загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

14.2. Види методів державного управління

Як вже зазначалося вище, методи державного управління досить різноманітні, що зумовлює необхідність їх класифікації на види залежно від того чи іншого критерію класифікації. Так, Г. Атаманчук виділяє такі види методів: морально-ідеологічні, соціально-політичні, економічні, адміністративні. На думку Ю. Н. Козлова, основними видами методів державного управління є дві групи: позаекономічного (прямого) і економічного (непрямого) впливу. А. Луньов виділяє морально-політичні, економічні, організаційні, адміністративно-директивні методи державного управління.
Крім зазначених, в адміністративній науці прийнято виділяти і такі види методів державного управління, як: переконання, заохочення, примус, нагляд, регулювання, керівництво, субординація, координація, реордінація та ін
Переконання - це один з основних адміністративно-правових методів, який проявляється в різних роз'яснювальних, виховних, організаційних заходи щодо формування волі підлеглого. Способами такого методу є навчання, пропаганда, роз'яснення, обмін досвідом та ін
Примус як метод державного управління розглядається в розділі 16 даного підручника.
Заохочення - це такий спосіб впливу, який через інтереси, свідомість направляє волю людей на здійснення корисних, з точки зору суб'єкта управління, дій.
Метод заохочення характеризується такими ознаками, як:
- фактичною підставою для нього є заслуга, дія, яка позитивно оцінюються суб'єктами влади;
- зв'язок з оцінкою вже зроблених дій;
- персоніфікація, застосовується щодо окремих індивідуальних чи колективних суб'єктів;
- моральне схвалення, наділення правами, пільгами, матеріальними цінностями та іншими благами.
Одним з проявів методу заохочення є державні нагороди України. Вони виступають вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Відповідно до статті 3 Закону «Про державні нагороди» (від 16.03.2000 р.) 1 державними нагородами
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 587.

Є: звання Герой України, орден, медаль, відмінність «Іменна вогнепальна зброя», почесне звання, Державна премія України, Президентське відмінність.
Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Звання Герой України - найвищий ступінь відзнаки в Україні. Воно присвоюється громадянам України за здійснення визначного героїчного вчинку, з врученням ордена «Золота Зірка», або визначного трудового досягнення з врученням ордена Держави.
В Україні засновані такі ордени:
- орден князя Ярослава Мудрого I, II, III, IV ступеня - для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в сфері державного будівництва , зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначну благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність;
- орден «За заслуги» I, II, III ступеня - для відмінності видатних заслуг громадян в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності;
- орден Богдана Хмельницького I, II, III ступеня - для нагородження громадян України за особливі заслуги у справі захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України;
- орден «За мужність» I, II, III ступеня - для відзнаки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисту мужність і героїзм, проявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя;
- орден княгині Ольги I, II, III ступеня - для відмінності жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, просвітницькій, культурній, благодійній та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.
До державних нагород відносяться і медалі, а саме:
- «За військову службу Україні» - для нагородження військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно з законами України, інших осіб за мужність і відвагу, самовіддані дії, проявлені при захисті державних інтересів України;

- «За бездоганну службу» I, II, III ступеня - для нагородження осіб офіцерського складу і прапорщиків Збройних сил України, рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ МВС України, СБУ, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, які досягли високих показників у бойовій і професійній підготовці, є взірцем вірності присязі та виконання військового (службового) обов'язку, успішно керують підлеглими, зразково виконують інші військові обов'язки;
- «Захиснику Вітчизни» - для нагородження ветеранів війни, осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», осіб, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, та інших громадян України за виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» засновано для нагородження офіцерського складу Збройних сил України, Прикордонних військ України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, СБУ, органів МВС України та державних службовців, які мають офіцерські звання, за визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть.
Перелік почесних звань України передбачений статтею 10 Закону «Про державні нагороди України». Почесні звання присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність, якщо інше не встановлено положенням про почесне звання України.
Методи управління можуть бути прямого і непрямого впливу. Методи прямого впливу характеризуються наступними ознаками: прямий вплив на волю; директивність, наказним характер; однозначність команди, яка, як правило, не дає виконавцям можливості вибору варіанту поведінки; наявність великої адміністративного апарату, контролюючого виконання команди і наділеного повноваженнями застосовувати заходи примусу за її невиконання . Іншими словами, даний метод проявляється в односторонньому владному впливі на об'єкти управління, яке є обов'язковим для пос-

ледних. У разі невиконання розпорядження, рішення, наказу об'єкт управління притягується до адміністративної або дисциплінарної відповідальності. При застосуванні даного методу об'єкт управління позбавлений права вибору варіанта поведінки, здійснення своєї діяльності з розсуд. Метод прямого впливу характеризується наявністю такої забезпечувальної міри, як контроль, який показує дійсний стан справ та їх відповідність вимогам суб'єкта управління. Іноді метод прямого впливу в юридичній науці називають неекономічним методом, оскільки при його застосуванні відсутній вплив на матеріальні інтереси об'єкта управління. Іншими словами, даний метод передбачає обов'язок підкоритися волі суб'єкта управління, не розраховуючи на отримання матеріальної вигоди або матеріального заохочення. Метод прямого впливу застосовується в різних сферах суспільного життя. Так, в економічній сфері даний метод проявляється в ліцензуванні, квотування, сертифікації і т. д.
Методи прямого впливу можна класифікувати на види залежно від: а) форми вираження: правові та організаційні; б) адміністративно-правових ознак: нормативні та індивідуальні; в) за ступенем управлінського впливу на об'єкти управління: імперативні, дозвільні, заохочувально-рекомендаційні.
Метод непрямого впливу забезпечує задоволення економічних або матеріальних інтересів суб'єктів управління при їх відповідному поведінці. На відміну від методу прямого впливу, при здійсненні цього методу владне вплив на волю і свідомість об'єкта управління не здійснюється. Метод непрямого впливу використовується як забезпечення функціонування державного органу (заохочення державних службовців, встановлення певних пільг і переваг і т. д.) і в економічних відносинах (наприклад, підтримка певних галузей економіки, надання податкових пільг та ін.)
Оскільки при застосуванні даного методу здійснюється вплив на економічні інтереси об'єкта управління, даний метод іноді називають економічним методом. Для даного методу характерно: вплив на волю здійснюється за допомогою створення ситуації, зацікавлювати в необхідному поводженні через інтереси, запити виконавця; у виконавця є право вибору відповідного варіанта поведінки; нормами права передбачається діючий механізм стимулювання (одержання прибутку, пільги та ін.)
Метод непрямого впливу так само, як і метод прямого впливу застосовується тільки на підставі нормативних положень. Необхідними елементами даного методу вчені вва-

тануть: державну інформацію і прогнози; державні програми, контракти і замовлення; регулювання динаміки цін, прибутків, зайнятості, професійної підготовки; податкову політіку1.
Незважаючи на істотні відмінності методів прямого і непрямого впливу, вони, разом з тим, мають і певні спільні риси, які полягають у: а) їх управлінському змісті, б) суб'єктах застосування; в) об'єктах управлінського впливу; г) необхідності досягнення цілей і завдань управління; д) формою здійснення управлінського впливу (видання адміністративного акта чи правового акта управління).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 14.2. Види методів державного управління "
  1. 14.1. Поняття, основні риси та види методів державного управління
    методів державного управління: 1) реалізуються в процесі управлінської діяльності; 2) органічно пов'язані з цільовим призначенням певного виду управлінської діяльності; 3) виражають управлінське вплив суб'єкта державного управління на об'єкт управління; 4) виступають засобом реалізації суб'єктом управління своїх повноважень у рамках компетенції;
  2. Глава 23. ЗДІЙСНЕННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ФУНКЦІЙ КОНТРОЛЮ
    види контролю можна по самих різних підставах, виходячи з цілей класифікації, тобто з того, які властивості даного явища в даний момент становлять найбільший інтерес. Функція контролю може мати форми її реалізації: здійснення нагляду, проведення інспекційних перевірок, ревізій і т.д. Слід розрізняти контроль і нагляд, оскільки ці слова часто вживаються у ставленні до
  3. § 2. Місцева адміністрація
    види таких управлінських структур, їх перелік встановлювався в масштабах всієї країни в нормативному порядку. Наприклад, в радянський період це робилося відповідно до Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 1 липня 1982 "Про відділи і управліннях виконавчих комітетів крайових, обласних Рад народних депутатів, Рад народних депутатів автономних областей і автономних округів,
  4. § 1. Поняття комерційного права
    види діяльності »), а в його протилежності: заборонах, обмеженнях (наприклад, у виняткових переліках заборонених видів підприємницької діяльності). общедозволітельного тип правового регулювання, що характеризує правовий режим підприємництва, виражається формулою: «можна все, крім забороненого» [3]. общедозволітельного правовий режим підприємництва базується на визнанні
  5. § 2. Джерела комерційного права
    види джерел комерційного права. Джерелом права в спеціально юридичному сенсі є зовнішня форма вираження права, тобто сукупність нормативних актів, в яких містяться норми права. У законодавстві правові норми знаходять своє офіційне вираження. Законодавство, як зовнішню форму вираження права, не можна змішувати з самим правом. Право безпосередньо пов'язане зі своїм
  6. § 4. Правовий режим цінних паперів
    види цінних паперів можуть розподілятися на папери з зобов'язально-правовим і речове-правовим змістом. Число перший явно переважає над другими. Практично всі відомі чинному цивільному праву цінні папери засвідчують саме зобов'язальні права вимоги. Такі, наприклад, акція, облігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікат, ощадна книжка на
  7.  § 2. Оренда
      види договору оренди, в яких або однієї зі сторін, або обома сторонами можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності, що діють в підприємницьких цілях. До такого виду договору оренди відно-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 271 сится договір прокату, який є публічним
  8.  § 2. Розрахунки і кредитування
      види операцій, що і по розрахунковому рахунку, включаючи податкові платежі та обов'язкові платежі до державних позабюджетних фінансові фонди. На прохання клієнтів банки відкривають їм, крім розрахункового рахунку, допоміжні банківські рахунки, які призначені для проведення операцій з яких-небудь певних видів діяльності, наприклад, спеціальний рахунок фінансування капітальних вкладень,
  9.  § 4. Страхування
      види особистого страхування з ощадним Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 387 елементом: страхування до одруження, змішане страхування життя і т. д. В них частину коштів, що передаються у вигляді страхових внесків, йде на цілі заощадження, що дозволяє проводити виплати із страхового фонду і тоді, коли
  10.  § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
      види спорів за участю юридичних осіб та громадян-підприємців: 1) спори, що виникають з цивільних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, причому ці суперечки не повинні бути пов'язані з підприємницькою діяльністю даного громадянина. Маються на увазі перш за все правові відносини, що складаються у зв'язку з наданням громадянам яких-небудь послуг, виконанням
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка