ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

18.3. Порядок накладення адміністративних стягнень

Порядок накладення адміністративних стягнень передбачений у главі 4 КпАП України. Основними принципами застосування адміністративних стягнень є: законність, індивідуалізація адміністративної відповідальності з урахуванням характеру проступку і особи правопорушника.
Законність проявляється, перш за все, в тому, що юрисдикція-ційний орган або посадова особа, що розглядає справу, може застосувати до правопорушника тільки те стягнення, яке передбачене нормою права, і тільки в тих межах, які закріплені санкцією конкретної правової норми.
Чинне адміністративне законодавство передбачає ряд гарантій дотримання принципу законності, зокрема:
- стаття 24 КпАП передбачає вичерпний перелік адміністративних стягнень, за межі якого компетентний орган або посадова особа виходити не може;
- за кожен адміністративний проступок може бути накладено тільки одне основне або основне і додаткове адміністративне стягнення, передбачене санкцією відповідної правової норми. При цьому до правопорушника одночасно можуть застосовуватися заходи дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності;
- компетентний орган чи посадова особа не може виходити за межі передбаченого правовою нормою розміру адміністративного стягнення як у бік зменшення, так і у бік його збільшення. Індивідуалізація адміністративної відповідальності проявляється в тому, що відповідно до статті 33 КпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Слід зазначити, що особлива роль відводиться обставинами, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, передбаченим, відповідно, статтями 34 і 35 КпАП.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність є: щире розкаяння винного; відвернення винним

шкідливих наслідків проступку, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення проступку під впливом сильного душевного хвилювання або при поєднанні важких особистих або сімейних обставин; вчинення проступку неповнолітнім; вчинення проступку вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Даний перелік не є вичерпним і законами України можуть бути передбачені й інші пом'якшувальні обставини. Разом з тим, орган чи посадова особа можуть в якості пом'якшуючих обставин визнати і обставини, які не передбачені в законі.
Обставинами, що обтяжують відповідальність є: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб його припинити; повторне протягом року вчинення однорідного проступку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення проступку особою, раніше здійснювала злочин; втягнення неповнолітнього у провину; вчинення проступку групою осіб; вчинення проступку в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; вчинення проступку в стані сп'яніння. На відміну від наведених вище пом'якшуючих обставин, перелік даних обставин є вичерпним і орган чи посадова особа не мають права визнавати в якості обтяжуючих інші обставини, не передбачені цією статтею.
Важливе значення мають строки накладення адміністративного стягнення. За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення проступку, а при триваючому проступок - два місяці з дня його виявлення.
Якщо за фактом проступку порушувалася кримінальна справа, яка згодом було закрито, але в діях правопорушника виявлено ознаки адміністративного проступку, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
У разі вчинення особою двох або більше адміністративних проступків, адміністративні стягнення накладаються за кожен проступок окремо. Якщо справи про вчинення особою кількох проступків розглядаються одним і тим же органом або посадовою особою, стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозний проступок з числа вчинених. Разом з тим, до основного стягнення може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-який з вчинених проступків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 18.3. Порядок накладення адміністративних стягнень "
  1. 20.1. Нормативно-правове регулювання провадження у справах про адміністративні проступки
    порядок притягнення до адміністративної відповідальності тільки індивідуальних суб'єктів, порядок накладення адміністративних стягнень на колективних суб'єктів закріплений спеціальними нормативними актами. Так, можна виділити цілий ряд підзаконних актів такого роду: Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій4; Положення про порядок
  2. § 2. Місцева адміністрація
    порядок її роботи визначаються положенням про колегії адміністрації, затвердженим головою місцевої адміністрації. Заступники голови місцевої адміністрації здійснюють керівництво окремими галузями місцевого господарства, діяльністю підпорядкованих їм відповідно до розподілу обов'язків структурних підрозділів адміністрації. Голова місцевої адміністрації визначає число своїх заступників,
  3. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    порядок є винятком із загального принципу судового захисту. Точно так само повинна бути витлумачена ст. 17 «Захист прав та інтересів платників податків і держави» Закону «Про основи податкової системи в Російській Федерації», яка говорить: «Захист прав та інтересів платників податків і держави здійснюється в судовому або іншому порядку, передбаченому законодавчими актами Російської
  4. § 2. Прояви монополістичної діяльності та відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
    накладення штрафу (ст. 23 Закону про конкуренцію), а посадових осіб органів влади, управління, керівників господарюючих суб'єктів та індивідуальних підприємців - у попередженні або накладенні стягнення ( ст. 24 Закону про конкуренцію, ст. 1571,1572 КоАП РРФСР). Керівники господарюючих суб'єктів, посадові особи органів влади, управління, винні у повторному протягом року вчиненні
  5. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
    накладення арешту на майно та ін У зв'язку з цим п. 1 ст. 1070 ЦК має бути приведений у відповідність до ст. 133 КПК, а з 1 липня 2002 р. застосовується з урахуванням змін, що відбулися в кримінально-процесуальному законодавстві. Таким чином, в даний час держава несе відповідальність за ст. 1070 ЦК за шкоду, заподіяну будь-якими незаконними діями правоохоронних органів і суду в
  6. § 6. Захист авторських і суміжних прав
    порядок їх захисту (ст. 11 ЦК). Він застосовується як виняток із загального правила, тобто тільки в прямо зазначених у законі випадках. В даний час в області авторських і суміжних прав таких випадків не передбачено. Однак, спираючись на загальні правила, потерпілий може за своїм розсудом звернутися за захистом своїх порушених прав до вищестоящого органу відповідача (якщо такий є), в
  7. § 6. Захист прав на засоби індивідуалізації
    порядок нагадує судовий розгляд, однак він менш детально регламентований і не передбачає всіх тих процесуальних гарантій, які має судова процедура. Заперечення повинно ставитися до одній заявці, має бути оплачено митом та містити мотивоване обгрунтування неправильності прийнятого рішення або необхідності відхилення заявки на реєстрацію. На відміну від судової
  8. § 5. Захист сімейних прав
    порядок захисту є основним, так як застосовується у всіх випадках, коли в законі не вказано, що конкретний сімейно-правовий спір вирішується в адміністративному порядку (п. 1 ст. 8 СК). Захист сімейних прав здійснюється судами загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства. Засобом захисту в більшості випадків виступає позов, тобто звернене до суду процесуальне вимогу про
  9. 20.7. Виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення
    накладення попередження; 2) провадження по виконанню постанови про накладення адміністративного штрафу; 3) провадження по виконанню постанови про накладення адміністративного штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення; 4) провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права, наданого фізичній особі; 5)
  10. 5. Захист прав на товарний знак і найменування місця походження товару правозастосовними (юрисдикційними) органами
    порядок забезпечення захисту прав інтелектуальної власності митними органами, в тому числі порядок подання заяви про прийняття заходів, пов'язаних із призупиненням випуску товарів, вимоги до заявляється відомостями залежно від виду об'єкта інтелектуальної власності, порядок ведення митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності. -------------------------------- РГ.
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка