|
При зобов'язальних відносинах повинні існувати суб'єкти зобов'язання, або особи, на чию користь чи на чиє тягар встановлювалося зобов'язання. Особи, на чию користь свідчили зобов'язання, називалися активними суб'єктами зобов'язання, або кредиторами (reus credendi, reus stipulendi, creditor). Пасивними суб'єктами зобов'язання, або боржниками (reus debendi, reus promittendi, debitor) були особи, на яких лягало зобов'язальне тягар.
Повної активної і пасивної обязательственной здатністю володіли римські громадяни sui jures, якщо були дієздатними. Тільки активну зобов'язальних здатність, тобто здатність бути кредиторами в зобов'язальних відносинах, мали і неповнолітні особи sui jures, як і інші недієздатні громадяни. Самостійна активна Зобов'язальне здатність таких осіб, як і їх пасивна здатність, регулювалися приписами про опіку та піклування. Особливими приписами про правове становище латинів і пригорнув регулювалися і питання їх обязательственной здібності.
Особи alieni juris і раби в облігаційному праві вважалися знаряддями волі pater familias або його nuntii. У цій якості вони могли укладати будь-які правові угоди з придбання майна (313), тобто могли бути активними суб'єктами зобов'язальних відносин. Придбаннями цих осіб безпосередньо користувався pater familias, вершить над ними батьківську владу. (314) Як виняток, у осіб alieni juris і рабів визнавалася і пасивна Зобов'язальне здатність у випадках, відомих як асtiones adiecticiae qualitatis, actiones noxales і obligationes naturales.
|
- § 6. Комісія
Поняття договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
- § 8. Довірче управління майном
Поняття договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
- § 10. Просте товариство
Договір простого товариства є різновидом загальної групи договорів про спільну діяльність. Гол. 55 ГК вперше докладно регламентує цей вид договорів. За договором простого товариства двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої не суперечить закону мети.
- § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально-нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня вираженість (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
Особи. У романо-германської правової системи особи є суб'єктами права. Серед всіх живучих до осіб відносяться тільки люди, які на відміну від тварин мають волею. Крім того, до осіб належать об'єднання людей і групи людей, відомі як юридичні особи. Всі особи володіють юридичним статусом, тобто право-і дієздатністю. Індивідуалізуються особи за наступними критеріями: народження,
- § 3. Види цивільних правовідносин
Загальні положення. Цивільні правовідносини, будучи єдиними в своїй суті, поділяються на різні види і класифікуються за різними підставами. При цьому один і той же правовідношення залежно від обраного критерію може одночасно ставитися до різних видів правовідносин. Наприклад, правовідносини власності є майновим за змістом, абсолютним за суб'єктним
- § 1. Повне товариство
Загальні положення. Повним визнається товариство, учасники якого відповідно до укладеного договору займаються підприємництвом від імені товариства і несуть відповідальність за його зобов'язаннями належним їм майном (п. 1 ст. 69 ГК) * (235). Відносно товариства діють три категорії норм гл. 4 ГК: спеціальні норми підпункту 2 § 2 (ст. 69-81); норми підпункту 1 § 2,
- § 2. Товариство на вірі
Загальні положення. Товариство на вірі (командитне товариство, коммандіта) * (246) - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за його зобов'язаннями своїм майном (повними товаришами), є один або декілька учасників-вкладників (коммандітістов) , які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю
- § 1. Юридико-фактичні підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов'язків
Юридично значимі факти і їх види. Юридико-фактичними підставами виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов'язків служать юридично значимі факти. Юридично значущим називається факт, який (один або разом з іншими) викликає правовий наслідок, тобто виникнення, зміну або припинення суб'єктивних прав і обов'язків * (499). Так, заподіяння шкоди іншій особі
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
|