| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Глава 44 Оформлення конституційної монархії в Росії |
||
|
Політико-правові чинники, які призвели до трансформації державного і політичного ладу Росії стали проявлятися задовго до революційних подій 1905 р. У початку 1898 року швидко наростає студентський рух, приводом для якого став новий університетський статут 1884 м., значно обмежив автономію вузів. Рух набув політичний характер. Уряд видає в кінці 1901 р. "Тимчасові правила про студентські установи" (касах взаємодопомоги, гуртках тощо), намагаючись частково задовольнити вимоги студентів. Однак відновлення автономії університетів було здійснене літом 1905 р., коли хвиля революцій наростала. З 1896 р. в країні збільшується кількість страйків на фабриках і заводах (в 1901 р. пройшло сто двадцять страйків), в 1903 р. проводиться загальний страйк. Навесні 1902 частішають селянські бунти. У зв'язку з цим уряд створює "Особливу нараду про потреби сільськогосподарської промисловості", яке ставить перед собою завдання: полегшення виходу селян з общини, заохочення хутірських виділів, пропонує вважати подвірне землеволодіння особистою власністю. У лютому 1903 видається Маніфест, в якому міститься обіцянка відмінити кругову поруку на селі. Разом з тим, в ньому заявлялося про збереження общини і невідчуджуваність земель. У травні 1902 проводиться перший з'їзд для розробки питань земського самоврядування, в листопаді 1904 р. в Петербурзі відбулася нарада земських діячів, які піддали різкій критиці бюрократичну систему самодержавної монархії і зажадали широких політичних прав і свобод . Уряд у відповідь на це тиск видає в грудні 1904 Маніфест, у якому обіцяється ряд поступок: врівноваження селян у правах з іншими станами, видання закону про зрівняння в правах євреїв і розкольників, самостійність суду, обмеження виняткових законів. У маніфесті були проте відкинуті домагання земцев, на входження до Державної ради. Влітку 1904 був убитий міністр внутрішніх справ В.К. Плеве, з осені 1904 починається період "політичної весни" (новий міністр Святополк-Мірський повернув із заслання земських опозиційних діячів, дозволив проведення земських нарад). Друк почала обговорення корінних політичних реформ. Розстріл демонстрації 9 січня 1905 і поразки у війні з Японією послужили поштовхом до поглиблення революційної кризи. Влітку 1905 утворюється велика кількість професійних спілок, частина яких об'єдналася в "Союз союзів", що виставив політичні вимоги: демократичні перетворення й скликання Установчих зборів. У Москві утворюється Всеросійський селянський союз, який перебував під сильним впливом есерів, по країні прокочується хвиля аграрних заворушень. У Петербурзі створюється Рада робітничих депутатів для керівництва страйковим рухом, переріс восени 1905 р. у загальний страйк. На шляху конституційного будівництва в Росії найважливішими віхами стали: Маніфест 17 жовтня 1905 р., який проголосив введення громадянських свобод і організацію законодавчого органу (Державної думи), що обмежує монархічну владу, і Основні закони 23 квітня 1906 г ., визначили двопалатну парламентарну систему, але зберегли дуже широкі межі для імператорської влади. В Основних законах зазначалось, що разом з Думою і Державною радою імператор здійснює законодавчу владу, але без імператорського затвердження ні один закон не набуває сили. Державна рада був перетворений у лютому 1906 р., а в квітні йому був наданий державно-правовий статус другої парламентської палати. Нова структура Ради складалась із загальних зборів, двох департаментів, двох присутності і канцелярії. З січня 1905 Рада міністрів став діяти на організаційних засадах 1861 р. На жовтні 1905 р. відбувається реорганізація Ради міністрів, який перетворився на постійно діючий орган. Акт, яким було здійснено перетворення, називався: "Про заходи до зміцнення єдності в діяльності міністерств і головних управлінь". Опції скасованого в квітні 1906 р. Комітет міністрів передавалися частково Раді міністрів, частково Державному раді. Міністри були відповідальні лише перед царем і ним же призначалися, уряд ще не набуло характеру "буржуазного кабінету". Відбувалася досить часта зміна голів Ради міністрів: жовтень 1905 - квітень 1906 р. - Вітте, квітень 1906? Липень 1906 - Горемикін, червень 1906? Вересень 1911 - Столипін, вересень 1911 - січень 1914 р. - Коковцев, січень 1914 - січень 1916 р. - Горемикін. У період революції пожвавилась діяльність першого і другого департаменту Сенату, а в зв'язку з столипінської аграрної реформою - діяльність аграрного, департаменту. Разом з тим Сенат все більш і більш підпорядковувався Міністерству юстиції. Відбувалися зміни в становищі окремих відомств. Об'єднання відомство з іншими міністерствами привело до появи Ради державної оборони. Департамент поліції та відділення жандармерії фактично не корилися Міністерству внутрішніх справ. Роль поліції помітно зросла: четверте діловодство здійснювало нагляд за робочим рухом і легальними організаціями. У 1906 р. у складі корпусу жандармів було створено Управління поліцейської варти. Тоді ж було створено Головне управління у справах друку. Аграрна реформа здійснювалася Комітетом із землеустрою у складі Головного управління землеустрою та землеробства. Тут же діяло переселенський управління. У жовтні 1905 р. було засновано Міністерство торгівлі і промисловості, до якого увійшов Страховий рада. Система місцевого управління також зазнала певних змін: при охоронних відділеннях Міністерства внутрішніх справ відкривались реєстраційні контори, відбувалась децентралізація органів політичного розшуку, створювались окраїнні відділення і скасовувалися районні охоронні відділення. Цензурні органи перетворювалися в місцеві комітети з друку, для реєстрації утворювати товариств створювалися спеціальні присутності. З 1906 р. кожне губернське земське зібрання отримало право вибирати по одному члену Державної ради. З 1912 р. повітові земські зібрання знов стали вибирати світових суддів, інститут, фактично скасований в 1889 р. Світові суди відновлювалися в квітні 1912 р., тоді ж ліквідовувався інститут земських начальників. Представницькі органи на місцях все частіше замінюють чиновницькі комітети: з'являються біржові комітети, різного роду поради, стали проводитися професійні та регіональні з'їзди, які обирали свої бюро. Широке поширення з 1911 р. отримали землевпорядні комісії - адміністративно-судові установи у справах про землеустрій. Ширилося кооперативний рух. Ще в 1895 р. було прийнято "Положення про установу дрібного кредиту", що передбачала створення кредитних, позиково-ощадних товариств і волосних банків і кас. У 1897 р. приймається приблизний Статут споживчих кооперативних товариств, а в 1898 р. - статути сільськогосподарських товариств і товариств. У 1908 р. в Москві відбувся перший кооперативний з'їзд, в 1912 р. в Петербурзі - З'їзд представників кредитної та сільськогосподарської кооперації. Закладалися організаційні та правові основи нової громадської та державної системи, монархія з самодержавної перетворювалася на монархію буржуазну. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Глава 44 Оформлення конституційної монархії в Росії " |
||
|
||