Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

13.3. Вимоги, що пред'являються до правових актів управління

Правові акти управління можуть виконувати свої функції, тільки якщо вони наділені юридичною силою і здатні виступати в якості правової форми реалізації виконавчої влади. Важливою умовою дієвості правових актів управ-
1 Офіційний вісник України. - 1999. - № 42. - Ст. 2114.
2 Там же. - 1999. - № 50. - Ст. 2501.

Ня є їх відповідність пропонованим вимогам щодо юридичного змісту, порядку прийняття та видання.
В адміністративній науці немає єдиної думки з приводу переліку вимог, яким повинен відповідати правовий акт управління. В. М. Манохін в якості основних вимог до актів управління виділяє наступні: 1) вимоги з розробки та прийняття актів управління; 2) вимоги щодо їх вступу в дію; 3) вимоги до змісту і форми актів управління. На думку Д. Н. Бахраха і С. Д. Хазанова до таких вимог належать: 1) доцільність адміністративного акта, його корисність з точки зору публічних інтересів (наукова обгрунтованість, відповідність реальній обстановці, своєчасне прийняття, комплексність у вирішенні питання, кваліфікація та професіоналізм посадових осіб; 2) законність (наявність компетенції у його автора, відповідність акта закону по суті, відповідність меті закону, прийняття у встановлений законом термін, дотримання процесуальних правил видання адміністративного акта), 3) організаційно-технічні вимоги (лаконічність, дотримання граматичних норм і правил, структура документа тощо) 1.
Представляється, що основними вимогами до дієвості правових актів управління є:
а) законність правового акта управління, яка проявляється насамперед у тому, що він має бути прийнятий уповноваженим державним органом або посадовою особою в межах їх компетенції. Поряд з цим, законність правових актів управління можна розглядати і в широкому сенсі, згідно з яким вона повинна забезпечуватися на всіх етапах розробки, прийняття і вступу правового акта в силу;
б) правовий акт управління повинен відповідати закону , бути при-
нятим на підставі закону чи іншого правового акта вищої юридичної сили на виконання закону. Він не може їм суперечити, оскільки, в такому випадку, правовий акт буде визнаний недійсним;
в) правовий акт управління повинен бути прийнятий з дотриманням встановленої процедури його розробки, прийняття, видання та державну реєстрацію (у тих випадках, якщо це передбачено чинним законодавством). Встановлена процедура прийняття правових актів управління покликана забезпечити їх доцільність, своевремен-
- ність, корисність, обгрунтованість, науковість у процесі регулювання публічних інтересів;
1 Бахрах Д. Н , Хазанов С. Д. Форми і методи діяльності державної адміністрації: Учеб. пособ. - Єкатеринбург, 1999. - З 28-29.

Г) правовий акт управління повинен бути юридично обгрунтувати
ванним, тобто мати чітко визначені мету і завдання, для яких він видається, кошти з його реалізації, очікувані результати його реалізації та можливі труднощі при цьому;
д) правовий акт управління не повинен обмежувати або порушувати гарантовані чинним законодавством права і свободи людини і громадянина, права та законні інтереси громадських організацій, підприємств, установ;
е) повинна дотримуватися встановлена форма правового акта управління з усіма реквізитами (розумна структура акту і його грамотна розбивка на конкретні частини, розділи, глави, параграфи, пункти і т. д.; хороший стиль викладу, ясність , чіткість і лаконічність тексту; відсутність слів і термінів, що допускають двозначність тлумачення або розуміння акта; правильне грамотне оформлення; відсутність інших помилок; наявність підписів, реєстраційного номера, дати прийняття; публікація на спеціальних бланках, які мають всі передбачені атрибути; чіткі печатки; встановлені терміни виконання та відповідальні за виконання; механізм контролю) 1;
е) правові акти управління (якщо це необхідно) повинні пройти державну реєстрацію. Відповідно до Указу Президента України від 28 грудня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 13.3. Вимоги, що пред'являються до правових актів управління "
  1. 12.9. Вимоги, що пред'являються до правових актів управління. Дія правових актів управління
    вимогам доцільності і законності. Доцільність правового акта управління - корисність правового акта з точки зору державних інтересів, здатність найбільш оптимально вирішувати управлінські ситуації. Для досягнення доцільності враховуються такі чинники: 1) стан системи управління; 2) раніше прийняті акти; 3) можливі варіанти вирішення
  2. § 1. Поняття комерційного права
    вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької діяльності. Громадяни та юридичні особи самостійно, тобто своєю владою і в своєму
  3. § 2. Джерела комерційного права
    вимогами закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться. Говорячи про джерела комерційного права і насамперед про комерційний законодавстві, необхідно зупинитися на питанні про нормативно-правовий режим підприємництва, тобто про відповідність нормативно-правових форм
  4. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    вимог. При укладанні договорів у сфері підприємництва повинні дотримуватися певні умови, закріплені ГК. При цьому маються на увазі не умови договору, а основні початку, принципи, які лежать в основі укладання загальногромадянських договорів взагалі, і торговельних угод зокрема. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
  5. § 1. Підряд
    вимоги, звернені до предмета договору. Всі ці вимоги, які стосуються предмета договору, повинні бути узгоджені сторонами. Умова про предмет є суттєвим для договору підряду. Термін виконання роботи також є істотною умовою. У договорі підряду вказуються початковий і кінцевий терміни виконання роботи. За погодженням між сторонами в договорі можуть бути
  6. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    вимогам законодавства та стягнення доходів, отриманих цим підприємством. Як показує узагальнення практики, щорічно податковими органами пред'являється досить багато позовів до підприємців, більшість з яких задовольняється судами. [9] Як приклад можна навести справу, розглянуте Арбітражним судом м. Санкт-Петербурга і Ленінградської області: податкова інспекція пред'явила
  7. § 5. Форми державного контролю за місцевим самоврядуванням
    вимог законів з питань здійснення органами місцевого самоврядування або посадовими особами місцевого самоврядування окремих державних повноважень уповноважені державні органи мають право давати письмові приписи щодо усунення таких порушень, обов'язкові для виконання органами місцевого самоврядування та посадовими особами місцевого самоврядування. Органи місцевого
  8. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    вимогам якості. Тому кондомініуми вельми популярні серед населення США. У західноєвропейських країнах частка житлового фонду, що належить державі і муніципалітетам, набагато вище, ніж в США. Значне становище в житловому секторі займають кооперативи. В основному це великі організації, які володіють численними житловими будинками. Кооперативи особливо широко поширені в
  9. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    вимогам закону. Іншими словами, дефект будь-якого з цих елементів призводить до недійсності угоди, якщо інше не передбачено законом. Відповідно, виділяються: 1) угоди з пороками суб'єктного складу, 2) угоди з пороками волі і (або) волевиявлення; 3) угоди з пороками форми; 4) угоди з вадами змісту. У такій послідовності вони і будуть нами розглянуті * (532). Однак спочатку
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    вимог до віку вкладників. * (158) Цивільне право. У 4 т. / під ред. Е.А. Суханова. Т. 1. С. 166-167 (автори глави - С.М. Корнєєв, А.Є. Шерстобитов). * (159) Див: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред.В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. С. 69 (автор коментаря - М.Н. Кузнєцової). * (160) Див: Іоффе О.С. Указ. соч. С. 125-126.
© 2014-2022  yport.inf.ua