Головна
ГоловнаАдміністративне , фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В . Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

22.2. Види державного контролю

З урахуванням різноманітності змісту державного управління відбувається формування окремих видів контролю. Залежно від визначального критерію при класифікації на види виділяють внутрішній і зовнішній контроль, відомчий (галузевий) і над відомчий, загальний і спеціальний.
Система внутрішнього контролю складається із відомчого (галузевого) та надвідомчого контролю, які перебувають у безпосередній залежності від співвідношення централізації і децентралізації у сфері державного управління. Ці види контролю тісно переплітаються і при взаємодії дають можливість отримати об'єктивну інформацію, всебічно проаналізувати стан справ і попередити негативні наслідки. Виробляються вони відносно конкретної функції управління або галузі.

У той же час, тісний зв'язок цих видів контролю не дає підстав для їх ототожнення. Між ними можна виділити ряд відмінностей, що стосуються як сторін контрольної діяльності, так і самого характеру контролю.
Так, для галузевого контролю характерною є організаційна підпорядкованість контрольованого і контролюючого. При надвідомчому контролі така залежність відсутня. Відмінність цих видів контролю полягає й у різних правових формах реалізації контрольних повноважень і правових методів впливу, і в обсязі їх здійснення. Якщо відомчий контроль є суто внутрішнім контролем і може стосуватися різних сторін діяльності підпорядкованого суб'єкта, то надвідомчий контроль, як правило, стосується конкретної функції чи певної сторони управлінської діяльності.
За правовими наслідками галузевий контроль і надвідомчий контроль також мають ряд відмінностей. Якщо галузевої контроль може обмежуватися заходами адміністративно-організаційного впливу, то при надвідомчому контролі контролюючий орган може застосовувати примусові заходи, або ж звертатися з поданням результатів контролю у відповідні державні органи, уповноважені застосовувати певні заходи впливу. В Україні побудова системи контролю у сфері державного управління відбувається шляхом розвитку складних і розгалужених систем надвідомчий контролю. Завдання таких систем контролю полягає у забезпеченні рішень комплексного характеру, що стосуються декількох або багатьох галузей управління, або реалізації окремих функцій управління. Тому даний вид контролю не пов'язаний з адміністративною підпорядкованістю суб'єктів.
Правовою основою надвідомчого контролю є Конституція України та законодавчі акти, які виділяють функцію контролю як один з основних видів діяльності державних органів.
Слід зазначити, що в основу класифікації видів контролю можуть бути покладені різні критерії. Якщо ми розглядали галузевий та надвідомчий контроль, керуючись характером взаємовідносин між суб'єктом контролю і підконтрольним об'єктом, то не менш важливо в основу виділення видів контролю покласти зміст контролю або напрямки його здійснення. Відповідно, виділяється фінансовий, банківський, податковий контроль, контроль за виконанням управлінських рішень та ін
Фінансовий контроль здійснюється за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних

фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів. На підставі ревізій та перевірок проводиться глибокий аналіз, який дає можливість подавати пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання в подальшому. При проведенні фінансового контролю керуються Конституцією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу», актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Важливе місце в сфері державного управління посідає банківський контроль, який здійснюється Національним банком України у сфері кредитно-грошових відносин.
Одним з видів державного контролю, які перебувають у стадії формування, є контроль за дотриманням антимонопольного законодавства щодо захисту інтересів підприємців та добросовісної конкуренції. Правовим забезпеченням цього виду контролю є Закони України «Про захист економічної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України». У відповідність з цими законами приведена вся нормативна база: рішення Уряду України, центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у цій сфері.
Конкретизація функцій такого виду контролю у практичній діяльності може бути зведена до протидії монопольним зазіханням з боку окремих виробників, дотриманню законів про демонополізацію суб'єктів господарювання, підготовки рекомендацій Уряду або органам законодавчої влади на основі детального аналізу виробничих процесів контролю за проведенням приватизації та роздержавлення, контролю за дотриманням законодавства про банкрутство, де мова йде про прийняття своєчасних рішень щодо переорієнтації чи ліквідації збиткових виробництв або навіть окремих галузей.
Зважаючи на складну ситуацію в сфері економіки України, важливого значення набуває митний контроль. Такий вид контролю існує в усіх країнах, але наші умови накладають на нього свої особливості, більш жорсткі підходи до обсягів при вивезенні за межі митної території України та ввезення на неї товарів та інших предметів.
Окреме місце в системі контролю посідає статистичний контроль, який разом з тим може використовуватися при здійсненні інших видів контрольної діяльності.
Правове забезпечення системи контролю у сфері державного управління складається з масиву законодавчих актів, що регулюють окремі види контролю. У той же час немає єдино-

го акта, який охоплював би всі ланки діяльності держави щодо здійснення контрольних повноважень. Такий акт необхідний, і ним міг би стати Закон України «Про державний контроль у сфері виконавчої влади». У зміст цього акту необхідно включити основні принципи і напрями здійснення цієї важливої функції держави. Його прийняття дало б можливість сформувати правові основи цілісного механізму здійснення контролю органами усіх гілок державної влади.
Контроль, який здійснюють інші державні органи стосовно органів виконавчої влади, є зовнішнім. До такого виду контролю відносяться: президентський, парламентський, судовий. У цих видах державного контролю єдині мету і об'єкт контролю, діяльність органів виконавчої влади. Перед ними стоять різні завдання, різними є форми і методи контролю, а також наслідки його здійснення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 22.2. Види державного контролю "
  1. 21.4. Державний контроль: поняття і види
    державних органів, їх посадових осіб та інших уповноважених суб'єктів зі спостереження за функціонуванням підконтрольного об'єкта з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів. Сутність державного контролю: 1) діяльність спеціально уповноважених органів і посадових осіб у межах встановленої компетенції; 2) спостереження за функціонуванням
  2. § 4. Організація місцевого самоврядування на прикордонних територіях.
    Види контролю на державному кордоні, виконувати їх законні приписи, надавати необхідну для їх діяльності інформацію, а також створювати умови для участі громадян на добровільних засадах у захисті Державного кордону в межах прикордонної території. А статутами муніципальних утворень, розташованих повністю або частково на прикордонній території, можуть бути
  3. § 3. Муніципальні вибори.
    Види виборчих систем, які можуть застосовуватися при проведенні муніципальних виборів, і порядок їх застосування. Відповідно до встановлених законом суб'єкта Російської Федерації видами виборчих систем статутом муніципального освіти визначається та виборча система, яка застосовується при проведенні муніципальних виборів в цьому муніципальному освіті. Законом суб'єкта
  4. § 3. Статут муніципального освіти.
    Види, порядок прийняття (видання), офіційного опублікування (оприлюднення) і вступу в силу муніципальних правових актів; термін повноважень представницького органу, депутатів, членів інших виборних органів місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування, а також підстави та порядок припинення повноважень цих органів та осіб; види відповідальності органів і
  5. § 1. Муніципальне майно.
    Види майна з обох таких переліків. Муніципальне майно поселень. У власності поселень можуть знаходитися: майно, призначене для електро-, тепло-, газо-і водопостачання населення, водовідведення, постачання населення паливом, для освітлення вулиць населених пунктів поселення; автомобільні дороги загального користування, мости та інші транспортні інженерні споруди в
  6. § 4. Компетенція представницького органу.
    Види контролю представницького органу муніципального утворення, як: контроль за виконанням місцевого бюджету (фінансовий контроль); контроль за виконанням органами та посадовими особами муніципального освіти повноважень щодо вирішення питань місцевого значення; контроль за дотриманням встановленого порядку розпорядження власністю муніципального освіти. Розглянемо дані
  7. § 1. Повноваження органів місцевого самоврядування в суспільно-політичній сфері
    види контролю на державному кордоні, виконувати їх законні приписи, надавати необхідну для їх діяльності інформацію. Органи місцевого самоврядування поселень вправі пропонувати не включати окремі території населених пунктів поселень і санаторіїв, будинків відпочинку, інших оздоровчих установ, установ (об'єктів) культури, а також місця масового відпочинку, активного
  8. Глава 23. ЗДІЙСНЕННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ФУНКЦІЙ КОНТРОЛЮ
    види контролю можна по самих різних підставах, виходячи з цілей класифікації, тобто з того, які властивості даного явища в даний момент становлять найбільший інтерес. Функція контролю може мати форми її реалізації: здійснення нагляду, проведення інспекційних перевірок, ревізій і т.д. Слід розрізняти контроль і нагляд, оскільки ці слова часто вживаються у ставленні до
  9. § 1. Поняття громадського самоврядування жителів
    види волевиявлення знаходять вираження в ряді організаційно-правових форм. До них необхідно віднести референдуми, вибори та відкликання депутатів, виборних посадових осіб, сходи, збори, конференції жителів, правотворческие ініціативи громадян, територіальне громадське самоврядування жителів, публічні слухання, опитування, звернення громадян до органів державної влади та місцевого самоврядування.
  10. § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
    види засідань. Чергові засідання проводяться у встановлені регламентами представницького органу терміни. Вони скликаються головою представницького органу (або головою муніципального освіти). Позачергові засідання проводяться в міру необхідності, в силу виниклих обставин. Регламенти звичайно передбачають спеціальний порядок ініціювання позачергових засідань. Вони проводяться
© 2014-2022  yport.inf.ua