| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Майно |
||
|
Статутний капітал товариства складається з номінальної вартості всіх акцій (як звичайних, так і привілейованих), придбаних акціонерами (розміщені акції). Крім номінальної всяка акція має дійсну (ринкову) вартість, яка може відрізнятися від номінальної в більшу або меншу сторону (відповідно при ефективності та неефективності діяльності товариства). Крім придбаних (розміщених) акцій, номінальна вартість яких визначає статутний капітал (тобто мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів - п. 1 ст. 25, абз. 1 п. 1 ст. 27 Закону про АТ), статут товариства може (але не зобов'язаний) передбачати оголошені акції, які представляють собою "резерв" для збільшення статутного капіталу товариства за допомогою розміщення "з цього резерву" додаткових акцій до вже розміщених (абз. 2 п. 1 ст. 27, п. 3 ст. 28 Закону про АТ). Мінімальний статутний капітал закритих товариств - 100, а відкритих - 1000 МРОТ (ст. 26 Закону про АТ). Закон встановлює оригінальні вимоги щодо накопичення статутного капіталу, а саме: а) при установі суспільства всі його акції мають бути розміщені серед засновників; б) не менше 50% цих акцій повинні бути оплачені протягом трьох місяців з моменту державної реєстрації товариства; в) розподілені акції мають бути повністю оплачені протягом одного року з моменту державної реєстрації товариства (або в менший строк, передбачений договором про створення товариства) (п. 2 ст. 25, абз. 1, 2 п. 1 ст. 34 Закону про АТ). Оплата акцій при установі суспільства проводиться за ціною не нижче їх номінальної вартості, а оплата додаткових акцій, що розміщуються через підписку, - за ціною, яка визначається радою директорів товариства, але не нижче їх номінальної вартості. Оплата акцій, що розподіляються серед засновників і додаткових акцій, може здійснюватися грошима, цінними паперами, речами або майновими правами або правами, що мають грошову оцінку. Форма оплати визначається відповідно договором про створення товариства або рішенням про розміщення додаткових акцій. Статут може обмежувати оплату акцій деякими видами майна. Грошова оцінка майна, внесеного в оплату акцій при установі суспільства, провадиться за згодою засновників, а при оплаті додаткових акцій - радою директорів, при цьому в тому і в іншому випадку (якщо інше не встановлено законом) для встановлення ринкової вартості майна залучається незалежний оцінювач, а оцінка майна засновниками та радою директорів не може перевищувати оцінку незалежного оцінювача (пп. 2, 3 ст. 34, п. 1 ст. 36 з урахуванням ст. 77 Закону про АТ). Основні вимоги закону до статутного капіталу товариства порівняти з вимогами до статутного капіталу товариства з обмеженою (додаткової) відповідальністю, хоча і мають специфіку . 1. Акціонери, які не повністю оплатили акції, також несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій (абз. 2 п. 1 ст. 96 ГК, абз. 3 п . 1 ст. 2 Закону про АТ). Акціонери також не можуть бути звільнені від обов'язку оплати акцій, у тому числі шляхом заліку їх вимог до товариства (п. 2 ст. 99 ЦК). 2 . Після закінчення другого та кожного наступного року вартість чистих активів товариства також не повинна бути меншою від статутного капіталу, в іншому випадку товариство зобов'язане зменшити статутний капітал (до розміру, що не перевищує вартість чистих активів), а якщо при цьому вартість чистих активів стає менше 100 або 1000 МРОТ (відповідно для закритих і відкритих товариств), воно підлягає ліквідації (п. 4 ст. 99 ГК, пп. 4, 5 ст. 35 Закону про АТ). Товариство зобов'язане зменшити свій статутний капітал і в інших випадках, передбачених законом (див., наприклад, п. 4.1 ст. 17, абз. 5 п. 1 ст. 34 Закону про АТ). 3. Зменшення статутного капіталу допускається після повідомлення всіх кредиторів товариства, які вправі зажадати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування збитків (абз. 2 п. 1 ст. 101 ЦК, п. 1 ст. 30 Закону про АТ). Збільшення статутного капіталу може бути тільки після повної його оплати, до цього моменту суспільство не має права приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів (п. 2 ст. 100, п. 3 ст. 102 ГК; п. 1 ст. 43 Закону про АТ). 4. Акція засновника, як правило (якщо інше не передбачено статутом), не дає йому права голосу до моменту повної її оплати. При неповній оплаті акцій і порушенні формули накопичення статутного капіталу відповідний пакет акцій (ціна розміщення яких відповідає неоплаченої сумі або вартості не переданого в рахунок оплати майна) переходить у власність товариства. В цьому випадку протягом одного року з моменту придбання таких акцій товариство зобов'язане або прийняти рішення про зменшення статутного капіталу, або (в цілях оплати статутного капіталу) реалізувати придбані акції за ціною не нижче їх ринкової вартості (а якщо ринкова вартість акцій нижче їх номінальної вартості - за ціною не нижче номінальної вартості). Якщо придбані товариством акції не можуть бути реалізовані ним протягом одного року, товариство зобов'язане прийняти рішення про зменшення статутного капіталу шляхом погашення таких акцій, в іншому випадку компетентні державні або муніципальні органи можуть ініціювати ліквідацію товариства. Одночасно Закон про АТ не встановлює заборону на відчуження акціонером розміщених при установі суспільства, але ще не оплачених акцій (пор. з п. 4 ст. 93 ГК; п. 3 ст. 21 Закону про ТОВ). Це зауваження, зрозуміло , не стосується додаткових акцій, що розміщуються шляхом підписки і за умови їх повної оплати (абз. 3-6 п. 1 ст. 34 Закону про АТ). На відміну від частки в статутному капіталі товариства з обмеженою (додаткової) відповідальністю акція - цінний папір, а значить, самостійний об'єкт цивільних прав (ст. 128 і гол. 7 ЦК), що володіє більш високою (у порівнянні з часткою) оборотоспособностью. 1. Оскільки всяка акція - іменний цінний папір (абз. 3 п. 2 ст. 25 Закону про АТ), передача засвідчуваних нею прав підпорядковується вимогу п. 2 ст. 146 ЦК та відповідним правилам § 1 гл. 24 ЦК. 2. Акціонери мають право відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Дане правило (абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону про АТ) сформульовано в якості загального. У відкритих суспільствах воно нічим не обмежена, в закритих обмежується переважним правом купівлі, яке за законом належить іншим акціонерам, а також може належати чинності статуту самому суспільству (ст. 97 ГК, пп. 2, 3 ст. 7 Закону про АТ). Для порівняння: в інших господарських товариствах відчуження частки третім особам обмежується переважним правом купівлі інших учасників, крім того, може блокуватися статутом (пор. з пп. 1, 2 ст. 93 ЦК). 3. Свобода відчуження акцій і відсутність будь-яких спеціальних правил допускають відчуження розміщених, але не повністю сплачених акцій, а також перехід акцій до правонаступників акціонерів (пор. з пп. 4 і 6 ст. 93 ЦК та пп. 3 і 7 ст. 21 Закону про ТОВ). 4. Закон допускає придбання акцій самим суспільством. Такі акції надходять у розпорядження суспільства, вони не дають права голосу, не враховуються при підрахунку голосів, по них не нараховуються дивіденди. Суспільство має реалізувати їх за ціною не нижче ринкової вартості протягом одного року з моменту придбання або прийняти рішення про їх погашенні та, таким чином, про зменшення статутного капіталу (абз. 5 п. 1 ст. 34, ст. 72, п. 6 ст. 76 Закону про АТ). 5. За відсутністю спеціальних правил (СР зі ст. 80 та п. 5 ст. 111 ЦК, ст. 25 Закону про ТОВ) акція - повноцінний об'єкт для звернення стягнення за особистими боргами акціонера. При продажу з публічних торгів всіх (частини) акцій боржника останній виходить з товариства (скорочує свою присутність на величину проданих акцій), відповідно набувач акцій стає акціонером. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Майно" |
||
|
||