ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В. А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 45. Форми і види страхування


Відповідно до цивільного законодавства страхування
здійснюється у двох формах - добровільному та обов'язковому.
Добровільне страхування здійснюється на підставі дого
злодія страхування і правил страхування, що визначають загальні
умови і порядок його здійснення. Правила страхування при
приймаються і затверджуються страховиком або об'єднанням стра
ховщіков самостійно відповідно до законодавства та
містять положення про суб'єктів страхування, про об'єкти стра
хування, про страхові випадки, про страхові ризики, про порядок оп
ределения страхової суми, страхового тарифу, страхової пре
мии (страхових внесків), про порядок укладання, виконання і
припинення договорів страхування, про права й про обов'язки
сторін, про визначення розміру збитків або шкоди, про порядок
визначення страхової виплати, про випадки відмови у страховій
виплаті та інші положення.
Обов'язкове страхування встановлюється законом або іншим
нормативним актом і на відміну від добровільного страхування
здійснює відшкодування збитку як за рахунок страхувальників, так
і з коштів федерального бюджету (обов'язкове дер
ве страхування).
Умови і порядок здійснення обов'язкового страхування
визначаються федеральними законами про конкретних видах обя
зательние страхування. Федеральний закон про конкретний вид
обов'язкового страхування повинен містити положення, визна
ділячи:
- суб'єкти страхування;
- об'єкти, що підлягають страхуванню;

- перелік страхових випадків;
- мінімальний розмір страхової суми або порядок її визна
поділу;
- розмір, структуру або порядок визначення страхового тарифу;
- термін і порядок сплати страхової премії (страхових внесків
сов);
- термін дії договору страхування;
- порядок визначення розміру страхової виплати;
- контроль здійснення страхування;
- наслідки невиконання або неналежного виконання
зобов'язань суб'єктами страхування і інші положення.
Суб'єктами страхових відносин є страхувальники, за
страхуватися особи, страхові організації, товариства взаємно
го страхування, страхові агенти, страхові брокери , страхо
ші актуарії, а також федеральний орган виконавчої вла
сти, до компетенції якого належить здійснення державної
жавного нагляду за діяльністю суб'єктів страхової справи
(Федеральна служба страхового нагляду).
Так, страховими агентами є громадяни Російської Фе
дерации або російські юридичні особи, які представляють стра
ховщіка у відносинах із страхувальником за дорученням страхів
щіка.
Страховими брокерами є громадяни Російської Феде
рації або російські юридичні особи (наприклад, коммер
ческие організації), що представляють страхувальника в отноше
ниях зі страховиком за дорученням страхувальника або осуще
ствляющіе від свого імені посередницьку діяльність у сфе
ре надання послуг, пов'язаних з укладенням договорів страхо
вання.
Страховими актуаріями є громадяни Російської Фе
дерации, мають кваліфікаційний атестат і осуществля
ющіе на підставі трудового договору або цивільно-право
вого договору зі страховиком діяльність, пов'язану з рас
парами страхових тарифів, страхових резервів, а також з оцен
кой інвестиційних проектів.
Об'єктами страхування є особисті та майнові
інтереси. До об'єктів особистого страхування віднесені имуществен
ві інтереси, пов'язані з дожиття громадян до певного
віку, зі смертю, з настанням інших подій у житті грома
дан (страхування життя); із заподіянням шкоди життю, здоров'ю
громадян, наданням їм медичних послуг (страхування від не нещасних випадків і хвороб, медичне страхування). Об'єктів
тами майнового страхування є інтереси, пов'язані
з володінням, користуванням і розпорядженням майном (стра
вання майна), обов'язком відшкодувати заподіяну дру
гим особам шкоду (страхування цивільної відповідальності), здій-
ществленія підприємницької діяльності (страхування

підприємницьких ризиків).
Не допускається страхування протиправних інтересів, а так
же інтересів, які не є протиправними, але стра
вання яких заборонено законодавством. У той же час за
конодательством дозволяється страхування об'єктів, що відносять
ся до різних видів майнового або особистого страхування,
так зване комбіноване страхування.
У законодавстві встановлюються основні напрямки
державної політики у сфері обов'язкового страхування,
проведеного страховими організаціями, заснованими на раз
особистих формах власності. При цьому підкреслюється необ
димость забезпечення єдності основних положень, порядку і
умов проведення обов'язкового страхування в Російській
Федерації. Обов'язкове страхування здійснюється в тих ви
чаях, коли закон покладає на зазначених у ньому осіб як
страхувальників обов'язок страхувати життя, здоров'я або иму
щество інших осіб.
З метою забезпечення захисту інтересів громадян та інтересів
держави встановлюється обов'язкове державне стра
вання життя, здоров'я, майна державних служачи
щих різних категорій. Так, державне приватне страхо
вання обов'язково для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,
прокурорських працівників , суддів, посадових осіб митниць
них органів, працівників аварійно-рятувальних служб та ін
Обов'язкове державне страхування здійснюється за
рахунок коштів, що виділяються міністерствам та іншим федеральним
органам виконавчої влади на ці цілі з відповідаю
ного бюджету.
Страхування може здійснюватися за допомогою організації
взаємного страхування, співстрахування, перестрахування. Так, вза
імное страхування є страхуванням майнових інте
ресов членів суспільства на взаємній основі шляхом об'єднання в
суспільстві взаємного страхування необхідних для цього коштів
(ст. 1 Федерального закону «Про взаємне страхування»),
До основних видів страхування належать:
1) страхування життя на випадок смерті, дожиття до визна
ленного віку або строку або настання іншої соответству
ющего події;
2) пенсійне страхування;
3) страхування життя з умовою періодичних страхових
виплат (ренти, ануїтетів) і (або) за участю страхувальника у
інвестиційному доході страховика;
4) страхування від нещасних випадків і хвороб;
5) медичне страхування;
6) страхування засобів наземного, залізничного, воздуш

ного та водного транспорту;
7) страхування вантажів;
8) страхування майна юридичних осіб, за винятком
страхування транспортних засобів і сільськогосподарського стра
хування;
9) страхування майна громадян, за винятком транспорт
них засобів;
10) страхування цивільної відповідальності власників ав
тотранспортних засобів, засобів повітряного, водного і залоз
нодорожного транспорту;
11) страхування цивільної відповідальності організацій,
експлуатують небезпечні об'єкти;
12) страхування цивільної відповідальності за заподіяння
шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг;
13) страхування цивільної відповідальності за заподіяння
шкоди третім особам;
14) страхування цивільної відповідальності за неисполне
ня або неналежне виконання зобов'язань за договором;
15) страхування підприємницьких ризиків;
16) страхування фінансових ризиків;
17) сільськогосподарське страхування (страхування врожаю,
сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, живіт
вих).
« Попередня
Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 45. Форми і види страхування "
§ 1. Поняття страхової діяльності, її державне регулювання та нормативна база
  1. форми і види страхування, підстави виникнення, зміст страхового зобов'язання та інші питання, оскільки вони розглянуті в § 4 гл. VIII «Договори з надання послуг» підручника «Комерційне право» (СПб., 1997). [3] Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т.2. СПб., 1908. С.360-361. [4] Райхер В.К. Суспільно-історичні типи страхування. М.,-Л., 1947. С. 149; Л. Ван Ден Берг.
    § 1. Поняття комерційного права
  2. форми в Росії (починаючи з непу і кінчаючи нинішньої) - це не стільки бажання політичних властей, скільки безвихідна необхідність, обумовлена ??об'єктивними законами розвитку суспільства. З урахуванням цих обставин в новітньому російському законодавстві і в юридичній науці відбувається повернення до поділу права на публічне і приватне. Що ж стосується приватного права, то тут си-Комерційне
    § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
  3. форми і порядку їх укладення сторонами, а з іншого боку, в посиленні захисту інтересів учасників торгової угоди і в пред'явленні до змісту самої торгової угоди особливих вимог. При укладанні договорів у сфері підприємництва повинні дотримуватися певні умови, закріплені ГК. При цьому маються на увазі не умови договору, а основні початку, принципи, які лежать в
    § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
  4. форми основного зобов'язання. Недотримання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку в силу прямої вказівки закону (ст. 331 ЦК). Так як неустойка встановлюється на випадок невиконання основного зобов'язання повністю або частково, то її слід віднести до заходів відповідальності (санкцій) Кредитор не вправі вимагати сплати неустойки, якщо боржник не несе
    § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
  5. форми і змісту, які підпадають під письмову форму договору. ЦК передбачені наступні способи продажу товару і визначено умови договору роздрібної купівлі-продажу при тому чи іншому способі продажу. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 252-перше, договір роздрібної купівлі-продажу може бути укладений з
    § 2. Оренда
  6. форми орендної плати та їх поєднання. ГК (ст. 614) називає деякі види орендної плати. Зокрема, орендна плата може встановлюватися у вигляді: визначених у твердій сумі платежів, що вносяться періодично або одноразово, встановленої частки отриманих в результаті використання орендованого майна продукції, плодів або доходів, надання орендарем певних послуг, передачі
    § 2. Розрахунки і кредитування
  7. форми тягне недійсність, нікчемність кредитного договору, - ст. 820 ГК; - за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що позичальник не зможе повернути позичку в строк, кредитор, незважаючи на вже укладений кредитний договір, має право відмовитися від надання кредиту повністю або частково, - п. 1 ст. 821 ГК; - позичальник ж має право невмотивованої відмови від
    § 4. Страхування
  8. форми тягне недійсність договору страхування. Виняток з цього правила становить лише обов'язкове державне страхування (ст. рахованіе життя, здоров'я та майна певних категорій державних службовців за рахунок бюджету). При цьому виникнення страхового зобов'язання в останньому випадку може бути пов'язано з договором, а може бути і недоговірних (п. 2 ст. 969 ЦК).
    § 1. Поняття, значення і види бірж
  9. форми торгівлі є епізодичними, а біржова торгівля здійснюється в стаціонарному місці з фіксованими днями та годинами роботи. Значення біржі полягає в наступному: а) вона дозволяє сконцентрувати попит і пропозицію на певний товар в одному місці і тим самим швидко і найбільш вірно визначити його ціну. Досягається це шляхом котирування цін, тобто виявлення і фіксації протягом
     § 2. Товарні біржі
  10.   форми товарних бірж законом не визначені. З урахуванням ряду положень Закону про товарні біржі, а також практики створення товарних бірж слід укласти, що вони можуть створюватися у формі господарських товариств і некомерційних партнерств. Відповідно до п.3 ст. 11 та п.3 ст. 14 Закону про товарні біржі частка кожного засновника або члена біржі в її статутному капіталі не може перевищувати десяти
    формы товарных бирж законом не определены. С учетом ряда положений Закона о товарных биржах, а также практики создания товарных бирж следует заключить, что они могут создаваться в форме хозяйственных обществ и некоммерческих партнерств. В соответствии с п.3 ст. 11 и п.3 ст. 14 Закона о товарных биржах доля каждого учредителя или члена биржи в ее уставном капитале не может превышать десяти
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка