|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Договір буксирування на водному транспорті
|
|
Одним із широко використовуваних договорів возмездного надання транспортних послуг є договір буксирування. Буксирування як спосіб транспортування (переміщення) об'єкта на морському та внутрішньому водному транспорті може використовуватися для його доставки одержувачу шляхом передачі буксирі об'єкта транспортної організації. Тоді вона оформляється договором перевезення вантажу, бо юридично байдуже, чи буде, наприклад, занурена прийнята для доставки деревина на палубу вантажного судна, в його трюм або на несамохідну баржу або згуртована в плоти. Умова про перевезення вантажу "буксиром" в цьому випадку становить лише конкретизацію способу виконання перевізником свого обов'язку з перевезення вантажу.
Інша річ - здійснення буксирування вантажу (об'єкта) по воді з неодмінною участю призначеного відправником екіпажу, супроводжуючого буксируваний об'єкт, причому останній не передається буксирувальника, залишаючись у володінні відправника. Такі відносини оформляються не договором перевезення вантажу, а спеціальним договором буксирування, є самостійним транспортним договором, що виділився з договору перевезення (1). При цьому договір буксирування використовується тільки на водних видах транспорту, бо на інших видах транспорту він укладається в рамки договору перевезення вантажів (чим і пояснюється відсутність норм про це договорі в УЖТ, ВК і УАТ).
---
(1) Див: Алексєєв І.В. Юридична природа договору буксирування в радянському морському та внутренневодном праві / / Вчені записки Пермського університету. Т. 19. Вип. 4. 1961. С. 38.
За договором буксирування одна сторона (буксировщик) зобов'язується своєчасно і в цілості відбуксирувати судно, пліт або іншої плавучий об'єкт (буксируваний об'єкт) в порт призначення з дотриманням умов буксирування і здати його одержувачу, а інша сторона (відправник) зобов'язується пред'явити буксируваний об'єкт для буксирування та оплатити її (п. 1 ст. 88 КВВТ).
За юридичною природою цей договір - двосторонній, консенсуальний, відшкодувальний. Консенсуальної характер також відрізняє його від реального договору перевезення вантажів (1). Договір буксирування оформляється транспортної накладної та складеними на її основі дорожньою відомістю і квитанцією про прийом буксирі об'єкта для буксирування.
---
(1) висловлювалися раніше думки про можливість визнання деяких договорів буксирування реальними тепер не відповідають чинному транспортному законодавству (докладніше див: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга четверта. С. 226, 563 - 565).
Сторонами аналізованого договору є відправник і буксировщик, який повинен володіти ліцензією. Відправник і одержувач буксируваного об'єкта можуть не збігатися в одній особі. У такому випадку одержувач стає третьою особою (подібно вантажоодержувачу в договорі перевезення вантажів), а договір буксирування також набуває ознак договору на користь третьої особи.
Обов'язки відправника в даному договорі складають пред'явлення буксирі об'єкта для буксирування в стані, придатному для безпечного плавання, а також оплата послуг буксировщика. Остання за загальним правилом здійснюється авансом, до моменту початку буксирування, інакше буксировщик вправі затримати буксирування (ст. 75 і п. 6 ст. 88 КВВТ).
Буксирувальника зобов'язаний до прийому буксирі об'єкта провести його огляд на предмет відповідності правилам плавання. При виявленні дефектів і недоліків, що перешкоджають буксируванні, він складає акт із зазначенням їх переліку та термінів усунення. При відсутності або усунення таких дефектів і недоліків їм складається акт про готовність об'єкта до буксирування, на підставі якого потім складається транспортна накладна (п. 2 ст. 91 КВВТ). Далі буксировщик зобов'язаний здійснити буксирування і здати буксируваний об'єкт зазначеному в накладній одержувачу, попередньо сповістивши його про своє прибуття.
Правила про майнову відповідальність за порушення сторонами умов даного договору (неподання транспортних засобів або непред'явлення об'єкта для буксирування, прострочення в доставці об'єкта, його втрату або пошкодження і т.д.), включаючи її умови, зміст і обмеження, в основному уніфіковані з аналогічними правилами, що стосуються сторін договору перевезення вантажів (ст. ст. 115 - 118 КВВТ) (1). Це стосується також претензійного порядку пред'явлення вимог до буксирувальника (ст. 161 КВВТ).
---
(1) Як зазначив М.І. Брагінський, оскільки буксируваний об'єкт не вибуває з володіння відправника, буксировщик не несе відповідальності за недостачу буксирі об'єкта, що також відрізняє ці відносини від відносин, що складаються при перевезенні вантажу (див.: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга четверта. С. 600). Деякі особливості, що стосуються розміру відповідальності буксировщика за втрату або пошкодження буксирі об'єкта, встановлені п. 4 та п. 5 ст. 119 КВВТ.
При необхідності здійснення систематичних буксирувань на підставі п. 5 ст. 88 КВВТ можливе укладання договору про організацію буксирувань, що передбачає їх обсяг і терміни, умови пред'явлення об'єктів для буксирувань і здійснення їх буксирувань, умови оплати буксирувань та розрахунків за них, а також інші умови організації буксирувань. Такий договір за юридичною природою аналогічний договорами про організацію перевезень вантажів і подібно їм має бути віднесений до організаційних договорами, а не до договорів про оплатне надання транспортних послуг.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Договір буксирування на водному транспорті " |
- § 4. Зобов'язання з буксирування
договору буксирування. Для мети визначення договору буксирування слід встановити зміст терміну "буксирування", застосованого в чинному законодавстві. По-перше, термін "буксирування", вказує на відповідну технічну діяльність, особливу процедуру, змістом якої є переміщення буксируються транспортним засобом буксирі об'єкта * (572). У зазначеному значенні
- 3. Відповідальність за порушення зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення
договором або за непред'явлення вантажу або за невикористання поданих транспортних засобів з інших причин перевізник або відповідно вантажовідправник несуть відповідальність, встановлену транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін (ст. 794 ЦК). Вони звільняються від цієї відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або їх невикористання сталися внаслідок: -
- Б
договору банківського рахунку XIV, 61, § 1 (2) - с. 435 - 436 - Б. як сторона договору банківського вкладу XIV, 61, § 4 (3) - с. 465 - 466 - депозитарні договори з участь Банку Росії XIV, 61, § 5 (3) - с. 477 - 480 - зберігання в Б. XIII, 56, § 3 (3) - с. 238 Банківська картка XIV, 62, § 3 (2) - с. 496 - авторизація Б. к. XIV, 62, § 8 (3) - с. 546 - види Б. к. XIV, 62, § 8 (1) - с. 541 -
- 2. Поняття та види договору перевезення
договору перевезення вантажів і договору перевезення пасажира. Договором перевезення вантажів зізнавався такий договір, за яким транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 72 Основ, ст.
- 2. Учасники договірних відносин, пов'язаних з перевезеннями
договору перевезення вантажів, заснований на визнання в якості такого лише реального договору перевезення конкретного вантажу, характеризувалося тим, що в якості безпосередніх учасників договору перевезення визнавалися вантажовідправник і перевізник; вантажоодержувачу більшістю правознавців відводилася роль третьої особи, на користь якої укладався договір перевезення. Юридична література і
- 4. Відповідальність за договором перевезення вантажу
договору перевезення, сформульовано в ГК стосовно перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту, і воно полягає в наступному. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань з перевезення сторони несуть відповідальність, встановлену ГК, транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін. Угоди транспортних організацій з вантажовласниками про обмеження або
- 6. Сторони у договорі
договорі виступають: буксировщик - власник буксируючого судна і відправник - власник буксирі об'єкта (об'єкта буксирування). --- В одній зі статей КВВТ (п. 4 ст. 88) він названий "власник буксирного судна". Законодавцем встановлено певні обмеження можливості участі в договорі для однієї зі сторін - буксировщика. У цій якості може виступати
- 8. Права та обов'язки сторін
договору входять і кореспондуючі цих обов'язків права контрагента. Як уже раніше зазначалося, з урахуванням технологічної складності процесу буксирування законодавець чітко виділяє в ньому три відносно самостійні стадії. Закріпивши обов'язки тієї та іншої сторони на кожній з цих стадій, консенсуальная модель договору, на відміну від того, що мало б бути при моделі реальної,
- Глава XIII. ДОГОВОРИ ПРО інших послуг У СФЕРІ ТРАНСПОРТУ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
договору транспортної експедиції, за яким вантажовідправникам і вантажоодержувачам виявляються різні послуги, безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажу і спрямовані на її забезпечення, у сфері транспортних правовідносин знаходить застосування велика кількість інших договорів про оплатне надання послуг, так чи інакше пов'язаних з транспортним процесом, які, однак, не переслідують мети
- Стаття 263. Порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, повітряного або водного транспорту Коментар до статті 263
договору, а також у виконанні інших робіт (послуг), пов'язаних з такими перевезеннями . --- СЗ РФ. 2003. N 2. Ст. 169. Залізничний транспорт незагального користування - це сукупність виробничо-технологічних комплексів, що включають в себе залізничні колії незагального користування, будинки, будівлі, споруди, в окремих випадках - залізничний рухомий
|