знаходження, для індивідуальних підприємців - прізвище, ім'я, по батькові громадянина, що є індивідуальним підприємцем, і місце проживання).
Режим комерційної таємниці вважається встановленим після прийняття власником інформації, що становить комерційну таємницю, зазначених заходів.
Поряд з перерахованими заходами власник інформації, що становить комерційну таємницю, вправі застосовувати при необхідності засоби і методи технічного захисту конфіденційності цієї інформації, а також інші заходи, що не суперечать законодавству Російської Федерації.
Режим комерційної таємниці не може бути використаний в цілях, що суперечать вимогам захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.
Охорона комерційної таємниці в трудових відносинах - важливий аспект інформаційних правовідносин. Відповідно до ст. 8 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю" володарем інформації, що становить комерційну таємницю, отриманої в рамках трудових відносин, є роботодавець.
Державним контрактом на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних або інших робіт для федеральних державних потреб або потреб суб'єкта Російської Федерації повинен бути визначений обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, а також повинні бути врегульовані питання, що стосуються встановлення відносно отриманої інформації режиму комерційної таємниці.
Умови охорони конфіденційності інформації в рамках трудових відносин регламентуються ст. 11 проекту Федерального закону № 310378-3 "Про комерційну таємницю". Згідно з цією статтею з метою охорони конфіденційності інформації роботодавець зобов'язаний :
  - Ознайомити під розписку працівника, доступ якого до інформації, що становить комерційну таємницю, необхідний для виконання ним своїх трудових обов'язків, з переліком інформації, що становить комерційну таємницю, володарем якої є роботодавець і його контрагенти;
  - Ознайомити під розписку працівника з встановленим роботодавцем режимом комерційної таємниці і з заходами відповідальності за його порушення;
  - Створити працівникові необхідні умови для дотримання ним встановленого роботодавцем режиму комерційної таємниці.
  Доступ працівника до інформації, що становить комерційну таємницю, здійснюється за його згодою, якщо це не передбачено його трудовими обов'язками.
  З метою охорони конфіденційності інформації працівник зобов'язаний:
  - Виконувати встановлений роботодавцем режим комерційної таємниці;
  - Не розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю, власниками якої є роботодавець і його контрагенти, і без їх згоди не використовувати цю інформацію в особистих цілях;
  - Не розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю, власниками якої є роботодавець і його контрагенти, після припинення трудового договору протягом строку, встановленого окремою угодою між роботодавцем і працівником, що укладена в період терміну дії трудового договору;
  - Відшкодувати заподіяну роботодавцеві збиток, якщо працівник винен у розголошенні інформації, що становить комерційну таємницю, що стала йому відомою у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків;
  - Передати роботодавцю при припиненні або розірванні трудового договору наявні в користуванні працівника матеріальні носії інформації, що містять інформацію, що становить комерційну таємницю.
  Роботодавець має право вимагати відшкодування завданих збитків особою, що припинив з ним трудові відносини, у разі, якщо це особа винна в розголошенні інформації, що становить комерційну таємницю, доступ до якої ця особа одержала у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.
  Завдані збитки або збитки не відшкодовуються працівником або припинив трудові відносини особою, якщо розголошення інформації, що становить комерційну таємницю, стало наслідком непереборної сили, крайньої необхідності або невиконання роботодавцем обов'язку щодо забезпечення режиму комерційної таємниці.
  Трудовим договором з керівником організації повинні передбачатися його зобов'язання щодо забезпечення охорони конфіденційності інформації, володарем якої є організація та її контрагенти, і відповідальність за забезпечення охорони її конфіденційності.
  Керівник організації відшкодовує організації збитки, завдані його винними діями у зв'язку з порушенням законодавства Російської Федерації про комерційну таємницю. При цьому збитки визначаються відповідно до цивільного законодавства.
  Працівник має право оскаржити в судовому порядку незаконне встановлення режиму комерційної таємниці щодо інформації, до якої він отримав доступ у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10.2. Особливості інформаційних відносин в області комерційної таємниці "
  1.  Контрольні питання
      особливості інформаційних відносин в галузі державної таємниці? 2. У чому полягає правовий режим державної таємниці? 3. Який порядок віднесення відомостей до державної таємниці? 4. Які ступеня секретності встановлюються для відомостей, що становлять державну таємницю? 5. Що є підставою для розсекречення відомостей? 6. Який термін засекречування відомостей,
  2.  § 2. Розрахунки і кредитування
      особливо Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 344 громадян. Самостійність договору банківського вкладу зумовлюється названими причинами. На думку Л.А. Новосьолова, при залученні банком коштів юридичних осіб боку «... вправі, з переслідуваних ними цілей, визначити правову оболонку своїх
  3.  § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
      особливості розгляду економічних суперечок зумовили необхідність не тільки установи особливої ??судової системи, а й прийняття спеціального законодавства, що регламентує самий порядок розгляду справ в арбітражних судах. В даний час арбітражні суди формуються та здійснюють свою діяльність на підставі Федерального конституційного закону від 28 квітня 1995 р. № 1-ФКЗ «Про
  4.  § 2. Результати інтелектуальної діяльності. Інформація
      особливості нематеріальний об'єкт, може розглядатися як певна сукупність інформації. Але це зовсім не означає, що сама інформація зводиться до цих об'єктів. Наприклад, деякі цивільно-правові договори регулюють відносини сторін з приводу інформації, яка не є об'єктом виключних прав, не має режиму комерційної таємниці і не підпадає під склалося поняття
  5.  § 2. Система російського законодавства про інтелектуальну власність
      особливо багато у сфері промислової власності. По-друге, аргумент про те, що норми законодавства про інтелектуальну власність, що носять цивільно-правовий характер, не сприймаються практикою в якості таких, був надуманим. Цивільний кодекс неодноразово (п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 8, ст. 128, ст. 138) прямо вказував на те, що ним регулюються відносини щодо інтелектуальної
  6.  Стаття 7. Права та обов'язки організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном
      особливостей діяльності цієї організації. У даному пункті передбачено, що правила внутрішнього контролю розробляються з урахуванням рекомендацій, що затверджуються Урядом РФ, а для кредитних організацій - Банком Росії за узгодженням з уповноваженим органом, і затверджуються відповідно до порядку, що встановлюються Урядом РФ (вказівка ??на порядок затвердження правил внутрішнього
  7.  Стаття 8. Уповноважений орган
      особливостей для пред'явлення і розгляду таких позовів ні ЦПК РФ, ні АПК РФ не визначають. Як випливає з роз'яснень, даних в п. 12 постанови Пленуму ВС Росії і Пленуму ВАС Росії від 1 липня 1996 р. N 6/8 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації" * (209), відповідачем по такій справі повинні визнаватися Росія, відповідний
  8.  Стаття 12. Обов'язки поліції
      особ в силу фізичного або психічного стану (стану здоров'я, калік), а також похилого або малолітнього віку захистити себе, здійснювати активні дії щодо захисту своїх прав та законних інтересів. -------------------------------- Див: Огляд судової практики Верховного Суду Російської Федерації за четвертий квартал 1999 року / / Бюлетень Верховного Суду РФ.
  9.  Стаття 13. Права поліції
      особливості предмета, матеріалу чи речовини, а також інші зразки, необхідні поліції для призначення або проведення судової експертизи, а одно для задоволення клопотання експерта про надання йому таких у порядку п. 2 ч. 3 ст. 57 КПК РФ. 17.5. Каталог продукції - це документ, призначений для надання довідкової та описової інформації про продукцію, виробленої
  10.  § 7. Адміністративні правопорушення в галузі зв'язку та інформатизації
      особливості простежуються і в системі органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі зв'язку, за рідкісними винятками, про які ми скажемо при аналізі відповідних адміністративних проступків. Ці повноваження віднесені до ведення служби державного нагляду за зв'язком в ___________________________ 1 СЗ РФ. 1994. № 34. Ст. 3547. 2СЗРФ. 1995. № 8. Ст.
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка