Головна
Головна → Адміністративне, фінансове, інформаційне право → Адміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

15.1. Поняття, особливості та види адміністративно-правових режимів
Визначення поняття і сутності адміністративно-правових режимів залежить від співвідношення термінів «режим», «правовий режим», «адміністративно-правовий режим». Під режимом прийнято розуміти законность2, порядок3, соціальний режим деяких об'єктів або видів діяльності, закріплених правовими нормами і забезпеченими сукупністю юридичних средств4, сукупність методів, систем правил, заходів, встановлених для досягнення певної мети. Така неоднозначність у характеристиці поняття «режиму» пояснюється тим, що даний термін має різну змістовну навантаження залежно від ряду факторів.
Правовий режим являє собою досить широке юридичне поняття. Він означає, що певні дії, правовідносини врегульовані правом. Іншими словами, правовий
1 Ноздрачов А. Ф. Зміст інституту адміністративно-правового регулювання економічних відносин / / Держава і право. - 1999. - № 10. - С. 15.
2 Самощенко І. С. Охорона режиму законності радянською державою. - М., 1960. - С. 12.
3 Рєзвих В. Д, Скляров І. А. Взаємодія в процесі адміністративно-правового забезпечення режиму соціалістичного господарювання. - М., 1997. - С. 5.
4 Проблеми теорії держави і права / Под ред. С. А. Алексєєва. - М., 1987. - С. 258-259.

Режим - це багатогранне явище, яке проявляється у специфічному комплексі прийомів і засобів регулювання.
На думку В. Б. Рушайло: «Правовий режим - це закріплені в законодавстві права, обов'язки і відповідальність, система заходів, що використовуються для досягнення поставленої мети і система правового впливу, яка полягає в специфіці прийомів регулювання і його механізм »1.
Адміністративно-правові режими ставлять перед собою мету створення на шляху правопорушників надійних правових бар'єрів, які б утруднювали або ж повністю виключали досягнення протиправних цілей.
Визначаючи поняття терміна «адміністративно-правовий режим» В. В. Ласточкін розглядає його як сукупність правових установок і необхідних організаційних управлінських заходів, які забезпечували б порядок реалізації окремими громадянами своїх відповідних прав і обов'язків, а також порядок діяльності державних органів і громадських організацій, які найбільш адекватно відповідають інтересам забезпечення безпеки та охорони громадського порядку на даній ділянці державного управленія2.
На думку Д. Н. Бахраха, під адміністративно-правовим режимом слід розуміти сукупність адміністративно-правових засобів регулювання, зумовлену централізованим порядком, імперативним методом юридичного впливу, яка виражається в тому, що суб'єкти правовідносин за своїм статусом займають юридично нерівні позіціі3.
Характерними ознаками адміністративно-правових режимів є:
- певне спеціальними нормами права поведінка фізичних і юридичних осіб;
- вимушений детальна регламентація діяльності державних органів і громадських організацій;
- введення додаткових правил чи вилучення з загальнообов'язкових норм правових норм;
- встановлення особливого контролю за належним дотриманням правопорядку у сфері дії особливого режиму і встановлення деяких обмежувальних заходів.
Важливе значення для з'ясування суті адміністративно-правових режимів має питання їх класифікації. У административ-
1 Рушайло В. Б. Адміністративно-правові режими. - М., 2000. - С. 47.
2 Ласточкин В. В. Адміністративно-правові режими і охорона Державного кордону. - М., 1999. - С. 55-56.
3 Бахрах Д. Н. Адміністративне право. - М., 1966. - С. 202.

Но-правовій науці робилися спроби цієї классіфікаціі1. Аналіз різних точок зору на питання про види адміністративно-правових режимів дозволяє прийти до висновку про те, що адміністративно-правові режими є багатоплановими і багатоаспектний. Кожен з них являє собою самостійний правовий інститут з організаційними забезпечують елементами, спрямований на встановлення оптимальних, з точки зору держави, відносин в конкретній, порівняно вузької, проте життєво важливій сфері, яка забезпечує безпеку особи, суспільства, держави.
Ряд адміністративно-правових режимів законодавець визначає як комплексні, використовуючи при цьому такі категорії: «особливий правовий режим», «особливий режим», «спеціальний режим охорони». Для таких режимів характерно те, що вони стосуються різних за характером прав і обов'язків суб'єктів режимного регулювання, що обумовлює участь у правовому регулюванні суспільних відносин норм різних галузей права: конституційного, адміністративного, муніципального, фінансового, міжнародного та ін
Залежно від ступеня приналежності адміністративно-правового режиму до забезпечення національної безпеки, можна виділити такі, як: режим захисту державної таємниці, прикордонний режим, режим в'їзду в Україну та виїзду з України, режим ліцензійно-дозвільної системи, санітарний режим, митний режим, паспортно-візовий режим.
Виходячи з мети підтримки обороноздатності держави, громадської безпеки та безпеки громадян виділяють надзвичайні режими, тобто такі, для яких необхідно інше нормативне вплив, ніж чинне при звичайному положенні. Надзвичайні режими характерні своєю специфікою, оскільки для стабілізації обстановки необхідно максимальну підпорядкування волі суб'єктів спільної мети - забезпечення безпеки держави, суспільства, особистості з обмеженням ряду інститутів.
Підставою для введення спеціальних адміністративно-правових режимів виступають нестандартні ситуації соціального чи природно-техногенного характеру. Виділяють такі види спеціальних адміністративно-правових режимів:
а) залежно від об'єкта:
- територіальні режими (воєнного стану, карантину, континентального шельфу, виключної економічної зони) ;
1 Бахрах Д. Н. - Там само. - С. 417; Гущин В. В. Надзвичайний стан (адміністративно-правовий аспект). - М., 1996; Гончаров І. В. Забезпечення основних прав і свобод громадян в умовах надзвичайного стану. - М., 1999. - С. 4.

- Об'єктні режими (режим водосховища, режим ізоляторів тимчасового затримання);
- режим поведінки з предметами, які являють собою підвищену небезпеку або мають важливе державне значення (режим зброї , наркотичних засобів, отрут, документів, що становлять державну таємницю, паспортний режим);
б) за предметом регулювання: природоохоронні (заказників,
національних та природних парків, курортів і т. д.)
в) за часом дії: постійні, тимчасові, ситуативні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 15.1. Поняття, особливості та види адміністративно-правових режимів "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
  2. § 2. Джерела комерційного права
    поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей
  3. § 4. Акціонерні товариства
    поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є предметом спеціального законодавства, де центральне місце займає Закон РФ від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» [1]. Цей закон визначає правове становище всіх акціонерних товариств, як створених, так і
  4. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    поняттями. Воно полягає в наступному. Терміни «споживчий кооператив», «споживчий союз» і «споживче товариство» використовуються законодавцем як синоніми, тоді як «союз споживчих товариств» характеризує не організацію, а об'єднання, союз організацій розглянутого виду. Установчим документом споживчого кооперативу є статут. Крім загальних відомостей,
  5. § 4. Правовий режим цінних паперів
    поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З наведеної дефініції з очевидністю випливає цілий ряд характерних рис цінного паперу.
  6. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    поняттям «ноу хау» (to know how to do it - знати, як це робити) Інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність, підпадає під поняття службової або комерційної таємниці (п . 1 ст. 139 ГК РФ). Ми не аналізуємо властиві кожному з понять смислові відтінки і юридичні особливості, об'єднуючи дані поняття загальним терміном «інформація» або «сукупність
  7. § 1. Поняття сільськогосподарської діяльності і сільськогосподарське законодавство
    поняття сільськогосподарської діяльності. До недавнього часу це поняття обмежувалося лише діяльністю сільськогосподарських організацій, їх об'єднань та громадян, які займаються обробкою землі, виробництвом продукції рослинництва і тваринництва. У сучасній правовій доктрині переважаючим є більш широке тлумачення поняття сільськогосподарської діяльності. В якості
  8. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    поняття сільськогосподарської організації. До сільськогосподарським організаціям в широкому сенсі можуть бути віднесені всі організації, що ведуть виробництво сільськогосподарської продукції в якості основної діяльності, а також некомерційні організації, що діють в аграрному секторі. Виробництво сільськогосподарської продукції ведеться десятками тисяч комерційних організацій, які
  9. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    понятті, структурі компетенції цілком застосовні і до органів місцевого самоврядування, оскільки, незважаючи на те що останні згідно з Конституцією Російської Федерації не входять до системи органів державної влади, вони залишаються публічними, владними органами, і в цьому їх схожість з органами державної влади. Компетенція органу місцевого самоврядування є складною правовою
  10. § 2. Рівні здійснення місцевого самоврядування
    поняття, як "рівень здійснення місцевого самоврядування". У відомому сенсі, всі існуючі і створювані по новому Закону види муніципальних утворень є "рівнями" місцевого самоврядування. Це, як уже зазначалося вище, міські поселення, сільські поселення, муніципальні райони, міські округи і внутрішньоміські території міст федерального значення. При цьому міська,
© 2014-2022  yport.inf.ua