загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

27.1. Організація управління фінансами

Фінанси як об'єкт правового регулювання та державного управління є системою суспільних відносин щодо правового режиму функціонування грошових

фондів, призначених для фінансового забезпечення завдань і функцій держави.
Фінансове забезпечення - це визначена законодавством сукупність заходів і засобів, спрямованих на створення фінансової бази для досягнення певних цілей. Фінанси завжди відігравали провідну роль у діяльності держави, так як це сфера перетину політичних, економічних і соціальних інтересів, тому організація управління фінансами має забезпечити об'єднання цих інтересів з метою стабільності і злагоди в суспільстві. Жодна гілка влади, жоден державний орган не мають реальної влади без відповідного фінансового забезпечення своєї діяльності. Для нормального функціонування суспільства, для реального забезпечення створення дійсно правової, соціальної, демократичної держави потрібно, щоб кожен державний орган, наділений повноваженнями у сфері фінансів, був підконтрольним з боку інших гілок влади. Тільки так можна запобігти використанню державних коштів у приватних інтересах тих чи інших політичних сил.
Державне управління фінансами в Україні з переходом до ринкових відносин набуло нового змісту - від жорстких нормативних методів, притаманних командно-адміністративній системі, до застосування економічних важелів впливу шляхом здійснення фінансово-кредитної політики через систему уповноважених органів. Однак це не означає, що держава відмовляється від владних методів впливу. Державне управління фінансами поєднує методи прямого оперативного владно-розпорядчого управління з використанням стимулюючого впливу за допомогою економічних регуляторів.
Перед управлінням фінансами стоїть мета забезпечити оптимальний режим функціонування фінансових ресурсів держави, через законність прийнятих рішень, розмежування компетенції між органами влади, дотримання правових норм кожним учасником правових відносин, що необхідно для побудови правової держави.
В управлінні фінансами беруть участь, в межах своїх повноважень, Президент України, такі центральні органи виконавчої влади, як Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Національний банк України та ін
Законодавство України не відносить Президента України до жодної з гілок державної влади. У науковій літературі з цього приводу існують різні точки зору, враховуючи його статус як глави держави, визначений Конституцією України. Враховуючи його конституційні повноваження у сфері

управління фінансами, вважаємо за необхідне розглянути їх у цьому розділі. Президент України реалізує свої конституційні повноваження з вирішення питань управління фінансами при підписанні та офіційному оприлюдненні законів, прийнятих Верховною Радою, виданні указів і розпоряджень в межах своїх повноважень.
Як глава держави, Президент України є гарантом забезпечення конституційних прав і свобод громадян, гарантом законності в різних сферах суспільних відносин, у тому числі і в сфері фінансів.
Значна увага Президент приділяє контролю за використанням державних коштів.
Кабінет Міністрів України виступає як «вища структурна ланка державного управління, на яку покладено практичне здійснення всіх основних повноважень виконавчої влади» 1, в тому числі і в сфері фінансів.
Повноваження Кабінету Міністрів у сфері фінансів реалізуються в процесі управління економікою країни; здійснення державної фінансової політики; управління митною справою; при розробці та виконанні Державного бюджету України; при визначенні обсягів бюджетного фінансування науково-технічної сфери; освіті і використанні державних резервних фондів; організації державного страхування, випуску державних внутрішніх позик та проведенні грошово-речових лотерей; дотримання встановленого порядку ціноутворення.
Кабінет Міністрів України контролює обслуговування державного боргу України, забезпечення раціонального використання державних валютних фондів, укладення міжнародних угод та забезпечення їх виконання.
Як вищестоящий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів України координує діяльність у сфері фінансів підвідомчих йому ланок - міністерств, державних комітетів та інших державних органів.
Провідна роль в управлінні фінансами серед центральних органів виконавчої влади належить Міністерству фінансів України, яке забезпечує реалізацію державної політики у зазначеній сфері.
Правовими основами діяльності Міністерства фінансів є Конституція України, закони України, акти Президента України та Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99.
1 Авер'янов В. Б. Органи віконавчої власти в Україні. - К.: Ін Юре, 1997. - С. 12.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Положення, Міністерство фінансів є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Основними його завданнями є розробка і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики; координація діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади; розробка стратегії внутрішніх і зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу; розробка проекту Державного бюджету України, забезпечення його виконання, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та здійснення в межах його компетенції державного фінансового контролю; забезпечення концентрації державних ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України.
При здійсненні в рамках своєї компетенції фінансового контролю Міністерство фінансів України спрямовує контрольні дії на перевірку дотримання вимог законодавства щодо цільового використання коштів Державного та місцевих бюджетів, на захист інтересів держави в управлінні державними корпоративними правами відповідно до законодавства, на удосконалення системи контролю за витрачанням державних коштів.
Міністерство фінансів України бере участь у підготовці загальнодержавних національних програм, здійснює в установленому порядку їх цільове фінансування. Міністерство фінансів здійснює управління об'єктами державної власності в межах своїх повноважень, бере участь в організації заходів щодо розробки і фінансування програм економічного розвитку країни, формування та реалізації інвестиційної політики держави.
Міністерство фінансів у межах своїх повноважень координує діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням виконання дохідної частини бюджетів. У своїй діяльності Міністерство фінансів співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями, проводячи за дорученням Кабінету Міністрів України переговори та консультації з питань фінансів, готує пропозиції щодо удосконалення валютних, фінансових, кредитних, податкових і митних відносин з іншими країнами, а також бере участь у заходах, спрямованих на збільшення валютних ресурсів України і їх економне витрачання.
Міністерство фінансів бере участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення системи органів виконавчої влади та їх структури, а також розробляє пропозиції щодо їх фінансування.

Національний банк України має особливий статус, визначений Конституцією України та Законами України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. та «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. Національний банк Україна є одночасно центральним органом державного управління, центральним банком держави, органом управління банківською системою. Основним завданням НБУ, згідно зі статтею 99 Конституції України, є забезпечення стабільності національної валюти України. НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень - цінової стабільності. Беручи участь в управлінні фінансами, Національний банк України визначає та проводить грошово-кредитну політику держави; монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг; складає платіжний баланс держави; представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах.
Національний банк України здійснює банківське регулювання та нагляд, аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин, здійснює, в рамках своїх повноважень, валютне регулювання і валютний контроль.
Серед органів виконавчої влади, які здійснюють управління фінансами, значна роль відведена Державному казначейству України, створеному при Міністерстві фінансів України.
До системи Державного казначейства належать: Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи - Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями в районах, містах і районах у містах.
У своїй діяльності Державне казначейство керується Конституцією України, законами та постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Положення про Державне казначейство, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 31 липня 1995 р, із змінами та доповненнями.
Державне казначейство бере участь в управлінні фінансами при касовому виконанні Державного бюджету, фінансуванні видатків Державного бюджету, організації розподілу відрахувань від загальнодержавних податків між окремими ланками бюджетної системи України за нормативами, затвердженими Верховною Радою України.

Крім того, Державне казначейство України здійснює управління наявними коштами Державного бюджету України, в тому числі в іноземній валюті, ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, фінансування видатків Державного бюджету України, організацію розподілу відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів між окремими ланками бюджетної системи України за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також у процесі перерахування відповідним бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань.
Органами Державного казначейства України в районах, містах, районах у містах ведеться облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів, і контролюється рух і використання зазначених коштів. Це дає можливість персоніфікації відповідальності при виявленні фактів порушень цільового характеру використання державних коштів.
Деякі функції Державне казначейство України здійснює разом з іншими державними органами. Так, при управлінні державним внутрішнім і зовнішнім боргом Державне казначейство України діє разом з Національним банком та Міністерством фінансів України. При здійсненні своєї діяльності органи Державного казначейства України взаємодіють з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком, установами інших банків, державною податковою службою, державної контрольно-ревізійною службою, місцевими фінансовими органами.
Законодавством передбачено налагодження зв'язків між Державним казначейством України і міжнародними фінансово-банківськими установами та казначействами інших країн.
В управлінні фінансами специфічна роль належить органам Державної митної служби України, які реалізують зовнішньоекономічну політику держави в цій сфері. Державна митна служба України виступає як фіскальний і контрольний орган держави. Фіскальну функцію органи Державної митної служби здійснюють при стягненні передбачених законом платежів, зборів і перерахування їх до Державного бюджету. Контрольна функція ДМСУ буде розглянута в п. 27.2.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 27.1. Організація управління фінансами "
  1. § 2. Система муніципальних правових актів
    організації діяльності представницького органу. Глава муніципального освіти в межах своїх повноважень, встановлених статутом муніципального освіти і рішеннями представницького органу, видає постанови і розпорядження з питань організації діяльності представницького органу в разі, якщо глава муніципального освіти є головою представницького органу або
  2. Глава 23 . ЗДІЙСНЕННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ФУНКЦІЙ КОНТРОЛЮ
      організаційних відносин і зв'язків при практичній реалізації розчленовується на ряд управлінських функцій. У цьому сенсі управління характеризується як поєднання різних функцій. Сутність контролю відносно відокремленої її частини полягає у спостереженні за відповідністю діяльності підконтрольного об'єкта тим приписам, які він (об'єкт) отримав або які містяться в нормах
  3.  § 1. Управління на місцях до 1864
      організації місцевого життя притаманні російській землі з давніх часів. У той же час наша історія починаючи з Київської Русі являють постійну боротьбу централізації і децентралізації, що, природно, відбивалося і до цього дня відбивається на формах місцевого життя. Однак навіть у часи зовнішньої залежності (ординське ярмо), сверхцентрализации (абсолютна монархія, партійно-радянський лад сталінського
  4.  § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
      організація правотворчої діяльності, необхідні "цеху" - комітети, комісії, групи та посадові особи, які за участю муніципальних службовців апарату представницького органу і залучених фахівців здійснюють цю роботу. Закон від 6 жовтня 2003 р. встановив, що організацію діяльності представницького органу муніципального освіти відповідно до статуту муніципального
  5.  § 4. Контрольний орган муніципального освіти
      організаційної самостійністю в межах власних цілей і завдань. Її діяльність не може бути припинена у зв'язку з припиненням повноважень міської Думи. Завдання Рахункової палати: аналіз обгрунтованості дохідних і видаткових статей проекту бюджету міста, організація і здійснення контролю за виконанням дохідних і видаткових статей бюджету міста (у тому числі цільових бюджетних
  6.  § 2. Місцева адміністрація
      організації та ліквідації муніципальних підприємств та установ; затверджує статути муніципальних підприємств, організацій, установ; здійснює виконання державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування міста; виконує у випадках і порядку, встановлених міською Радою, функції замовника з муніципальним контрактами на виконання підрядних робіт (надання
  7.  § 3. Бюджетний процес в муніципальних утвореннях
      організація виконання бюджету. Даний орган здійснює процедуру підтвердження бюджетних зобов'язань; визначає і регулює обсяги і терміни прийняття бюджетних зобов'язань; здійснює дозвільні написи на право здійснення витрат у рамках виділених лімітів бюджетних зобов'язань; здійснює платежі за рахунок бюджетних коштів від імені і за дорученням одержувачів бюджетних коштів
  8.  ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
      організації місцевого самоврядування в Російській Федерації "/ / Чіновнік'. 2003. N 2. Кокоть О.М., Романов А.Н. Деякі аспекти систематизації законодавства про місцеве самоврядування / / Правова політика та правове життя. 2002. N 4. Марков Е. Значення Хартії місцевого самоврядування для малих міст Росії / / Малі міста: Діловий вісник місцевого самоврядування. 1996. N 3 - 4.
  9.  § 4. Правовий режим цінних паперів
      організаціями з причини відсутності аналогічних фінансових можливостей. Тому саме комерційні організації займають основну частку ринку акцій, облігацій та інших дохідних цінних паперів. Поняття цінного паперу та його характерні особливості. Визначення поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ,
  10.  § 2. Розрахунки і кредитування
      організації. Правові відносини підприємців з комерційними банками та іншими кредитними організаціями також опосередковуються договорами, оскільки ці відносини засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників і, отже, мають цивільно-правову при-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка