загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

26.2. Правова основа і порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності

Останнім часом намітилися позитивні зрушення у сфері легалізації та ліцензування, зумовлені прийняттям:
- Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності »від 1 червня 2000 року;
- Указу Президента України« Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва »від 22 січня 2000 року;
- Указу «Про впровадження дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності» 2 від 20 травня 1999 року;
- Положення Кабінету Міністрів України «Про державне комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва», затвердженого Указом Президента України від 25 травня 2000 року.
Прийняті Верховною Радою України перелічені закони, постанови Уряду та укази Президента закріплюють основні принципи обмеження (ліцензування), здійснення певних видів підприємництва, структуру органів легітимації та ліцензування, а також визначає ліцензійні умови, механізм легітимації та видачі ліцензій, їх анулювання тощо. З метою більш успішного виконання законів, указів, постанов з питань підприємницької діяльності 1 червня 2000 був прийнятий Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який впорядковує дозвільну систему у сфері господарської, у тому числі підприємницької діяльності, він є єдиним законом прямої дії у сфері ліцензування. В адміністративно-правовому регулюванні економі-
1 Гу Хо Ом. Державне регулювання економіки на сучасному етапі (теоретичний аспект). - М., 1993.
2 Бюлетень законодавства и Юридичної практики. - К., 2000. - № 9.

Чеський сфери застосовуються, крім ліцензування, такі засоби як стандартизація, квотування, виділення бюджетних асигнувань, розрахунок тарифів, цінова політика та ін
Ліцензування, як визначає закон - це, видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Передмовою ліцензування підприємництва є реєстрація та видача ліцензії на відповідний вид діяльності. З цього моменту підприємець в праві займатися зазначеним видом діяльності. Ліцензування здійснюється виключно з волі суб'єкта підприємництва, і ніхто не може його змусити це робити. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:
- забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
- захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- встановлення на території України єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності;
- встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню .
Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.
Основні напрями державної політики у сфері ліцензування визначає Верховна Рада України, а реалізацію державної політики у цій сфері здійснює Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України і спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені проводити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Згідно із Законом на спеціально уповноважений орган з питань ліцензування покладені питання розробки основних напрямків розвитку ліцензування. Крім цього він у межах своїх повноважень:

- розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;
- погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються і приймаються органами виконавчої влади;
- узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;
- здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування;
- здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування;
- визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення;
- затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх дотриманням;
- формує експертно-апеляційна рада;
- організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;
- веде Єдиний ліцензійний реєстр;
- організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;
- видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;
- здійснює розробку навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників; встановлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.
Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Орган ліцензування:
- забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;
- затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні уело -

вия проведення певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх дотриманням;
- видає і переоформляє ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;
- здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;
- видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
- анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;
- формує та веде ліцензійний реєстр.
Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, який здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлює перелік таких видів господарської діяльності, і цей перелік не може бути розширений іншими нормативними актами.
Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
1) пошук (розвідка) корисних копалин;
2) виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;
3) виробництво вибухових речовин і матеріалів (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України);
4) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України);
5) видобування уранових руд;
6) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, драго-
цінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
7) виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
8 ) виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з драгоцен-

цінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
9) виробництво лікарських препаратів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими препаратами;
10) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;
11) виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами;
12) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої ??дії, індивідуального захисту, активної оборони;
13) розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації;
14) розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації, торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації;
15) розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів;
16) розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і способів технічного захисту інформації , надання послуг у галузі технічного захисту інформації;
17) виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності;
18) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;
19) постачання природного газу за регульованими, з неврегульованих тарифах;
20) збереження природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлюваний ліцензійними умовами та ін
Згідно ст. 2 дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, крім банківської, зовнішньоекономічної діяльності, каналів мовлення, електроенергетики та використання ядерної енергії, інтелектуальної власності - ліцензування в яких здійснюється відповідно до законів, що регулюють відносини у цих сферах.

Крім цього ст. 4 Закону України «Про підприємництво» 1 встановлюються деякі обмеження у здійсненні підприємницької діяльності пов'язаної:
- з обігом наркотичних препаратів, психотропних речовин, їх аналогів, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних препаратів , психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів »;
- з виготовленням і реалізацією військової зброї і боєприпасів до нього, видобутком бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та ін
- з технічним обслуговуванням та експлуатацією первісної мережі (крім міського зв'язку) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування та ін
Ліцензія видається на основі заяви суб'єкта господарювання, з яким він звертається до відповідного органу ліцензування. У заяві про видачу ліцензії зазначаються такі дані:
- відомості про суб'єкта господарювання - заявника:
- найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
- прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;
- вид господарської діяльності, вказаний згідно статті 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
  Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
  1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 684-698. 
  Вимагати інші документи, не вказані у цьому Законі, ліцензійному органу забороняється.
  Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.
  Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
  - Заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
  - Документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.
  Про це заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду.
  Не пізніше ніж десять днів з дати надходження заяви та документів, орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову. Про це він повинен повідомити заявника протягом трьох робочих днів. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
  - Недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
  - Невідповідність заяви згідно з представленими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
  Після усунення причин, які стали підставою для відмови у видачі ліцензії, заявник не раніше ніж через три місяці з дати відмови у видачі ліцензії може подати нову заяву органу ліцензування.
  При надходженні кількох заяв про видачу ліцензій на господарську діяльність в області обмежених ресурсів, новітніх технологій і оснащення з метою створення вигідних для держави умов, орган ліцензування не пізніше, ніж за шістдесят календарних днів оголошує про конкурс на отримання ліцензії, про що в обов'язковому порядку дає публікацію в офіційних друкованих виданнях.
  Для участі у конкурсі на отримання ліцензії заявник не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня проведення конкурсу подає до органу ліцензування повідомлення про свій намір, і являє необхідні документи. Рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом і в письмовій формі, не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішення, затверджується і надсилається заявникові. У разі, якщо суб'єкт господарювання протягом шести місяців не проводить господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, орган ліцензування має право анулювати таку ліцензію, і не

  пізніше десяти робочих днів оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.
  Згідно ст. 13 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Кабінет Міністрів України своєю Постановою «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності» 1 від 20 листопада 2000 затвердив зразок бланка ліцензії єдиного зразка та його опис, а також встановив, що замовлення на виготовлення бланків єдиного зразка здійснюється Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, і Зобов'язати органам ліцензування щороку, до 1 липня подавати заявку на бланки ліцензії єдиного зразка. Бланки ліцензії є документом суворої звітності, мають облікову серію і номер, підписуються керівником органу ліцензування або його заступником і засвідчуються печаткою цього органу.
  Орган ліцензування оформляє ліцензію протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, строк не менше ніж на три роки. На підставі виданої ліцензії орган господарювання здійснює свою господарську діяльність на території всієї України, коли ліцензія видана центральним органом виконавчої влади, а при видачі ліцензії міським органом виконавчої влади або спеціально уповноваженим виконавчим органом - здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі, якщо орган господарювання має намір продовжити свою господарську діяльність після закінчення терміну дії ліцензії, він пред'являє нову заявку до органу ліцензування. Ліцензія не може передаватися другій особі і повинна використовуватися згідно зазначеному в ній виглядом і місцем діяльності.
  Ліцензія може бути переоформлена або анульована. Підставами для анулювання ліцензії є:
  - Заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
  - Акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
  - Рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
  - Нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
  - Акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії;
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 69.

  - Акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
  - Акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;
  - Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
  - Неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
  У разі появи підстав для анулювання ліцензії, орган ліцензування протягом десяти днів з дня виявлення порушення ліцензії приймає рішення, і не пізніше трьох робочих днів вручає його органу господарювання. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття. Дія даного рішення призупиняється у разі оскарження цього рішення в експертно-апеляційної-ном раді, яка створюється при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування, склад якого формується з державних службовців, науковців, інших фахівців та представників громадських організацій. Рішення експертно-апеляційної ради є підставою для усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бути оскаржене в судовому порядку.
  При втраті ліцензії внаслідок її знищення, втрати, істотного псування і втрати розпізнавального здібності, орган господарювання зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії. Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви видати дублікат, термін дії якого не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій ліцензії.
  Переоформлення ліцензій проводиться в десятиденний строк з дати подання заяви. Підставою для переоформлення ліцензії є:
  - Заяву про видачу дубліката ліцензії;
  - Ліцензія непридатна для використання;
  - Документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.
  У документах, які пред'являються разом із заявою, зазначаються дані, що підтверджують зазначені в заяві зміни. Орган ліцензування протягом трьох робочих

  днів з дня надходження заяви зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії, при цьому термін дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася. За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти мінімумів доходів громадян.
  Орган, що видає ліцензії, після надходження заяви про видачу ліцензії формує ліцензійну справу щодо кожного суб'єкта ліцензування, в якому зберігаються всі документи, що пред'являються суб'єктом господарювання для видачі ліцензій та дублікатів ліцензій, переоформлення та анулювання ліцензії та інші документи, які мають відношення до ліцензування того або іншого виду господарської діяльності. Орган ліцензування веде по кожному виду господарської діяльності журнал обліку заяв та виданих ліцензій, а також веде єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування. Інформація, що міститься в єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою.
  У Законі України «Про ліцензування» практично вперше на такому рівні було піднято питання нагляду і контролю у сфері ліцензування. Згідно ст. 20 Закону України про ліцензування державний нагляд і контроль за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування, посадові особи якого несуть відповідальність згідно із законом. 
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "26.2. Правова основа і порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності"
  1.  § 1. Поняття комерційного права
      Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  2.  § 2. Створення комерційних організацій
      Установа комерційних організацій. Процес створення комерційних організацій розпадається на дві стадії: установа та державна реєстрація. Крім основної мети - систематичного отримання прибутку, - створення комерційних організацій переслідує ті ж цілі, що і створення інших юридичних осіб. Це відокремлення майна засновника, обмеження майнового ризику учасника
  3.  § 2. Оренда
      Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
  4.  § 1. Підряд
      Договори підряду представлені в загальногромадянський законодавстві такими різновидами, як будівельний і побутової поспіль, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт та підрядні роботи для державних потреб. До всіх цих видів договорів підряду застосовуються норми ст. 702-729 ГК, утворюють як би спільну частину законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва робіт і
  5.  § 1. Перевезення
      Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш
  6.  § 1. Загальні положення
      Завдання правового захисту підприємництва. Здійснюючи правове регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі підприємницької діяльності, держава має реалізувати три взаємопов'язані між собою функції: по-перше, визначити основні риси та елементи змісту комерційних правовідносин, тобто виконати конструктивне або творче регулювання, по-друге,
  7.  § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      Способи захисту прав та інтересів підприємця у відносинах з державними органами. У процесі своєї діяльності підприємці вступають у правові відносини з різними органами державної влади і управління. Цими правовими відносинами опосередковується весь просторово-часовий цикл підприємництва, починаючи від установи комерційної організації і конституювання громадянина
  8.  § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
      Загальні положення. Основними дійовими особами на ринку цінних паперів є емітенти, які випускають цінні папери, а також інвестори, ці папери набувають. Перші акумулюють Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 134 фінансові та інші засоби, пропонуючи за це деякий еквівалент у вигляді певного набору
  9.  § 2. Товарні біржі
      Поняття товарної біржі. Правове становище товарних бірж визначається Законом РФ від 20 лютого 1992 р. (з ізм. Від 30 квітня 1993 р) «Про товарні біржі і біржової торгівлі» (далі - Закон про товарні біржі) [1]. До числа спеціальних нормативних актів, що регулюють діяльність товарних бірж, належать також постанову Уряду РФ від 24 лютого 1994 р. № 152 «Про затвердження Положення про
  10.  § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      Поняття і структура банківської системи. З точки зору виконуваних економічних функцій банківська система є частиною фінансової системи. Через банки проходять практично всі грошові ресурси за винятком тих сум, які залишаються на руках у населення або в порушення правил про порядок розрахунків обертаються в роздрібному товарообігу без відображення в бухгалтерському обліку та без проводки по касі.
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка