| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Договір довічного змісту з утриманням |
||
|
Складні в такому випадку відносини володіють родовими ознаками договору ренти, а також видовими - договору довічної ренти "*". Індивідуальні особливості розглянутих відносин виражаються в обмеженні кола переданого під виплату ренти майна (тільки нерухомість), спеціальному призначенні ренти (забезпечення одержувачу відповідного змісту), а також в більш широкому складі об'єктів ренти (маються на увазі гроші, інше майно, а одно різні нематеріальні блага). Враховуючи зазначені особливості договору, законодавець встановив спеціальний режим для вказаної ренти. З цією метою використовуються, крім статей гл. 33 ГК, також норми, які знаходяться за межами цієї глави. --- "*" Див, зокрема: Крашенинников П.В. Російське житлове законодавство. М., 1996. С. 151 і сл. Так, із ст. 318 ГК випливає, що сума, що виплачується у вигляді ренти за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання громадянина, повинна бути індексована пропорційно збільшенню встановленого законом мінімального розміру оплати праці. В силу ст. 411 ГК вимоги, пов'язані з довічним утриманням, не підлягають заліку. Це означає, що платник у подібних випадках не має право, зокрема, зарахувати в рахунок ренти, що підлягає виплаті одержувачу, будь-які борги останнього перед ним. Точно так само в разі смерті одержувача довічної ренти внаслідок заподіяння йому шкоди, при підрахунку розміру відшкодування шкоди, яка виникла через втрати годувальника, до складу доходів померлого включаються разом з загубленою заробітною платою належала йому пенсія, а також, як підкреслено п. 1 ст. 1089 ЦК, одержуване ним за життя довічне утримання. Отже, зі смертю одержувача ренти обов'язок платника з її виплати припиняється, але замість цього особа, по відношенню до якого загиблий був чи міг бути годувальником (неповнолітні син або дочка, непрацездатний чоловік та інші особи, перелічені в ст. 1088 ЦК), набуває право стягувати з того, хто визнаний відповідальним за смерть одержувача ренти, рівну їй за розміром суму. Специфіка норм про договір довічного утримання в параграфі, присвяченому цим договором, охоплює наступне: а) визначення обсягу ренти з урахуванням задоволення різних потреб громадян, як матеріальних, так і нематеріальних. Відповідно довічне утримання з утриманням може включати в себе забезпечення потреби в житлі, харчуванні, одязі і т.п., а також догляд за одержувачем ренти, якщо цього вимагає його здоров'я. Хоча зі смертю останнього договір і припиняє свою дію, в ньому може бути передбачена оплата платником ренти вартості ритуальних послуг; б) встановлення, подібно загальними правилами про довічну ренту, відповідних гарантій, включаючи обов'язковий мінімум підлягає виплаті ренти, який повинен бути, однак, для довічного змісту з утриманням вже не дорівнює мінімальному розміру оплати праці, а вдвічі більше його; в) обмеження майна, переданого під виплату цього виду ренти, однієї лише нерухомістю ; г) включення до переліку істотних умов цього виду ренти також і вартості всього обсягу змісту з утриманням; д) закріплення в ЦК (ст. 602) принципів, якими слід керуватися суду при вирішенні спорів між сторонами з приводу обсягу надання або підлягає наданню змісту, зокрема при зміні на вимогу однієї із сторін умови підлягає виплаті змісту. Ці принципи - добросовісність та розумність - спрямовані в першу чергу на захист інтересів одержувача ренти. Однак разом з тим вони припускають облік у відповідних межах та інтересів платника ренти; е) можливість заміни передбаченого в договорі умови про надання довічного змісту з утриманням в натурі періодичними платежами в грошах протягом життя громадянина (ст . 603 ЦК); ж) встановлення в якості гарантії реального надання відповідного змісту більш широкого кола обмежень прав платника ренти на передане йому в забезпечення довічного утримання майно. Так, в силу ст. 604 ГК відчуження, здача в заставу, інші способи обтяження переданої під виплату ренти нерухомості допускаються тільки з попередньої згоди одержувача. Крім того, особливо виділена (ч. 2 ст. 604 ЦК) обов'язок платника ренти вживати необхідних заходів для використання переданого майна, не допускаючи при цьому зниження його вартості. У ст. 605 ЦК передбачені підстави та наслідки припинення договору довічного утримання з утриманням. У певної частини вони збігаються з тими, які встановлені і для договору довічної ренти. Зокрема, обидва договори припускають, що відносини між сторонами припиняються зі смертю одержувача ренти. Крім того, в обох випадках договір може бути припинений на вимогу одержувача ренти у зв'язку з істотним порушенням платником його обов'язків. У таких випадках за договором довічного змісту з утриманням одержувач ренти має право вимагати або виплати викупної ціни, або повернення переданого в забезпечення ренти нерухомого майна. І якщо він зупинився на другому варіанті, - незалежно від того, передано чи майно платнику за плату або безоплатно, - поверненню підлягає все майно без заліку вже зроблених витрат, пов'язаних з утриманням одержувача ренти. При оцінці допущеного порушення з точки зору віднесення його до числа істотних слід, очевидно, виходити з того визначення, яке міститься у п. 2 ст. 450 ГК. Зазначена норма визнає істотним порушення договору однією зі сторін, яке тягне для контрагента така шкода, що він значною мірою позбавляється того, на що був вправі розраховувати при укладенні договору. Правовий режим договору довічного змісту з утриманням, крім описаних спеціальних норм, охоплює не суперечать їм положення, включені до параграфа, присвячений довічну ренту. Маються на увазі головним чином норми, допускають укладення договору на користь третьої особи, а також і третіх осіб (п. 2 ст. 596 ЦК). В останньому випадку мова йде про рівність сокредиторов (одержувачів ренти), якщо інше не передбачено договором, про пропорційне приращении часткою в разі смерті одного з вигодонабувачів і припинення договору внаслідок смерті останнього одержувача ренти, про нікчемність договору у разі, коли до моменту його укладення одержувач ренти вже помер. Це ж відноситься до передбаченого ст. 597 ГК збільшенню розміру ренти при зростанні мінімального розміру оплати праці, спеціальним правилам про розірвання договору на вимогу одержувача (ст. 599), а також до встановлення порядку, при якому випадкова загибель або випадкове ушкодження переданого під сплату ренти майна не впливають на розмір гонорарів змісту (ст. 600). І для договору довічної ренти і для договору довічного змісту з утриманням встановлений термін виплати ренти (презюмируемой термін - помісячно) (ст. 598 ЦК). Стосовно до договору довічного утримання виникла необхідність встановити можливість використовувати такий варіант, при якому договір буде мати певний, чітко визначений граничний термін дії. Свого часу суди іноді давали позитивні відповіді на це питання. На наш погляд, зазначене положення укладається в природу відповідного договору. Такий висновок прямо випливає із ст. 253 ЦК 1964 р., а нині випливає зі ст. 601 нового ЦК. Одним з конститутивних ознак розглянутого договору саме і є те, що в силу згаданих статей платник ренти зобов'язується надати утримання довічно "*". --- "*" Як зазначав О.С. Іоффе, зазначений договір "може бути припинений тільки в результаті смерті відчужувача" (Іоффе О.С. Указ. Соч. С. 300). Зазначені особливості аналізованого договору дали М.І. Бару підставу використовувати по відношенню до нього термін "аліментірованіе" "*". Певною мірою підстави для такого висновку містяться тепер у самій редакції чинного Сімейного кодексу РФ, який подібно до свого попередника - Кодексу про шлюб та сім'ю РРФСР використовував стосовно аліментних зобов'язань поняття "зміст" (див., зокрема, у Сімейному кодексі РФ ст. 80 - "батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей", ст. 93 - "обов'язки з утримання своїх неповнолітніх братів і сестер" та ін.) --- "*" Див: Радянське цивільне право / Под ред. В.Ф. Маслова, А.А. Пушкіна. Ч. 2. Київ, 1978. С. 343. Зрозуміло, між аліментних зобов'язань в сімейному праві і довічним утриманням в ГК є й чимало принципових відмінностей, починаючи з підстав виникнення відповідних зобов'язань. Такими підставами служать в першому випадку - закон, а в другому - договір, до того ж ще побудований на відплатних засадах. І все ж ідея аліментірованія як така не чужа даного договору. Оскільки стосовно до даного різновиду ренти встановлено спеціальний режим, особливо пільговий для одержувача, є підстави визнати за платником право вимагати припинення або зміни відповідного договору (перетворення його з договору довічного змісту з утриманням в договір довічної ренти) , якщо буде доведено, що одержувач ренти використовує виплачені суми не за призначенням, нехтуючи таким чином тими передумовами, під впливом яких відповідний спеціальний режим був створений. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Договір довічного змісту з утриманням " |
||
|
||