|
Negotiorum gestio, або дія в чужому інтересі без доручення, було квазіконтрактом, встановлюваним між negotiorum gestor, або непрошеним виконавцем справ в чужому інтересі (неповноважний повірений) і dominus negotii, або особою, на користь якого велося справу. Цю діяльність в чужу користь negotiorum gestor робив за власною ініціативою. Без попередньої згоди, без прийняття на себе будь-яких правових зобов'язань, як і без наміру отримати для себе будь-яку вигоду, але бажаючи отримати за це від господаря солідну винагороду. (494)
Відповідно з цим, для встановлення квазіконтракта negotiorum gestio було потрібно: 1) щоб справа, виконане negotiorum gestor було чужим - negotium alienum. Вжиті дії могли складатися із загального або часткового розпорядження чужими правами. Якщо йшлося про здійснення власних прав, negotiorum gestio не існувало; 2) справа, виконане negotiorum gestor повинно було робитися за його власною ініціативою і без прийняття на себе будь-яких зобов'язань: sua sponte et nulla necessitate. (495) Якщо справа було зроблено по чужій ініціативи або у виконання будь-яких договірних або інших зобов'язань, negotiorum gestio НЕ сущестововало; 3) справа, виконане negotiorum gestor, повинно було бути на користь dominus negotii: negotiurn utiliter gestum. (496) Вигода від виконаної роботи оцінювалася необ'єктивно, а лише за суб'єктивною оцінкою господаря: не вважалося вигідним, якщо хто-небудь відремонтував будинок господаря, який той зібрався залишити (497) і 4) робота, виконана negotiarum gestor, повинна була робитися cum animo obligandi. Іншими словами, будь-яке negotiorum gestio повинно було робитися з наміром зажадати від dominus negotii відшкодування витрат, що виникають у negotiorum gestor при веденні чужих справ. Якщо виконання чужих справ було sine animo obligandi, встановлювалася т. н. неправова negotiorum gestio, що дає право negotiorum gestor отримати від dominus negotii стільки, на скільки останній справді збагатився.
На підставі negotiorum gestio встановлювалися двосторонні нерівні зобов'язання, negotiorum gestor мав виконати приписану роботу, беручи до уваги вигоду для господаря. За всяку помилку він відповідав у розмірі culpa levis in abstracto. Потім він повинен був надати господареві звіт про свою діяльність і передати весь дохід від своїх дій.
Dominus negotii мав сплатити negotiorum gestor всі витрати, прийняти зобов'язання, що виникли в ході ведення справи, і привласнити отриманий дохід. Межа відповідальності господаря у зв'язку зі сплатою витрат і прийняттям на себе зобов'язань визначалася тим зиском, яка при цьому виникала. (498)
Для здійснення своїх вимог dominus negotii міг застосовувати actio negotiorum gestorum directa, a negotiorum gestor - actio negotiorum gestorum contraria.
|
- § 2. Дії в чужому інтересі без доручення
Поняття дії в чужому інтересі без доручення. Дії в чужому інтересі без доручення були відомі ще римському цивільному праву і розглядалися як квазідоговорние зобов'язання. Ведення справ без доручення (negotiorum gestio) себто підстави виникнення зобов'язання означало таке ставлення, коли одна особа (gestor) вело справу іншої особи (dominus), управляв його майном, не маючи
- 81. КВАЗІКОНТРАКТИ (ПОНЯТТЯ, ВИДИ, НЕОБХІДНІ ЕЛЕМЕНТИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ІЗ ВЕДЕННЯ ЧУЖИХ СПРАВ БЕЗ ДОРУЧЕННЯ і безпідставного збагачення, ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН, ПОЗОВНА ЗАХИСТ)
Квазіконтракти - зобов'язання між сторонами, не перебувають один з одним у договорі, але по своїм характером і змістом схожі з договірними («ніби з договору»). Види квазіконтрактов: 1) ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio) - відношення, при якому одна особа (гестор) вело справу іншої особи (господаря справи) без доручення цієї іншої особи. Мета: попередження збитку
- 1. Поняття і види дій в чужому інтересі
Інститут дій в чужому інтересі - новий для сучасного російського цивільного права. Вперше він був закріплений ст. 118 Основ цивільного законодавства 1991 р. За своєю суттю він охоплює дві досить різнорідні групи зобов'язальних відносин: - по-перше, зобов'язання, що виникають з дій, вчинених з метою запобігання шкоди особистості або майну іншої особи; -
- 1. Поняття договору безоплатного користування
Найменування гл. 36 ГК "Безоплатне користування" висловлює основну сутність даного договору. Мається на увазі, що ним охоплюються відносини, що виникають при безоплатній передачі стороною належної їй речі контрагенту в тимчасове користування з наступним поверненням. Таким чином, на відміну від іншого безоплатного договору, також пов'язаного з передачею речі, - дарування, розглянутий
- М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ І НАДАННІ ПОСЛУГ. Книга третя, 2006
Справжня, третя за рахунком, книга продовжує розпочате предметне висвітлення окремих договорів. У ній розкривається суть договорів, що знаходяться за межами тих, які опосередковують передачу майна. Ними є договори на виконання робіт і на надання послуг. Маючи на увазі накопичений стосовно до цих договорами науковий і практичний матеріал, автори змушені були обмежитися в даній
- 1. Поняття зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення
Поняття інституту. У попередніх розділах зверталася увага на існування трьох видів договорів, пов'язаних з діями однієї особи замість іншого. Об'єднуючим ознакою, виділеним в легальному визначенні кожного з них, як було показано, служить те, що одна особа діє за дорученням іншої. Саме наявність доручення в кінцевому рахунку є основою для здійснення вираженого в цих
- 2. Кваліфікація зобов'язання, що виникає з дій в чужому інтересі без доручення
Зобов'язання, про які йде мова, як підтверджує сама назва гол. 50 ГК РФ, виникають з здійснюваних особою дій. З цієї причини кваліфікація відповідних відносин, що означає разом з тим їх індивідуалізацію, зводиться зрештою до встановлення того, що слід розуміти під діями, що породжують відповідне зобов'язання. Перш за все слід вказати на те, що
- 4. Зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення та суміжні відносини
Особливий інтерес викликає зіставлення розглянутих зобов'язань з чотирма інститутами. Перший з них - зобов'язання внаслідок безпідставного збагачення. Підтвердження певної близькості negotiorum gestio до виділеного тепер в гол. 60 ГК безпідставно збагачення можна було виявити в дореволюційній судовій практиці, а також у судовій практиці періоду дії Цивільних
- 5. Права та обов'язки сторін
Починаючи з римського права, зобов'язання, породжене negotiorum gestio, визнавалося і визнається двостороннім, що включає обов'язки як гестора, так і Домінус. Саме в римському праві була проведена представляє інтерес і в даний час оцінка законодавцем порівняльної значущості обов'язків, що лежать на кожній зі сторін. Вихідним початком послужило те, що зобов'язання, про який йде
- 6. Загальні положення про договір страхування
Договір страхування і його види З двох видів страхування, розмежування яких присвячена ст. 927, що відкриває гл. 48 ГК, - добровільного та обов'язкового - перший вже в силу свого характеру має неодмінно опосередковане договором. Разом з тим, як прямо передбачено в п. 2 тієї ж статті, присвяченому обов'язковому страхуванню в силу закону, і при цьому виді страхування відносини сторін
|