|
. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років мають неповної (часткової) дієздатністю: можуть самостійно здійснювати операції з дотриманням вимог, передбачених законом, а також нести цивільно-правову відповідальність. Вони можуть самостійно здійснити будь-яку угоду, санкціоновану (узгоджену, схвалену) їх батьками (усиновителями) або піклувальником. Незважаючи на те що закон говорить про необхідність схвалення угоди саме батьками (усиновлювачами) неповнолітнього (тобто у множині), навряд чи законодавець мав на увазі необхідність отримання згоди саме обох батьків, як вважають деякі автори * (161). Оскільки, по-перше, батьків (опікун) може бути один, а по-друге, сімейне законодавство виходить з рівності прав і обов'язків батьків щодо своїх дітей (див. п. 1 ст. 61 СК), досить схвалення угоди одним з батьків . Ніяке інше обличчя (бабуся, дідусь, старші брат або сестра тощо) не можуть схвалити операцію неповнолітнього, якщо, звичайно, ця особа не є його піклувальником. Згода на угоду має бути отримана в письмовій формі та може бути дано не тільки перед або при здійсненні угоди, але і в подальшому (п. 1 ст. 26 ЦК).
Зазначена вимога схвалення угоди неповнолітнього віком від 14 до 18 років принципово для юридичної якості угоди, але в той же час не варто перебільшувати його значення. Порушення даної вимоги не тягне автоматичної недійсності (нікчемності) угоди. Така угода є оспорімой: для визнання її недійсності необхідний наступний фактичний склад:
ініціювання батьками (усиновлювачами) або піклувальником судової процедури визнання її недійсною;
доведення ними в суді відповідних фактів;
позитивне рішення суду (п. 1 ст. 175 ЦК).
Дана обставина забезпечує необхідний контраст при протиставленні один одному часткової дієздатності осіб від 14 до 18 років і "недієздатності з винятками" малолітніх.
Неповнолітній у віці від 14 до 18 років може самостійно, без згоди батьків, усиновителів і опікунів, здійснювати наступне (п. 2 ст. 26 ЦК):
розпоряджатися своїм заробітком, стипендією та іншими доходами (гонорарами, дивідендами, виграшем тощо, а також доходами від підприємницької діяльності) з урахуванням встановлених обмежень: здійснювати тільки ті розпорядчі угоди, які не забороняє закон (наприклад, він не має право розпорядитися своїми грошима на випадок смерті, тобто залишити заповіт, так як п. 2 ст. 1118 ЦК вимагає, щоб заповідач був дієздатним у повному обсязі); розпоряджатися лише тими засобами, які вже отримані ним або, принаймні, належать йому, т . е. право вимоги на які у нього вже виникло (тому придбання неповнолітнім майна в кредит в рахунок заробітку, очікуваного в майбутньому, вимагає письмової згоди батьків, усиновителів або піклувальника) * (162);
здійснювати права автора твору науки, літератури чи мистецтва, винаходи чи іншого охороняється законом результату своєї інтелектуальної діяльності;
вносити вклади у кредитні установи і розпоряджатися ними (однак вкладом, внесеним на ім'я неповнолітнього іншою особою (див. ст. 842 ГК), неповнолітній може розпоряджатися тільки з письмової згоди його законних представників);
бути членом кооперативних організацій - виробничих (ст. 107-112 ЦК) і споживчих (ст. 116 ЦК). Дане право (членства) може бути реалізовано тільки після досягнення 16-річчя, при цьому надання такого права передбачає, відповідно, придбання та самостійне здійснення всього комплексу членських прав та обов'язків.
На відміну від малолітніх неповнолітні у віці від 14 до 18 років самостійно несуть майнову відповідальність по всіх зроблених операціях (як самостійно, так і за згодою батьків, усиновителів, піклувальника) і за заподіяну шкоду (п. 3 ст. 26, ст. 1074 ЦК) * (163). Їх відповідальність за угодами обмежується об'ємом їхнього майна. Інша річ - сфера заподіяння шкоди. За відсутності чи недостатності доходів або майна неповнолітнього віком від 14 до 18 років до відшкодування шкоди (повного або у відповідній частині) притягуються його батьки (усиновителі) або піклувальник (у тому числі піклувальник за законом - п. 4 ст. 35 ЦК), проте на відміну від малолітніх виключено залучення до відповідальності інших осіб - освітніх, виховних, лікувальних та інших установ, які не є піклувальником (наприклад, школи - ср з п. 3 ст. 1073 ЦК).
Відповідальність батьків (усиновлювачів) або піклувальника за шкоду, заподіяну особою у віці від 14 до 18 років, має такі особливості. Вона:
є субсидіарної (тобто запасний і додаткової до відповідальності неповнолітнього - ст. 399 ЦК);
спочиває на вині (тобто батьки, усиновителі, піклувальник залучаються до відповідальності у всіх випадках, якщо не доведуть виникнення шкоди не з їх вини - п. 2 ст. 1074 ЦК);
припиняється з досягненням неповнолітнім (основним відповідачем) повноліття, а також у випадках коли у нього до досягнення повноліття з'явилися доходи або інше майно, достатні для відшкодування шкоди, або до досягнення повноліття він придбав повну дієздатність через вступу в шлюб або емансипації - відповідно п. 2 ст. 21 і 27 ЦК (п. 3 ст. 1074 ЦК).
Субсидіарні відповідачі відповідають за свою власну провину, яка складається у витратах (недоліках) виховання неповнолітнього або контролю (нагляду) за ним, тому не мають права регресу (п. 4 ст. 1081 ЦК).
|
- § 2. Цивільна дієздатність громадян
дієздатність громадян (далі - дієздатність), так само як і правоздатність, має природно-правову природу, вона не отчуждаема і не може бути обмежена інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом . Повна або часткова відмова громадянина від дієздатності, а також інші угоди, спрямовані на її обмеження, нікчемні, крім випадків коли такі угоди дозволяє закон (п. 1, 3
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
дієздатність виникають одночасно в момент їх створення, тобто в момент внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (п. 3 ст. 49, п. 2 ст. 51 ЦК). * (145) Іоффе О.С. Радянське цивільне право. М., 1967. С. 125. * (146) Стосовно ст. 10 ЦК 1964 р. (аналогу ст. 18 ГК РФ) О.С. Іоффе справедливо підкреслював , що не всі перераховані в ній права є
- § 1. Поняття і загальні положення про правовідносини
дієздатність суб'єктів. Правоздатність - здатність суб'єкта мати цивільні права та обов'язки. Громадяни мають правоздатність від народження. Юридичні особи - з моменту державної реєстрації. Дієздатність - здатність суб'єкта своїми діями набувати права і створювати для себе обов'язки. Дієздатність громадян може бути повною (по досягненні ними
- § 2. Принципи і гарантії виборчого права
дієздатними неповнолітніх, які досягли 16 років, якщо вони працюють за трудовими договорами, контрактами, займаються підприємницькою діяльністю. З повною визначеністю треба сказати, що інститут емансипації не може прикладатися до вибірково-правових відносин, оскільки останні відносяться до сфери публічно-правового, а не цивільно-правового регулювання. Цивільно-правове
- § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
дієздатна структура , чітка організація правотворчої діяльності, необхідні "цеху" - комітети, комісії, групи та посадові особи, які за участю муніципальних службовців апарату представницького органу і залучених фахівців здійснюють цю роботу. Закон від 6 жовтня 2003 р. встановив, що організацію діяльності представницького органу муніципального освіти в
- § 2. Місцева адміністрація
дієздатним або обмежено дієздатним; визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим; набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду; виїзду за межі РФ на постійне місце проживання, припинення російського громадянства, громадянства іноземної держави - учасниці міжнародного договору РФ, відповідно до яких іноземний громадянин
- § 1. Індивідуальні підприємці
дієздатним, тобто досягти вісімнадцятирічного віку. Є два винятки з цього правила, про що йдеться в ст. 21 і 27 ЦК. Винятки пов'язані, по-перше, зі вступом громадянина в шлюб до досягнення вісімнадцятирічного віку і, по-друге, з новою для нашого законодавства процедурою емансипації неповнолітнього. У першому випадку громадянин набуває цивільну дієздатність в
- § 4. Страхування
дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками в силу закону. І якщо з точки зору загального поняття правоздатності можливість юридичних осіб виступати як страхувальників не викликає особливих складнощів, то допуск тільки дієздатних фізичних осіб виступати в ролі страхувальників, видається, вимагає пояснень, тим більше,
- § 1. Громадяни як суб'єкти права
дієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім - ст. 20, 23, 27, 29, 30, 42 ЦК). Державна реєстрація актів цивільного стану, крім функції індивідуалізації громадян, забезпечує також необхідний в публічних цілях облік народжуваності, смертності, розлучень і т.д. Реєстрація проводиться шляхом внесення відповідних записів до книги реєстрації актів цивільного
- § 3. Опіка, піклування та суміжні з ними інститути
дієздатних або не повністю дієздатних громадян (підопічних), зокрема неповнолітніх, за відсутності у них батьків, усиновителів, позбавлення батьків батьківських прав, а також у випадках коли неповнолітні залишилися без батьківського піклування. Опіка та піклування забезпечують захист прав та інтересів підопічних (при цьому опікуни та піклувальники виступають на захист їх прав та
|