|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Цивільні права повинні, далі, здійснюватися відповідно до їх призначення
|
|
. Під призначенням права розуміється та мета, для досягнення якої дане право надано суб'єкту. Призначення суб'єктивних прав або прямо визначається цивільним законодавством, або встановлюється самими учасниками цивільних правовідносин у їх договорі, або витікає із суті даного права. Так, за договором житлового найму житлове приміщення надається наймачеві та членам його сім'ї для постійного проживання, тобто для задоволення потреби у житлі. Тому якщо житлове приміщення самовільно використовується для інших цілей наприклад для організації виробництва або ведення підприємницької діяльності, це буде означати, що право здійснюється у суперечності з його конкретним призначенням. Цивільні права, здійснювані в суперечності з їх призначенням, не користуються правовою охороною.
Поряд з викладеними вимогами межі здійснення цивільних прав визначаються і деякими іншими моментами. Правомірність реалізації права може залежати від обсягу право-, дієздатності учасників цивільних правовідносин, зокрема від характеру спеціальної правоздатності юридичної особи, від встановленого законом чи договором строку реалізації права, від наявності або відсутності певних умов і т.п.
З метою недопущення монополістичної діяльності, тобто дій господарюючих суб'єктів, направлених на недопущення, обмеження або усунення конкуренції, цивільне законодавство вводить ряд додаткових правил, що визначають рамки здійснення цивільних прав у сфері підприємництва. Так, господарюючим суб'єктам, які займають на ринку вироблених ними товарів (послуг) домінуюче становище, забороняється зловживати цією обставиною. Такими зловживаннями, зокрема визнаються дії, пов'язані:
а) з встановленням (підтриманням) монопольно високої або монопольно низької ціни товару;
б) вилученням товару з обігу, якщо результатом такого вилучення стало підвищення ціна товару;
в) нав'язуванням контрагенту умов договору, невигідних для нього чи не відносяться до предмета договору;
г) економічно або технологічно які обгрунтованим скороченням або припиненням виробництва товару, якщо на цей товар є попит чи розміщені замовлення на його постачання за наявності можливості його рентабельного виробництва;
д) відмовою або ухиленням від укладення договору з окремими покупцями (замовниками) в разі наявності можливості виробництва і поставок відповідного товару та т.п. (Ст. 10 Федерального закону "Про захист конкуренції" від 26 липня 2006 г. * (607)).
Не допускається здійснення цивільних прав і в рамках укладених угод конкуруючих господарюючих суб'єктів щодо встановлення (підтримання) цін (тарифів), знижок, надбавок, націнок, розподілу ринку за територіальним чи іншою ознакою, усунення з нього інших підприємців і т.д. Подібні угоди заборонені законодавством і є недійсними.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Цивільні права повинні, далі, здійснюватися відповідно до їх призначення " |
- § 2. Межі здійснення цивільних прав
Поняття меж здійснення цивільних прав. Закріплюючи принцип вільної реалізації належних громадянам та юридичним особам суб'єктивних прав, чинне законодавство одночасно пред'являє певні вимоги, які повинні дотримуватися при їх здійсненні. Зміст цих вимог є різним, тому що залежить від характеру і призначення конкретних суб'єктивних прав.
- § 1. Правова природа муніципальної служби
Призначення муніципальної служби. Органи місцевого самоврядування - самостійна частина професійного публічно-владного апарату країни. Це накладає відбиток на характер діяльності людей, що працюють в них. Названа діяльність, іменована службою, розуміється як один з видів платної суспільно корисної активності, що складається в управлінні, його обслуговуванні (діловодних,
- § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
Поняття і суб'єкти неспроможності. Законодавство про неспроможність (банкрутство) представлено безліччю нормативних актів різної юридичної сили. До числа найважливіших загальних законодавчих актів, що містять норми про неспроможність (банкрутство), відноситься Цивільний кодекс. Зокрема, неспроможність (банкрутства) присвячені ст. 25 «Неспроможність (банкрутство) індивідуального
- § 4. Акціонерні товариства
Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій . Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
- § 6. Державні і муніципальні підприємства
Поняття унітарного підприємства. ДК як основної форми ведення господарської діяльності державними підприємствами розглядає унітарне підприємство. Унітарним підприємством визнається комерційна організація, не наділена правом власності на закріплене за ним власником майно. Діяльність таких підприємств регулюється § 4 гл. 4 ЦК, а також спеціальним
- § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
Перелік некомерційних організацій міститься у п. 3 ст. 50 ГК РФ, а також у спеціальному законодавстві про некомерційні організації. До некомерційних організацій належать споживчі кооперативи, громадські або релігійні організації (об'єднання), соціальні, благодійні та інші фонди, фінансовані власником установи, некомерційні партнерства, автономні
- § 4. Страхування
Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
- § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
Розгляд економічних спорів судами загальної юрисдикції. Діяльність федеральних судів загальної юрисдикції орієнтована на захист і відновлення інтересів громадян. Разом з тим при розгляді цивільних справ за участю індивідуальних підприємців і комерційних організацій суди загальної юрисдикції в рівній мірі забезпечують захист і відновлення порушених інтересів підприємців.
- § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
Способи захисту прав та інтересів підприємця у відносинах з державними органами. В процесі своєї діяльності підприємці вступають у правові відносини з різними органами державної влади і управління. Цими правовими відносинами опосередковується весь просторово-часовий цикл підприємництва, починаючи від установи комерційної організації і конституювання громадянина
|