|
Принципи верховенства і прямої дії права Європейського Союзу мають прецедентне походження: не будучи прямо закріпленими в установчих договорах, вони були встановлені судовою практикою - рішеннями Суду Європейських співтовариств.
Спочатку, в 1963 р., Суд визнав принцип прямої дії (рішення у справі "Van Gend en Loos"), потім, в 1964 р., принцип верховенства (рішення у справі "Costa") * (38). У наступні роки Суд Європейських співтовариств уточнив зміст та умови застосування названих принципів, у тому числі проголосив пріоритет приписів Співтовариства над конституціями держав-членів (рішення 1970 р. по справі "Internationale Handelsgesellschaft" і рішення 1978 р. по справі "Simmenthal") * (39).
У 1980-і рр.. з принципу верховенства Суд вивів принцип лояльною інтерпретації, званий також принципом непрямого дії. Даний принцип вимагає від судових органів держав-членів здійснювати тлумачення національного законодавства відповідно до правом ЄС, включаючи норми, що містяться в директивах Сообщества1 * (40).
У 1990-і рр.. Суд встановив принцип майнової відповідальності держав-членів перед фізичними / юридичними особами за шкоду, заподіяну порушенням з їх боку норм права ЄС (принцип "Francovich", введений Судом у рішенні 1991 р. по однойменному справі).
При підписанні Лісабонського договору про реформу Європейського Союзу від 13 грудня 2007 (див. питання N 17) держави-члени в спеціальній декларації підтвердили свою прихильність принципу верховенства (примату) права Європейського Союзу в тому вигляді , як він був сформульований судовою практикою Суду Європейських співтовариств ("Декларація про примат" від 13 грудня 2007 р.).
Таким чином, і після вступу в силу Лісабонського договору принцип верховенства, а одно принцип прямої дії права Європейського Союзу будуть регулюватися, застосовуватися і охоронятися на підставі судової практики (прецедентного права) Суду Європейських співтовариств, перейменованого Лісабонським договором в Суд Європейського Союзу (див. питання N 47).
|
- § 2. Види джерел МПП
1. Національний закон. Підзаконні акти. Питання кодифікації міжнародного приватного права в практиці різних держав Значне число сучасних підручників і курсів з міжнародного приватного права при перерахуванні видів його джерел оперують категорією «внутрішнє законодавство» на противагу поняттю «національний закон» 91. Деякі дослідники використовують більш загальний термін
- 1. Правові основи інтеграції країн - учасниць Європейського союзу
Процес економічної і політичної інтеграції країн Західної Європи є справді унікальним явищем. Європейським державам вдалося, долаючи численні розбіжності, розробити гнучкі політичні та правові механізми для поступового об'єднання в союз, в рамках якого проводиться єдина економічна, правова, соціальна, культурна, аграрна,
- 19. Що означають принципи верховенства і прямої дії права Європейського Союзу?
1. Принцип верховенства права Європейського Союзу означає, що норми даної правової системи мають більшу юридичну силу, ніж правила, встановлені в рамках держав-членів. Іншими словами, у разі невідповідності (колізії) між законом або іншим джерелом національного права, з одного боку, і джерелами права Європейського Союзу - з іншого, належить керуватися останніми.
- § 3. Джерела вторинного права Європейського союзу
1. Джерела вторинного права Євросоюзу, що представляє собою сукупність норм, чи правил поведінки, встановлюваних різними органами та інститутами Європейських співтовариств і які у міжнародних договірних актах, що укладаються Європейськими співтовариствами з третіми країнами, займають дуже важливе місце і грають важко переоценімую роль в загальній системі джерел права цього об'єднання.
- § 5. Класифікація загальних принципів і їх роль в правовій системі Європейського союзу
1. Згідно склався і загальновизнаного поданням про класифікацію стосовно загальним принципам Євросоюзу остання розглядається як їх розподіл за певними групами, класами, розрядами і т.п. у відповідності з тими чи іншими притаманними їм ознаками або властивостями. Класифікація загальних принципів даної, так само як і будь-який інший, правової системи має велике теоретичне і
- § 2. Верховенство права Європейського союзу по відношенню до національного права держав-членів
1. При розгляді характеру взаємозв'язку та взаємодії правової системи Євросоюзу і правових систем держав-членів у вітчизняній і зарубіжній літературі особлива увага приділяється верховенству наднаціонального європейського права стосовно національного * (1194). У соціально-правовому плані при цьому верховенство в одних випадках подається у вигляді нормативно-значущого положення,
- § 1. Традиційні доктрини і підходи до вирішення питання про співвідношення міжнародного, внутрішньодержавного та європейського права: монізм і дуалізм
1. Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного (національного) права, як відомо, налічує не одну сотню років, хоча теоретичні конструкції у вигляді відносно завершених концепцій і доктрин з'явилися лише в другій половині ХХ в. Таку пізню появу їх, на думку ряду дослідників, пояснюється насамперед тим, що до кінця XIX - початку XX в. у світі ще не
- § 2. Джерела цивільного права зарубіжних країн
Джерела континентальної системи права. Основним джерелом континентального права є закон. Серед цивільно-правових актів головний кодифікований акт - цивільний кодекс. Наприклад, сучасна правова система Франції в основних рисах сформувалася в період Великої французької революції 1789-1794 рр.. і в перші пішли за нею десятиліття, особливо в роки правління
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
|