|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
4. Договори на централізоване завезення (вивезення) вантажу
|
|
Відносини з централізованого завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти організаціями автомобільного транспорту опосредствуются організаційними договорами двох видів:
- договорами на централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти;
- договорами на централізовану перевезення вантажів із станцій залізниць, портів (пристаней), аеропортів і на станції залізниць, в порти (на пристані) і аеропорти.
Договори, що укладаються автоперевізниками з іншими транспортними організаціями, є організаційними договорами автомобільного перевезення. Їх мета полягає, з одного боку, у звільненні промислових і торгових організацій від невластивих їм функцій з відвантаження і приймання вантажів, а з іншого боку - у забезпеченні безперебійної роботи транспорту по перевезенню вантажів.
Відносини з централізованого завезення (вивезення) вантажів у даний час регулюються відомчими нормативними актами - правилами і типовими договорами на централізоване завезення (вивезення) вантажів (1). У договорах, що укладаються автотранспортними організаціями з транспортними організаціями інших видів транспорту на централізоване завезення (вивезення) вантажів у суворій відповідності з Правилами централізованого завозу (вивозу) вантажів, в якості їх істотних умов повинні передбачатися:
- ---
(1) Див Правила централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом загального користування на станції залізниць, розташовані на території РРФСР, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР та Міністерством автомобільного транспорту УРСР 27 жовтня 1976; Правила централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом в аеропорти в УРСР, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР та Міністерством автомобільного транспорту УРСР 23 липня 1973; Правила централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом в морські порти в РРФСР, затверджені Міністерством морського флоту СРСР і Міністерством автомобільного транспорту УРСР 12 березня 1973; Правила централізованого завозу (вивозу) вантажів автомобільним транспортом в порти (на пристані) внутрішнього водного транспорту УРСР, затверджені Міністерством річкового флоту РРФСР і Міністерством автомобільного транспорту УРСР 14 лютого 1975, а також відповідні типові договори / / Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом. 2-е вид. М., 1984. С. 114 - 165.
- Обсяг перевезень вантажів;
- терміни доставки відповідно до узгодженого сторонами графіка;
- заходи щодо забезпечення збереження вантажу;
- обов'язки щодо своєчасного виконання вантажно-розвантажувальних робіт;
- умови розрахунків за перевезення вантажів та за виконання експедиційних робіт;
- взаємна відповідальність сторін за невиконання та неналежне виконання договірних зобов'язань.
У конкретному договорі можуть бути передбачені додаткові умови, що випливають з особливостей місцевих умов роботи транспортних організацій. За порушення зобов'язань, включених сторонами в договір і не передбачених Правилами централізованого завозу (вивозу) вантажів, може бути встановлена відповідальність, що не суперечить відповідним транспортним статутів і кодексів.
При їх виконанні автотранспортні організації, що здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування клієнтів, несуть обов'язки і користуються правами, передбаченими транспортними статутами та кодексами для вантажовідправників і вантажоодержувачів. Тому транспортні організації інших видів транспорту зобов'язані здавати вантажі автотранспортним організаціям з перевіркою ваги або кількості місць, а також стану вантажу. Виняток становлять лише тарні й штучні вантажі, які видаються з перевіркою ваги і стану вантажу тільки в пошкоджених місцях. При встановленні недостачі, пошкодження (псування) вантажу залізниця, порт (пристань) зобов'язані скласти комерційний акт і видати його автотранспортної організації.
Таким чином, договір на централізоване завезення (вивезення) вантажів відрізняється від інших угод, що укладаються між транспортними організаціями (в тому числі і від вузлових угод), тим, що у відносинах з транспортними організаціями інших видів транспорту автотранспортна організація виступає в ролі представника вантажовідправників і вантажоодержувачів, а у відносинах з останніми - в ролі самостійного перевізника, що поєднує виконання обов'язків з перевезення вантажів з їх транспортно-експедиційним обслуговуванням.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 4. Договори на централізоване завезення (вивезення) вантажу " |
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
договори і загальновизнані принципи і норми міжнародного права як джерела цивільного права. Поняття і склад цивільного законодавства. Цивільне законодавство і Конституція РФ. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права, головний акт цивільного законодавства. Система Цивільного кодексу РФ. Інші федеральні закони в сфері цивільного права. Інші
- § 1. Загальні положення про транспортних зобов'язаннях
договір перевезення позначався також як фрахтовий. Г.Ф. Шершеневич визначав, що "договір перевезення або фрахтовий представляється угодою, в силу якого одна сторона, перевізник, зобов'язується за винагороду доставити прийняті нею від іншої сторони, відправника, речі, сухим шляхом або водою, своїми засобами пересування, у визначене місце, де і здати певній особі, одержувачу "* (501).
- § 5. Транспортна експедиція
договору транспортної експедиції. Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 801 ЦК за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта - відправника вантажу або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У абз. 2 і 3 п. 1 ст. 801 ГК визначено основні і
- 1. Система договірних зобов'язань з перевезення
договором, а системою договірних зобов'язань. Вітчизняне законодавство, що регулює перевезення вантажів, з дореволюційного часу не визнавало інших договірних форм, крім договору перевезення конкретного вантажу. Так, згідно із Загальним статутом Російських залізниць 1885 вантаж передавався відправником залізниці (у місцях загального користування) і відправлявся дорогою негайно, а
- 2. Джерела правового регулювання зобов'язань з перевезення
договорі перевезення, застосовні в рівній мірі до відносин, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів і багажу різними видами транспорту. Основну роль у регулюванні взаємовідносин учасників конкретних перевезень традиційно відіграють транспортні кодекси і статути. При цьому вони повинні прийматися тільки в якості федеральних законів, що гарантує однаковість правового регулювання
- 1. Правовідносини з перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
договорів: - договорами, оформляють дії перевізника та вантажовідправника з подачі транспортних засобів під навантаження і пред'явленню вантажів до перевезення (договори про організацію перевезень вантажів, договори про експлуатацію під'їзної колії і про подачу та прибирання вагонів, договори, укладені шляхом узгодження перевізником заявки вантажовідправника на подачу транспортних засобів); - реальними
- 7. Договори про організацію транспортно-експедиційного обслуговування
договору транспортної експедиції можуть передбачати надання експедитором відповідних послуг протягом певного тривалого періоду щодо всіх партій вантажів, що відправляються або отримуються клієнтом. У цьому випадку договір транспортної експедиції (його конкретна різновид) стає також організаційним договором. Наприклад, за договором про транспортно-експедиційне забезпечення
- ВСТУП
договори ", під якими насправді розуміються цивільно-правові договори, вживані у сфері транспортної діяльності (як правило , за участю транспортних організацій). Цим поняттям охоплюються різні типи договірних зобов'язань: перевезення, транспортна експедиція, буксирування, оренда (фрахтування на час) транспортних засобів, будівельного підряду (будівництво залізничних
- 2. Поняття і види договору перевезення
договору перевезення вантажів і договору перевезення пасажира. Договором перевезення вантажів зізнавався такий договір, за яким транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 72 Основ, ст.
- 5. Оформлення договору перевезення
договір перевезення вантажу , передбачає проведення аналізу як транспортних накладних, які традиційно визнавалися формою договору перевезення конкретного вантажу, так і інших документів, що фіксують зобов'язання вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача, а також засвідчують укладення договору перевезення і результати його виконання. Проте в даному параграфі ми обмежимося розглядом
|